Ухвала

від 04.03.2021 по справі 360/122/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2021 року

м. Київ

справа № 360/122/20

адміністративне провадження № К/9901/5672/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі № 360/122/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод сталевої дробі до Головного управління Державної податкової служби у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

22.02.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 19.02.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод сталевої дробі (далі - ТОВ ЗСД , позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому просило скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 № Ю-47-17 станом на 31.10.2019 в сумі 1485859,36 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що підставою для прийняття оскаржуваної вимоги, за позицією податкового органу, слугувала наявність в інтегрованій картці ТОВ ЗСД недоїмки (боргу) зі сплати єдиного внеску в сумі 1485859,36 грн, яка виникла за період з березня 2017 року по вересень 2019 року. Водночас, судовими рішеннями в інших справах встановлена відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у позивача станом на 01.01.2018. Станом на 01.10.2019 позивачем згідно з платіжними дорученнями сплачено єдиний внесок за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року включно.

За таких обставин, посилаючись на частину четвертої статті 78 КАС України, суди дійшли висновку про протиправність винесеної вимоги, оскільки у позивача відсутній борг зі сплати єдиного внеску.

З огляду на зміст постанови апеляційного суду відповідач посилався на помилковість твердження щодо відсутності заборгованості у платника станом на 31.10.2019, оскільки рішення суду про списання суми безнадійного боргу ТОВ ЗСД з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 2236481,75 грн не виконано.

Апеляційний суд з посиланням на постанову Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 812/1108/18 зазначив, що відсутність факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не може ставити під сумнів стабільність відносин, які ним встановлені, та бути підставою для зловживань з боку держави.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 21.12.2020, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 20.01.2021. Касаційну скаргу у цій справі направлено до суду поштою лише 19.02.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законодавством строку, однак, Верховний Суд ухвалою від 27.01.2021 її повернув. Повторне звернення відбулося у найкоротший термін. Звертає увагу, що справа має дуже важливе значення для відповідача. Крім того, на даний час на території Луганської області продовжується збройний конфлікт. А з 12.03.2020 на території держави встановлено карантинні обмеження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало в межах строків (19.01.2021), проте, Верховний Суд ухвалою від 27.01.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 04.02.2021.

Повторно касаційну скаргу у цій справі направлено засобами поштового зв`язку 19.02.2021, тобто через п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, проте, яка так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі частини четвертої статті 328 КАС України.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньої касаційної скарги у цій справі та залишення без руху поданої повторно.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

У клопотанні про поновлення строку скаржник не наводить доводів з належним їх підтвердженням, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, а так само, що збройний конфлікт перешкоджав вчасній реалізації права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України щодо оформлення касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році (позов направлено до суду 28.12.2019), який містить вимогу майнового характеру на загальну суму 1485859,36 грн. Отже, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром 19210 грн.

Відповідно, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 38420 грн (19210 грн * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101; 22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яке наведене у взаємозв`язку із доводами про незгоду з наявністю підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Посилаючись на постанови Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №480/106/19, від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, зазначає, що строк звернення до суду у справах цієї категорії становить десять днів з дня отримання платником вимоги про сплату боргу (недоїмки). На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій, зазначаючи, що цей строк пропущено з поважних причин не врахували, що позивачем не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Проаналізувавши такі доводи, колегія суддів вважає, що вони не узгоджуються із правовим змістом підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки обставини, на які посилається відповідач, не свідчать про застосування судами норм права відмінне від правової позиції Верховного Суду, а стосується оцінки поважності причин пропуску строку.

Крім того, колегія суддів не може не врахувати ту обставину, що пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України передбачає виключення з можливості його застосування із посиланням на постанови Верховного Суду, від висновку щодо застосування норм права у яких здійснено відступлення, що передбачено статтею 346 КАС України.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19, у якій здійснив відступ від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а, від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 19.03.2020 у справі №140/1757/19, від 28.05.2020 у справі № 200/11547/19-а, від 11.02.2021 у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.

Верховний Суд у складі судової палати дійшов висновку, що платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права) має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI).

З урахуванням викладеного, посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а, від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, які після ухвалення постанови від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19 не є застосовними, що також суперечить пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в цій частині.

Інші доводи касаційної скарги викладені не у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи, фактично, дублюють зміст апеляційної скарги, оскільки не містять належного обґрунтування в чому саме полягає помилка судів у застосування норм матеріального права або порушенні норм процесуального права при здійсненні висновку, що відсутність факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не може ставити під сумнів стабільність відносин, які ним встановлені, та бути підставою для зловживань з боку держави. При цьому, такий висновок зроблений із посиланням на постанову Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 812/1108/18.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням таких мотивів.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі № 360/122/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко