Ухвала

від 05.03.2021 по справі 947/5669/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/5669/21

Провадження № 1-кс/947/3074/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000001257 від 09.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160000001257, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені групою осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи незаконно збувають наркотичні засоби та психотропні речовини на території м. Одеса та Одеської області.

З метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, встановлення особи чи осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, а також притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України, надано доручення УБН ГУНП в Одеській області ДБН НП України, задля встановлення шляхів розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин.

В рамках вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 18.02.2021, співробітниками СУ ГУНП в Одеській області та УПН ГУНП в Одеській області 03.03.2021, в період часу з 07 години 53 хвилин по 08 годину 17 хвилин, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обшуку за вказаною адресою у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: 11 згортків з речовиною рослинного походження, полімерний пакет із речовиною рослинного походження, фрагмент полімерної пляшки із нашаруванням речовини коричневого кольору.

Предмети, вилучені під час проведеного обшуку, можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, являються предметом кримінального правопорушення та мають значення ключових доказів у кримінальному провадженні.

Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно є доказом злочину. Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також проведення слідчих дій, зокрема проведення судових експертиз.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились. Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Так, тимчасово вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, вилучене майно необхідне для проведення експертних досліджень, зокрема, для встановлення того, чи є вилучені речовини, наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогом або прекурсором.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту частини майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, а також з метою проведення експертних досліджень з вказаними речами. В свою чергу, не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його відчуження або знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на частину вилученого майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення експертних досліджень та ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000001257 від 09.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України задовольнити .

Накласти арешт на вилучені під час обшуку, проведеного 03.03.2021 року, в період часу з 07 години 53 хвилин по 08 годину 17 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , речі, а саме: 11 згортків з речовиною рослинного походження, полімерний пакет із речовиною рослинного походження, фрагмент полімерної пляшки із нашаруванням речовини коричневого кольору.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1