Постанова

від 19.05.2021 по справі 127/10336/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/10336/14-ц

Провадження № 22-ц/801/927/2021

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 рокуСправа № 127/10336/14-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача: Рибчинського В.П.,

суддів: Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Файчук Я.В., представника ОСОБА_1 - адвоката Гущі Я.В., представника ОСОБА_2 - адвоката Путіліна Є.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гущі Яніни Валеріївни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спадкового майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна , -

в с т а н о в и в:

В травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ спадкового майна, мотивуючи тим, що він є спадкоємцем Ѕ частини житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Іншим спадкоємцем є ОСОБА_1 . ОСОБА_2 просить суд виділити в натурі Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 , та земельної ділянки за тією ж адресою, належних позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого нотаріусом 27.12.2012р.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСОБА_2 , в якому, посилаючись на аналогічні обставини, що і у первісній позовній заяві просила суд поділити будинковолодіння та земельну ділянку згідно з варіантом 2 висновку експертизи №390 від 20.11.2014р. за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи (додаток 6), виділивши:

ОСОБА_2 - житлову кімнату 1-3, площею 11,5 кв.м, житлову кімнату 1-4, площею 12,1 кв.м, та частину житлової кімнати 1-5, площею 7,1 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: погріб Г , сарай В , убиральню Д , частину огорожі № 2, довжиною 8,605 м, 1/2 частину криниці № 3.

ОСОБА_1 - кухню 1-1 (прибудова а ), площею 10,2 кв.м, прихожа 1-2, площею 13,5 кв.м, частину житлової кімнати 1-5, площею 7,0 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: ганок, сарай б , сарай Б , хвіртка №1, частину огорожі № 2, довжиною 6,125 м, частину криниці № 3.

Поділити земельну ділянку, кадастровий номер 05110100000:01:020:0026, загальною площею 0,0518 га, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до схематичного зображення у додатку 11 до Висновку експерта № 390 від 20.11.2014 року за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи (варіант 2), виділивши:

ОСОБА_2 в натурі земельну ділянку площею 0,0247 га, що позначена на схематичному зображенні блакитним кольором;

ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку площею 0,0247 га, що позначена на схематичному зображенні жовтим кольором;

земельну ділянку площею 0,0024 га, що позначена на схематичному зображенні рожевим кольором, виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільне володіння та користування

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальних часток по вартості земельних поліпшень в сумі 1055,50 грн.

По справі за заявою сторін проводились дві будівельно-технічні експертизи, висновок №390 від 20.11.2014р. складений ТОВ Експертно-юридична фірма Соломон , Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №12 від 31.05.2019р., також був наданий висновок експерта з аналогічних питань виконаний в рамках кримінального провадження №42015020010000111 складений 14.12.2016р. №1211/1212/1230/1231/16-21 Вінницьким відділенням КНДІСЕ,

Після проведення судових експертиз позивачем по первісному позову ОСОБА_2 було уточнено позовні вимоги, просив суд :

виділити в натурі ОСОБА_2 48/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 на пдіставі варіанту №3 (додаток №4) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_2 виділяється кухня 1-1 площею 10,2кв.м, прихожа 1-2 площею 13,5кв.м, кімната 1-3 площею 11,5кв.м, Ѕ сараю б ліва частина , Ѕ сараю Б права частина , сарай В , 1/2 колодязю, хвіртка №1, огорожа №2 (6,28м);

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за відхилення від ідеальної частки грошову компенсацію у розмірі 9153грн.;

для окремого користування приміщеннями ОСОБА_2 замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-3,1-4, 1-2 та 1-5, влаштувати засклену веранду з ганком для входу з вулиці до приміщення 1-5, влаштувати дверний проріз на місці віконного між верандою та приміщенням 1-5, влаштувати окремі інженерні мережі з необхідним обладнанням при погодженні відповідних галузевих організацій;

виділити в натурі ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:01:020:0026, розташованої у АДРЕСА_1 , згідно з варіантом №3 (додаток №9) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_2 виділяється земельна ділянка площею 0,0245га (0,0215га та 0,0030га), земельна ділянка площею 0,0028га залишається у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по Ѕ;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спадкового майна задоволено.

Виділено в натурі ОСОБА_2 48/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 на підставі варіанту №3 (додаток №4) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_2 виділяється кухня 1-1 площею 10,2 кв.м, прихожа 1-2 площею 13,5 кв.м, кімната 1-3 площею 11,5 кв.м, Ѕ сараю б права частина , Ѕ сараю Б права частина , сарай В , 1/2 колодязю, хвіртка №1, огорожа №2 (6,28м).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за відхилення від ідеальної частки грошову компенсацію у розмірі 9153 грн.

Для окремого користування приміщеннями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-3,1-4, 1-2 та 1-5, влаштувати засклену веранду з ґанком для входу з вулиці до приміщення 1-5, влаштувати дверний проріз на місці віконного між верандою та приміщенням 1-5, влаштувати окремі інженерні мережі з необхідним обладнанням при погодженні відповідних галузевих організацій.

Виділено в натурі ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:01:020:0026, розташованої у АДРЕСА_1 , згідно з варіантом №3 (додаток№9) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_2 виділяється земельна ділянка площею 0,0245 га (0,0215 га та 0,0030 га), земельна ділянка площею 0,0028 га (земельні ділянки площами 0,0005га,+ 0,0015 га + 0,0008 га) залишається у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по 1/2.

Виділено в натурі ОСОБА_1 52/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 на підставі варіанту №3 (додаток №4) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_1 виділяється кімната 1-4 площею 12,1 кв.м, кімната 1-5 площею 14,1 кв.м, Ѕ сараю б ліва частина , Ѕ сараю Б ліва частина , сарай В , погріб Г , убиральня Д , 1/2 колодязю, огорожа №2 (8,45м).

Виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:01:020:0026, розташованої у АДРЕСА_1 згідно варіанту №3 (додаток№9) висновку Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.05.2019р. №12, згідно з яким ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 0,0245 га (0,0129 га та 0,0116 га), земельна ділянка площею 0,0028 га (земельні ділянки площами 0,0005 га + 0,0015 га + 0,0008 га) залишається у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по Ѕ.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави в розмірі 2 232,27 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 787,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат: із сплати судового збору 1 328,12 грн, за проведення експертиз 8 216 грн, за надання професійної правничої допомоги 4 086 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Гуща Я.В. подала апеляційну скаргу, скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

На апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Путілін Є.В. подав відзив, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону, апеляційна скарга не містить жодних аргументів та посилань на докази, які б спростували позицію суду. За наведеного просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити через її безпідставність, а рішення Вінницького міського суду від 17.02.2021 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.03.2011 року.

Сторони є дітьми ОСОБА_3 тобто її спадкоємцями першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Як вбачається з Договору про розподіл спадкового майна від 27.12.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори за реєстровим № 6-2401, у власність ОСОБА_2 перейшли: 1/2 частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; 1/2 частка земельної ділянки площею 0,0518 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в АДРЕСА_1 ; у власність ОСОБА_1 : Ѕ частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; Ѕ частка земельної ділянки площею 0,0518 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_2 на частку спірного спадкового майна підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Скутельник І.А. за реєстровим № 6-2377, Свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Скутельник І.А. за реєстровим № 6-2381, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2013 року №8767518, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2013 року № 8766970.

Отже, спірне спадкове майно належить сторонам у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках (по 1/2).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що у варіанті виділу часток № 3 додаток 4 висновку Вінницького НДЕКЦ МВС України від 31.05.2019 року присутнє найменше відхилення від ідеальних часток.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

За частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 355 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними і визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст. 358 ЦК України).

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (ч. 3 ст. 358 ЦК України).

Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України).

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 року.

При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст. 364 ЦК України це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок можу бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може привести його зі зміною у зв`язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарському призначенню треба розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом України в постановах від 03.04.2013 року у справі №6-12цс13 та 16.11.2016 року у справі №6-1443цс16, а також неодноразово висловлювався Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема, в постановах від 30.05.2018 року у справі №1622/16834/12, 23.01.2019 року у справі 619/2835/15-ц, 17.04.2019 року у справі №545/3753/16-ц, 15.05.2019 року у справі №278/947/17.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гуща Я.В. зазначила, що суд першої інстанції взагалі не досліджував інші варіанти експертизи та обравши 3 варіант виділу частки, виходив не з найменшого відхилення від ідеальних часток, а від найменшої суми грошової компенсації, тим самим фактично виділив ОСОБА_1 замість житлової площі - нежитлову, чим порушив її права на рівність часток.

Зазначені доводи є безпідставними, оскільки суд першої інстанції у рішення надав оцінку усім варіантам виділу частки у будинковолодінні, зазначивши, що при наданні варіантів виділу частки у будинковолодінні на підставі висновку Вінницького НДЕКЦ МВС України від 31.05.2019р. №12, у першому варіанті відступ від ідеальної частки складає 17 091 грн, у другому варіанті відступ від ідеальної частки складає 43 573,50 грн, у третьому варіанті відступ від ідеальної частки складає 9 153 грн, у четвертому варіанті відступ від ідеальної частки складає 33 264, 50 грн, у п`ятому варіанті відступ від ідеальної частки складає 28 210,50 грн.

Врахувавши те, що у варіанті №3 найменший відступ від ідеальної частки, який складає 9 153 грн, та з урахуванням позиції, викладеної в ухвалі Верховного спеціалізованого суду України від 23 березня 2016 року, суд першої інстанції обрав саме цей варіант виділу частки у будинковолодінні.

Також посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 суд фактично виділив замість житлової площі - нежитлову не відповідають дійсності, оскільки варіантом №3 виділу частки у будинковолодінні передбачено виділення ОСОБА_1 кімнати 1-4 площею 12,1 кв.м. та кімната 1-5 площею 14,1 кв.м.

Необґрунтованими є також доводи апелянта про те, що суд першої інстанції фактично позбавив ОСОБА_1 можливості потрапити і користуватись виділеною їй частиною будинку, оскільки суд першої інстанції у рішення з урахуванням висновку експерта передбачив для окремого користування приміщенням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-3, 1-4, 1-2 та 1-5, влаштувати засклену веранду з ґанком для входу з вулиці до приміщення 1-5, влаштувати дверний проріз на місці віконного між верандою та приміщенням 1-5.

Щодо варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою, то слід зазначити, що обраний місцевим судом варіант відповідає розподілу житлового будинку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням висновку експерта та правової позиції ВССУ, вірно обрав третій варіант виділу спадкового майна, який передбачає найменше відхилення від ідеальних часток.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалили законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гущі Яніни Валеріївни залишити без задоволення .

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2021 року залишити без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 травня 2021 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко