Справа № 453/81/21
№ провадження 6/453/2/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Ясінського Ю.Є.
секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.
приватного виконавця Пиць А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області подання приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про примусове проникнення до житла боржника ,-
в с т а н о в и в :
21 січня 2021 року приватнийвиконавець Виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. звернувся до суду з поданням, у якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , що по АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області перебуває ЗВП№60828366. Боржником є ОСОБА_1 . Загальна заборгованість по зведеному виконавчому провадженні становить 1567761 гривні 50 копійок.
22 січня 2019 року приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №58161332, № 58161514, скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома.
30 серпня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59925232, скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома.
09 грудня 2019 року приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №60819110, скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома.
22 січня 2019 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника, внесено відповідні відомості в державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
04 травня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано в АБ УКРГАЗБАНК , АТ А-БАНК , АТ АЛЬФА- БАНК , АТ Ідея Банк , АТ КБ ПРИВАТБАНК , АТ ОТП БАНК , АТ Ощадбанк , АТ ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК , АТ Райффайзен Банк Аваль , АТ ТАСКОМБАНК , АТ Укрексімбанк , АТ УкрСиббанк , ПАТ АКБ Львів , ПАТ КРЕДОБАНК , ПАТ ПУМБ для виконання, сторонам для відома.
04 травня 2019 року приватним виконавцем скеровано вимогу в АБ УКРГАЗБАНК , АТ А-БАНК , АТ АЛЬФА- БАНК , АТ Ідея Банк , АТ КБ ПРИВАТБАНК , АТ ОТП БАНК , АТ Ощадбанк , АТ ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК , АТ Райффайзен Банк Аваль , АТ ТАСКОМБАНК , АТ Укрексімбанк , АТ УкрСиббанк , ПАТ АКБ Львів , ПАТ КРЕДОБАНК , ПАТ ПУМБ , повідомити про відкритті рахунки боржника, вказати номери таких рахунків та залишок коштів на них.
Згідно відповідей вищевказаних банківських установ залишок коштів на рахунках боржника недостатній для виконання вимог виконавчого документа.
31 січня 2019 року приватним виконавцем скеровано запит у Відділ адресно-довідкової роботи ГУДМС України у Львівській області, Регіонльний сервісний цент МВС України У Львівській області, Начальника Головного Управіння Держгеокадастру у Львівській області, Державна служба України з безпеки на транспорті, Національна комісія цінних паперів та фондового ринку, Державна служба інтелектуальної власності , Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, Відділ державного реєстру актів цивільного стану Управління державної Реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОКП ЛОР БТІ та ЕО .
Згідно відповідей вказаних вище реєструючих органів у боржника на праві приватної власності наявний житловий будинок, що по АДРЕСА_1 , земельна ділянка, площею 0.1000 га., кадастровий номер 4624510100:01:007:0148. Згідно відповіді МВС України за ним не зареєстровано транспортних засобів. Згідно відповідей ПФУ та ДФС боржник доходів не отримує.
25 вересня 2020 року приватним виконавцем на адресу боржника та його дружини надіслано виклик щодо явки до виконавця на 05 жовтня 2020 року та 09 жовтня 2020 року для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклик виконавця не з`явився, скерував на адресу приватного виконавця пояснення.
06 листопада 2020 року Сколівським районним судом винесено Ухвалу про обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
14 грудня 2020 року приватним виконавцем на адресу боржника скеровано вимогу надати доступ до майна(будинку) 24 грудня 2020 року.
23 грудня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з ситуацією, пов`язаною із пандемією коронавірусу COVID-19 .
24 грудня 2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою проживання боржника, що у АДРЕСА_1 , для огляду майна. Проте доступ для огляду внутрішніх приміщень об`єкта оцінки боржником не надано, про що складено акт приватного виконавця.
02 лютого 2021 року на адресу суду надійшло заперечення (вх.№545) проти подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла в якому ОСОБА_1 зазначив, що він не ухиляється від виконання судового рішення, оскільки періодично сплачує борг за договором позики на банківський рахунок позивача, зокрема до квітня 2020 року сплачено 240 000 грн., з квітня 2020 року по 08.10.2020 року сплачено 39994 грн. Окрім, цього 23 грудня 2020 року на адресу приватного виконавця надіслав заяву про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку із ситуацією, пов`язаною із пандемією коронавірусу COVID-19 . Однак, всупереч вимогам цієї ситуації, приватний виконавець Пиць А.А. не вирішив його заяву про відкладення виконавчих дій та не виніс відповідну постанову. А також зазначив, що доданий до подання акт приватного виконавця від 24 грудня 2020 року є неналежним та недопустимим доказом, оскільки його форма не відповідає вимогам чинного законодавства. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту умисного створення перешкод з його боку для проведення виконавчих дій приватним виконавцем суду не надано. Відтак, просить у задоволенні подання приватного виконавця Пиць А.А. відмовити.
03 лютого 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення (вх.№ЕП-99) представника стягувача В.В. Решоти, згідно яких просив подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , що по АДРЕСА_1 , задовільнити.
Приватний виконавець Пиць А.А. у судовому засіданні подання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у поданні, зазначив, що виконати рішення суду без проникнення до житла неможливо. Просить подання задовольнити.
До початку судового засідання представник боржника- адвокат Горох В.В. подав до суду клопотання (вх. №1028) про приєднання доказів до матеріалів справи, а також розгляд справи проводити у їх відсутності.
Заслухавши пояснення приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч.1 ст. 439 ЦПК України , питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЗУ Про виконавче провадження , виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження ).
Відповідно до п.13 ч.3 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження , виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Судом встановлено, що постановами приватного виконавця від 22січня 2019 року ВП №58161332, №58161514; 30серпня 2019 року ВП №59925232; 09 грудня 2019 року ВП №60819110; відкрито виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №453/233/18, виданого 16 листопада 2018 року Сколівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 1 376 694, 67 грн., (що є гривневим еквівалентом 52785,50 доларів США на дату ухвалення судового рішення), з яких 1 232 810 сума основного боргу за договором позики, 143884, 67 грн.- 3% річних від простроченої суми, з примусового виконання виконавчого листа № 453/233/18 від 16 листопада 2018 року виданого Сколівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5391, 66 грн. судових, з примусового виконання виконавчого листа № 453/108/19 від 16 квітня 2019 року виданого Сколівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 97326,40 грн, судові витрати у сумі 973 26 грн., з примусового виконання виконавчого листа № 453/885/19 від 25 листопада 2019 року виданого Сколівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 44 948, 20 грн. інфляційних витрат та 16110, 97 грн. - 3% річних та 768, 40 грн сплаченого судового збору, з примусового виконання виконавчого листа № 453/389/20 від 23 грудня 2020 року виданого Сколівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 24707, 14 грн. - 3% річних від простроченої суми, 840 грн 80 коп. судових витрат.
22 січня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
04 травня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Згідно наданих відповідей органів пенсійного фонду України, фіскальної служби, відділу реєстрації, МВС України, боржник зареєстрований за адресою, зазначеною у виконавчому документі, пенсійних виплат та доходів не отримує, відсутнє рухоме майно, у дружини боржника ОСОБА_3 відсутнє нерухоме майно.
14 грудня 2020 року приватним виконавцем на адресу боржника скеровано вимогу надати доступ до майна(будинку) 24 грудня 2020 року.
23 грудня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з ситуацією, пов`язаною із пандемією коронавірусу COVID-19 .
24 грудня 2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою проживання боржника, що у АДРЕСА_1 , для огляду майна. Проте доступ для огляду внутрішніх приміщень об`єкта оцінки боржником не надано, про що складено акт приватного виконавця.
Суд зазначає, що недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України , не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п.1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції Україниі міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до п.2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Відповідно до ст. 18 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якою встановлено межі застосування обмежень прав, обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайньою мірою з усіх заходів, що можуть бути застосовані для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо державним виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи. Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи можливе за умови відмови боржника від добровільного допуску державного виконавця.
Також ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У рішенні Європейського суду "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року визначено що за змістом пункт 1 ст. 6 Конвенції та згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях національних судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються і орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Суд звертає увагу на те, що 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 на адресу приватного виконавця була надіслана заява про відкладення проведення виконавчих дій у зв`яку з ситуаціїєю, пов`язаною пандемією коронавірусу COVID-19 та вважає, що такий не ухилявся від своїх зобов`язань, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 , в Україні введений карантин та встановленні певні обмеження, однак приватний виконавець не прийняв до уваги подану заяву та 24 грудня 2020 року здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_1 , для огляду майна боржника.
Аналізуючи надані докази, суд приходить до переконання, що наведене не свідчить про перешкоджання боржника вільному доступу виконавця до свого житла, адже боржник не ухилявся від здійснення виконавчих дій, а просив перенести перевірку після закінчення карантину, а також частково погасив суму боргу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні подання приватного виконавця.
Керуючись ст. 439 ЦПК України , Законом України Про виконавче провадження , суд-
у х в а л и в:
в задоволенні подання приватного виконавцяВиконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 , що по АДРЕСА_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Сколівського районного суду Ю.Є. Ясінський
Львівської області
Суд | Сколівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2021 |
Оприлюднено | 09.03.2021 |
Номер документу | 95354452 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сколівський районний суд Львівської області
Ясінський Ю. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні