Постанова

від 03.03.2021 по справі 379/1487/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 379/1487/18

провадження № 61-6522св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство Даценко ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання адвоката Архипенка Олександра Анатолійовича, подане в інтересах Фермерського господарства Даценко , про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсним договору емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року у складі судді Зінкіна В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Мазурик О. Ф., Саліхова В. В.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Інтерагроінвест звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства (далі - ФГ) Даценко про визнання недійсним договору емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, у задоволенні позову ТОВ Інтерагроінвест відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест залишено без задоволення, а рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року - без змін.

У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання адвоката Архипенка О. А., подане в інтересах ФГ Даценко , про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу під час касаційного провадження.

Заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У червні 2020 року адвокат Архипенко О. А. в інтересах ФГ Даценко подавав до Верховного Суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн під час касаційного провадження разом з відзивом на касаційну скаргу, однак воно не було вирішено під час розгляду справи судом касаційної інстанції.

Проте, заявником всупереч положенню частини третьої статті 137 ЦПК України до вказаного клопотання не було надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що позбавляє можливості суд встановити обґрунтованість стягнення правничої допомоги та перевірити співмірність заявленого розміру правничої допомоги з виконаною роботою.

У червні 2020 року ТОВ Інтерагроінвест подало до Верховного Суду відповідь на відзив, у якій, зокрема, заперечувало проти вказаного клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, у тому числі й з підстав ненадання заявником детального опису робіт (наданих послуг).

Посилання заявника на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18 не заслуговують на увагу, оскільки у вказаній справі особою, яка подала клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, були надані всі, передбачені законодавством документи для підтвердження понесення відповідних витрат, у тому числі й детальний опис робіт/послуг, виконаних адвокатом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що заявником належно не обґрунтовано понесення ним витрат за надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн у суді касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, оскільки під час прийняття Верховним Судом постанови у цій справі від 28 січня 2021 року не було вирішено питання про судові витрати, а саме не вирішено клопотання адвоката Архипенка О. А., подане в інтересах ФГ Даценко , про відшкодування витрат на правничу допомогу, то його заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню, а саме необхідно прийняти додаткову постанову, якою відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Архипенка Олександра Анатолійовича, подане в інтересах Фермерського господарства Даценко , про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсним договору емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року задовольнити частково.

У задоволенні клопотання Архипенка Олександра Анатолійовича, поданого в інтересах Фермерського господарства Даценко , про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн під час касаційного провадження відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк