Справа № 367/7666/19
Провадження №1-кп/367/171/2021
УХВАЛА
Іменем України
25лютого 2021року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016110040003378 від 07.10.2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Урвань Кабардіно-Балкарської Республіки, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніш не судимий,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Васьківці Ізяславського р-ну Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніш не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України.
Представник потерпілої юридичної особи в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
В підготовчому судовому засіданні захисники та обвинувачені не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, однак зазначили, що обвинувальний акт складений з порушенням вимог встановлених ст. 291 КПК України.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно дочастин другоїта четвертоїстатті 291КПК України,обвинувальний актмає містити,в томучислі,такі відомості:найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер;анкетні відомостікожного обвинуваченого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство);анкетні відомостікожного потерпілого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство);прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора;виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення;обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання;розмір шкодизавданої кримінальнимправопорушенням,розмір витратна залученняексперта (уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування);дату тамісце йогоскладення тазатвердження.До обвинувальногоакта,в томучислі,додається:реєстр матеріалівдосудового розслідування;розписка підозрюваногопро отриманнякопії обвинувальногоакта,копії реєструматеріалів досудовогорозслідування,розписка абоінший документ,що підтверджуєотримання цивільнимвідповідачем копіїцивільного позову,якщо вінбув пред`явленийне допідозрюваного.
Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.
Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Як вбачається з обвинувального акту затвердженого прокурором 26.09.2019 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12016110040003378 вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в ньому відсутній конкретний і зрозумілий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а ті, обставини, які викладені не узгоджені між собою та мають суперечності одна одній. Також в даному обвинувальному акті пред`явлене обвинувачення не було сформульовано належним чином, оскільки обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, містить істотні недоліки та не містить чітко викладених обставин вчинення обвинуваченими злочинів, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є неконкретним, не зрозумілим та викладено сумбурним, громіздким, важким для сприйняття текстом.
З вказаного обвинувального акту вбачається, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулюванні обвинувачення, було допущено протиріччя.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, та їх дії органом досудового слідства кваліфіковано, як незакінчений замах на протиправне заволодіння майном підприємства організованою групою шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, із заподіянням великої шкоди.
Так, при викладі фактичних обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинів та при формулюванні обвинувачення, вказано, що останні будучи активними учасниками організованої Особа № 1 групи, особисто приймали участь у вчиненні злочинів, а саме протиправному заволодінні майном ПАТ «Південтеплооенергмонтаж» у великих розмірах, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів.
Також, в даному обвинувальному акті не вказано та не конкретизовано, які саме правочини були вчинені обвинуваченими з використанням підроблених документів, при цьому й відсутній перелік даних документів. Крім того, відсутнє також й посилання на час, місце та спосіб виготовлення або отримання ними підроблених документів, які інкримінують ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..
В обвинувальному акті зазначено лише декілька вчинюваних обвинуваченими правочинів, які були вчинені за допомогою рішень суду, які набрали законної сили та виходячи з даного обвинувального акту не були підробленими.
Крім того, в обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення вказано, що реалізуючи частину плану на протиправне заволодіння майном підприємства, 07.10.2016 року приблизно о 08 год. 30 хв. ОСОБА_6 , відповідно до раніше розробленого злочинного плану, виконуючи відведену йому Особа № 1 роль, за участю 39 осіб спортивної зовнішності, які не були обізнані про злочинну діяльність оргнізованої групи, із застосуванням фізичної сили захопили приміщення ПАТ «Південтеплоенергомонтаж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та за допомогою фізичної сили вжили заходів по недопущеню працівників підприємства на територію заводу та на свої робочі місця. Водночас ОСОБА_7 відповідно до раніше розробленого злочинного плану, виконуючи відведену йому Особа № 1 роль, як предсатвник за дорученням ОСОБА_8 , разом із державним виконавцем Бучанського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_9 , який не був обізнаний про незаконну діяльність організованої злочинної групи, у цей же день та час прибули до приміщень ПАТ «Південтеплоенергомонтаж», що розташовані за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова 3, та вимагали від членів правління ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 негайно поновити на роботі на посаді голови правління ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» ОСОБА_8 , передати ОСОБА_7 , як представнику ОСОБА_8 , печатку підприємства, бухгалтерські документи, правовстановлюючі документи на нерухоме майно та ключі доступу до банківських рахункуів підприємства. При цьому, виконуючи відведені Особа № 1 ролі, Особа № 2 та Особа № 3, який виконував роль представника ТОВ «Компанія СНМ», що діяли відповдіно до раніше розробленого плану, разом із державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_13 у цей же день та час прибули до приміщень ПАТ «Південтеплоенергомонтаж», що розташовані за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова 3, та вимагали від членів правління ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 негайно виконати рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 року шляхом негайної сплати на користь ТОВ «Компанія СНМ» боргу у сумі 5152647,5 грн.. Однак силове захоплення приміщень ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» організованій злочинній групі, яку очолив Особа № 1 не вдалося, оскільки злочин був припинений працівниками правоохоронних органів.
При цьому обвинуваченим інкримінується незакінчений замах на протиправне заволодіння майном підприємства, загальна вартість майна якого станом на 07.10.2016 року складала 302820000 грн..
Разом із тим, в обвинувальному акті відсутній розрахунок вартості майна та конкретного його переліку, яке належало ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» та яким намагалися заволодіти обвинувачені.
При цьому, формулювання обвинувачення не було сформульоване належним чином, оскільки воно викладене ідентично фактичним обставинам справи, тобто не розмежовано та не конкретизовано дії кожного з обвинувачених окремо.
Крім того, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення, слідчим який складавобвинувальний акт,та прокурором,який йогозатвердив,порушено принцип презумпціїневинуватості,закріплений уст.62Конституції України,ст.17КПК України,п.2ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,ратифікованої ЗакономУкраїни №475/97-ВРвід 17.07.97(далі-Конвенція),положення якоїпідлягають застосуваннювідповідно доч.2ст.1,ст.9КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Пунктом 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Частина 5 ст. 17 КПК України (відповідно до якої поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою) встановлює механізм втілення презумпції невинуватості під час здійснення кримінального провадження, якого з огляду на вимоги ч. 1 ст. 9 КПК України повинні дотримуватися не тільки суд, а й прокурор, слідчий, інші службові особи органів державної влади, зокрема, і під час складання та затвердження обвинувального акту.
Не вдаючисьдо вирішенняпитань,що підлягаютьвирішенню підчас судовогорозгляду,а лишеперевіряючи обвинувальнийакт навідповідність вимогамКПК,суд дійшоввисновку,що впорушення вимогнаведених ст.62Конституції України,ст.17КПК Українита п.2ст.6Конвенції вобвинувальному актістверджується, що Особа № 2 та Особа № 3 разом із державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_13 прибули до приміщень ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» та вимагали від членів правління ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 негайно виконати рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 року.
Таким чином, фактично в даному обвинувальному акті викладено обставини вчинення злочину іншою особою ОСОБА_13 спільно із обвинуваченими, який не є обвинуваченим по даному провадженню, відсутні й відомості про виділення провадження відносно цієї особи в окреме провадження, або інформація про наявність щодо нього прийнятого процесуального або судового рішення, що є порушенням також вимог ст.ст. 291, 337 КПК України.
Судом звертається увагу на те, що статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування або розписки про отримання копії обвинувального акту після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.
Вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що такий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення які містяться в даному обвинувальному акті є не зрозумілими та його положення суперечать одне одному, викладені сумбурним не зручним для сприйняття текстом, оскільки з викладеного не можливо встановити обставини злочинів, які потребують доказування під час судового розгляду.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).
Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, та послідовних фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.
Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а також права осіб, які не є обвинуваченими за даним обвинувальним актом та не мають права на захист від викладеного в ньому обвинувачення в даному кримінальному провадженні, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 109-110, 291, 293, 314-315, 376 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12016110040003378 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України повернути прокурору для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.
Повний текст ухвали було складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 02 березня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2023 |
Номер документу | 95316125 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації |
Кримінальне
Ірпінський міський суд Київської області
Шестопалова Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні