Ухвала

від 03.03.2021 по справі 177/1289/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1820/21 Справа № 177/1289/19 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

УХВАЛА

про закриття провадження

03 березня 2021 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання -Євтодій К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року, ухваленого суддею Суботіною С.А. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно.

Просив визнати за ним у порядку спадкування за законом, право власності на 1/3 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його рідною матір`ю. Окрім нього у ОСОБА_5 було ще три сина: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відкрилася спадщина на майно, яке належало їй за життя на праві приватної власності, а саме: житлову квартиру та земельну ділянку за вищевказаними адресами.

Через відсутність чинного заповіту, позивач ОСОБА_1 , його другий брат - відповідач ОСОБА_4 та син померлого брата ОСОБА_7 - відповідач ОСОБА_2 звернулися до Шостої криворізької державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , де 19.06.2019 отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, мотивовану тим, що спадкоємці мають заперечення щодо обсягу спадкового майна.

Брат позивача - ОСОБА_6 у 1985 році виїхав разом зі своєю родиною до Російської Федерації на постійне місце проживання. Доньки померлого брата ОСОБА_7 , які є рідними сестрами відповідача ОСОБА_2 та онуками померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вступати у спадщину не бажають. Отже, на сьогодні спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є позивач та відповідачі по справі. Оскільки відповідач ОСОБА_4 не погоджується із розподілом спадщини між спадкоємцями за законом у рівних частинах та вважає за собою переважне право на отримання всієї спадщини в повному обсязі, позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, задоволені.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 спадкового майна, а саме: на 1/3 частку житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що за життя належала ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням органу приватизації, радгоспу Красіно від 08.07.1994 №133а; на 1/3 частку земельної ділянки площею 6,6707 га, кадастровий номер 1221883500:04:001:0196, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка за життя належала ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №095230, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 03.01.2002 за №4081.

Відповідач ОСОБА_4 , будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення про відмову позивачеві ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції проігнорував інформацію про наявність ще одного спадкоємця ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є вином спадкоємця ОСОБА_6 . Вказує, що йому вдалося відшукати та отримати документи, які підтверджують спадкові права ще одного спадкоємця, які надійшли йому лише у серпні 2020 року. На підтвердження обставин, які залишись недослідженими судом першої інстанції, скаржник надає копію свідоцтва про народження ОСОБА_10 , копію довідки Колківської сільської ради, копію довідки органу РАЦС Миколаївської області Арбузинського району, копію рішення Овруцького районного суду.

Відповідач вказує на те, що через епідемію короно вірусу, встановленням карантину йому було вкрай важко знайти та встановити місце проживання спадкоємця ОСОБА_10 , на ці пошуки він витратив декілька місяців, як з`ясувалось пізніше ОСОБА_10 перебував за кордоном і повернувся на України лише на початку вересня 2020 року, тому ОСОБА_10 не міг бути заявлений раніше як спадкоємець або учасник справи, або, як свідок, оскільки не була зрозуміла головна обставина у справі - волевиявлення ОСОБА_10 та його бажання/небажання бути спадкоємцем.

Відповідач ОСОБА_4 зазначає, що він самостійно розшукавши ще одного спадкоємця ОСОБА_10 доставив його в судове засідання, призначене на 22.10.2020 року для допиту в якості свідка, однак суд першої інстанції з формальних підстав відмовився допитати ОСОБА_10 , тому він вважає, що під час розгляду справи мало місце неповне з`ясування усіх обставин по справі і як наслідок невірні висновки суду щодо можливості задоволення позовних вимог, заявлених позивачем ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і належним чином обґрунтоване, без змін. Позивач вказує, що, згідно матеріалів тотожної справи №177/1118/19, які були досліджені Дніпровським апеляційним судом при ухваленні постанови від 22.12.2020 року, яка набрала законної сили, син померлої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вважається тільки зниклим без вісті, а тому на його дітей не розповсюджується принцип трансмісії спадкових прав батька. По цтм двому справам однаковими є предмет та підстави позову, а також, одні і ті самі сторони та учасники справи, тому обставини, які вже встановлені у постанові суду апеляційної інстанції від 22.12.2020 року не доказуються при розгляді цієї апеляційної скарги ОСОБА_4 .

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню із закриттям провадження по справі, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, щоОСОБА_5 є рідною матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).

ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що слідує із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 04.12.2018 виконавчим комітетом Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.6).

За життя померлій ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням органу приватизації радгоспу Красіно від 08.07.1994 №133а, належала житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46-47).

Окрім того, ОСОБА_5 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №095230, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 03.01.2002 за №4081(а.с.125-126), належала земельна ділянка, площею 6,6707 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що також підтверджується повідомленням відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с.49, 50).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 була відкрита ІНФОРМАЦІЯ_6 за номером у Спадковому реєстрі 63862033 (а.с.8).

Судом досліджені матеріали спадкової справи№141/2019, витребуваної від Шостої криворізької державної нотаріальної контори (а.с.32-42).

З матеріалів спадкової справи видно, що 06.03.2018 до Шостої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття всієї спадщини за законом, звернувся ОСОБА_4 (а.с.33), який на момент смерті ОСОБА_5 значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що слідує з довідки №328 від 11.03.2019, виданої виконкомом Красівської сільської ради (а.с.35).

Також 25.03.2019 до Шостої криворізької державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини за законом, в якій зазначив, що за життя померла ОСОБА_5 склала заповіт на все своє майно на користь його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.38).

Крім того, 03.04.2019 з заявою про прийняття спадщини за законом до Шостої криворізької державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 (а.с.40).

При спільному зверненні 19.06.2019 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про видачу на їх ім`я свідоцтва про спадщину за законом після смерті матері та бабусі ОСОБА_5 (а.с.41), державний нотаріус Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я.В. постановою від 19.06.2020 відмовила у вчиненні нотаріальних дій через наявність у спадкоємців заперечень щодо обсягу спадкового майна та роз`яснила право на звернення до суду (а.с.42).

Як слідує з матеріалів спадкової справи (а.с.36), 05.08.1999 ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Бортник Л.Г., зареєстрований в реєстрі за №91, яким все своє майно заповіла сину ОСОБА_7 , що також зазначено у витязі зі Спадкового реєстру №40155856 (а.с.7).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що слідує зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.39), тобто до дня відкриття спадщини (до 03.12.2018), а отже, вибув із кола спадкоємців за заповітом до дня смерті спадкодавця.

Після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями за законом є її сини, та онук ОСОБА_2 , син померлого сина ОСОБА_7 , який спадкує частку батька, яку б він успадкував за законом, якби був живий на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, а сторонами визнано, що, окрім позивача, померла ОСОБА_5 мала синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 , які в силу ч.1 ст.1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги спадкування за законом.

Суд встановив, що до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини у визначений законом строк звернулися сини померлої ОСОБА_5 ,- ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та її онук - ОСОБА_2 .

При цьому, суду не надано доказів про звернення ОСОБА_6 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про поновлення строків на її подання та вчинення ним будь-яких інших дій, які б свідчили про бажання останнього прийняти спадщину після смерті матері.

Суд першої інстанції, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, з метою захисту спадкових прав позивача та забезпечення їх подальшої реалізації, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнав за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину спадкового майна, що складається з житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки, яка розташована на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Апеляційним переглядом встановлено, що у липні 2019 року ОСОБА_3 , яка діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно (справа № 177/1118/19).

Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_3 , просила суд визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлової квартири, загальною площею 42.2. кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/3 частку земельної ділянки, площею 6,6707 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 : право власності на 1/3 частку житлової квартири, загальною площею 42.2. кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ; право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 6,6707 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка за життя належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №095230, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 03.01.2002 року за №4081, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року було оскаржено в апеляційному порядку відповідачем ОСОБА_4 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційна скарга відповідача ОСОБА_4 задоволена частково.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року, скасовано, ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, задоволені.

Визнано за ОСОБА_2 : право власності на 1/3 частку житлової квартири, загальною площею 42.2. кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ; право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 6,6707 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка за життя належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №095230, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 03.01.2002 року за №4081, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Визнано за ОСОБА_4 : право власності на 1/3 частку житлової квартири, загальною площею 42.2. кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ; право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 6,6707 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка за життя належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №095230, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 03.01.2002 року за №4081, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Визнано за ОСОБА_1 : право власності на 1/3 частку житлової квартири, загальною площею 42.2. кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ; право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 6,6707 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка за життя належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №095230, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 03.01.2002 року за №4081, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Нормами п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

При визначенні підстав позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

У справі яка переглядається, та у справі №177/1118/19, рішення в якій набрало законної сили сторонами у справі є позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Предметом розгляду обох справв є спадкове майно (квартира та земельний пай), які залишилися після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, в обох судових рішеннях спір між тими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як зазначалось вище, постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі №177/1118/19 спір, виниклий між сторонами, спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 було вирішено і за кожним спадкоємцем визнано по 1/3 частці квартири та по 1/3 частці земельної ділянки.

Окрім того, доводи відповідача ОСОБА_4 про те, що судом не враховано наявність ще одного спадкоємця, онука ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який на думку скаржника отримав спадкові права в порядку спадкової трансмісії, колегією суддів не приймаються, оскільки вони також були предметом розгляду судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови у справі №177/1118/19.

Згідно статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Отже, спадкова трансмісія передбачає перехід права спадкування (прийняття або відмова від прийняття) від померлого до його власних спадкоємців.

Натомість, матеріали справи не містять відомостей про те, що батько ОСОБА_10 , ОСОБА_6 помер після відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 , і не встиг її прийняти, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для застосування спадкової трансмісії.

При цьому, долучене відповідачем до апеляційної скарги рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 07 грудня 1998 року, яким ОСОБА_6 визнано безвісно відсутнім, правового значення для вирішення даного спору не має, оскільки правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою визначено ст.ст. 43-44 ЦК України та вони не тотожні з визнанням особи померлою, й жодних доказів смерті останнього після відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 , суду не надано.

Згідно п.4 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Статтею 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257цього Кодексу.

З урахування викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2 ст.255 ЦПК України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 08 липня 2011 року Про судовий збір (далі - Закон) судовий збір - це збір , що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадженняу справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом),у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п.5) ч.1 ст.7 Закону).

Оскільки в апеляційній скарзі ОСОБА_4 не заявляв клопотання про повернення судового збору у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та закриттям провадження у справі, колегія суддів вказане питання не вирішує.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч. 1 п. 4, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України Дніпровський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені якого дії законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно- закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 03 березня 2021 року.

Головуючий:

Судді: