Ухвала

від 12.02.2021 по справі 604/1308/15-ц

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1308/15-ц

Провадження № 4-с/604/1/21

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Сташківа Н.Б.

з участі :

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиська скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця, скасування акту та постанови Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області,47800, вул.Д.Галицького, 80 смт. Підволочиськ, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Монартович Олени Ігорівни щодо складання акту про невиконання рішення суду від 03.07.2018 р. та щодо винесення постанови про накладення штрафу від 04.07.2018 р.

В обґрунтування скарги зазначив, що дії державного виконавця щодо складання акту вважає протиправними, оскільки інформація у акті державного виконавця не відповідає дійсності та є неправдивою. Державний виконавець при складанні акту не здійснювала візуального огляду земельної ділянки, не перевіряла наявності на ній межових знаків, не фіксувала відсутності чи наявності на ділянці підпірних стінок, а інформацію в акт записала зі слів третьої особи. Як докази скаржник надав фотоматеріали земельної ділянки та будинку на ній розташованого, із яких вбачається, що станом на 15.03.2018р. на земельній ділянці, що по АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 6124655100:02:002:0155, відновлено межові знаки та частину огорожі, яка розмежовувала земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , приведено до стану, що існував на момент 08.12.2006р., про що зазначалось у виконавчому листі. Обґрунтовуючи його скаргу ОСОБА_1 наголосив, що при складанні державним виконавцем спірних акту та постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 1700 грн, виконавцем не було взято до уваги та не враховано тієї обставини, що рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області у справі № 604/1084/16-ц від 20.11.2017р., яке долучив як доказ, було визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 0, 0660 га, кадастровий номер 6124655100:02:002:0155, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 790995 виданого Підволочиським районним відділом земельних ресурсів Тернопільської області від 12 липня 2005 року та зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010565701332. Рішення по справі № 604/1084/16-ц було переглянуте Апеляційним судом Тернопільської області та 06 березня 2018р. року вступило у законну силу. З наведених вище судових рішень вбачається, що Скаржник ОСОБА_1 став власником 1/2 частки земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 0, 0660 га, кадастровий номер 6124655100:02:002:0155, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, котра колись належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 790995, виданого Підволочиським районним відділом земельних ресурсів Тернопільської області від 12 липня 2005 року, що мало місце уже після видання судом виконавчого листа № 604/1308/15-ц вид. 05.09.2016р. На підставі викладеного ОСОБА_1 зазначив, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , загальна площа якої становить 0,0660 га, кадастровий номер 6124655100:02:002:0155, про спірну частину якої ідеться у виконавчому листі № 604/1308/15-ц вид. 05.09.2016 р. станом на момент складання державним виконавцем спірного акту 03.07.2018р. та постанови ДВС про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 04.07.2018 р. належала йому на законних підставах, а тому акт та постанова державного виконавця суперечать рішенням Підволочиського районного суду у справі № 604/1084/16-ц від 20.11.2017р. та постанові апеляційного суду Тернопільської області у справі № 604/1084/16-ц від 06.03.2018р. Відтак, скаржник просив суд визнати дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС щодо складання акту про невиконання рішення суду від 03.07.2018р. та щодо винесення постанови про накладення штрафу від 04.07.2018р., - незаконними та скасувати акт і постанову.

Представник скаржника, адвокат Гриб О.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій скаргу підтримав у повному обсязі з підстав, що у ній викладена, та справу розглянути у його відсутності.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Суд, ознайомившись із доводами, що викладені у скарзі, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Постановою державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Монартович Олени Ігорівни, котра була винесена на підставі складання акту про невиконання рішення суду від 03.07.2018 р., - на скаржника ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700 грн, за невиконання рішення суду у справі № 604/1308/15-ц (виконавчий лист № 604/1308/15-ц вид. 05.09.2016р.).

05 вересня 2016 р. Підволочиський районний суд Тернопільської області видав виконавчий лист № 604/1308/15-ц від 05.09.2016р., яким: зобов`язав ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0660 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 612465510:02:002:0155, розташованої за адресою по АДРЕСА_1 , Ѕ частина якої належить позивачу, відновивши межові знаки, що існували станом 08.12.2006 р. (на момент придбання відповідачем земельної ділянки в ОСОБА_3 ) в тій частині, яка необхідна для обслуговування успадкованої позивачем після смерті матері - ОСОБА_2 частини будинку з надвірними і господарськими будівлями і спорудами, та частину огорожі, яка розмежовувала земельні ділянки ОСОБА_2 та відповідача, привести стан земельної ділянки до стану, що існував на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки 08.12.2006р.

Згодом рішенням Підволочиського районного суду у справі № 604/1084/16-ц від 20.11.2017 р. було визнано за скаржником ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0660 га кадастровий номер 612465510:02:002:0155, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 790995, виданого Підволочиським районним відділом земельних ресурсів від 12.07.2005р. та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010565701332.

Тим самим скаржник довів, що є законним власником Ѕ частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0660 га кадастровий номер 612465510:02:002:0155, що також підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав про нерухоме майно, а тому він на законних підставах користується та розпоряджається своєю частиною земельної ділянки.

Разом з тим, дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Монартович Олени Ігорівни щодо складання акту про невиконання рішення суду від 03.07.2018р. та щодо винесення постанови про накладення штрафу від 04.07.2018р., - слід визнати протиправними з огляду на неповне та не об`єктивне з`ясування усіх обставин при винесенні державним виконавцем спірного акту та оскаржуваної постанови.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В силу ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно ч. 1, ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Пунктом а), частини 1, ст. 449 ЦПК України, визначено право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

У силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 § 1 Міжнародної Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Частиною 1, ст. 448 ЦПК України та статтею 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що скарга подається до суду який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати усіх передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Складаючи акт про невиконання рішення суду та виносячи постанову про накладення штрафу, державний виконавець не вказав, яким саме чином скаржник повинен був чітко виконати рішення суду відповідно до його резолютивної частини, які дії вчинив щодо відновлення меж земельної ділянки, які не вчинив, але зобов`язаний був вчинити, не спростовано посилання скаржника щодо виконання рішення суду, не надано жодної оцінки тим доказам, що пред`явлено скаржником, не з`ясовано відповідно до кадастрових номерів меж земельних ділянок в натурі, наявність чи відсутність спірних стінок.

За вказаних обставин суд вважає вимоги скаржника ОСОБА_1 підставними та такими, що підлягають до часткового задоволення, шляхом скасування акту про невиконання рішення суду від 03.07.2018р. та постанови про накладення штрафу від 04.07.2018р. (ВП № 52136760).

Разом із тим, суд вважає, що вимоги скаржника ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Монартович О.І. протиправними слід відмовити, оскільки скаржником необґрунтовано вказаних вимог, не доведено належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. ст. 258-261, 447-452 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження (з наступними змінами та доповненнями),суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати акт державного виконавця Підволочиського районного відділу Монартович О.І. від 03 липня 2018 року та постанову державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС ВП № 52136760 від 04.07.2018р. про накладення штрафу в розмірі 1700 грн на ОСОБА_1 .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя - підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Сташків Н.Б