Постанова

від 24.02.2021 по справі 921/490/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. Справа №921/490/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес б/н від 24.12.2020 (вх. № 01-05/79/21 від 05.01.2021)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2020 (повний текст рішення складено 14.12.2020, суддя Бурда Н.М.)

у справі №921/490/20

за позовом: Селянського (фермерського) господарства Яструб , вул. Центральна, 3, с. Сарнів, Волочиський район, Хмельницька область, 31258

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес , юридична адреса: с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823, фактична адреса: вул. Музейна, 5, м. Волочиськ, Хмельницька область, 31200

про стягнення 4 947 672, 25 грн. заборгованості.

за участю представників: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2020 у справі №921/490/20 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес на користь Селянського (фермерського) господарства Яструб 4 653 092 грн. 40 коп. заборгованості та 69796 грн. 39 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Тернопільської області із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2020 у справі №921/490/20 змінити, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес 4625606,25 грн. заборгованості за договором №29-12/2017 на закупівлю зерна від 29.12.2017 та 34692,04 грн. судового збору, повернути з державного бюджету Селянському (фермерському) господарству Яструб 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до супровідного листа Господарського суду Тернопільської області №921/490/20/689/2020 від 30.12.2020 апеляційна скарга та матеріали справи №921/490/20 надійшли на адресу Західного апеляційного господарського суду 05.01.2021.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 справу №921/490/20 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ Агробізнес на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2020 у справі №921/490/20, розгляд справи призначено на 10.02.2021.

08.02.2021 від СФГ Яструб на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2020 без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 за клопотанням апелянта відкладено розгляд справи на 24.02.2021.

24.02.2021 від апелянта на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю єдиного представника скаржника - адвоката Бойчука В.І. у засіданні ревізійної комісії адвокатів Тернопільської області та з огляду на відсутність можливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання.

В судове засідання сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволенні, оскільки до клопотання не додано жодних підтверджуючих документів щодо обставин, на які покликається апелянт. Також суд враховує, що судове засідання у справі вже відкладалось ухвалою суду від 10.02.2021 за клопотанням апелянта у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Враховуючи те, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Селянське (фермерське) господарство Яструб звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес про стягнення 4 947 672, 25 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань з оплати вартості поставленої пшениці за договором №29-12/2017 від 29.12.2017 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 947 672, 25 грн.

04.12.2020 позивач подав місцевому господарському суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначає, що у зв`язку із частковим погашенням боргу відповідачем станом на 01.12.2020 загальна сума заборгованості ТзОВ Агробізнес перед СФГ Яструб за договором № 29-12/2017 на закупівлю зерна від 29 грудня 2017 була зменшена на 294 669,85 грн. і складає 4 653 092,40 грн., також із врахуванням зменшення розміру позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 69 796,39 грн.

До заяви додано копії платіжних доручень №3291 від 11.11.2020 та №3357 від 18.11.2020, бухгалтерську довідку позивача про стан розрахунків за договором 29-12/2017 від 29.12.2017 станом на 01.12.2020.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалюючи оскаржене рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог СФГ Яструб в частині стягнення з ТзОВ Агробізнес 4 653 092,40 грн. боргу за договором №29-12/2017 на закупівлю зерна від 29 грудня 2017, як обґрунтовано заявлених, а щодо стягнення 294 579 грн. 85 коп. основного боргу - провадження у справі №921/490/20 підлягає закриттю у відповідності до ч. 2 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржене рішення в частині стягнення заборгованості в розмірі 4653092,40 грн. та судового збору у розмірі 69 796,39 грн. є незаконним та підлягає зміні.

Так, скаржник зазначає, що під час розгляду справи відповідач здійснив часткову оплату заборгованості, а саме 11.11.2020 на суму 52 570,10 грн., 18.11.2020 на суму 100 000,00 грн., 10.12.2020 на суму 27 000,00 грн. Також між сторонами було здійснено взаємозалік однорідних вимог на загальну суму 142 495,90 грн. Із бухгалтерської довідки станом на 01.12.2020, доданої позивачем до заяви про зменшення позовних вимог, вбачається, що заборгованість відповідача складає 4652606,25 грн., а не 4653092,40 грн.

Також апелянт звертає увагу, що постановлення оскарженого рішення відбулося за відсутності представника апелянта, оскільки йому було відмовлено у відкладенні розгляду справи.

Скаржник вважає, що внаслідок неналежної оцінки судом доказу - бухгалтерської довідки позивача від 01.12.2020, невідповідності дійсності суми заборгованості у заяві про зменшення позовних вимог, неповідомлення позивачем у засіданні 10.12.2020 про здійснення цього ж дня відповідачем часткової оплати, вирішення справи за відсутності представника відповідача, що позбавило його можливості заперечувати розмір основного боргу, суд стягнув заборгованість, щодо якої на дату винесення рішення був відсутній спір.

Водночас, апелянт вказує, що не заперечував наявність заборгованості, під час розгляду справи здійснив часткову оплату, однак, незважаючи на визнання позову відповідачем, суд першої інстанції стягнув з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог без вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

До апеляційної скарги додано копію платіжного доручення №3733 від 10.12.2020 про сплату на рахунок СФГ Яструб 27 000,00 грн. за пшеницю згідно із рахунком №1 від 29.12.2017.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що суд першої інстанції надав належну та об`єктивну оцінку усім наданим сторонами доказам і ухвалив рішення на підставі оцінки усіх наявних на час ухвалення рішення 10.12.2020 доказів, у відповідності до вимог процесуального закону. При цьому в оскарженому рішенні суд звернув увагу на те, що у клопотанні про відкладення розгляду справи від 09.12.2020 представник відповідача підтвердив суму заборгованості перед позивачем у розмірі 4 653 092,42 грн. з урахуванням суми часткового погашення боргу за час розгляду справи в господарському суді - до 10.12.2020 включно.

Також позивач у відзиві наголошує, що станом на початок розгляду справи по суті 10.12.2020 о 09год.30хв. ніяких платежів у рахунок погашення заборгованості за договором №29-12/2017 на закупівлю зерна від 29.12.2017 позивачем від відповідача отримано не було. Стосовно бухгалтерської довідки від 01.12.2020, то її зміст підтверджений первинними бухгалтерськими документами, які при оцінці доказів судом і були взяті до уваги при визначенні розміру остаточної суми заборгованості відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи по суті - 10.12.2020, і зазначена сума складає стягнуті судом 4 653 092 грн. 40 коп.

За таких обставин позивач вважає, що твердження апелянта у апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції стягнув заборгованість, щодо якої на дату винесення рішення був відсутній спір (в частині стягнення 27 488,15 грн.) не відповідає дійсності і відсутні будь-які підстави для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, між Селянським (фермерським) господарством Яструб як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агробізнес як покупцем укладено договір від 29.12.2017 на закупівлю зерна №29-12/2017, відповідно до умов якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця товар (пшеницю) у кількості, в асортименті і терміни, встановлені договором, а покупець - прийняти і сплатити продавцю його вартість (п.1.1 умов договору).

У договорі сторони домовились, що асортимент, кількість та ціна, сорт товару, що поставляється продавцем, вказується у накладних на товар (п.1.3); ціна визначається у відповідності з рахунком та/або накладною, яку виставляє постачальник покупцю на кожну партію товару, будь-яка зміна ціни повинна бути погоджена сторонами поставки товару (п.2.1.); місцем передачі товару від продавця покупцю є Франко склад (п.4.1); датою поставки є дата отримання покупцем товару та підписання видаткових накладних (п.4.3); перехід права власності на товар відбувається в момент підписання видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних (п.4.4.); приймання-передача товару оформляється актом прийому-передачі або товарною накладною, що підписується повноважними представниками сторін (п.4.6.).

За умовами розділу 5 вказаного договору продавець зобов`язався передати покупцю товар належної якості у встановленій кількості, асортименті у встановлені договором терміни, передати одночасно з передачею товару необхідні супровідні документи, визначені цим договором, та видати податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови її реєстрації, а покупець зобов`язався у встановлені договором порядку та терміни забезпечити приймання товару, оплатити отриманий товар.

Відповідно до п.10.1. договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє в частині взаєморозрахунків - до повного виконання своїх зобов`язань.

Також 29.12.2017 сторони підписали протокол розбіжностей до договору №29-12/2017 на закупівлю зерна від 29.12.2017, у якому доповнили договір пунктом 6.3., відповідно до якого оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку на протязі 30 календарних днів.

Поставка пшениці за договором №29-12/2017 від 29.12.2017 підтверджується накладною №2 від 29.12.2017 на видачу пшениці кількістю 400,00 тон ціною 4041,6666 грн. на загальну суму 1 940 000,00 грн. (довіреність відповідача на прийняття товару №109 від 29.12.2017, рахунок №1 від 29.12.2017 на суму 1 940 000,00 грн.) та накладною №1 від 30.07.2018 на видачу пшениці кількістю 946,06 тон ціною 4456,67 грн. на загальну суму 5059532,66 грн. (довіреність відповідача на прийняття товару №74 від 30.07.2018, рахунок №1 від 30.07.2019 на загальну суму 5059532,66 грн.).

Згідно із актом звірки взаєморозрахунків, що містить підписи (без розшифрування прізвищ, ініціалів та посад) та відтиски печаток сторін, станом на 30.04.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становила 4 947 672,25 грн.

Часткова оплата ТзОВ Агробізнес поставленого товару за договором №29-12/2017 від 29.12.2017 на загальну суму 1 230 042,30 грн. підтверджується бухгалтерською довідкою СФГ Яструб від 30.04.2020.

Позивач стверджував, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача у розмірі 4 947 672,25 грн. є неоплаченою.

У відповідності до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. І оскільки у відповідності до підписаного сторонами протоколу узгодження розбіжностей до Договору №29-12/2017 на закупівлю зерна від 29.12.2017, узгоджено, що оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку на протязі 30 календарних днів, а тому, враховуючи дату рахунку №1 - 29.12.2017, рахунку №1 - 30.07.2018, слід вважати, що кінцевий строк оплати товару по них 29.01.2018 року та 29.08.2018 відповідно .

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Судом встановлено, що відповідач свій обов`язок по оплаті одержаного товару виконав лише частково і станом на 30.04.2020 заборгованість з урахуванням часткових проплат становить 4 947 672,25 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що станом на день заявлення позову відповідачем не виконано зобов`язання по оплаті одержаного від позивача товару у розмірі 4 947 672, 25 грн.

Відповідач щодо позовних вимог не заперечив, відзиву на позов не надав, однак, після закриття підготовчого провадження подав суду першої інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати заборгованості, а саме платіжне доручення №3291 від 11.11.2020 на суму 52570,10 грн.

04.12.2020 позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначено, що під час розгляду справи по суті відповідач в добровільному порядку частково погасив заборгованість за договором №29-12/2017 від 29.12.2017 шляхом перерахування коштів за платіжним дорученням №3291 від 11.11.2020 на суму 52570,10 грн. та №3357 від 18.11.2020 на суму 100000,00 грн., окрім того, згідно з бухгалтерською довідкою СФГ Яструб на підставі взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем була зменшена на 142099,75 грн. і складала 4 805 662,50 грн. Таким чином, станом на 01.12.2020 загальна сума заборгованості відповідача була зменшена на 294 669,85 грн. та склала суму 4 653 092,40 грн.

До вказаної заяви додано копії відповідних платіжних доручень та бухгалтерські довідки позивача станом на 12.11.2020 та станом на 01.12.2020.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні розцінив заяву позивача про зменшення позовних вимог як повідомлення про часткову сплату заборгованості за договором №29-12/2017 від 29.12.2017, що є предметом розгляду у даній справі, і вирішив спір з її урахуванням, зазначивши також, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання (ухвалою суду від 22.10.2020 підготовче провадження закрито).

Так із документів, що надав позивач вбачається, що станом на 01.12.2020 спірна заборгованість є частково погашеною в розмірі 294 579,85 грн., зокрема, 52 570,10 грн. сплачено відповідачем 11.11.2020 згідно з платіжним дорученням №3291, 100 000,00 грн. сплачено відповідачем 18.11.2020 згідно з платіжним дорученням №3357, 142 009,75 грн. зменшено на підставі взаєморозрахунків сторін згідно з бухгалтерською довідкою СФГ Яструб станом на 12.11.2020 (4 947 672,25 грн. - 4 805 662,50 грн.=142 009,75 грн).

Як звертає увагу апелянт, у бухгалтерській довідці позивача станом на 01.12.2020 зазначено, що заборгованість ТзОВ Агробізнес перед СФГ Яструб складає 4 652 606,25 грн., однак, перевіривши вказану суму шляхом математичного підрахунку, колегія суддів вважає вірною встановлену місцевим господарським судом суму, що підлягає до стягнення - 4653092,40 грн. (4 947 672,25 грн. - 294 579,85 грн. = 4653092,40 грн.; 100 000,00 грн. + 52570,10 грн. + 142 009,75 грн.= 294 579,85 грн.).

Окрім того, у клопотанні відповідача про відкладення судового засідання від 09.12.2020 (вх.№ Господарського суду Тернопільської області - 9128 від 10.12.2020) зазначено, що станом на 02.12.2020 сума заборгованості перед позивачем становить 4653092,40 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. З огляду на факт проведення часткової оплати суми боргу, суд першої інстанції вірно закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення 294 579,85 грн. основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Щодо доводів апелянта про те, що суд не врахував часткової оплати заборгованості в сумі 27 000,00 грн., проведеної 10.12.2020, тобто в день ухвалення рішення, слід зазначити, що матеріали справи станом на дату та час проведення судового засідання, у якому ухвалено рішення, не містили жодних доказів про здійснення оплати чи повідомлень відповідача про проведення цієї оплати.

Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги платіжного доручення №3733 від 10.12.2020, яке апелянт додав в якості доказів часткового погашення заборгованості на суму 27000,00 грн. до апеляційної скарги, оскільки такий доказ не був предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції, та звертає увагу апелянта на вимоги ч.3 ст.269 ГПК України, відповідно до яких, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Стосовно доводів апелянта про те, що відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи суд позбавив його можливості заперечувати щодо розміру основного боргу, слід звернути увагу на наступне.

В судове засідання 10.12.2020, призначене місцевим господарським судом для розгляду справи по суті, представник відповідача не з`явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати докази часткової оплати заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Однак, у клопотанні про відкладення розгляду справи по суті не було зазначено жодного обґрунтування щодо обставин, на які відповідач покликався як на підставу для відкладення - надання доказів чергової часткової оплати боргу.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд першої інстанції, взявши до уваги принцип розумності строків розгляду справи, врахувавши, що сторонами надані всі необхідні для повного та всебічного розгляду справи документи (у тому числі і докази часткової сплати заборгованості), а також те, що за клопотанням відповідача №б/н від 12.11.2020 у судовому засіданні із розгляду справи по суті 12.11.2020 вже було оголошено перерву для надання йому можливості подати докази часткової оплати заборгованості, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до вимог ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції мав вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.1 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не подавав місцевому господарському суду заяви про визнання позову, а часткова оплата заборгованості не свідчить про визнання позову в повному обсязі без зазначення про таке визнання у заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно вирішив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог, як це передбачено у п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, у відповідності до положень ч.5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення постанови у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес б/н від 24.12.2020 (вх. № 01-05/79/21 від 05.01.2021) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2020 у справі №921/490/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 05.03.2021.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.