Рішення

від 24.02.2021 по справі 389/1327/19

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.02.2021

ЄУН №389/1327/19

Провадження №2/389/328/19

Рішення

іменем України

24 лютого 2021 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чуканової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоград-Агро , ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Галина Григорівна, про визнання договору міни недійсним та скасування державної реєстрації,

за участю: позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки - адвоката Громка А.В.,

встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати недійсним договір міни земельної ділянки від 28.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. та зареєстрований в реєстрі за №665, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Кіровоград-Агро та ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 . Одночасно просить скасувати державну реєстрацію вказаного договору міни земельної ділянки.

Вимоги обґрунтувала тим, що вважала себе власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 3,71 га, яка розташована на території Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3522286300:02:000:0660 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю.

На початку 2011 року велися перемовини з ТОВ Кіровоград-Агро в особі ОСОБА_3 щодо укладення договору оренди на належну їй земельну ділянку. Після досягнення згоди по всім істотним умовам договору оренди земельної ділянки, їй запропонували зробити довіреність на ОСОБА_2 для проведення реєстрації договору оренди, на що вона погодилася. Довіреність, як вона тоді вважала для державної реєстрації договору, була посвідчена приватним нотаріусом Коваленко Г.Г. 05.08.2011 та зареєстрована в реєстрі на № 420. Також для проведення державної реєстрації договору оренди ОСОБА_2 взяв у неї оригінал державного акта на право приватної власності на належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3522286300:02:000:0660. Після укладення, як вона вважала договору оренди, орендної плати не отримувала. Коли у 2018 році звернулася до відповідальної особи за договорами у ТОВ Кіровоград-Агро , дізналася, що існує договір міни, про який вона нічого не знала. Оригінали або копії вказаних вище договорів їй не надавалися.

У подальшому вона звернулася до відділу Держгеокадастру в Знам`янському районі Кіровоградської області, де отримала копію договору міни, який посвідчено 28.09.2011 приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. та зареєстровано в реєстрі за №665. Зі змісту договору з`ясувала, що ТОВ Кіровоград-Агро в особі ОСОБА_3 передали їй належну товариству земельну ділянку, площею 0,0250 га, кадастровий номер 1825483000:11:000:0432, яка розташована на території Мартенівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, а вона через представника ОСОБА_2 передала ТОВ Кіровоград-Агро належну їй земельну ділянку площею 3,71 га кадастровий номер 3522286300:02:000:0660, яка розташована на території Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. ОСОБА_2 укладаючи договір міни від її імені, діяв на підставі довіреності, яку вона як вважала видала йому для державної реєстрації договору оренди. Після посвідчення довіреності ОСОБА_2 жодного разу з нею не спілкувався, про намір укласти договір міни не повідомляв, умови договору не узгоджував. Договір міни не є рівноцінним і укладений не в її інтересах, його укладення вона не схвалювала.

Позивач вважає, що оскільки не виявляла дійсного наміру на відчуження земельної ділянки, то спірний договір міни є недійсним. Крім того, обмін відбувся не за схемою пай на пай , вона позбулася права власності на свій виділений в натурі земельний пай в обмін на право власності на незначну частку виділеного в натурі паю в іншій області. Угода вчинена з порушенням мораторію на заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення. ЇЇ представник за довіреністю був заздалегідь зацікавлений в укладенні оскаржуваного нею договору, оскільки він є родичем засновника ТОВ Кіровоград-Агро (сина та батько) та працює в цьому підприємстві. Договір укладений в інтересах ТОВ Кіровоград-Агро та всупереч її інтересам, адже як за площею, так і за вартістю земельна ділянка набута нею за спірним договором значно менша за площею та вартістю переданої товариству земельної ділянки. Обмін здійснено без доплати.

Також позивач вказала, що визначений ст.257 ЦПК України строк позовної давності нею не пропущено, оскільки моментом початку його перебігу в розумінні ч.1 ст. 261 ЦК України є серпень 2018 року - отримання інформації щодо існуючого договору міни.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши при цьому, що за змістом довіреності, ОСОБА_2 не міг розпоряджатися належною їй земельною ділянкою. Крім того, справжня мета договору прихована, оскільки, як вбачається з розписки, насправді відбулася купівля-продаж земельної ділянки.

Представник відповідача ТОВ Кіровоград-Агро в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав, просив суд відмовити в їх задоволенні. Пояснив, що при укладенні спірного договору міни ОСОБА_2 діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі особисто підписаної нею довіреністі від 05.08.2011, яка нотаріально посвідчена. З тексту довіреності вбачається, що ОСОБА_2 мав повноваження укладати від імені позивача будь-які правочини, в тому числі і договори міни стосовно належних їй земельних ділянок, визначаючи умови договорів на власний розсуд. Будь-яких обмежень повноважень або конкретизації умов договорів вказана довіреність не містить. Вона не була відкликана на дату укладення спірного договору міни. Причиною для видачі ОСОБА_1 05.08.2011 довіреності на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стало те, що саме 05.08.2011 вона особисто отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в загальній сумі 20000 грн., що підтверджується написаними власноручно нею розписками від 05.08.2011. Наявність волі позивача на розпорядження належною їй земельною ділянкою також підтверджується тим фактом, що 05.08.2011 вона видала заповіт щодо земельної ділянки на користь ОСОБА_3 , який взагалі не є її родичем. Доводи позивача про те, що вона мала намір передати земельну ділянку в оренду ТОВ Кіровоград-Агро і саме тому видала довіреність ОСОБА_2 є оманливими, оскільки на дату видання довіреності від 05.08.2011 діяв договір оренди належної позивачу земельної ділянки, який був укладений 07.02.2006 між нею та товариством на строк до 06.02.2017. Договір міни відповідає вимог ст.ст.203, 715 ЦК України та не суперечить підпункту б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору. ТОВ Кіровоград-Агро надано до суду відзив на позовну заяву аналогічного змісту. А також заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, з посиланням на те, що позивач пропустила строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа - приватний нотаріус Коваленко Г.Г. в судове засідання не з`явилася, надіславши заяву, в якій просить суд розглядати справу за її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

З архівної копії Державного акта на право приватної власності на землю вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на підставі розпорядження Знам`янської районої державної адміністрації від 26.04.2002 №154-р була передана у приватну власність земельна ділянка 3,71 га в межах згідно з планом, розташована на території Суботцівської сільської ради №660 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522286300:02:000:0660 (а.с. 16).

Згідно з договором міни від 28.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №665, ТОВ Кіровоград-Агро (сторона 1) від імені якого діє директор - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (сторона 2), від імені якої на підставі довіреності посвідченої 05.08.2011 нотаріусом діяв ОСОБА_2 уклали цей договір про наступне (а.с. 152-153).

Предмет договору - сторона 1, в особі представника передає у власність належну на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а сторона 2, в особі представника, взамін передає у власність, належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За п.2 цього договору, у власність сторони 1 переходить земельна ділянка під номером НОМЕР_1 , площею 3,71 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522286300:02:000:0660, розташована на території Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, а у власність сторони 2 переходить земельна ділянка, площею 0,0250 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 1825483000:11:000:0432, розташована на території Мартинівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області.

Згідно з п.3 договору, земельна ділянка, що відчужується за даним договором стороною 1 у власність сторони 2, належить стороні 1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №226907, виданого Червоноармійською районною державною адміністрацією Житомирської області 29.07.2011 на підставі договору міни від 13.04.2011, №472 та заяви від 21.06.2011 №1062 Кіровоградського районного нотаріального округу, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №182540002000014. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка, що відчужується за даним договором стороною 2 у власність сторони 1, належить стороні 2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії КР №3522286300:02:000:0660, виданого на підставі розпорядження Знам`янської районної державної адміністрації від 26.042002 №154-р, 20.05.2002 та зареєстрованим у книзі аписів реєстрації державних актів на право власності на землю №1489. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У п.4 договору вказано, що згідно з довідкою з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, належної стороні 1, виданою відділом Держкомзему у Червоноармійському районі Житомирської області 01.08.2011, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що відчужується за цим договором, складає 756 грн.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, належної стороні 2, виданої відділом Держкомзему у Знам`янському районі Кіровоградської області 21.09.2011, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що відчужується за цим договором, складає 42252 грн. (пункт 5 договору міни).

Відповідно до п.6 договору, обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати.

Згідно з п.8 договору, сторони домовилися, що вартість земельної ділянки, яка належить стороні 1 відповідає вартості земельної ділянки належної стороні 2.

Вказаний договір міни підписано стороною 1, в особі ОСОБА_3 та представником сторони 2 - ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з Державного реєстру правочинів, договір міни №4659120 зареєстрований в державному реєстрі правочинів 28.09.2011 приватним нотаріусом Коваленко Г.Г. (а.с. 155).

Відповідно до довідки Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 20.08.2018 №527, власником земельної ділянки площею 0,0250 га, кадастровий номер 1825483000:11:000:0432 на підставі договору міни, укладеного 28.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Кірвооградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г., зареєстрованого в реєстрі за №665, є ОСОБА_1 . До укладення договору міни вказана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі договору міни (обміну) від 30.12.2008, зареєстрований в реєстрі за №10894 та витяг з Державного реєстру правочинів №6898315 від 30.12.2008. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інформацією щодо перебування земельної ділянки в оренді, сільська рада не володіє (а.с. 14).

При укладенні цього договору міни ОСОБА_2 діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 05.08.2011, посвідченої приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г., зареєстрованою в реєсті за №420, за якою ОСОБА_1 поміж іншого уповноважила ОСОБА_3 або ОСОБА_2 , кожен з яких діє самостійно, незалежно один від одного, бути її представниками, з повноваженнями в усіх державних, громадських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності з усіма необхідними повноваженнями з питань виділення, відведення, оформлення права власності на її ім`я земельних ділянок, розташованих на території України та розпорядження ними. За довіреністю представникам, зокрема, надано право укласти договори міни (обміну). Довіреність видана строком на три роки (а.с. 166).

З витягу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_3 з 31.01.2011 є керівником ТОВ Кіровоград-Агро (а.с. 53-57).

У довідці ТОВ Кіровоград-Агро від 08.08.2019 зазначено, що ОСОБА_2 не являється і ніколи не являвся представником цього товариства, у трудових відносинах з товариством не перебуває, засновником та бенефіціаром не являється та ніколи не являвся (а.с. 52).

Крім того судом з`ясовано, що 07.02.2006 між ОСОБА_1 та ТОВ Кіровоград-Агро був укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер №3522286300:02:000:0660, площею 3,71 га, розташованої на території Суботцівської ради строком на 10 років, який зареєстрований 06.02.2007 за №569 (а.с. 59-60). Як свідчить довідка ТОВ Кіровоград-Агро від 09.07.2019, за вказаним договором оренди ОСОБА_1 особисто отримала орендну плату по 2012 рік. У 2011 році орендодавцем земельної ділянки стало ТОВ Кіровоград-Агро . Починаючи з 2012 року ОСОБА_1 не зверталась до товариства за отриманням орендної плати (а.с.58).

З копії заповіту та витягу про реєстрацію в спадковову реєстрі вбачається, що ОСОБА_1 05.08.2011 зробила на випадок своєї смерті заповітне розпорядження, яким заповіла ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку, кадастровий номер №3522286300:02:000:0660, площею 3,71 га, розташованої на території Суботцівської сільської ради. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Коваленко Г.Г., зареєстрований в реєстрі за №419 (а.с. 63,64).

Крім того, 05.08.2011 ОСОБА_1 було написано розписку, з якої вбачається, що вона отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10000 грн., в якості завдатку за продаж нею на користь ОСОБА_3 земельної ділянки площею 3,71 га, розташованої на території Суботцівської сільської ради, кадастровий номер№3522286300:02:000:0660 (а.с. 61). Також ОСОБА_1 05.08.2011 написано розписку про отримання нею від ОСОБА_3 в позику грошових коштів в сумі 10000 грн., до вимоги (а.с. 62).

З довідки КЗ Кіровоградська обласна психіатрична лікарня та направлень лікаря, вбачається, що позивач з 30.05.2009 по 01.07.2009 знаходилася на стаціонарному лікуванні з приводу гострого поліморфного психічного розладу. В подальшому за медичною допомогою не зверталася (а.с. 9,10).

Управління соціального захисту населення Знам`янської районної державної адміністрації 13.08.2019 на запит адвоката Романяка М.Я. надало інформацію про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні, як одержувач житлової субсидії на житлово-комунальні послуги та придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з 2014 року. Для призначення субсидії ОСОБА_1 копії договору міни від 28.09.2011 не надавала, інформація про наявність такого договору в справі відсутня (а.с.100).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що вони разом з ОСОБА_1 ходили до ОСОБА_2 , щоб той повернув належну ОСОБА_1 земельну ділянку. Також йому відомо, що ОСОБА_6 просила наперед орендну плату.

Статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 ЗК України).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 ЗК України).

Земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом (пункт в частини першої статті 5 ЗК України).

Тобто, власник земельної ділянки має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження нею, а держава не повинна втручатися у здійснення громадянами свого права розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту а частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі їх придбання за договором міни.

Відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору міни) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Законом України Про внесення зміни до розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України від 07.12.2017 року № 2236-VIII заборона відчуження у такому ж формулюванні продовжена до 01 січня 2019 року.

Встановлена пунктом 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у редакції, чинній на час укладення договору міни, і яка діяла до 01 січня 2019 року, передбачала винятки, зокрема, можливість обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини перша-третя статті 715 ЦК України).

У разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву (частина перша статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

У статті 5 цього Закону вказано, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а в редакції, чинній з 1 січня 2019 року, до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Частина перша статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає один з випадків можливого обміну земельними ділянками, що використовуються їхніми власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не регулює обмін земельними частками (паями), права на які підтверджені сертифікатом, і розподіленими та визначеними у натурі земельними ділянками, які ще не зареєстровані за власниками земельних часток (паїв).

Стаття 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не забороняє можливість обміну земельними ділянками, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті, як і не забороняє можливість обміну іншими, ніж призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, визначена у підпункті б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній до 1 січня 2019 року, та виключення з неї можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону стосуються не тільки земельних ділянок, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а й інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Наявність у сільських, селищних, міських рад і районних державних адміністрацій передбаченого в абзаці одинадцятому частини першої статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) повноваження оформляти матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку (з 1 січня 2019 року до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку), не виключає можливість обміну згідно з чинним законодавством земельними ділянками, на які вже були видані державні акти на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Викладені висновки узгоджуються з висновками, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №227/1506/18, які згідно зі ст.263 ч.4 ЦПК України підлягають врахуванню.

Дослідивши та проаналізувавши докази у справі в сукупності з нормами законодавства суд вважає, що доводи позивача про порушення при укладенні договору міни пункту 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

Доводи позивача щодо проведення обміну земельних ділянок без грошової доплати та нерівноцінність обміну не є підставою для визнання договору недійсним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.627 ЦК України, положення якого згідно зі ст.131 ЗК України застосовуються до правовідносин щодо набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з умовами ооскаржуваного договору міни, обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати та сторони домовились, що вартість земельних ділянок відповідає одна одній. До того ж положення чинного на момент укладення договору міни законодавства не містили вимог та обмежень щодо міни земельних ділянок за площами, вартістю та місцем розташування. Доказів укладання такого договору всупереч внутрішній волі позивача, не надано.

Щодо укладення спірного договору представником ОСОБА_1 на підставі довіреності, законність якої ставить під сумнів позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Отже, за своєю правовою природою представництво за довіреністю є правовідношенням, за яким особа уповноважується вчинити правочини від імені та в інтересах довірителя.

Особливістю відносин представництва є те, що вони виникають та існують в інтересах особи, яка добровільно надала іншій особі право вчинити певний перелік дій, які вона заздалегідь схвалює. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки лише для особи, яку він представляє.

Відповідно до ч.1 ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність.

Судом з`ясовано, що при укладенні договору міни від 28.09.2011 відповідач ОСОБА_2 діяв від імені ОСОБА_1 на підставі наданої нею довіреності на його ім`я від 05.08.2011 в межах наданих йому повноважень. Вказана довіреність завірена, посвідчена нотаріусом та мала чинність (позивачем не скасована).

З огляду на зміст довіреності вбачається, що ОСОБА_2 не перевищив свої повноваження при укладенні договорів міни, діяв в інтересах довірителя. Вимоги про визнання вказаної довіреності недійсною позивачем не заявлялися.

Доказів, що укладання такого правочину не відповідало внутрішній волі позивача, суду не надано.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог як первісної про визнання недійсним договору міни земельних ділянок, так і похідної від неї щодо скасування державної реєстрації вказаного договору міни.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №372/1036/15-ц зроблено правовий висновок про те, що виходячи з вимог ст.261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

За таких обставин, застосування наслідків спливу строку позовної давності можливе за умови наявності порушеного права позивача, тобто обґрунтованості позовних вимог.

Суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, враховуючи достатність підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 за необгрунтованістю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати суд відносить на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоград-Агро , ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Галина Григорівна, про визнання договору міни недійсним та скасування державної реєстрації, відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 05.03.2021.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва