Ухвала

від 03.03.2021 по справі 910/17977/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"03" березня 2021 р. Справа№ 910/17977/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Полякова Б.М.

Отрюха Б.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Маргінас" (UAB "MARGINAS") на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі№ 910/17977/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕ256 пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 клопотання розпорядника майна боржника про виплату основної грошової винагороди задоволено. Ухвалено здійснити за рахунок коштів, авансованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256", часткову сплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Ревункову Віталію Михайловичу в сумі 11 307,48 грн. за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/17977/19 у квітні 2020. Клопотання ОСОБА_1 про затвердження положення про створення та формування фонду авансування основної грошової винагороди арбітражного керуючого при виконанні ним повноважень ліквідатора банкрута і порядку його використання від 18.05.2020 задоволено. Затверджено Положення про створення та формування фонду авансування основної грошової винагороди арбітражного керуючого при виконанні ним повноважень ліквідатора ТОВ ЗЕ256 і порядку його використання в редакції, схваленій комітетом кредиторів від 12.05.2020.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 Закрите акціонерне товариство "Маргінас" (UAB "MARGINAS") звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу в частині задоволення клопотання ОСОБА_1 та затвердження Положення про створення та формування фонду авансування основної грошової винагороди арбітражного керуючого при виконанні ним повноважень ліквідатора ТОВ ЗЕ256 і порядку його використання в редакції, схваленій комітетом кредиторів від 12.05.2020.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2020, мотивоване, зокрема, посиланням на приписи Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-ІХ.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.02.2021, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в сукупності з матеріалами справи, Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її проголошення). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у розгляді справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

За положенням частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, та десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу ( частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що чіткі та передбачувані вимоги процесуального Закону, щодо умов прийнятності позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг під час звернення до суду є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав, функціонування системи правосуддя та відповідають гарантованому статтею 55 Конституції України праву на судовий захист.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Отже, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що:

вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року);

одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

У цій справі національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Сама концепція поважних причин , згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що тлумачення норм національного процесуального законодавства, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Крім того, відповідно до приписів пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. (Розділ X згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020; в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020).

З системного аналізу змісту наведеної норми вбачається, що нею по суті надається суду пряма правова підстава для визнання на час дії карантину причини пропуску строків, встановлених, зокрема, статтею 256, поважною, однак не виключає обов`язку скаржника дотримуватись при поданні апеляційної скарги правил, встановлених частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк без відповідного клопотання заявника, навіть за наявності поважних причин такого пропуску, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду прийшла до висновків про наявність правових підстав для відмови у задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства "Маргінас" (UAB "MARGINAS") про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у зв`язку із неповажністю причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Маргінас" (UAB "MARGINAS") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/17977/19.

Керуючись ст. ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, , Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства "Маргінас" (UAB "MARGINAS") про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/17977/19.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Маргінас" (UAB "MARGINAS") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/17977/19.

3. Повернути Закритому акціонерному товариству "Маргінас" (UAB "MARGINAS") апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.М. Поляков

Б.В. Отрюх