Постанова

від 23.02.2021 по справі 521/15615/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/137/21

Номер справи місцевого суду: 521/15615/20

Головуючий у першій інстанції Гранін В. Л.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Судді Цюри Т.В.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитсужби на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 01 жовтня 2020 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України

В С Т А Н О В И В:

Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 01 жовтня 2020 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 - закрито, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил, повернуто гр. ОСОБА_1 або уповноваженій особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, Одеська митниця Держмитсужби подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить суд скасувати постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 01 жовтня 2020 року та прийняти нову постанову, якою гр. ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 1 949 381 грн., з конфіскацією цих товарів, а в разі неможливості конфіскації товарів стягнути їх вартість.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Одеської митниці Держмитслужби та захисника Єршова Р.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зі ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в ході розгляду справи дійшов висновку про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України.

З вищевказаними висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції за таких підстав.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.08.2020 року декларантом/одержувачем ТОВ ЕЛІЗІОН КОМПЛЕКТ , в особі його керівника ОСОБА_2 , подано в електронному вигляді митну декларацію типу ІМ40ДЕ за внутрішнім №1128, з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 до відділу митного оформлення №2 митного поста Одеса-вантажний Одеської митниці Держмитслужби, яка прийнята та зареєстрована митним органом за номером №UA500500/2020/503003 (далі - МД).

Відповідно до МД №UA500500/2020/503003 від Словацької компанії відправника/продавця Emporium SK s.r.o. (Pri Delni 14296/37, Presov, Slovakia 080 05), на адресу одержувача/покупця ТОВ ЕЛІЗІОН КОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 43549813, адреса 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Металургів, буд. 53), в транспортному засобі марки VOLVO , моделі FH 13.460 , з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , переміщуються господарські товари у кількості 537 місць, загальною вагою брутто -19 120 кг, загальною вартістю - 61 211,29 дол. США.

В період з 26.08.2020 року по 09.09.2020 року, на підставі рішення про здійснення переогляду №7.10-20-01/2023 від 26.08.2020 року, посадовими особами управління забезпечення протидії митним правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби та митного поста Одеса-вантажний , проведено переогляд товарів за МД №UA500500/2020/503003, за результатом якого складено акт про проведення переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та виявлено невідповідності.

Також, в ході проведення переогляду виявлено товари, які не задекларовані в митній декларації, а саме: чоботи для хлопчиків, у кількості 430 пар (359 кг. брутто); куртки джинсові для чоловіків, у кількості 148 шт. (115 кг. брутто); куртки жіночі, у кількості 55 шт. (50 кг. брутто); джемпера для чоловіків, у кількості 482 шт. (218 кг.); маркувальні етикетки з тканини, вагою 1 кг. брутто; шкіра натуральна для пошиву, у кількості 25 кг. брутто; джемпер жіночий, у кількості 134 шт., 26 кг. брутто; чоботи для чоловіків, у кількості 62 пар, 74 кг. брутто; карниз для штор, 1 шт., 5 кг. брутто; джинси жіночі, у кількості 135 шт., 78 кг. брутто; шкарпетки для хлопчиків, у кількості 758 шт., 27 кг. брутто; труси для чоловіків, у кількості 450 шт., ЗО кг. б румб; домкрат для автомобілю, у кількості 4 шт., 24 кг. брутто; боді для дівчинок, у кількості 216 шт., 24 кг. брутто; скатретина, у кількості 8 шт., 20 кг. брутто; толстовка для хлопчиків, кількості 966 шт., 241 кг. брутто; пальто жіноче, у кількості 20 шт., 14 кг. брутто; жилетка жіноча, у кількості 54 шт., 37 кг. брутто; кросівки для хлопчиків, у кількості 84 пар, 49 кг. брутто.

Відповідно до графи №54, відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема, МД №UA500500/2020/503003, гр. ОСОБА_1 , яка відповідно до вимог ст. 266 МК України, несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України, та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.

На підставі вищевказаних обставин посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби було складено протокол про порушення митних правил №0916/50000/20, за ознаками порушення ст. 472 МК України.

Диспозицією ст. 472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. Тобто, відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто, незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил від 03 червня 2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

На думку митного органу, порушення ОСОБА_1 полягало в порушенні процедури декларування та недекларуванні за встановлено формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про кількість товару.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при складанні протоколу, митним органом не були враховані наступні обставини.

Так, судовим розглядом справи встановлено, що в рамках укладеного 01.07.2020 року між ТОВ ЕЛІЗІОН КОМПЛЕКТ та компанією Emporium SK s.r.o. контракту №2020/07EC-UA, до України з Туреччини у вантажному автомобілі прибули товари: господарські товари в асортименті .

Згідно з пунктами 1.2., 2.1. та 3.1. контракту продавець продає, а покупець купляє товари, згідно з інвойсами, в яких фіксується вид, кількість, вартість товарів.

Після надходження товарів на митну територію України, 21.08.2020 року до Одеської митниці Держмитслужби гр. ОСОБА_1 для митного оформлення у вільне використання (імпорт) подана ЕМД № UA500500/2020/503003 на 34 найменувань товарів господарчі товари в асортименті : пакети, підставки, автозапчастини, коробки гофровані, сітчасте полотно каталоги товарні, тканина, одяг чоловічій та жіночій, постільна білизна, покривала, мішки. підошви, тощо.

Протягом 27.08.2020 - 09.09.2020 року, в ході проведення переогляду товару за вказаною декларацією, виявлено вагові та кількісні невідповідності більшої частини товарів, а також товари, які не заявлені в ЕМД.

Тобто, працівниками митниці не роз`яснено та не надано даних про те, чи вплинула зміна фактичної кількості окремих позицій товарів на зменшення або збільшення митних платежів.

Дана обставина має значення для правильної кваліфікації дій особи, стосовно якої складено протокол, оскільки як визначено в ч.ч. 1, 2 ст. 268 МК України - допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Враховуючи, що митним органом не надано будь яких достовірних даних про зменшення митних платежів (взагалі нічого не роз`яснено про зміну платежів), суд обгрунтовано дійшов до висновку, що працівниками митниці надана кваліфікація діям гр. ОСОБА_1 на підставі припущень, які були зроблені передчасно, не беручи до уваги застосування положень ст.ст. 268 та 460 МК України, зокрема, можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Також, судом обґрунтовано зазначено, що працівниками митниці не було зроблено розрахунку митних платежів як перед складанням протоколу, так і на момент розгляду справи у суді.

Матеріалами справи також встановлено, що декларантом було реалізовано право на проведення фізичного огляду товарів, на підставі ст. 266 МК України, та з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, гр. ОСОБА_1 проведено візуальний огляд товарів, що переміщувались за товаротранспортною накладною CMR №1124401 від 19.08.2020 року від контрагента - компанії Emporium SK s.r.o. .

За результатами проведеного фізичного огляду були виявлені описові та кількісні невідповідності товарів, про що декларантом було повідомлено відправника ( Emporium SK s.r.o. ), у зв`язку з чим, останній 21.08.2020 року надіслав листа та виправлений інвойс від 21.08.2020 року №ЕС-2020-0843/2.

Отже, вишезазначене свідчить про те, що гр. ОСОБА_1 добросовісно виконала свої обов`язки і вжила всіх можливих на той час заходів для внесення до ЕМД достовірних відомостей про товар.

Відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, при заповненні графи 31 митної декларації в розрізі кожного найменування товару зазначаються відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності, зокрема щодо: найменування товару (згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару); кількості (в одиницях виміру згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару).

При заповненні ЕМД № UA500500/2020/503003 гр. ОСОБА_1 відображала відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією Emporium SK s.r.o. (контрагентом) відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

Отже, гр. ОСОБА_1 , як декларантом, були виконані вимоги Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651, під час внесення відомостей до ЕМД щодо найменування та кількісних характеристик товарів.

Факт помилкового завантаження та невірного у зв`язку з цим оформлення комерційних документів підтверджуються листом компанії-контрагента Emporium SK s.r.o. від 16.09.2020 року б/н (а.с. 83-86).

З урахуванням вищевикладенного, судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 було заповнено митну декларацію на підставі представлених компанією продавцем комерційних документів, в яких з вини відправника не було внесено коригування, про що декларант не знав та не міг знати.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені докази, в тому числі сам факт проведення фізичного огляду товарів гр. ОСОБА_1 , яким частково були встановлені невідповідності опису та кількості товарів, а також виконання вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року №651 в сукупності вказують на відсутність наміру особи на вчинення недекларування декількох позицій товарів із загальної товарної партії у митній декларації, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Митним органом не надано жодних даних про зміну розміру митних платежів, а лише зазначено про кількісну невідповідність даним, заявленим у товаросупровідних документах. Також, митним органом не надано інформації стосовно того, чи призвела вказана різниця у кількості товару до звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру. Будь - яких доказів того, що вага товару була перевищена митними органами не надано.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що працівниками митниці не було зроблено розрахунку митних платежів як перед складанням протоколу, так і на момент розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції.

Крім цього, митницею документально не спростовано, що за обставинам декларування гр. ОСОБА_1 товарів у ЕМД №UA500500/2020/503003 має місце передбачена статтями 268, 460 МК України помилка у заповненні митної декларації.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що посилання митного органу ґрунтуються лише на припущеннях, без підтвердження належними доказами, а тому вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, що є підставою для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками районного суду, який з`ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд першої інстанції, керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст.62 Конституції України дійшов правильного висновку про те, що митним органом не було надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б у своїй сукупності підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи дійшов вірного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а тому визнає апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими.

Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 472 МК України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитсужби - залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 01 жовтня 2020 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра