Рішення

від 24.02.2021 по справі 236/4271/20

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/4271/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сердюк Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання- Безорчук А.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право власності, виданого 05.03.1990 року виконкомом Краснолиманської міської ради, зареєстрованому у Слов`янському інвентарбюро 20.03.1990 року за №216, земельної ділянки площею 0,1500 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 1423084300:01:000:0242). За життя ОСОБА_3 був складений заповіт, яким померлий все своє майно на випадок смерті заповідав позивачці ОСОБА_1 , та ще один заповід відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які заповів відповідачці по справі ОСОБА_2 . У встановленому законом порядку позивач прийняв спадщину, однак, постановою державного нотаріуса від 23.10.2020 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, у зав"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім"я садкодавця. На сьогоднішній день оригінал свідоцтва про право власності від 05.03.1990 року, виданого виконкомом Краснолиманської міської ради на вищезгаданий житловий будин не зберігся. Позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті її батька - ОСОБА_3 .

Позивачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, справу розглянути без його участі, про що надав відповідну заяву (а.с.66).

Відповідачка ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини свого не прибуття суд не повідомила, заперечень чи відзиву до позову суду не надала.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05.12.2019 року Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рубці Лиманського району Донецької області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.39).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку, загальною площею 43,1 кв.м., в тому числі житловою - 27,6 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай "Б", сарай "В", сарай "Г", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1500 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 1423084300:01:000:0242).

За життя ОСОБА_3 був складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Рубцівської сільської ради Штепою Т.Д., зареєстрований в реєстрі за № 23, згідно з яким ОСОБА_3 все своє майно заповідав позивачу ОСОБА_1 та інший заповід, відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які заповів відповідачці по справі ОСОБА_2 (а.с. 46).

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Цивільне законодавство України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності за ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.06.1968 року (а.с. 40) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.08.1986 року (а.с.41). Отже, позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Позивачка ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 1259, 1270 ЦК України як спадкоємець за законом та за заповітом звернулась до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав та у встановленому законом порядку прийняла спадщину. Так, згідно повідомлення державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.10.2020 року після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 16/2020 на підставі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з іншими заявами про прийняття спадщини обо відмову від її прийняття ніхто не звертався (а.с. 69).

26.06.2020 року за реєстровим №634 Лиманською державною нотаріальною було видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 4,8740 га, для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лиманської міської ради Лиманського району Донецької області( колишня назва Рубцівська сільська рада), кадастровий номер 1423084300:06:000:0109 на користь ОСОБА_2 (а.с.69-70).

Постановою державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)Алексєєвої В.Є. від 23.10.2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності на житловий будинок, на ім`я померлого ОСОБА_3 (а.с.12).

Позивачка ОСОБА_1 як спадкоємиць не може оформити право власності на вказаний будинок в порядку спадкування відповідно до вимог закону з тих підстав, що оригінал свідоцтва про право власності від 05.03.1990 року, виданий виконкомом Краснолиманської міської ради, тобто правовстановлюючий документ на спадкове майно, не зберігся.

Згідно даних технічного паспорту на будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , домоволодіння складається з: "А-1", загальною площею 43,1 кв.м., в тому числі житловою - 27,6 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай "Б", сарай "В", сарай "Г" (а.с.24-26).

Згідно звіту № 213/02 від 13.11. 2020 року, виготовленого КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Слов"янськ, вартість зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 51026,00 гривень (а.с.13-21).

Відповідно інформації від 13.11.2020 року, наданої КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Слов`янськ, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в бюро зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.38).

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті13 Конвенції пр озахист правлюдини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно дост. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Причиною звернення позивача з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість його як спадкоємця, який прийняв спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Нормами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Письмові докази, які додані до позову підтверджують той факт, що дійсно ОСОБА_3 був власником майна, яке складається із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на законних підставах.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. 15, 16, 25, 328, 337, 392, 1216, 1218,1241,1245,1262,1268,1269 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок "А-1", загальною площею 43,1 кв.м., в тому числі житловою - 27,6 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай "Б", сарай "В", сарай "Г", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Рубці Лиманського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.03.2021 року.

Головуюча суддя -