Ухвала

від 01.03.2021 по справі 904/4702/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

01.03.2021м. ДніпроСправа № 904/4702/18

За скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтоводського міського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Устимчук О.С. у виконавчому провадженні №59324397 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019

у справі №904/4702/18

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ

до відповідача- 1 - Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ", с.Мар`янівка П`ятихатський район Дніпропетровська область

відповідача - 2 - ОСОБА_1 , м.Жовті Води Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування у розмірі 693 136, 75 грн.

Суддя Суховаров А.В.

За участю секретаря судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від ОСОБА_1 - Черниш Т.І., посвідчення адвоката №1281 від 12.03.2018;

від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" - Шемет Д.О., посвідчення адвоката №2041 від 17.05.2019 довіреність №416-К-О від 12.01.2021;

від ФГ "СІМ ВІТРІВ": не з`явився

від ВДВС: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 у справі №904/4702/18 позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) про солідарне стягнення з Фермерського господарства"СІМ ВІТРІВ" (52180, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с.Мар`янівка, ідентифікаційний код юридичної особи 32896856) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 693 136, 75 грн., 10 397, 05 грн. витрат по сплаті судового збору задоволено у повному обсязі; стягнуто солідарно з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" (52180, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с.Мар`янівка, ідентифікаційний код юридичної особи 32896856) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 693 136, 75 грн. заборгованості за кредитом; стягнуто з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" (52180, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Мар`янівка, ідентифікаційний код юридичної особи 32896856) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 5 198, 52 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 5 198, 52 грн. витрат зі сплати судового збору.

На виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази №904/4702/18 від 11.03.2019.

19.01.2021 від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії державного виконавця Жовтоводського міського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Устимчук О.С. у виконавчому провадженні №59324397 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019, за змістом якої скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Жовтоводського міського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Устимчук О.С., які виявилися у винесенні Постанови від 29.12.2020 ВП №59324397 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 ;

- визнати неправомірною та скасувати Постанову від 29.12.2020 ВП №59324397, винесену державним виконавцем Жовтоводського міського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Устимчук О.С. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати державного виконавця Жовтоводського міського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Устимчук О.С. зняти арешт коштів з банківського рахунку МФО 322001 НОМЕР_2 UAH ОСОБА_1 , накладений на підставі Постанови від 29.12.2020 ВП №59324397, винесеної державним виконавцем Жовтоводського міського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Устимчук О.С. про арешт коштів боржника.

Ухвалою суду від 19.01.2021 скаргу ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.01.2021.

27.01.2021 до господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на скаргу ОСОБА_1 , за змістом яких АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить суд відмовити у задоволенні поданої скарги з огляду на безпідставність вимог скаржника.

З огляду на перебування судді Суховарова А.В. на лікарняному у період з 21.01.2021 по 05.02.2021, судове засідання, призначене на 28.01.2021, не відбулось.

Ухвалою суду від 08.02.2021 скаргу ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2021.

Ухвалою суду від 18.02.2021 розгляд скарги відкладено на 01.03.2021.

25.02.2021 від Жовтоводського міського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) надійшли заперечення на скаргу, за змістом яких державний виконавець просить суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, з огляду на безпідставність заявлених вимог скаржника, в той час як державним виконавцем вчинено дії щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 по справі №904/4702/18 з дотриманням приписів Закону України "Про виконавче провадження".

В судовому засіданні 01.03.2021 скаржник наполягає на задовленні вимог, викладених в скарзі.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заперечує проти задоволення скарги ОСОБА_1

ФГ "СІМ ВІТРІВ" та Жовтоводський міський ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання 01.03.2021, про час та місце розгляду скарги повідомлені належно.

Суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог, заявлених скаржником, з наступних підстав.

За змістом поданої скарги, ОСОБА_2 зазначає, що державним виконавцем Устимчук О.С. порушено приписи ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 48, ч. 5 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , в частині направлення на адресу ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт коштів боржника від 29.12.2020 року та інших матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку з чим порушено право боржника на обізнаність про хід виконавчого провадження та право здійснити своєчасні процесуальні заходи для запобігання порушенню його майнових прав, при цьому скаржник вказує, що про існування рішення від 05.02.2019 року по справі №904/4702/18 йому стало відомо після накладення арешту на грошові кошти, що обліковувались на банківському рахунку МФО 322001 НОМЕР_3 . Також, скаржник вказує, що солідарне стягнення суми 693 136, 75 грн. за наказом по справі №904/4702/18 передбачає стягнення с кожної з осіб, що відповідають як солідарні боржники, по 346 568, 38 грн.,

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява №56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку. Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України"). Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012). Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення п. 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження .

Відповідно до частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно положень статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.

За змістом приписів статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Згідно ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до ч.ч.1-4, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 - 1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 - 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 - 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 - 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 - 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згіно положень ч.ч.1-4 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 11.06.2019 державним виконавцем Устимчук О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 по справі №904/4702/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк суми 693 136, 75 грн. заборгованості за кредитом.

13.06.2019 державним виконавцем Устимчук О.С. винесено постанову ВП №59324397 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

04.10.2019 року державним виконавцем Устимчук О.С. винесено постанову про накладення арешту на все нерухоме майно, відповідні обтяження внесені в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрації обтяження.

За результатом перевірки майнового стану боржника держаним виконавцем виявлено відкриті банківські рахунки, а саме: рахунок НОМЕР_3 в АТ УніверсалБанк (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19).

Постановою від 26.12.2020 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти Великої Н.В., що містять на рахунку на рахунку МФО 322001, НОМЕР_3 .

Господарський суд зазначає, що приписи ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" покладають на державного виконавця обов`язок щодо негайного накладення арешту на грошові кошти боржника після відкриття виконавчого провадження за відповідною постановою, при цьому обставини щодо обізнаності боржника про вчинення вищенаведених виконавчих дій не впливає на виконання в межах виконавчого провадження дій державного виконавця, які прямо передбачені приписами України "Про виконавче провадження". В матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику постанови про відкритті виконавчого провадження від 11.06.2020 та постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2020, що, безумно, порушує право боржника бути обізнаним про хід виконавчого провадження, проте не спростовує правомірності дій державного виконавця в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на грошові кошти боржника, оскільки такі дії державного виконавця вчинені останнім у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження", а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог скаржника.

Разом з тим, суд вказує, що в розумінні приписів ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а тому твредження боржника про відсутність підстав для звернення стягнення на його кошти в межах всієї суми заборгованості у розмірі 693 136, 75 грн. за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 по справі №904/4702/18 відхиляються судом.

За викладених обставин, у задоволенні скарги відмовляється судом.

Керуючись ст.ст. 232 - 236, 342 - 345 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтоводського міського ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Устимчук О.С. у виконавчому провадженні №59324397 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 01.03.2021 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено 05.03.2021.

Суддя А.В. Суховаров