Постанова

від 24.02.2021 по справі 337/2497/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 24.02.2021 Справа № 337/2497/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/2497/20 Головуючий у 1 інстанції: Кучерук І. Г.

Провадження № 22-ц/807/844/21 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

Подліянової Г.С.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2020 року у справі за позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на обліку в службі (управлінні) у справах дітей Запорізької міської ради з 07.11.2019р. перебуває дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. До відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшла заява від ОСОБА_3 , який є дідом малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_2 , 1990 р.н., щодо неналежного виконання батьківських обов`язків відносно її доньки. Адреса мешкання родини: АДРЕСА_1 . Мати дитини - ОСОБА_2 веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, застосовує фізичну силу відносно доньки, ніде не працює, приводить до квартири сторонніх чоловіків. Батько малолітньої - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ).

Спеціалістами відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей ЗМР неодноразово було здійснено вихід за вищезазначеною адресою, але двері ніхто не відчиняв, тому були залишені письмові запрошення до відділу. Мати жодного разу до відділу не з`явилася.

21.02.2020 малолітня самостійно викликала наряд поліції за вищезазначеною адресою та повідомила, що її вигнали з квартири мати та її співмешканець, які перебували в стані алкогольного сп`яніння, до того ж, останній сильно вдарив її головою об стіну.

24.02.2020 до відділу з`явився дід дитини - ОСОБА_3 та надав пояснення, в яких зазначив, що співробітниками поліції 21.02.2020 було складено 2 адміністративні протоколи відносно матері: за ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків та за ст. 173-2 КУпАП за скоєння насильства.

Відповідно до інформації Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 19.03.2020 відносно ОСОБА_2 , 1990 р.н., було складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачено ст. 173-2 КУпАП, за вчинення насильства в сім`ї відносно доньки ОСОБА_1 , 2009 р.н.

28.02.2020, 17.06.2020 начальником та спеціалістом відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей ЗМР була проведена бесіда з малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в КЗ ЗОЦСПРД ЗОР, в ході якої було з`ясовано, що ОСОБА_1 має бажання повернутися в сім`ю, але за умови, якщо мати припинить зловживати алкогольними напоями, припинить приводити до квартири сторонніх чоловіків та буде належним чином до неї ставитися.

Відповідно до інформації КЗ ЗОЦСПРД ЗОР від 28.05.2020 за весь час перебування малолітньої в центрі мати відвідала доньку двічі 03.03.2020 та 08.03.2020, та жодного разу не телефонувала.

02.03.2020 спеціалістами відділу в черговий раз було здійснено вихід за адресою місця мешкання ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_1 , але двері ніхто не відчинив, тому було залишено письмове запрошення до відділу для надання пояснень та з`ясування намірів матері щодо подальшої долі дитини, але в черговий раз до відділу ніхто не з`явився.

Згідно з інформацією Запорізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 15.10.2019, 28.10.2019 під час консультації психолога з дитиною, ОСОБА_1 повідомила, що коли мати перебувала в алкогольному сп`янінні, то поводила себе відносно неї агресивно, кричала, вживала нецензурну лексику в її бік, виганяла з дому на тривалий час, навіть на всю ніч. Останній раз малолітня тривалий час мешкала у сторонніх людей.

Відповідно до інформації Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 51 від 10.10.2019 мати не приділяє належної уваги вихованню доньки, часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння, спілкування з донькою веде агресивно, часто погрожуючи фізичним насиллям, чим створює небезпечні умови для життя, здоров`я і безпеки дитини. Вперше повідомлення такого змісту було ще в 2016 році стосовно того, що ОСОБА_2 з`явилася в школу у дуже нетверезому стані, після відмови вихователя віддати їй дитину, оскільки вона перебувала в такому стані, ОСОБА_2 почала грубо себе поводити (вживала нецензурну лексику, істерично кричала, хапала та штовхала дитину). Внаслідок ситуації, яка склалася, адміністрацією школи були викликані співробітники поліції. На той момент з ОСОБА_2 спеціалістами відділу по Хортицькому району служби (управління) була проведена відповідна профілактична робота, під час якої вона обіцяла, що такого більше не повториться, що вона все зрозуміла.

Відповідно до актів обстеження умов проживання від 02.01.2020, 11.06.2020 квартира потребує косметичного ремонту та ретельного прибирання, відчувався запах бруду, тютюну та алкоголю, є меблі та побутова техніка, але все у занедбаному стані. В квартирі відсутнє газопостачання.

За час перебування малолітньої в КЗ ЗОЦСПРД ЗОР ОСОБА_2 жодного разу не з`явилася до відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей ЗМР із заявою про подальші наміри стосовно доньки та бажання повернути її в родину. Також жодного разу не з`явилася на численні запрошення щодо вирішення питання подальшої долі дитини, що свідчить про небажання виправляти ситуацію, яка склалася в родині, та небажання турбуватися про свою доньку.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, відповідач нехтує своїми батьківськими обов`язками з виховання, розвитку та утримання дитини.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_1 та передати дитину органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району до вирішення її подальшої долі; стягнути з ОСОБА_2 на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись малолітня ОСОБА_1 , аліменти у розмірі, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26листопада 2020 року в задоволені позову відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітньої ОСОБА_1 . Покладено на орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно малолітньої ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу,в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , отримавши копію апеляційної скарги 29.01.2021р., відзиву на неї не надала. Також, отримавши судову повістку 29.01.2021р. в судове засідання, призначене на 24.02.2021р., тобто майже за місяць до розгляду справи, до апеляційного суду не з`явилась, не повідомивши про причини своєї неявки, не надавши будь-яких заяв або клопотань, зокрема, про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на такі обставини, апеляційний розгляд справи відбувся відповідно до приписів ч. 2 статті 372 ЦПК України за відсутності належним чином повідомленого відповідача ОСОБА_2 .

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представника органу опіки та піклування - Котова В.С., яким підтримано апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Батько дитини - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

08.10.2019р. до відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей

Запорізької міської ради, звернувся ОСОБА_3 , який є дідом малоліт-

ньої ОСОБА_1 , стосовно неналежного виконання батьківських обо-

в`язків ОСОБА_2 відносно її доньки (а.с.10).

Наказом Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради за № 837 від 07.11.2019р. ОСОБА_1 взята на облік як дитина, що опинилась у складних життєвих обставинах(а.с.9- зворот).

Відповідно до довідки від 28.05.2020р. у КЗ ЗОЦСПРД ЗОР з 21.02.2020 року на повному державному забезпеченні перебуває ОСОБА_1 . Мати відвідала доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 та 08.03.2020р. Дівчинка бажає повернутися до матері, при умові, що мати не буде пиячити, ображати її, працюватиме і вони мешкатимуть удвох(а.с.12).

У відповідності з повідомленням Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 19.03.2020р., відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачено ст. 173-2 КУпАП,щодо вчинення насильства в сім`ї відносно доньки ОСОБА_1 (а.с.12- зворот).

Згідно з актами обстеження умов проживання від 08.10.2019р., від 02.01.2020р., від 11.06.2020р., дитина має окреме спальне місце та місце для навчання; одягом, взуттям, шкільними приладдям забезпечена; мати недостатньо приділяє уваги вихованню, розвитку та навчанню дитини, зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, має з дитиною напружені стосунки(а.с.17, 19, 20).

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району від 19.06.2020р., з урахуванням всіх вище перелічених обставин та також враховуючи те, що за час перебування малолітньої ОСОБА_1 в КЗ ЗОЦСПРД ЗОР ОСОБА_2 жодного разу не з`явилася до відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей ЗМР із заявою про подальші наміри стосовно доньки та бажання повернути її в родину, жодного разу не з`явилася на численні запрошення щодо вирішення питання подальшої долі дитини, що свідчить про небажання виправляти ситуацію, яка склалася в родині, та небажання турбуватися про свою доньку, дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_1 (а.с.5-6).

Але суд першої інстанції не погодився із вказаним висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, вважаючи його недостатньо обґрунтованим.

Суд вказував, що з матеріалів справи вбачається, що для проживання та виховання малолітньої матір`ю були створені належні умови. Відповідачка матеріально забезпечує доньку. Суду надана довідка КЗ ЗОЦСПРД ЗОР за № 01-14/261 від 18.11.2020р., відповідально до якої мати відвідала доньку п`ять разів, приносила гостинці. Дитина бажає повернутися до сімї, постійно спілкується у телефонному режимі з матір`ю, висловлюється категорично проти позбавлення її матері батьківських прав.

Також судом врахована заява ОСОБА_1 від 18.11.2020р., у якій вона благає повернути її додому, оскільки мати вже не може жити без неї.

З огляду на ці встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позбавлення відповідачки батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки органом опіки та піклування не доведено наявності обставин, які б давали підстави для можливості застосування до відповідачки такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав.

В апеляційній скарзі зазначено, що суд вважав, що проблеми, які склались в сім`ї ОСОБА_2 , можливо виправити за допомогою менш кардинальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, тобто шляхом попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до своєї доньки. Та суд при цьому не взяв до уваги, що таке становище триває з 2016р., але у зв`язку з відсутністю змін у поведінці матері малолітню ОСОБА_1 07.11.2019р. було взято на контроль в службі у справах дітей як таку, що опинились в складних життєвих умовах, а 21.02.2020р. дитину поміщено до центру психологічної реабілітації. Після цього ОСОБА_2 знову своєї поведінки та ставлення до дитини не змінила, та навіть після відібрання дитини і до теперішнього часу продовжує нехтувати своїми батьківськими обов`язками.

Колегія погоджується з доводами апеляційної скарги з огляду на таке.

За приписами ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

В абзаці 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У справі Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Суд послався на вказані норми, роз`яснення постанови Пленуму ВСУ, рішення ЄСПЛ, але не врахував всіх обставин у взаєминах матері та доньки у сукупності, вважаючи, що бажання дитини становить найвищий інтерес.

Проте, цитуючи звернення дитини, суд врахував не весь його зміст, який наразі і свідчить про те, що дитина бажає повернутись до матері під умовою її виправлення, а не беззаперечно в будь-якому разі.

Також суд не враховував того, що при з`ясуванні думки дитини в цивільному судочинстві, варто зважати на те, що оцінка дитиною поведінки своїх батьків, життєвих обставин може бути необ`єктивною та зумовленою різними важелями впливу. У зв`язку з цим, законодавець передбачив право суду постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч. 3 ст. 171 СК України).

Суд не врахував, що становище, яке склалось у відносинах ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_1 є вкрай небезпечним для дитини, на що вказує, серед іншого, ситуація, яка сталась 21.02.2020р.

Так, з пояснювальної ОСОБА_3 , який є батьком відповідача та дідусем малолітньої ОСОБА_1 , наданої 24.02.2020р. начальнику відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, слідує, що 21.02.2020р. біля дванадцятої години йому подзвонила онука і сказала, що мати та її співмешканець знаходяться в стані алкогольного сп`яніння та вигнали її роздягнену на вулицю. При спробі дитини повернутись додому співмешканець матері вдарив її о двері головою, після чого дитина самостійно викликала поліцію, яка відправила дитину до реабілітаційного центру ( а.с. 11).

У цей день, 21.02.2020р., відбулось освідування ОСОБА_2 на наявність алкогольного сп`яніння, та висновком щодо результатів медичного огляду такий стан відповідача був підтверджений ( а.с. 15-зворот).

Та це не було єдиною подією у цій родині, а їй тривалий час передувала така ж сама поведінка ОСОБА_2 по відношенню до дитини.

Так, ще у жовтні 2016р. відбулось звернення директора ЗЗОШ № 51 до служби у справах дітей з приводу того, що 11.10.2016р. ОСОБА_2 з`явилась у шкоду за дитиною, яка перебувала у групі продовженого дня, у стані сильного алкогольного сп`яніння. Та після відмови вихователя ГПД ОСОБА_6 віддати матері дитину, ОСОБА_2 почала кричати, хапала та штовхала дитину у присутності інших дітей та їх батьків. Після пропозиції віддати дитину бабусі, ОСОБА_2 вдарила заступника директора з НВР ОСОБА_7 по голові та, вхопивши її за руки, намагалась спровокувати бійку. У зв`язку з такою поведінкою ОСОБА_2 було викликано поліцію, до співробітників якої відповідач знову намагалась застосувати рукоприкладство та ненормативну лексику, тому була доправлена до районного відділку поліції ( а.с. 15).

У заяві того ж ОСОБА_3 службі у справах дітей, наданої 08.10.2019р., інформується про те, що його дочка ОСОБА_2 протягом останніх п`яти років веде аморальний спосіб життя, пиячить, нецензурно лається, ображає дочку ОСОБА_1 , виганяє її з дому вночі, викидає її речі з квартири, у зв`язку з чим дитина ночує у різних подруг. Вдома постійно знаходяться нетверезі сторонні чоловіки, виникають сварки. Рік назад ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння підрізала на очах у дитини свого чергового співмешканця. На час подачі заяви ОСОБА_2 ніде не працює, матеріально утримувати дитину не може та не хоче, а отримані на дитину державні кошти витрачає на пияцтво. У зв`язку з такими обставинами заявник ОСОБА_3 просив прийняти заходи до ОСОБА_2 щодо її відношення до дитини ОСОБА_1 ( а.с. 10).

На підставі вказаної заяви дідуся ОСОБА_3 було складено повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення, у якому зазначається, що дівчинка боїться жити вдома, адже мати постійно змінює партнерів, разом з ними вживає алкогольні напої, щоденно знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, негативно налаштована до дитини, виганяє ОСОБА_1 з дому, може застосувати фізичну силу (зі слів дитини).

За цим повідомленням були вжиті заходи шкільною комісією: відвідано місце проживання дитини, складено акт обстеження житлово-побутових умов дитини та проведено профілактичну бесіду з матір`ю ОСОБА_2 , яка попереджена про можливе вилучення дитини із сім`ї ( а.с. 16).

Актом обстеження житло-побутових та майнових умов дитини ОСОБА_1 від 08.10.2019р. встановлено, що ОСОБА_1 проживає в однокімнатній квартирі разом з матір`ю ОСОБА_2 та її співмешканцем. Під час перевірки в квартирі неприбрано. Вдома знаходилась мати та ОСОБА_1 , яка стояла в дверях з портфелем та сумкою із власними речами, які прийшла забрати з дому, так як не проживає з матір`ю певний час. Мати дівчинки знаходилась у стані алкогольного сп`яніння. У квартирі відчувався запах алкоголю та цигаркового диму. Мати дівчинки була дуже агресивно налаштована до власної дитини, погрожувала їй, намагалась підняти руку на доньку ( а.с. 17).

Комісією також встановлено, що на той час мати не працювала. На обліку у центрі зайнятості не перебувала. Додаткових доходів не має. Дитина одержує від держави пенсію по втраті годувальника (смерть батька). Більшість коштів мати витрачає на алкоголь та власне дозвілля, на дитину кошти надає дідусь . Мати не має бажання забезпечувати дитину, доглядати та виховувати її.

З акту вбачається, що наявність у дитини шкільного приладдя, одягу та взуття забезпечує дідусь ( а.с. 17-зворот). Що спростовує висновку суду про те, що дитина всім необхідним забезпечується матір`ю.

Під час бесіди було з`ясовано, що дівчинка боїться перебувати вдома, та комісія вказувала, що є потреба вилучення дитини із сім`ї у зв`язку із жорстоким поводженням матері та бездоглядністю ( а.с. 17-зворот).

Аналогічні акти обстеження умов проживання складені 02.01.2020 та 11.06.2020р., під час складання яких була присутня ОСОБА_2 , якій вручались письмові запрошення на бесіду до відділу у справах дітей та на засідання комісії у справах дітей ( а.с. 19,20), на які остання не з`являлась.

Отже, вказана поведінка відповідача ОСОБА_2 триває з 2014р. (протягом останніх 5 років), а дитина весь час є свідком такої поведінки, а також фактично заручницею відносин матері з чужими для дитини чоловіками, у зв`язку з чим на неї відбувається тиск та фізичне насилля як з боку самої матері, так і з боку її співмешканців. Та матір жодним чином не захищає дитину від таких проявів інших чоловіків, та, навпаки, нападає на неї та виганяє її з дому, застосовує насильство. А потім не цікавиться, де ночувала дитина, та як у зв`язку з такими неправомірними та жорстокими діями щодо неї почувається.

Після надходження заяви ОСОБА_3 до служби у справах дітей, малолітня ОСОБА_1 15.10.2019р. надавала свої письмові пояснення цьому органу, вказуючи, що раніше матір з нею грала, робили уроки, а потім почала пиячити, бити її та навіть топила у ванній.

У цій заяві дитина вказувала, що хоче повернутись додому, але за умови, що матір не буде пиячити.

Спеціалістами відділу по Хортицькому району С(у)СД та практичним психологом відділу соціальної роботи по Хортицькому району 10.11.2019р. здійснювався вихід за місцем мешкання ОСОБА_2 з дочкою, але двері ніхто не відкрив, та в наступному було з`ясовано, що малолітня ОСОБА_1 тимчасово проживає у родині знайомої ОСОБА_2 - ОСОБА_10 ( а.с. 14).

З характеристик на ученицю ОСОБА_1 , наданих директором школи та класним керівником, вбачається позитивне характеризування учениці, але негативне - її матері ОСОБА_2 , яка не приділяє належну увагу вихованню дитини, останнім часом часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння, спілкується з дитиною агресивно, погрожуючи їй фізичним насильством ( а.с. 14-зворот).

Вказаним наразі спростовуються висновки суду про те, що ОСОБА_2 ,хоча і неналежним чином, але все ж таки займається вихованням, освітою та розвитком доньки.

Таким чином, встановлено, що матір ОСОБА_2 вже більш як 5 років не займається ані вихованням дитини, ані її матеріальним утриманням, ані її розвитком. Натомість, постійно пиячить та в такому стані ображає її, жорстоко поводиться з нею, надаючи перевагу відносинам з чоловіками на шкоду інтересам дитини. Та не виправляється, і не бажає це робити, на що вказують наступні факти.

Так, двічі у жовтні 2019р. ОСОБА_2 запрошувалась Запорізьким міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді на бесіду з приводу складної ситуації у сім`ї, в телефонному режимі обіцяла прийти, але не прийшла ( а.с. 13).

Після влаштування дитини до КП Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей 21.02.2020р. відповідач на пропозиції служби у справах дітей для вирішення питання щодо подальшої долі дитини жодного разу не з`явилась, отримуючи відповідні запрошення.

Визначальною є і її поведінка наразі у цій цивільній справі. Так, відповідач, знаючи, що вирішується важливе питання про збереження сім`ї та її статусу матері відносно малолітньої ОСОБА_11 , жодних процесуальних дій, які б свідчили про її бажання виграти справу та залишити дитину за собою, не вчинено. Так. відзиву на апеляційну скаргу вона не надала, письмових пояснень по суті справи матеріали справи не містять, отримавши судову повістку завчасно - за місяць до дати судового засідання ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась. Доказів про влаштування на роботу, спробу вирішити питання повернути дитину з центру реабілітації додому нею не здійснено. Вказане свідчить про байдуже ставлення до вирішуваного питання, та ніяким чином не свідчить про зміну ставлення до своєї дитини, ніж те, що було встановлено вище.

За вказаних обставин, колегія вважає, що, попри бажання дитини жити удвох з матір`ю у разі припинення нею пияцтва, наразі наявні всі підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_1 у зв`язку з усуненням матері від виховання дитини та за ознаками проявів жорстокого поводження з дитиною. Тільки такий крайній захід, на думку колегії, з урахуванням всіх перелічених обставин, може спонукати відповідача боротись за свою дитину в подальшому, виправляючи свою поведінку та спосіб життя, та ставити питання про поновлення батьківських прав.

Статтею 180 встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 3 вказаної норми, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Частиною 2 статті 179 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

У відповідності до ч. 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з положеннями статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3 - 1 ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3 - 2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 181 СК України врегульовує, щорозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Але суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Органом опіки та піклування такі вимоги у позові заявлені, а аліменти він просить стягнути на користь тих осіб або установи, у яких на вихованні буде перебувати дитини, позбавлена батьківського піклування. Та ці вимоги є обґрунтованими та законними, і тому підлягають задоволенню.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є молодою особою працездатного віку, офіційно не працевлаштована, даних про незадовільний стан її здоров`я не мається, інших дітей у неї не мається, тому з урахуванням цього аліменти можуть бути визначені на утримання дитини ОСОБА_1 в розмірі ј частки її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягуються від дня пред`явлення позову - 23.06.2020р.

Оскільки дитина передається у зв`язку з позбавлення батьківських прав відносно неї її матері ОСОБА_2 органу опіки та піклування для подальшого вирішення її долі, то аліменти стягуються з відповідача на користь тієї особи або установи, в яких буде перебувати на вихованні дитина ОСОБА_1 .

Зважаючи на все вище наведене, колегія у відповідності до приписів п.п. 3, 4 ч. 1 статті 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення суду першої інстанції та приймає своє судове рішення у вигляді постанови про задоволення позову у повному осягу.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26листопада 2020 року у цій справі скасувати.

Позов Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати дитину Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району до вирішення її подальшої долі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частки, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23.06.2020р. (дня подання позову) і до досягнення дитиною повноліття.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 04 березня 2021 року.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Гончар М.С.

Подліянова Г.С.