Рішення

від 10.02.2021 по справі 375/548/20

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 375/548/20

Провадження № 2/379/74/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Тараща цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Спадкоємцями першої черги спадкування за законом належного їй майна були він, як її син, та його батько - ОСОБА_3 , як її чоловік, який прийняв спадщину, але не оформивши своїх спадкових, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони обоє спадщину прийняли після матері (дружини) в рівних частинах, по одній другій частці, згідно із частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, оскільки проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Після смерті батька, позивач як спадкоємець за законом після обох батьків, маючи намір оформити факт прийняття спадщини, звернувся до приватної нотаріальної контори по питанню оформлення своїх спадкових прав. Проте, йому було відмовлено у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом на одну другу частки успадкованого ним житлового будинку за АДРЕСА_1 після кожного із батьків, в зв`язку з відсутністю у нього документів, що посвідчують право власності спадкодавців на спадкове майно.

В зв`язку з неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в позасудовому порядку позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання та просить розглядати справу без його участі, позов визнає в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Позовну заяву визнають.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, матеріали спадкової справи № 11/2014 та матеріали спадкової справи № 13/2017, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , 1929 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області 18 липня 2014 року. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом належного їй майна були лише позивач, як її син, та чоловік - ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, але не оформили своїх спадкових прав на спадковий житловий будинок за АДРЕСА_1 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього. Дане стверджується постановою приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 91-02-31 від 04.05.2017.

На іншу ж частину спадкового майна - земельну ділянку, яка залишилася після смерті матері (дружини) позивач та його батько отримали відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом. Вони обоє спадщину прийняли після матері (дружини) в рівних частинах, по одній другій частці, згідно із частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, оскільки проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Інших спадкоємців - не було.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

Спадкоємцями за законом після ОСОБА_3 є його сини: позивач по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Інших спадкоємців, які б бажали прийняти спадщину після померлого батька позивача не було. Брат позивача - ОСОБА_4 не звертався до нотаріальних органів по питанню прийняття спадщини після батька.

Окрім того, ОСОБА_4 10.02.2021 подав до суду заяву, в якій зазначив, що на спадкове майно після смерті батька не претендує. Проти позову не заперечує та просить його задовольнити. Просить розглянути справу без його участі.

Позивач же, з метою прийняття спадщини після смерті батька, звернувся до приватного нотаріуса.

Так, на частину спадщини - на належні батькові земельні ділянки, позивач отримав свідоцтва про право на спадщину за законом. А на одну другу частину у вищезазначеному житловому будинку, яку його батько успадкував фактично після дружини, матері позивача - ОСОБА_5 , в порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті проживав разом із спадкодавцем, але юридично своїх спадкових прав не оформив - не отримав через відсутність правовстановлюючих документів на належну йому частку. Дане стверджується постановою приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 68-02-31 від 11.04.2020.

В зв`язку із зазначенням прізвища позивача та його батьків у різних документа з розбіжностями приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н. І. 20.03.2017 року було направлено запит до Українського бюро лінгвістичних експертиз.

Згідно експертного висновку, наданого Українським бюро лінгвістичних експертиз, вих. № 056/12-а від 04.04.2017 року, українські записи прізвища ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_7 у документах наданих для експертизи, а також інших документах зазначеної особи та її родичів є ідентичними. Розбіжності між документальними записами прізвища українською мовою виникли внаслідок неврахування походження прізвища й відхилення від чинних стандартів при його міжмовних (російсько-українських) перетвореннях.

В зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок і, як наслідок, неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, останній звернувся до суду з даним позовом та просить визнати за ним право власності на спадковий житловий будинок.

Комунальним підприємством Київської обласної ради Південним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою за АДРЕСА_1 . Житловий будинок 1964 року забудови має 60,5 кв. м. загальної площі, з них: житлової площі - 37,2 кв. м, допоміжної площі - 23,3 кв. м.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 13.04.2020 року ідентифікатор за базою ФДМУ ФРРЯЯЮГ910929 наданого оцінювачем ОСОБА_8 оціночна вартість об`єкта оцінки складає 74 100 грн (сімдесят чотири тисячі сто гривень).

Вказані обставини встановлені з матеріалів справи.

Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

До першої черги спадкоємців за законом, за ст.1261 ЦК України, належать діти спадкодавця, у тому числі народжені після його смерті, другий з подружжя, який пережив спадкодавця, а також батьки спадкодавця .

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Ч.ч. 3, 5 цієї статті визначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов?язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації .

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Згідно зі статтею 68 Закону України Про нотаріат та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або не законність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Беручи до уваги вищевикладене, та, виходячи з того, що відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ПК України, статтями 182, 328,392, 1216, 1218, 1223, 1225,1268, 1270, 1276,1297 ЦК України, ст.125 ЗК України, 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , 1929 року народження, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на одну другу частку житлового будинку 1964 року забудови, загальною площею 60,5 кв. м., житловою площею 37,2 кв. м, допоміжною площею 23,3 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами : погріб під частиною будівлі (Б/п), жомова яма (Г), прибудовою (а), сарай (Б), сарай (В), ганок (а1), колодязь питний 1/2 (№1), огорожа (№2), хвіртка (№3), ворота (№4), що знаходиться за адресою буд. АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на одну другу частку житлового будинку 1964 року забудови, загальною площею 60,5 кв. м., житловою площею 37,2 кв. м, допоміжною площею 23,3 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами : погріб під частиною будівлі (Б/п), жомова яма (Г), прибудовою (а), сарай (Б), сарай (В), ганок (а1), колодязь питний 1/2 (№1), огорожа (№2), хвіртка (№3), ворота (№4), що знаходиться за адресою буд. АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду і через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін