Постанова

від 01.03.2021 по справі 922/3404/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р. Справа № 922/3404/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

за участю представників:

від позивача: Шкеда М.О., витяг;

від відповідача: Філіппов О.В., адвокат, ордер;

від третьої особи: Кучеренко В.В., витяг;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №356 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2020 ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Сальніковою Г.І., повний текст якого складено 24.12.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів", м. Дніпро,

до Фізичної особи-підприємця Кучеренко Володимира Миколайовича, Харківська обл., смт. Манченки

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Україна", Харківська область, м. Харків,

про розірвання договору та стягнення 98491,20 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кучеренко Володимира Миколайовича про розірвання договору та стягнення 98491,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, в порушення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.2019 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання, а саме поставив позивачу товар неналежної якості, який за договором про надання послуг № У-9/19 від 26.09.2019 залишився не підключеним до місця обліку, що унеможливлює його введення в експлуатацію та подальшу повірку, також, позивачем наголошено про те, що оплачене позивачем 15.10.2020 платіжним дорученням № 479 від 15.10.2019 додаткове обладнання теплообчислювача пари ТМ dnieper вартістю 43249,20 грн відповідачем взагалі позивачу не поставлено, у зв`язку з чим позивач, з огляду на тривалий час, протягом якого відповідач наявні недоліки не усунув, зважаючи, що необхідність цього товару у позивача відпала, останній просив розірвати договір купівлі - продажу №26/09 віл 26.09.2019 та стягнути з відповідача суму попередньої оплати за товар неналежної якості у розмірі 55242,00 грн за спірним договором та повернути безпідставно отримані кошти за непоставлений товар у розмірі 43249,20 грн, всього - 98491,20 грн суми здійсненої попередньої оплати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2020 позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" та Фізичною особою-підприємцем Кучеренко В.М. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кучеренко Володимира Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" - 98491,20 грн суми попередньої оплати та 4204,00 грн. судового збору.

Відповідач із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на виконання вимог п. 2.5. договору купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.2019 покупець упродовж року не надіслав жодного акту щодо невідповідності товару або щодо його якості.

Зауважує, що суд першої інстанції не дослідив умов та предмету спірного договору, у зв`язку з чим не звернув уваги на те, що сума 43249, 20 грн. сплачена не за спірним договором. Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторона позивача, вимагаючи в судовому порядку стягнути з відповідача суму в розмірі 43249,20 грн не посилається на жодний договір, згідно з яким відповідач повинен повернути дану суму.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що спірний лічильник жодного дня не працював, оскільки третя особа не змогла його підключити, про що свідчить непідписаний акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № ОУ-000033 без дати.

Стверджує, що матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачеві разом зі спірним обладнанням технічної документації до нього (копії паспортів із наявним заводським номером, гарантійних талонів, керівництва з експлуатації, методик повірки приладу), тоді як відсутність такої документації унеможливлює експлуатацію даного обладнання.

Таким чином, на думку позивача, відповідач здійснив поставку товару, який за цільовим призначенням не виконує свої функції, а саме: не веде облік пари, не відповідає за якістю умовам договору та товаросупровідним документам на такий товар; на даний технічно складний товар відсутня жодна технічна документація, що унеможливлює його введення в експлуатацію, саму експлуатацію та подальшу повірку.

Разом із тим, додаткове обладнання (обладнання теплообчислювача пари ТМ dnieper на суму 43249,20 грн.), яке позивач оплатив ще 15.10.2019 відповідачем не поставлене. Зазначені дії свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору.

У судовому засіданні 01.03.2021 представники відповідача і третьої особи підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги і просили її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів і вимог скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі « G. B. проти Франції» ), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), позиція відповідача стосовно оскаржуваного рішення достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі і відзиві на неї доводи, заслухавши присутніх представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, та встановлено місцевим господарським судом 24.09.2019 ФОП Кучеренко В.М. виставлено Рахунок-фактуру № СФ-0000039 від 24.09.2019 на товар: Витратомір - лічильник ультразвуковий "ДНЕПР-7У" для обліку пари (стаціонарний варіант) вартістю 55242,00 грн (а.с. 15).

26.09.2019 між Фізичною особою - підприємцем Кучеренко Володимиром Миколайовичем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 26/09 (надалі - договір) (а.с. 10-12), відповідно до умов пункту 1.1. якого, продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах цього договору.

Кількість товару та ціна одиниці товару визначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору).

Згідно специфікації від 26.09.2019 № 1, відповідач зобов`язувався здійснити поставку позивачу товару, а саме: витратомір-лічильник ультразвуковий «ДНЕПР-7У» для обліку пари (стаціонарний варіант), одиниця виміру - К-кт, кількістю 1 шт., загальною вартістю 55242,00 грн. (а.с.13).

Відповідно до умов вищевказаної Специфікації від 26.09.2019 № 1 загальна вартість товару становить 55242,00 грн. (без ПДВ). Вартість товару зазначена з доставкою. Умови постачання: DDР до адреси: м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 1 Б.

Також, зазначеною Специфікацією визначено умови оплати у вигляді здійснення передоплати на підставі виставленого рахунку продавця. Строк поставки: протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту оплати.

Відповідно до положень пункту 2.2. договору, продавець за цим договором передає товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно з п. 2.3. договору, гарантійний строк експлуатації (придатності, зберігання) з моменту отримання товару покупцем становить 12 (дванадцять) місяців.

Продавець гарантує якість та комплектність товару. У випадку, виявлення непрацездатності товару, покупець складає "акт про виявлення непрацездатності товару", в якому повинні бути вказані зовнішні прояви товару (у вигляді короткого опису), зовнішній вид товару (фото), який повинен бути підписаний сторонами договору (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору, покупець може заявити продавцю претензії відносно якості товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів та відносно кількості/комплектності товару (недопоставка/перевищення кількості товару або комплектності товару, що не відповідає специфікації) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту продажу товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 р. (п. 8.1 договору).

03.10.2019 ТОВ "Дніпровський завод будівельних матеріалів" здійснило попередню оплату, згідно рахунку №- фактури № СФ0000039 від 24.09.2019 у розмірі 55242,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 03.10.2019 № 377 (а.с.14).

Також, 26.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" в особі генерального директора Індиченко Ігора Дмитровича (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Україна" в особі генерального директора Кучеренка Володимира Миколайовича (виконавець) укладено договір про надання послуг № У-9/19 (надалі - договір про надання послуг) (а.с. 33-34), відповідно до умов п. 1.1. якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Тобто, договір купівлі - продажу №26/09 від 26.09.2019 та договір про надання послуг № У-9/19 від 26.09.2019 з підключення обладнання були укладені одночасно.

Так, відповідно до договору про надання послуг виконавець надає замовнику послуги з підключення ультразвукового витратоміра лічильника "ДНЕПР-7У" до місця обліку (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 6.1. договору про надання послуг, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Вартість та назва послуг визначається сторонами у специфікації (додаток № 1 до даного договору) та фіксується в актах виконаних робіт (наданих послуг). Акт про надані послуги (виконані роботи) підписується сторонами протягом 3 (трьох) робочих днів від дати, коли фактично надавалися послуги (п.п. 3.1., 3.2. договору про надання послуг).

Відповідно до умов вищевказаної Специфікації від 26.09.2019 № 1 сторони домовились про надання послуги з підключення ультразвукового витратоміра лічильника "ДНЕПР-7У" до місця обліку та її вартість, що складає 14800,00 грн, ПДВ не передбачено (а.с. 35).

На виконання вищевказаних зобов`язань за договором купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.2019, відповідач 13.11.2019 здійснив поставку товару позивачу, що підтверджується належним чином засвідченою копією видаткової накладної від 13.11.2019 № РН-0000017 (а.с. 16).

Також, 11.10.2019 ФОП Кучеренко В.М. виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000045 на додаткове обладнання - теплообчислювача пари ТМ dnieper вартістю 43249,20 грн (а.с. 18).

15.10.2019 ТОВ "Дніпровський завод будівельних матеріалів" платіжним дорученням № 479 від 15.10.19 було сплачено рахунок відповідача за додаткове обладнання на суму 43249,20 грн (а.с. 17).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування, отриманої продукції, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні й супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач припиняє подальше приймання продукції й складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції й характер виявлених при прийманні дефектів (п. 16 Інструкції № П-7» ).

Позивач 13.11.2019 провів вхідний контроль товару, відповідно до якого було встановлено, виявлені недоліки товару унеможливлюють його введення в експлуатацію, належну експлуатацію та подальшу повірку. Також, протоколом вхідного контрою №13/11 від 13.11.2019 проведеним позивачем встановлено, що витратомір-лічильник ультразвуковий «ДНЕПР-7У» для обліку пари (стаціонарний варіант) вартістю 55242,00 грн не відповідає вимогам договору та вимогам законодавства щодо комплектності та якості, у порушення ст. 666 ЦК України не передані ТОВ "ДЗБМ" приналежні товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі - продажу та актів цивільного законодавства, а саме:

- на товарі відсутній заводський номер;

- відсутня обов`язкова Технічна документація: Паспорт, гарантійні талони, Керівництво з експлуатації, відсутня Методика повірки приладу;

- відсутній Сертифікат відповідності.

Про виявлені недоліки товару, позивач повідомив відповідача листом від 14.11.2019 № 7/11 (а.с. 23).

З наявного у матеріалах справи листування сторін (а.с. 23-26) також убачається, що підприємство позивача просило відповідача та третю особу (як виробника обладнання) усунути недоліки товару, позивач просив допоставити оплачене додаткове обладнання, проте недоліки товару ані відповідачем, ані третьою особою (як виробником) станом на час звернення позивачем з цим позовом до суду не усунуті, додаткове обладнання не поставлено, товар не використовується за своїм призначенням, оскільки обладнання не може бути належним чином підключене до місця обліку, що так і не дало змогу здійснити належним чином пусконалагоджувальні роботи цього ультразвукового витратоміра - лічильника "ДНЕПР-7У" та підключити інтерфейс, витрати пари обладнання не показує, облік пари обладнання не веде. Підписаного акту виконаних робіт за договором про надання послуг № У-9/19 від 26.09.2019 з підключення ультразвукового витратоміра лічильника "ДНЕПР-7У" до місця обліку між позивачем та третьою особою (виробником обладнання) не підписано, оскільки такі роботи не виконано.

Позивач зазначає, що у зв`язку із даними обставинами у нього відпала необхідність у цьому товарі, у зв`язку із чим на адресу відповідача та третьої особи позивачем було надіслано претензію про розірвання договору та повернення 98491,00 грн (а.с. 19-21).

При цьому, позивачем зауважено про те, що як третя особа (виробник товару) так і відповідач обладнання не доопрацювали, станом на час звернення з цим позовом до суду зобов`язання із підключення обладнання, та відповідно зобов`язання з постачання товару належної якості не виконане, спірне обладнання - ультразвуковий витратомір лічильник "ДНЕПР-7У" не працює та є непридатним для його використання відповідно до мети його придбання. Додаткове обладнання, яке також було оплачене позивачем відповідач так і не поставив та кошти, які були сплачені позивачем в якості передоплати за договором купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.19 у розмірі 55242,00 грн та попередньої оплати за непоставлене додаткове обладнання у розмірі 43249,20 грн, всього 98491,00 грн, відповідач позивачу не повернув.

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем наголошено, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.2019 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання, а саме поставив позивачу товар неналежної якості - витратомір-лічильник ультразвуковий «ДНЕПР-7У» для обліку пари (стаціонарний варіант) вартістю 55242,00 грн, який за договором про надання послуг № У-9/19 від 26.09.19 залишився непідключеним до місця обліку, що унеможливлює його введення в експлуатацію та подальшу повірку, також, позивачем наголошено про те, що оплачене позивачем 15.10.2020 платіжним дорученням № 479 від 15.10.2019 додаткове обладнання теплообчислювача пари ТМ dnieper вартістю 43249,20 грн відповідачем взагалі позивачу не поставлено, у зв`язку з чим позивач, з огляду на тривалий час, протягом якого відповідач наявні недоліки не усунув, з огляду на те, що необхідність цього товару у позивача відпала, останній просив суд розірвати договір купівлі - продажу №26/09 віл 26.09.2019 та стягнути з відповідача суму попередньої оплати за товар неналежної якості у розмірі 55242,00 грн за спірним договором та повернути безпідставно отримані кошти за непоставлений товар у розмірі 43249,20 грн, всього - 98491,20 грн суми здійсненої попередньої оплати.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач звернувся із позовом у даній справі.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідно до умов договору про надання послуг №У-9/19 від 26.09.2019, виконавець - ТОВ "Дніпро-Україна" в особі генерального директора Кучеренка В.М. зобов`язався здійснити підключення отриманого позивачем товару за спірним договором. Втім у матеріалах справи відсутні докази підключення ультразвукового витратоміра лічильника "ДНЕПР-7У" до місця обліку, а тому суд першої інстанції визнав переконливими доводи позивача про непідключення обладнання, придбаного позивачем за спірним договором до місця обліку, що у свою чергу унеможливлює його введення в експлуатацію та подальшу повірку.

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що відповідачем неналежно виконано договірні зобов`язання за договором купівлі - продажу №26/09 від 26.09.2019, а саме здійснено поставку товару, який не відповідає вимогам щодо якості, та у добровільному порядку відповідачем недоліки товару не усунуто; факт постачання обладнання неналежної якості є істотним порушенням цього договору, оскільки позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовна вимога про розірвання договору купівлі - продажу № 26/09 від 26.09.2019 підлягає задоволенню.

Окрім цього, господарський суд першої інстанції звернув увагу на те, що розірвання договору купівлі - продажу № 26/09 від 26.09.2019 у судовому порядку є достатньою правовою підставою для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 55242,00 грн, сплачених в якості попередньої оплати згідно вказаного договору; також зауважив про наявність підстав для задоволення вимог щодо стягнення попередньої оплати за непоставлене додаткове обладнання у розмірі 43249,20 грн, оскільки доказів здійснення постачання обладнання матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі - продажу № 26/09 від 26.09.2019, місцевий господарський суд вірно встановив, що між сторонами виникли обов`язки та зустрічні зобов`язання із правочину, який за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У даному разі предметом спірного договору було зобов`язання передати товар - Витратомір - лічильник ультразвуковий "ДНЕПР-7У" для обліку пари (стаціонарний варіант).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як передбачено частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов договору від 26.09.2019 № 26/09 ФОП Кучеренко В.М. поставив, а ТОВ "Дніпровський завод будівельних матеріалів" прийняв товар, а саме Витратомір - лічильник ультразвуковий "ДНЕПР-7У" для обліку пари (стаціонарний варіант) вартістю 55242,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної від 13.11.2019 № РН-0000017 (а.с. 16).

Також матеріали справи свідчать про те, що 13.11.2019 позивач провів вхідний контроль товару, відповідно до якого встановлено, що виявлені недоліки товару унеможливлюють його введення в експлуатацію, належну експлуатацію та подальшу повірку.

Також, протоколом вхідного контрою №13/11 від 13.11.2019 проведеним позивачем встановлено, що витратомір-лічильник ультразвуковий «ДНЕПР-7У» для обліку пари (стаціонарний варіант) вартістю 55242,00 грн не відповідає вимогам договору та вимогам законодавства щодо комплектності та якості, у порушення ст. 666 ЦК України не передані ТОВ "ДЗБМ" приналежні товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі - продажу та актів цивільного законодавства, а саме:

- на товарі відсутній заводський номер;

- відсутня обов`язкова Технічна документація: Паспорт, гарантійні талони, Керівництво з експлуатації, відсутня Методика повірки приладу;

- відсутній Сертифікат відповідності.

Про виявлені недоліки товару позивач повідомив відповідача листом від 14.11.2019 № 7/11 (а.с. 23).

Згідно зі статтею 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення оплаченої суми.

Статтями 675, 678, 679, 680 Цивільного кодексу України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості у момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

За умовами спірного договору, продавець гарантує якість та комплектність товару (п. 2.4. договору).

При цьому, згідно вимог чинного законодавства, покупець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві, або з причин, які існували до цього моменту (частина 1 статті 679 Цивільного кодексу України).

Отже, продавець несе відповідальність за недоліки товару, якщо вони виникли до його передання покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 16.12.2019 у справі № 904/5002/18.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

За вимогами статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За умовами частини 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов договору про надання послуг №У-9/19 від 26.09.2019, виконавець - ТОВ "Дніпро-Україна" в особі генерального директора Кучеренка В.М. зобов`язався здійснити підключення отриманого позивачем товару за спірним договором.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази підключення ультразвукового витратоміра лічильника "ДНЕПР-7У" до місця обліку.

Отже, господарський суд цілком обґрунтовано визнав переконливими доводи позивача про непідключення обладнання, придбаного позивачем за спірним договором, до місця обліку, що унеможливлює його введення в експлуатацію та подальшу повірку.

Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, достовірність та імовірність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття допустимість доказів , яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, відповідач належними, допустимими, достовірними та більш вірогідними порівняно із наданими позивачем доказами не довів факту відповідності поставленого обладнання вимогам щодо якості.

Відповідач у відзиві на позов та в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем за видатковою накладною № РН-0000017 від 13.11.2019 отримано товар без жодних нарікань, при цьому, на виконання вимог п. 2.5. Договору купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.2019 покупець упродовж року не надіслав жодного акту відносно невідповідності товару, або стосовно якості товару.

Проте, колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки, як правильно зауважив суд першої інстанції, під час поверхневого огляду без відповідного випробування обладнання неможливо встановити недоліки в його роботі.

Крім того, ТОВ "Дніпро-Україна", генеральним директором якого є відповідач, мав зобов`язання з надання позивачу послуг з підключення цього обладнання до місця обліку за договором про надання послуг №У-9/19 від 26.09.2019, доказів виконання цього зобов`язання матеріали справи не містять.

Також, слід зазначити, що спірне обладнання за своїми технічними характеристиками є складним обладнанням, на яке обов`язково повинна надаватися технічна документація, тоді як відсутність такої документації унеможливлює його введення в експлуатацію, а також подальшу його повірку.

При цьому, відповідачем не надано доказів надання до поставленого обладнання відповідної технічної документації (паспортів із наявним заводським номером, гарантійних талонів, керівництва з експлуатації, методики повірки приладу тощо) і в матеріалах справи така документація також відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 674 ЦК України договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантійний строк експлуатації (придатності, зберігання) з моменту отримання товару покупцем становить 12 (дванадцять) місяців (п. 2.3. договору).

Спірне обладнання було поставлено 13.11.2019 року, отже його гарантійний строк експлуатації тривав до 13.11.2020 року.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією у серпні 2020 року, тобто в межах гарантійного строку.

Місцевий господарський суд цілком обґрунтовано відхилив твердження відповідача, що позивачем порушено порядок пред`явлення претензії щодо якості товару, оскільки в матеріалах справи наявні листи до відповідача, а також наявний згаданий судом вище договір про надання послуг №У-9/19 від 26.09.19, згідно якого виконавець - ТОВ "Дніпро-Україна", генеральним директором якого є відповідач, мав здійснити підключення обладнання, проте, як вже зазначалося, доказів такого підключення у матеріалах справи не міститься, що у свою чергу, унеможливлює введення обладнання в експлуатацію та подальше його використання.

Таким чином, встановивши, що відповідачем неналежно виконано договірні зобов`язання за договором купівлі - продажу №26/09 від 26.09.2019, а саме здійснено поставку товару, який не відповідає вимогам щодо якості, та у добровільному порядку відповідачем недоліки товару не усунуто, відповідач вважається таким, що допустив порушення виконання договірного зобов`язання з постачання товару належної якості.

Враховуючи положення статті 525 ЦК України, колегія суддів зазначає, що невиконання в строки відповідачем умов договору є односторонньою відмовою від виконання зобов`язання.

Так, відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

При вирішенні питання щодо розірвання договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 927/877/17.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору його умов. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Так, у відповідності до частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Як вже зазначалося, в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем обладнання із дотриманням вимог щодо його якості, як не містять матеріали справи й доказів підключення ультразвукового витратоміра лічильника "ДНЕПР-7У" до місця обліку, що було предметом договору про надання послуг № У-9/19 від 26.09.2019.

Факт невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.2019 щодо постачання обладнання яке відповідає вимогам якості (доказів зворотного матеріали справи не містять) є істотним порушенням договору, оскільки позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору.

Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині розірвання договору купівлі - продажу № 26/09 від 26.09.2019.

Щодо вимоги про стягнення 55242,00 грн, які були сплачені позивачем як передоплата за договором купівлі-продажу № 26/09 від 26.09.2019 та попередньої оплати за непоставлене додаткове обладнання у розмірі 43249,20 грн, всього 98491,00 грн, слід зазначити про таке.

Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Вимогу про стягнення суми здійсненої попередньої оплати в сумі 98491,00 грн позивачем обґрунтовано ч. 2 ст. 693 ЦК України (якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати).

Відповідно до пунктів 4-5 частини 3 статті 162 цього Кодексу позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. За змістом викладеного предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

З`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися при вирішенні спору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано здійснив самостійно правову кваліфікацію, та визначився із тим, що у даному разі для вирішення спору про стягнення 98491,20 грн. необхідно застосувати норми ст. 1212 ЦК України.

Згідно з приписами частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у п. 6.7 - п. 6.10 постанови від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 (провадження № 12-125гс18) аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Оскільки, між сторонами у справі існували договірні відносини, а кошти у розмірі 55242,00 грн, які позивач просить стягнути як здійснену попередню оплату за договором, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином застосування приписів частини першої статті 1212 ЦК України, як правової підстави для стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 55242,00 грн, можливе у разі припинення в установленому чинним законодавством порядку договірних правовідносин, на підставі яких був здійснений авансовий платіж.

Доведений позивачем у даній справі факт невиконання відповідачем умов договору купівлі - продажу № 26/09 від 26.09.2019 щодо постачання товару (обладнання) належної якості свідчить про істотне порушенням цього договору, оскільки сторона позбавилася того, на що розраховувала під час укладення цього договору, а тому вимога про розірвання цього договору судом задоволена.

Згідно з вимогами частин другої, третьої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, враховуючи вищезазначені норми, розірвання договору купівлі - продажу № 26/09 від 26.09.2019 у судовому порядку є достатньою правовою підставою для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 55242,00 грн, сплачених в якості попередньої оплати згідно вказаного договору.

При цьому згідно з правовим висновком Верховного Суду, сформульованим у п. 6.13 постанови від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Задоволенню також підлягає вимога про стягнення попередньої оплати за непоставлене додаткове обладнання у розмірі 43249,20 грн, оскільки доказів здійснення постачання обладнання матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Зважаючи на наведене, та враховуючи факт сплати позивачем попередньої оплати в сумі 55242,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 377 від 03.10.2019 (а.с. 14), а також доведення позивачем факту сплати попередньої оплати за непоставлене обладнання в сумі 43249,20 грн ( а.с. 17) позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача здійсненої попередньої оплати на загальну суму 98491,20 грн є правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.03.2021 року.

Головуючий суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий