Ухвала

від 02.04.2021 по справі 904/4702/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

02.04.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4702/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М.,

суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 р. ( суддяСуховаров А.В., повне рішення складено 14.02.2019р.) у справі

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ

до відповідача- 1 - Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ", с.Мар`янівка П`ятихатський район Дніпропетровська область

відповідача - 2 - ОСОБА_1 , м.Жовті Води Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування у розмірі 693 136, 75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. у справі №904/4702/18 (суддя Новікова Р.Г.) позов задоволено - стягнуто солідарно з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" та з ОСОБА_1 суму 693 136, 75 грн. заборгованості за кредитом. Стягнуто з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" суму 5 198, 52 грн. витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" суму 5 198, 52 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач - 2, в якій, посилаючись на незаконність на необґрунтованість судового рішення, просить його скасувати в частині стягнення з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованості, у розмірі 693 136,75 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за договором № б/н від 07.11.2014р., в розмірі 271 411,29 грн. В іншій частині позову відмовити. Одночасно, в апеляційній скарзі Скаржник просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги. В обгрунтування свого клопотання скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення отримано ним тільки 03.03.2021р.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У ч. 2 ст. 261 ГПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Встановивши відсутність винятків, визначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 12.11.2018р. у справі № 54/239).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване рішення у справі №904/4702/18 було прийнято 05.02.2019р. (повне рішення складено 14.02.2019р.).

З апеляційною скаргою апелянт звернувся 26.03.2021р., тобто зі значним пропуском присічного строку для апеляційного оскарження.

При розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч.2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу (ч. 3).

Обґрунтовуючи підстави пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою апелянт вказує, що оскаржуване рішення ним отримано лише 03.03.2021р., а апеляційна скарга подана протягом 20 днів з дня отримання повного тексту рішення.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та оцінивши доводи, наведені у такому клопотанні та надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довела поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. у справі №904/4702/18, оскільки неотримання Відповідачем-2 кореспонденції від судового органу, зумовлена не об`єктивними причинами, а суто суб`єктивними причинами (залежало від власної ініціативи самої ОСОБА_1 ).

Так, аналіз матеріалів справи свідчить, що судом першої інтанції була направлена копія оскаржуваного рішення суду на адресу: АДРЕСА_1 , однак повернута підприємством зв`язку на адресу суду, з відміткою " за заінченням терміну". Вказана адреса зазначена скаржником і в поданій апеляційній скарзі.

Колегія суддів зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Слід зазначити, що твердження Скаржника, про отримання рішення суду 03.03.2021р. стпростовується також тим, що матеріали справи містять скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконаця Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Устимчук Олесі Сергіївни (а.с.137-141), яка датована 14.01.2021р., тобто, Скаржнику було відомо про існування оскаржуваного рішення значно раніше ніж він зазначає в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд зазначає, що річний строк, зазначений у ч. 2 ст. 261 ГПК України, є преклюзивним, за виключенням двох випадків, визначених цією ж нормою процесуального закону.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги доводи Відповідача-2 не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок обставин непереборної сили та спростовуються матеріалами справи.

Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення ЄСПЛ у справі "Мушта проти України").

У рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

В той же час, здійснення перегляду судових рішень, які набрали законної сили і є чинними, є порушенням принципу правової певності, оскільки такі рішення не можуть бути поставлені під сумнів, а здійснення перегляду цих рішень не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішень, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цих рішень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у прийнятій об"єднаною палатою Касаційного господарського суду постанові від 02.04.2019р. у справі №922/765/15.

Зважаючи на викладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Керуючись ст.ст.234, 235, ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 р. у справі № 904/4702/18.

Апеляційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус