Рішення

від 17.02.2021 по справі 127/10336/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10336/14-ц

Провадження № 2/127/550/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Крижанівського В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спадкового майна,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є спадкоємцем Ѕ частини житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Іншим спадкоємцем є ОСОБА_2 , з якою виник спір з приводу поділу спадкового майна.

ОСОБА_1 просить суд виділити в натурі Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 , та земельної ділянки за тією ж адресою, належних позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого нотаріусом 27.12.2012р.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на аналогічні обставини, що і у первісній позовній заяві просила суд поділити будинковолодіння та земельну ділянку згідно з варіантом 2 висновку експертизи №390 від 20.11.2014р. за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи (додаток 6), виділивши:

ОСОБА_1 - житлову кімнату 1-3, площею 11,5 кв.м, житлову кімнату 1-4, площею 12,1 кв.м, та частину житлової кімнати 1-5, площею 7,1 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: погріб Г , сарай В , убиральню Д , частину огорожі № 2, довжиною 8,605 м, 1/2 частину криниці № 3.

ОСОБА_2 - кухню 1-1 (прибудова а ), площею 10,2 кв.м, прихожа 1-2, площею 13,5 кв.м, частину житлової кімнати 1-5, площею 7,0 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: ганок, сарай б , сарай Б , хвіртка №1, частину огорожі № 2, довжиною 6,125 м, частину криниці № 3.

Поділити земельну ділянку, кадастровий номер 05110100000:01:020:0026, загальною площею 0,0518 га, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до схематичного зображення у додатку 11 до Висновку експерта № 390 від 20.11.2014 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи (варіант 2), виділивши:

ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку площею 0,0247 га, що позначена на схематичному зображенні блакитним кольором;

ОСОБА_2 в натурі земельну ділянку площею 0,0247 га, що позначена на схематичному зображенні жовтим кольором;

земельну ділянку площею 0,0024 га, що позначена на схематичному зображенні рожевим кольором, виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільне володіння та користування

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від ідеальних часток по вартості земельних поліпшень в сумі 1055,50 грн.

По справі за заявою сторін проводились дві будівельно-технічні експертизи, висновок №390 від 20.11.2014р. складений ТОВ Експертно-юридична фірма Соломон , Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №12 від 31.05.2019р., також був наданий висновок експерта з аналогічних питань виконаний в рамках кримінального провадження №42015020010000111 складений 14.12.2016р. №1211/1212/1230/1231/16-21 Вінницьким відділенням КНДІСЕ,

Після проведення судових експертиз позивачем по первісному позову ОСОБА_1 було уточнено позовні вимоги, просив суд :

виділити в натурі ОСОБА_1 48/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 на пдіставі варіанту №3 (додаток №4) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_1 виділяється кухня 1-1 площею 10,2кв.м, прихожа 1-2 площею 13,5кв.м, кімната 1-3 площею 11,5кв.м, Ѕ сараю б ліва частина , Ѕ сараю Б права частина , сарай В , 1/2 колодязю, хвіртка №1, огорожа №2 (6,28м);

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за відхилення від ідеальної частки грошову компенсацію у розмірі 9153грн.;

для окремого користування приміщеннями ОСОБА_1 замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-3,1-4, 1-2 та 1-5, влаштувати засклену веранду з ганком для входу з вулиці до приміщення 1-5, влаштувати дверний проріз на місці віконного між верандою та приміщенням 1-5, влаштувати окремі інженерні мережі з необхідним обладнанням при погодженні відповідних галузевих організацій;

виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:01:020:0026, розташованої у АДРЕСА_1 , згідно з варіантом №3 (додаток №9) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 0,0245га (0,0215га та 0,0030га), земельна ділянка площею 0,0028га залишається у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках по Ѕ;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати.

У судовому засіданні кожна із сторін підтримали свої варіанти поділу спадкового майна. При цьому сторони погоджуються, що вказане майно належить поділити.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та її представника, дослідивши письмові докази в справі, висновки експертів, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини щодо здійснення права власності, його непорушності й захисту відносно нерухомого майна; права спільної часткової власності та його здійснення, виділу частки з майна, що є у спільній частковій власності, здійснення права власності на земельну ділянку, які врегульовані відповідними нормами Цивільного та Земельного кодексів України , захищені в Україні конституційними засадами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.03.2011 року.

Сторони є дітьми ОСОБА_3 тобто її спадкоємцями першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України .

Як вбачається з Договору про розподіл спадкового майна від 27.12.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори за реєстровим № 6-2401, у власність ОСОБА_1 перейшли: 1/2 частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; 1/2 частка земельної ділянки площею 0,0518 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в АДРЕСА_1 ; у власність ОСОБА_2 : Ѕ частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; Ѕ частка земельної ділянки площею 0,0518 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в АДРЕСА_1 .

Право власності позивача-відповідача ОСОБА_1 на частку спірного спадкового майна підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Скутельник І.А. за реєстровим № 6-2377, Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Скутельник І.А. за реєстровим № 6-2381, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2013 року №8767518, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2013 року № 8766970.

Отже, спірне спадкове майно належить сторонам у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках (по 1/2).

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, за змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності судам надано роз`яснення про те, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

За частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 7 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1-2 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

При цьому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 355 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними і визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст. 358 ЦК України).

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (ч. 3 ст. 358 ЦК України).

В той же час, як визначено ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

При цьому, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч. 3 ст. 364 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Відтак, з огляду на правову природу вказаної норми, її застосування має наслідком утворення двох і більше окремих об`єктів нерухомого майна, відтак, має здійснюватись в контексті положень ст. 183 ЦК України щодо подільності речей.

Положення ст. 183 ЦК України критерієм для розмежування речей на подільні та неподільні визначає можливість збереження ними після поділу свого цільового призначення.

За визначенням статті 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Житловим будинком в розумінні ст. 380 ЦК України є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 року.

Аналізуючи зміст правових норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380 ЦК України належить дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарському призначенню треба розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом України в постановах від 03.04.2013 року у справі №6-12цс13 та 16.11.2016 року у справі №6-1443цс16, а також неодноразово висловлювався Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема, в постановах від 30.05.2018 року у справі №1622/16834/12, 23.01.2019 року у справі 619/2835/15-ц, 17.04.2019 року у справі №545/3753/16-ц, 15.05.2019 року у справі №278/947/17.

Згідно з ч. 1 статті 86 , ч.ч. 3, 4 статті 88 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність). Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання у володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Враховуючи, що кожний із співвласників спільної часткової власності, маючи відповідні правомочності відносно своєї частки, вправі вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки, інші співвласники не мають права перешкоджати такому виділу. У випадку виділення співвласник отримує свою частку земельної ділянки в натурі і вибуває із співвласників.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7 , у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд зясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Згідно із ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними; кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до Висновку експерта №390 від 20.11.2014 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, проведеної ТОВ Експертно-юридична фірма Соломон , на розгляд суду пропонується сім варіантів поділу в натурі житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та сім варіантів виділу в натурі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.01.2015 року №158 Про погодження висновку комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи було погоджено висновок комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №390 від 20.11.2014 року (про поділ спадкового майна, яке розташоване по АДРЕСА_1 ) (виконавець ТОВ Експертно-юридична фірма Соломон ).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.03.2016р. встановлено, що суд першої інстанції обираючи для поділу спірного будинковолодіння варіант №2, запропонований експертом ТОВ Експертно-юридична фірма Соломон , залишив поза увагою, що позивачеві виділяються безпосередньо жилі кімнати, у яких відсутні певні комунікації (вода, газ, освітлення) та облаштування яких потребує значних витрат з попереднім отриманням відповідних дозволів з урахуванням приписів ст. 152 ЖК України. Не враховано також судом першої інстанції відповіді ГУ ДСНС України у Вінницькій області від 05.02.2015р. за №01-1190/16, зі змісту якої вбачається, що здійснення прибудови зі сторони стіни, де відповідно до висновку експерта запропоновано влаштування дверного прорізу призведе до зменшення існуючих відстаней до сусідніх будівель та споруд, що суперечитиме приписам таблиці 1 додатку №3.1 ДБН 360-92** Планування і забудова міських та сільських поселень в частині недотримання протипожежних відстаней, які визначаються в залежності від ступеня вогнестійкості будівлі (ДБН В.1.1.-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва) табл. 4 додаток Д) та функціонального призначення і можуть становити 6, 8 або 10м відповідно (т. 1, а.с. 161).

З огляду на те, що ОСОБА_2 наполягає саме на вказаному варіанті висновку експерта суд не може прийняти його до уваги з урахуванням зазначених вище обставин.

Також з урахуванням положень ст. 152 ЖК УРСР, рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.02.2009р. №375 Про надання дозволів на переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності під час судового розгляду , рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради від 19.03.2020р. №701 та від 13.08.2020р. №1663 висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.12.2016р. №1211/1212/1230/1231/16-21) та висновок Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12 було погоджено,

При наданні варіантів виділу частки у будинковолодінні на підставі висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.12.2016р. №1211/1212/1230/1231/16-21) у першому варіанті відступ від ідеальної частки складає 30183грн., у другому варіанті відступ від ідеальної частки складає 23278грн.

При наданні варіантів виділу частки у будинковолодінні на підставі висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, у першому варіанті відступ від ідеальної частки складає 17091грн., у другому варіанті відступ від ідеальної частки складає 43573,50грн., у третьому варіанті відступ від ідеальної частки складає 9153 грн., у четвертому варіанті відступ від ідеальної частки складає 33264,50грн., у п`ятому варіанті відступ від ідеальної частки складає 28210,50грн.

Верховний Суд України у постанові від 03.04.2013 року в справі №6-12цс13 дійшов висновку про те, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1443цс16 дійшов висновку висновок, що "виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно".

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд і в постанові від 06.04.2020 року в справі №725/602/18.

Отже, враховуючи надані варіанти найменше відхилення від ідеальних часток передбачено у варіанті №3 додаток №4 висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12 , тому саме такий обирається судом.

З огляду на те, що варіант №3 розподілу земельної ділянки відповідає варіанту №3 поділу житлового будинку, саме він також обирається судом (додаток №9 до висновку експерта).

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати позивача за первісним позовом ОСОБА_1 складаються із сплати судового збору за подання позову 1328,12 грн. (т. 1 а.с. 1), сплати судового збору за подання апеляційної скарги 1386,60 (т. 1, а с. 202), сплати судового збору за подання касаційної скарги 1515грн. (т. 2, а.с. 8), сплати експертних послуг - 8216 грн. (т. 1 а.с.109, т. 2 а.с.125), за проведення експертизи Вінницьким НДЕКЦ виставлені рахунки сторонам на оплату експертних послуг в рівних частках по 3516 грн. кожній стороні (т.2 а.с. 125), сплати витрат на правову допомогу 4086,00 грн. (т. 3, а.с.87-89). Судові витрати позивача за зустрічним позовом складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2773,35 грн. (т. 1, а.с.178).

Разом з тим, оскільки частка, присуджена ОСОБА_1 оцінена експертом в сумі 356081,50 грн., 1% становить 3560,82 грн., він сплатив судовий збір 1328,12 грн. судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з нього в дохід держави судовий збір у сумі 2232,27 грн.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 судовий збір сплачений відповідно до вартості її частки 2773,22 грн., відтак за тим же варіантом поділу висновку експертизи від 31.05.2019р. №12, який обраний судом, з неї також належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 787,60грн.

Витрати ОСОБА_2 за проведення експертизи (висновок Вінницького НДЕКЦ від 31.05.2019р. №12) складають 3516 грн.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 судові витрати залишаються за нею.

Керуючись ст.ст. 358 , 364 , 367 , 1278 ЦК України , ст.ст. 86 , 88 ЗК України , ст.152 ЖК України , ст. ст. 4, 12,13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 48/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 на підставі варіанту №3 (додаток №4) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_1 виділяється кухня 1-1 площею 10,2 кв.м, прихожа 1-2 площею 13,5 кв.м, кімната 1-3 площею 11,5 кв.м, Ѕ сараю б права частина , Ѕ сараю Б права частина , сарай В , 1/2 колодязю, хвіртка №1, огорожа №2 (6,28м).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за відхилення від ідеальної частки грошову компенсацію у розмірі 9153грн.

Для окремого користування приміщеннями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-3,1-4, 1-2 та 1-5, влаштувати засклену веранду з ганком для входу з вулиці до приміщення 1-5, влаштувати дверний проріз на місці віконного між верандою та приміщенням 1-5, влаштувати окремі інженерні мережі з необхідним обладнанням при погодженні відповідних галузевих організацій.

Виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:01:020:0026, розташованої у АДРЕСА_1 , згідно з варіантом №3 (додаток№9) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 0,0245га (0,0215га та 0,0030га), земельна ділянка площею 0,0028га (земельні ділянки площами 0,0005га,+ 0,0015га+ 0,0008га) залишається у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках по 1/2.

Виділити в натурі ОСОБА_2 52/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 на підставі варіанту №3 (додаток №4) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_2 виділяється кімната 1-4 площею 12,1 кв.м, кімната 1-5 площею 14,1 кв.м, Ѕ сараю б ліва частина , Ѕ сараю Б ліва частина , сарай В , погріб Г , убиральня Д , 1/2 колодязю, огорожа №2 (8,45м).

Виділити в натурі ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:01:020:0026, розташованої у АДРЕСА_1 згідно варіанту №3 (додаток№9) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_2 виділяється земельна ділянка площею 0,0245га (0,0129га та 0,0116га), земельна ділянка площею 0,0028га (земельні ділянки площами 0,0005га,+ 0,0015га+ 0,0008га) залишається у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках по Ѕ.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спадкового майна, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 2232,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави в розмірі 787,60грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат : із сплати судового збору 1328,12 грн., за проведення експертиз 8216 грн., за надання професійної правничої допомоги 4086 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 24.02.2021 р.

Відомості про учасників справи :

Позивач-відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач-позивач ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Суддя