Постанова

від 03.03.2021 по справі 160/10155/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/10155/19

провадження № К/9901/27095/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді Іванов С.М., Панченко О.М.)

у справі № 160/10155/19

за позовом ОСОБА_1

до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 17.10.2019 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Лазурненської селищної ради від 18.07.2019 №774 про відмову ОСОБА_1 в передаванні земельної ділянки у власність;

- визнати протиправним та скасувати рішення Лазурненської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки площею 2,1 га громадянину ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:001:0901);

- зобов`язати Лазурненську селищну раду Скадовського району Херсонської області у встановлений чинним законодавством термін надати позивачу дозвіл на розробку землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га і видати позивачу державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування господарських будівель та споруд (здійснити в межах покладених на Лазурненську селищну раду обов`язків весь комплекс юридичних дій, спрямованих на передачу земельної ділянки розміром 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , позивачу у власність для обслуговування господарських будівель та споруд).

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, закрито провадження у справі № 160/10155/19, роз`яснено позивачу, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

3. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й скерувати справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до інформації, наданої відділом у Скадовському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та даних Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку площею 8,1001 га серії ЯБ № 063225, зареєстрованого 28.09.2007 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2 АА 002344-020772800003, перебувала в приватній власності Приватного підприємства ТЕТЯНА (кадастровий номер 6524755500:01:063:0087).

5. Так, 02.12.2008 шляхом поділу вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6524755500:01:063:0087 було сформовано та зареєстровано три земельні ділянки: площею 5,0321 га кадастровий номер 6524755500:01:063:0118, про що виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 935516 на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрований за №1 АА 002344-010872800198; площею 0,2500 га кадастровий номер 6524755500:01:063:0116, про що виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 935515 на Приватне підприємство ТЕТЯНА , зареєстрований за №2 АА 002344-020872800002; площею 2,8180 га кадастровий номер 6524755500:01:063:0117, про що виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 935517 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований за № 1 АА 002344-010872800197.

6. Пізніше, 13.10.2017, шляхом поділу земельної ділянки площею 2,8180 га кадастровий номер 6524755500:01:063:0117 було сформовано дві земельні ділянки: площею 0,3591 га кадастровий номер 6524755500:01:001:0809 (20.10.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП) №22926081 зареєстровано право власності за ОСОБА_4 ); площею 2,4589 га кадастровий номер 6524755500:01:001:0808 (13.10.2017 ДРРП за №22851492 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 ).

7. 11.06.2018, шляхом поділу земельної ділянки площею 2,4589 кадастровий номер 6524755500:01:001:0808 було сформовано ще дві окремі земель ділянки: площею 0,1361 га кадастровий номер 6524755500:01:001:0900 (11.09.2018 ДРРП за №27868028 зареєстровано право власності за ОСОБА_5 ); площею 2,3228 га кадастровий номер 6524755500:01:001:0901 (12.06.2018 ДРРП за №26639793 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 ).

8. Також, представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у своїх письмових поясненнях повідомив суд першої інстанції про те, що на час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідно до відомостей, які містяться у ДЗК, у тому числі, отриманих в результаті взаємодії інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ст.30 Закону України Про Державний земельний кадастр ), власником земельної ділянки площею 2,3228 га кадастровий номер 6524755500:01:001:0901, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

9. 21.05.2020 до суду від селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області надійшли пояснення, в яких зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки ВАВ №721419 від 14.02.2004 та додаткової угоди до вищевказаного договору ВВВ №184974 від 14.02.2004, Лазурненська селищна рада передала у власність земельну ділянку за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт Лазурне, площею 8,1001 га для розміщення бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала у власності ЗАТ Скадовськпробутсервіс на підставі рішення 14-ї сесії 23-го скликання Лазурненської селищної ради від 12.01.2000 за №101 зі змінами та доповненнями від 01.03.2002 за №278 та 2-ї сесії 24-го скликання Лазурненської селищної ради від 23.08.2002 №31.

10. Своєю чергою, позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Лазурненської селищної Ради про передачу у власність земельної ділянки площею 2,1 га громадянину ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:001:0901) та скасування рішення про відмову позивачу в передачі земельної ділянки у власність.

11. Як вбачається з інформації наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонскій області право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6524755500:001:0901 зареєстровано 12.06.2018 за ОСОБА_2 .

12. Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6524755500:001:0901 зареєстровано 12.06.2018 виконавчим комітетом Скадовської міської ради за ОСОБА_2 .

13. З витягу рішення від 18.07.2019 №774 Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області вбачається, що позивач звертався з заявою про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га із земель, які знаходяться у приватній власності ОСОБА_2 кадастровий номер 6524755500:001:0901.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач звернувся за захистом свого приватно-правового права власності на земельну ділянку, оскільки фактичною підставою для скасування рішення Лазурненської селищної ради від 18.07.2019 № 774 про відмову ОСОБА_1 в передачі земельної ділянки у власність позивач зазначає право власності цієї земельної ділянки ОСОБА_2 , який його набув через рішення Лазурненської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки площею 2,1 га громадянину ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:01:001:0901). Судом першої інстанції встановлено, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у зв`язку з набуттям іншим користувачем права власності на зазначену земельну ділянку, отже існують договірні відносини та право приватної власності стосовно оскаржуваної земельної ділянки, розпорядження якими не входить до повноважень Лазурненської селищної ради.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм процесуального права і неповним дослідженням обставин справи, а також тим, що судові рішення ґрунтуються на припущеннях.

16. Зокрема, скаржник посилається на те, що він не просив суди вирішити питання щодо права власності на земельну ділянку.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

18. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Cловосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

19. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

21. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

22. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

23. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

24. Ключовим для визначення юрисдикції спору є суть інтересу позивача у цій справі.

25. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Лазурненської селищної ради від 18.07.2019 №774 про відмову ОСОБА_1 в передаванні земельної ділянки у власність і визнання протиправним та скасування рішення Лазурненської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки площею 2,1 га громадянину ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:001:0901), судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність приватно-правового спору, оскільки позивач не погоджується з наданням у власність земельної ділянки іншій особі.

26. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області у встановлений чинним законодавством термін надати позивачу дозвіл на розробку землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га і видати позивачу державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

27. Сама по собі позовна вимога про зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати дозвіл на розробку землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки є публічно-правовою та належить до юрисдикції адміністративного суду.

28. Проте у контексті встановлених судами попередніх інстанцій обставин вказана вимога є пов`язаною з приватно-правовим інтересом позивача.

29. Як встановлено судами, ОСОБА_1 звертався з заявою про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га із земель, які знаходяться у приватній власності ОСОБА_2 кадастровий номер 6524755500:001:0901.

30. Тобто позивач має намір отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на частину земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності в іншого громадянина.

31. Верховний Суд зазначає, що поновлення порушених прав позивача у межах адміністративного судочинства є неможливим, оскільки надавати у власність можливо лише вільну земельну ділянку, тоді як у цій справі спірна земельна ділянка на праві власності належить іншій особі і таке право власності не скасовано.

32. Слід наголосити на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 стосовно того, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватно-правовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 зробила такий правовий висновок: "Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 ЦК України".

34. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із визначеним підходом.

35. Також важливим є момент реєстрації права власності на земельну ділянку.

36. Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, викладений у постанові від 12.12.2018 у справі №617/1315/15-ц:

"… до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних або юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто, адміністративні суди розглядають публічно-правові спори - такі, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності органів публічної влади. Якщо в результаті їх здійснення приймається рішення, на підставі якого особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17).

29. На стадії формування земельної ділянки особа, яка прагне отримати цю ділянку у власність, з одного боку, та відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування, уповноважений приймати рішення щодо надання відповідної ділянки у власність, з іншого боку, перебувають в адміністративних відносинах.

30. Тому допоки на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, який прийняв рішення щодо передання земельної ділянки у власність, особа не зареєструвала відповідне речове право на цю ділянку, за участі такого суб`єкта існує публічно-правовий спір, який належить до юрисдикції адміністративного суду, крім випадку, якщо певне речове право на ту ж ділянку чи на її частину на момент прийняття вказаного рішення належить іншій особі.

---

49. Отже, для визначення юрисдикції суду щодо розгляду спору про оскарження рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передання її у власність і рішення про затвердження такого проекту важливим є не лише участь у відповідних правовідносинах суб`єкта владних повноважень, а й встановлення факту реалізації його рішень і державної реєстрації за набувачем земельної ділянки права власності на неї. Якщо на момент звернення до суду з позовом така реєстрація не була проведена та відсутня державна реєстрація речового права на цю земельну ділянку чи її частину за іншою особою, спір належить до юрисдикції адміністративного суду .

37. Застосовуючи цей підхід до обставин справи, слід врахувати, що судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.06.2018 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6524755500:001:0901 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Своєю чергою з відповідним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся 17.10.2019, тобто після реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 .

38. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли законного і обґрунтованого висновку про те, що цей спір є приватно-правовим та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

39. Доводи касаційної скарги про відсутність спору про право є необґрунтованими, спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанції, оскільки не містять фактичного обґрунтування того, в чому саме полягає порушення судами норм процесуального права.

40. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій не допущено порушень норм процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

42. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 160/10155/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя І.В. Желєзний