ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/1132/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи :
позивача (за первісним позовом) - Носов К.В. - адвокат (ордер від 20.01.2021 №ПТ088076)
відповідача (за первісним позовом - Кіншов Д.С. - адвокат (ордер від 03.03.2021 №ПТ210343);
Моісеєв Ю.О. - адвокат (ордер від 03.03.2021 №ВХ1009624)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "АС"
про стягнення 954 257 грн та
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АС"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс"
про визнання недійсними договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 № УГР-14/11/01 та додаткової угоди від 23.10.2019 № 08.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс" (далі - ТОВ "Укргарантресурс", позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АС" (далі - ТОВ "АС", позивач за зустрічним позовом/відповідач за первісним позовом ) про стягнення 1 041 580,83 грн, з яких: 915 000,00 грн - штраф, 116 893,71 грн - пеня, 9 687,12 грн - 3% річних.
2. Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №УГР-14/11/01 від 14.11.2018 і додаткових угод №07 та №08 до нього у частині проведення своєчасної оплати отриманого газу, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій та 3% річних. 17.07.2020 та 21.09.2020 позивач за первісним позовом звертався з заявою про зменшення розміру позовних вимог.
3. 06.08.2020 ТОВ "АС" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Укргарантресурс" про визнання недійсними договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №УГР-14/11/01 та додаткової угоди від 23.10.2019 №08. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ "АС" зазначає, що, ураховуючи вартість товару, визначену в додаткових угодах №07 та №08, що є невід`ємними частинами спірного договору, ціна договору істотно перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, а тому рішення про укладання такого договору знаходилось у виключній компетенції загальних зборів учасників ТОВ "АС". Позивач за зустрічним позовом стверджує, що про існування спірних правочинів єдиному учаснику ТОВ "АС" ОСОБА_2 стало відомо лише з первісного позову, оскаржувані правочини з боку покупця газу укладені директором з перевищенням повноважень та не були схвалені вищим органом управління товариства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2020 (суддя Макарова Ю.В.) первісні позовні вимоги ТОВ "Укргарантресурс" до ТОВ "АС" про стягнення 954 257,43грн - задоволено.
Стягнуто з ТОВ "АС" на користь ТОВ "Укргарантресурс" штраф у розмір 936 750,60 грн., пеню у розмірі 17 506, 83 грн.; судовий збір у розмірі 14 313, 86 грн.
Закрито провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення 3% річних у розмірі 9 550,68 грн.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ "АС" до ТОВ "Укргарантресурс" про визнання недійсними договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №УГР-14/11/01 та додаткової угоди від 23.10.2019 №08 - відмовлено.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 (колегія суддів у складі: Пуль О.А., Тарасова І.В., Шевель О.В.) рішення господарського суду Донецької області скасовано частково.
Прийнято нове рішення, яким первісні вимоги ТОВ "Укргарантресурс" до ТОВ "АС" задоволено частково у розмірі 45 000,00 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено. У частині закриття провадження у справі за первісним позовом про стягнення 3% річних у розмірі 9550,68 грн залишено без змін.
Зустрічний позов ТОВ "АС" до ТОВ "Укргарантресурс" про визнання недійсними договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №УГР-14/11/01 та додаткової угоди від 23.10.2019 №08 задоволено частково.
Визнано недійсною додаткову угоду від 23.10.2019 №08.
У частині визнання договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №УГР-14/11/01 відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "АС" на користь ТОВ "Укргарантресурс" судовий збір у розмірі 675, 00 грн за розгляд позовної заяви.
Стягнуто з ТОВ "Укргарантресурс" на користь ТОВ "АС" 65 099,99 грн правничої допомоги у суді першої інстанції.
Додаткове рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2020 у справі №905/1132/20 змінено, викладено його резолютивну частину у такій редакції:
"Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс" (б/н від 20.10.2020) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Покласти судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс" на професійну правничу допомогу в розмірі 2 405,00 грн на Товариство з обмеженою відповідальністю "АС".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" (87500, Донецька область, м.Волноваха, вул.Шевцової, буд.22А; код ЄДРПОУ 31915956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс" (04073, м.Київ, вул.Рилєєва, буд.10а, офіс 125; код ЄДРПОУ 39301714) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 405,00 грн".
Стягнуто з ТОВ "Укргарантресурс" на користь ТОВ "АС" 23 611,30 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. ТОВ "Укргарантресурс", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати повністю, а рішення та додаткове рішення господарського суду Донецької області залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Укргарантресурс" посилається на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
8. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (щодо неправильного застосування пункту 6 статті 3 та статей 92, 241 Цивільного кодексу України без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах) та статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
9. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки викладені:
Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 щодо застосуванню пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
Великою палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц щодо застосування статей 92, 241 ЦК України;
Верховним Судом України у постанові від 06.04.2016 у справі №3-84гс16 щодо застосування статті 241 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач за первісним позовом доводи касаційної скарги не визнає, погоджуються із висновками суду апеляційної інстанції та просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укргарантресурс".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.
12. 14.11.2018 між ТОВ "Укргарантресурс" (продавець), в особі директора Ємця В.Д., що діє на підставі Статуту, та ТОВ "АС" (покупець), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, був укладений договір купівлі-продажу природного газу №УГР-14/11/01 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець - оплатити і прийняти на умовах цього договору природний газ, в обсязі до 20000,000тис.м3. При цьому покупець не є кінцевим споживачем природного газу (пункт 1.1 договору).
13. Обсяги та місяць (ці) поставок газу по договору зазначаються в Додаткових угодах до даного договору (пункт 1.4 договору).
14. Відповідно до пункту 2.1 договору ціна та загальна вартість газу визначається сторонами в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного договору.
15. У пункті 2.3. договору сторони дійшли згоди, що строки та порядок розрахунків за газ визначаються сторонами на кожен місяць поставок газу окремо, та зазначаються в додаткових угодах до даного договору.
16. За умовами пункту 3.4 договору передачу покупцю фактичних обсягів газу за звітний місяць сторони оформляють актом прийому-передачі газу.
17. Продавець зобов`язався здійснити передачу газу покупцю у ВТТ у строки, визначені Додатковими угодами до даного договору (пункт 4.1.1 договору).
18. По закінченню місяця передачі газу, в термін до 5-ти календарних днів продавець зобов`язався оформити з покупцем оригінали актів приймання-передачі, що підтверджують фактично переданий обсяг газу, за умови виконання покупцем зобов`язань по сплаті за газ (пункт 4.1.3. договору).
19. Покупець зобов`язався оплатити продавцю вартість газу, що передається, на умовах, визначених розділом 2 договору (пункт 4.2.2 договору).
20. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (пункт 5.1 договору).
21. Згідно з пунктом 5.2 договору при порушенні покупцем строків розрахунків, обумовлених розділом 2 договору, покупець сплачує на користь продавця, окрім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу, а також додатково штраф у розмірі 5% від вартості об`єму газу, який передається у відповідному місяці поставки, а у разі прострочення платежу на строк понад 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 10% від вартості об`єму газу, який передається у відповідному місяці поставки.
22. Договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
23. Додатковою угодою від 26.06.2019 №07, підписаною продавцем в особі директора Ємця В.Д., що діє на підставі Статуту, та покупцем в особі директора ОСОБА_4 що діє на підставі Статуту, сторони узгодили, що продавець зобов`язався передати, а покупець оплачувати та прийняти природний газ в липні 2019 в обсязі 200,000тис.м.куб. на суму 1 080 000,00грн.
24. Встановлено, що оплата вартості природного газу, що передається, проводиться на поточний рахунок продавця у наступному порядку - 100% вартості природного газу, що передається покупець сплачує продавцю до 26.06.2019.
25. Дана угода набуває чинності з моменту підписання сторонами.
26. Додатковою угодою від 23.10.2019 №08, підписаною продавцем в особі директора Ємця В.Д., що діє на підставі Статуту, та покупцем в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, сторони домовились, що продавець зобов`язався передати, а покупець оплачує та зобов`язується прийняти природний газ в листопаді 2019 в обсязі 3000,000тис.м.куб. на суму 17 655 012,00 грн.
27. Сторони дійшли згоди, що оплата вартості природного газу, що передається, проводиться на поточний рахунок продавця у наступному порядку - 100% вартості природного газу, що передається покупець сплачує продавцю до 10.12.2019.
28. Дана угода набуває чинності з моменту підписання сторонами.
29. Як вказує ТОВ "Укргарантресурс" у своїй позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, останній на виконання умов договору та додаткових угод №07, 08 здійснив поставку ТОВ "АС" природного газу в наступних обсягах: в липні 2019 - 200,000тис.куб.м. на суму 1 080 000,00 грн згідно з актом №101 від 31.07.2019; в листопаді 2019 - 3000,000тис.куб.м. на суму 17 655 012,00грн згідно з актом №128 від 30.11.2019.
30. Матеріали справи містять виписки з банківських рахунків ТОВ "Укргарантресурс": за 26.06.2019, 27.06.2019 на загальну суму 1 080 000, 00грн на підтвердження оплати відповідачем за отриманий газ за додатковою угодою від 31.07.2019 №7; за 10.12.2019, 11.12.2019, 12.12.2019, 13.12.2019, 16.12.2019 на загальну суму 17 220 000,00 грн на підтвердження оплати відповідачем за отриманий газ за додатковою угодою від 23.10.2019 №8.
31. Разом з цим, позивач за первісним позовом стверджує, що в порушення договірних зобов`язань оплата природного газу була здійснена контрагентом з порушенням погоджених сторонами у додаткових угода №07, 08 до договору строків, що є підставою нарахування покупцю штрафних санкцій.
32. Позивач за первісним позовом звертався до відповідача (за первісним позовом) з листом від 28.05.2020 №28/05/20-35, у якому вимагав здійснити оплату санкцій у розмірі 1 041 580, 83 грн.
33. У відповідь на вказану вимогу ТОВ "АС" надіслало ТОВ "Укргарантресурс" заперечення від 09.06.2020 вих.№964/02, у яких не визнало претензії останнього.
34. З огляду на зазначене, позивач за первісним позовом на підставі укладеного договору від 14.11.2018 №УГР-14/11/01 та додаткових угод №07, 08 звернувся з відповідною позовною заявою до суду про стягнення з ТОВ "АС" штрафу у розмірі 936 750, 60грн та пені у розмірі 17 506,83 грн (з урахуванням остаточних вимог).
35. Водночас, зазначаючи про невідповідність первісного позову вимогам закону, ТОВ "АС" було подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору та додаткової угоди від 23.10.2019 №08 до нього.
36. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що враховуючи вартість товару, визначену в додаткових угодах №07 та №08, що є невід`ємними частинами спірного договору, ціна договору істотно перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, а тому рішення про укладання такого договору знаходилось в виключній компетенції загальних зборів учасників ТОВ "АС". Позивач за зустрічним позовом стверджує, що про існування спірних правочинів єдиному учаснику ТОВ "АС" ОСОБА_2 стало відомо лише з первісного позову, оскаржувані правочини з боку покупця газу укладені директором з перевищенням повноважень та не були схвалені вищим органом управління товариством. У якості доказів цих тверджень до зустрічного позову надане листування між учасником ТОВ "АС" ОСОБА_2 та директором ОСОБА_4 , довідка про вартість чистих активів підприємства від 30.07.2020, протокол загальних зборів засновників ТОВ "АС" від 03.07.2020 №114, статут у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів товариства від 09.04.2019 №78.
37. Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти зустрічного позову, звертає увагу не те, що станом на теперішній час між сторонами було укладено вісім додаткових угод до спірного договору на загальну суму 102 191 776 грн., весь обсяг отриманого газу був оплачений покупцем, жодних звернень з боку ТОВ "АС" з приводу будь-яких вад договору та додаткових угод до нього до моменту звернення з позовом про стягнення штрафних санкцій не надходило. З огляду на це, сторона вважає, що такі дії контрагента є недобросовісними та суперечать його попередній поведінці. У подальшому позиція була доповнена посиланнями на протоколи (рішення) загальних зборів учасників ТОВ "АС" від 16.10.2019 №175 та від 06.05.2019 № 110/1, за змістом другого питання порядку денного яких була надана згода директору ОСОБА_4 на укладання в тому числі значних правочинів про закупівлю природного газу.
Касаційне провадження
38. Ухвалою Касаційного господарського суду від 01.02.2021, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укргарантресурс" та призначено її до розгляду у засіданні Касаційного господарського суду на 25.02.2021.
39. У судове засідання 25.02.2021 представники позивача та відповідача не з`явилися. При цьому в день засідання судді-доповідачу передано заяву позивача (відповідача за зустрічним позовом) про відкладення розгляду справи за обставин участі представника скаржника в паралельному судовому процесі в іншому регіоні. Крім того, аналогічним способом надійшло клопотання від відповідача (позивача за зустрічним позовом) про відкладення розгляду справи через хворобу на Covid 19 представника відповідача.
40. Ухвалою Касаційного господарського суду від 25.02.2021 розгляд справи відкладено на 04.03.2021.
41. У зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.03.2021, який наявний в матеріалах справи.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
42. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
44. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
45. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
46. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що попередні судові інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшли висновку що для розгляду справи істотне значення є встановлення питання щодо наявності або відсутності у позивача за первісним позовом права вимоги, яке, у свою чергу виникло на підставі договору та додаткової угоди до нього, дійсність яких оспорюється в межах зустрічного позову.
47. Як суд першої інстанції так і апеляційний господарський суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків щодо наявності підстав для застосування положень статей 92 та 241 ЦК України.
48. Місцевим господарським судом враховано довготривалі відносини між сторонами за укладеним договором, про що свідчать наявні в матеріалах справи додаткові угоди на поставку природного газу на загальну суму 102 191 776,00 грн (від 19.12.2018 №01 на суму 33 120 000, 00грн, від 26.12.2018 №02 на суму 4 725 000,00 грн, від 21.01.2019 №03 на суму 2 963 998, 80 грн, від 31.01.2019 №04 на суму 2 046 000, 00 грн, від 14.02.2019 №05 на суму 32 261 760, 00 грн, від 20.03.2019 №06 на суму 8 340 004,80 грн).
49. Крім того, за наявними в матеріалах справи додатковими угодами сторонами вчинені дії щодо їх повного виконання . Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що дії сторін спірного договору свідчать про наявність реального наміру його укладення і виконання.
50. Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що станом на 30.09.2018 вартість чистих активів підприємства складала 6 382 500,00 грн, разом з тим сума додаткової угоди від 19.12.2018 №01 склала 33 120 000, 00грн; сума додаткової угоди від 14.02.2019 №05 склала 32 261 760, 00грн, хоча станом на 30.09.2018 вартість чистих активів підприємства складала 6 382 500,00грн, станом на 31.03.2019 - 33 258 400,00грн., однак обставини укладення даних угод та дійсність відповідних правочинів не оскаржувались ТОВ "АС", хоча вони також підписані директором вказаного товариства.
51. Разом з цим, позивач за зустрічним позовом звернувся з позовом до суду лише відносно оскарження угод, які є підставою стягнення штрафних санкцій за первісним позовом.
52. З урахуванням вказаних обставин, оцінюючи надані докази в сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом не довів, що вступаючи у відносини з контрагентом та укладаючи спірні правочини, ТОВ "Укргарантресурс", діяло недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знало про відсутність у представника ТОВ "АС" необхідного обсягу повноважень.
53. У свою чергу, апеляційний господарський суд, частково скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове рішення, виходив, зокрема, з того, що:
- з протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "АС" від 03.07.2020 №118 вбачається, що на порядок денний виносилось питання щодо обставин укладання спірного договору та додатків до нього, дотримання при їх укладенні вимог Статуту Товариства та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" , за результатами розгляду яких вирішено: визнати відсутніми повноваження директора ТОВ "АС" ОСОБА_3 на укладення з ТОВ "Укргарантресурс" договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №14/11/01 та повноваження директора ТОВ "АС" ОСОБА_4 на укладення додаткової угоди до договору від 23.10.2019 №8. Не схвалювати укладення вказаних правочинів загальними зборами ТОВ "АС". Зобов`язано директора ТОВ "АС" ОСОБА_4 вжити невідкладних заходів щодо усунення наслідків укладення вказаних правочинів, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом звернення до компетентного суду з позовом про визнання вказаних правочинів недійсними;
- подальше схвалення правочину, укладеного керівником із перевищенням наданих йому повноважень, можливе виключно органом, до компетенції якого належить питання щодо прийняття рішення про надання згоди на вчинення такого правочину, тобто загальними зборами учасників ТОВ "АС". Обставини щодо виконання сторонами спірного договору та додаткових угод до нього, на думку судової колегії, не є тими діями, які можна вважати належним схваленням оспорюваного правочину зі сторони ТОВ "АС";
- матеріали справи не містять доказів прийняття загальними зборами учасників ТОВ "АС" будь-яких рішень про надання згоди Загальними зборами товариства на підписання директором ТОВ "АС" ОСОБА_4 додаткової угоди до договору від 23.10.2019 №8.
54. Колегія суддів апеляційної інстанції, встановивши відсутність обставин, доведених належними та допустимими доказами, недобросовісності та нерозумності у поведінці контрагента, та наявність перевищення повноважень поза волею особи, в інтересах якої особа діяла, дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди до договору від 23.10.2019 №8. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про те, що на момент звернення позивача за первісним позовом до господарського суду строк дії спірного договору купівлі-продажу природного газу №УГ-14/11/01, укладеного 14.11.2018 між ТОВ "Укргарантресурс" та ТОВ "АС", закінчився 31.12.2019. Окрім того, договір не містить умов про його вартість (ціну), яка встановлена додатковими угодами, що свідчить про відсутність підстав для визнання його недійсним за умови підписання його директором товариства ОСОБА_3 з перевищенням повноважень.
55. Щодо застосування судами попередніх інстанцій приписів статті 241 ЦК України до спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає про таке.
56. Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє , лише у разі наступного схвалення правочину цією особою . Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.
57. Схвалення стороною правочину, вчиненого від її імені з перевищенням повноважень або без повноважень (стаття 241 ЦК України), має юридичне значення також для інших заінтересованих осіб, а сторона оспорюваного правочину, дії якої вказують на її волю зберегти дійсність правочину , не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати при виявленні цієї волі, що випливає із вказаної норми та засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов`язання (частина третя статті 509 ЦК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/19179/17.
58. Зі змісту норми частини першої статті 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17.
59. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено ; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 зі справи №904/2178/18).
60. При цьому, при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 зі справи № 910/8794/16).
61. Послідовна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, від 19.06.2019 у справі №904/9795/16, від 01.10.2019 у справі №910/8287/18, від 24.02.2021 у справі № 926/2308/19, від 18.02.2021 у справі №924/658/20, в ухвалі від 11.06.2020 у справі 915/1602/19 тощо.
62. Питання застосування норми права (статті 241 ЦК України) є визначальними для кваліфікації відносин як подібних у цій справі, а отже наявні підстави для застосування зазначених в касаційній скарзі правових позицій під час вирішення цього спору.
63. Інші доводи наведені у касаційній скарзі підтверджують обставини, на які посилався суд першої інстанції як на підставу для задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного, втім, оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що застосування статті 241 ЦК України є істотним у цій справі, то інші доводи не є ключовими.
64. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" також зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
65. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
66. Отже, Верховним Судом надано відповідь на всі вагомі аргументи, які мають значення для справи.
67. Надаючи оцінку доводам скаржника щодо неврахування апеляційним господарським судом наведених в касаційній скарзі висновків Верховного Суду при ухваленні оскаржуваної постанови підтвердилися підстави відкриття касаційного провадження, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом щодо закриття касаційного провадження у справі.
68. З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено первісні позовні вимоги та відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог. Таким чином, судом апеляційної інстанції було безпідставно частково скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
69. Згідно із пунктом 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
70. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
71. З огляду на викладене, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи доводи касаційної скарги, оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2020 та додаткове рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2020- залишенню в силі.
Судові витрати
72. Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ "АС", оскільки касаційна скарга скаржника підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс" задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі №905/1132/20 скасувати, а рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2020 та додаткове рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2020 залишити в силі.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укргарантресурс" 37 036, 00 грн судового збору сплаченого за подання касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Донецької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2021 |
Оприлюднено | 05.03.2021 |
Номер документу | 95343944 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бенедисюк I.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні