Рішення

від 18.02.2021 по справі 915/1131/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Справа № 915/1131/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» , вул. Зеленогаївська, 12, с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська область, 56541 (код ЄДРПОУ 40315767)

до відповідача Прибужанівської сільської ради, вул. Одеська, 18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523 (код ЄДРПОУ 04376245)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 39825404)

про скасування рішення Прибужанівської сільської ради від 28.05.2020 року № 22

за участю представників сторін:

від позивача: Усіков О.В., адвокат, ордер ВЕ №1021851 від 14.09.2020 року;

від відповідача: представник не з`явився;

від третіх осіб: представники не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Фермерське господарство «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» з позовною заявою, в якій просить суд скасувати рішення від 28 травня 2020 року № 22 XXXVIII (позачергової) сесії 8 скликання Прибужанівської сільської ради «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки кадастровий номер 4822082000:03:000:0148 площею 34,6172 га пасовищ в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, земельної ділянки кадастровий номер 4822082000:03:000:0149 площею 34,6172 га пасовищ в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.09.2020 позовну заяву Фермерського господарства «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» (вх. № 10608/20 від 31.08.2020) до відповідача Прибужанівської сільської ради про скасування рішення Прибужанівської сільської ради від 28.05.2020 року № 22 залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 27.10.2020 року. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.10.2020 відкладено підготовче засідання по справі на 17.11.2020.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09.12.2020.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.12.2020 відкладено підготовче засідання по справі на 21.12.2020.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 19.01.2021 року.

В судовому засіданні 19.01.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено судове засідання на 09.02.2021 року.

В судовому засіданні 09.02.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 18.02.2021 року.

В судовому засіданні 18.02.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено, що 28.01.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області (орендодавець) та громадянкою ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку в межах Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області кадастровий номер № 4822082000:03:000:0135.

Позивач зазначає, що земельна ділянка кадастровий номер № 4822082000:03:000:0135 перебуває в користуванні позивача ФГ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ФГ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Позивач вказує, що наказами головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.05.2017 року № 14-7255/14-17-СГ та № 14-7259/14-17-СГ надано громадянці ОСОБА_1 та громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

В подальшому було виготовлено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянці ОСОБА_1 та громадянину ОСОБА_2 , в результаті чого було здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер № 4822082000:03:000:0135 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами № 4822082000:03:000:0148 та № 4822082000:03:000:0149. Проте, в затвердженні проектів землеустрою було відмовлено.

На даний час договір оренди земельної ділянки площею 69, 2344 га кадастровий номер № 4822082000:03:000:0135 не закінчився, дана земельна ділянка, яка фактично складається із земельної ділянки кадастровий номер № 4822082000:03:000:0148 площею 34, 6172 га та земельної ділянки кадастровий номера № 4822082000:03:000:0149 площею 34, 6172 га перебуває в користуванні позивача.

В подальшому рішенням Прибужанівської сільської ради від 28.05.2020 року № 22 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної владності для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки з кадастровими номерами № 4822082000:03:000:0148 та № 4822082000:03:000:0149.

Позивач зазначає, що вищевказане рішення порушує права та інтереси позивача, як орендаря земельної ділянки, оскільки станом на сьогодні договір оренди землі від 28.01.2015 року не припинив свою дію, внаслідок чого позивач просить суд скасувати рішення сільської ради від 28.05.2020 року № 22.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 2, 134 ЗК України, ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст. 1, 9, 24, 27 Закону України «Про оренду землі» , ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» .

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. 13408/20 від 23.10.2020) просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне:

- ані до поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822082000:03:000:0135, ані після утворення двох нових земельних ділянок позивач ФГ ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ не був її користувачем. Отже, на сьогоднішній день право оренди чи інше право користування ФГ ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- те, що земельна ділянка до поділу перебувала в користуванні у ОСОБА_3 на підставі договору оренди (її право оренди було зареєстроване 11.03.2015 року) не дає підстав вважати, що ділянка перебувала в користуванні самого підприємства, засновником якого є ОСОБА_3 ;

- відповідач зазначає, що позивач не користується спірними ділянками та не сплачує жодної орендної плати чи податків, в тому числі як можливий її користувач;

- крім того, відповідач вказує, що треті особи у справі також на сьогоднішній день не є ні користувачами земельних ділянок, ні їх власниками;

- об`єктом оренди згідно з договором оренди земельної ділянки від 28.01.2015 виступала земельна ділянка площею 69,2344 га з кадастровим номером 4822082000:03:000:0135. На сьогоднішній день відомості про таку земельну ділянку, яка орендувалася ОСОБА_3 , в Державному земельному кадастрі відсутні;

- відповідач вказує, що новостворені, в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822082000:03:000:0135, земельні ділянки з площами по 34,6172 га були зареєстровані в Державному земельному кадастрі 01.11.2017 року з кадастровими номерами 4822082000:03:000:0148 та 4822082000:03:000:0149;

- відповідач зазначає, що після формування нових ділянок відповідно до ст. 79-1 ЗК України та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру, припинилося право оренди ОСОБА_3 . Припинення права оренди на ділянки передбачене як одна з умов передання їх у власність на підставі розпаювання земель фермерського господарства;

- також відповідач зазначає, що реєстрація спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі 01.11.2017 року не оскаржувалася ані третіми особами у справі, ані будь-ким іншим. Крім того, ОСОБА_3 не оспорювала припинення за нею права оренди;

- відповідач вказує, що як станом на час реєстрації права комунальної власності на спірні ділянки, так і станом на сьогоднішній день, в реєстрі речових прав відсутні відомості про право оренди чи інші права з користування будь-яких осіб щодо спірних ділянок;

- при цьому, відповідач зазначає, що на час приймання-передачі ділянок з державної власності Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області не було повідомлено чи надано документи про те, що спірні ділянки перебувають у чиємусь користуванні, в тому числі в користуванні ОСОБА_3 , чи в користуванні ФГ ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ . Жодних повідомлень про те, що на ці земельні ділянки претендують треті особи у справі також не повідомлялося та не надавались жодні підтверджуючі документи;

- з часу реєстрації права комунальної власності на спірні ділянки відповідач не отримував будь-яких платежів, в тому числі орендних, від ОСОБА_3 чи від ФГ ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ за користування ними;

- відповідач зазначає, що позивач посилається на порушення переважного права орендаря на викуп земельної ділянки в разі її продажу, передбачене ст. 9 Закону України Про оренду землі . Однак, вказана норма не підлягає застосуванню, оскільки ФГ ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ не є орендарем спірних ділянок, не сплачує кошти за їх користування. Крім того, Прибужанівська сільська рада не продає земельні ділянки з торгів, а продає право їх оренди.

Заперечення обґрунтовані положеннями ст. 31, 32, 125, 134, 136 ЗК України, ст. 1, 12 Закону України Про фермерське господарство , ЦК України.

Крім того, відповідач просить суд стягнути з позивача перенесені судові витрати.

2.3. Правова позиція третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

В письмових поясненнях (вх. № 13293/20 від 21.10.2020) третя особа ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області зазначає, що відповідно до наказу від 26.09.2018 №6514/0/14-18-СГ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області передано територіальній громаді сіл, в особі Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, згідно переліку, загальною площею 3539,7890 га, сформовані за результатами проведеної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області за актом приймання-передачі.

Враховуючи вищевикладене з моменту реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, передані Головним управлінням наказом від 26.09.2018 №65 14/0/14-18-СГ, права та обов`язки щодо розпорядження цими земельними ділянками перейшли до Прибужанівської сільської ради.

Крім того, третя особа в поясненнях просила суд розглянути справу без участі представника Головного управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Клопотання третьої особи судом задоволено.

2.4. Правова позиція третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Треті особи не скористались наданим ст. 168 ГПК України правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Договір оренди землі.

Наказом Головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 21.01.2015 № 300-сг Про надання земельної ділянки в оренду надано громадянці ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку загальною площею 69, 2344 га пасовищ з кадастровим номером № 4822082000:03:000:0135 для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ 01.02) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (том 1, арк. 46-47).

28.01.2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області (орендодавець) та громадянкою ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 21.01.2015 № 300-сг Про надання земельної ділянки в оренду , а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (п. 1.1 договору) (том 2, арк. 21-31).

Договір підписано сторонами.

Право оренди земельної ділянки 11.03.2015 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру - номер запису 9010183) (том 1, арк. 44-45).

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області загальною площею 69, 2344 га, у тому числі 69, 2344 га пасовища для ведення фермерського господарства . Кадастровий номер № 4822082000:03:000:0135.

Відповідно до п. 7 договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 41 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Відповідно до п. 13 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п. 14 договору цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 16 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розробленням проекту її відведення.

Відповідно до п. 33 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 34 договору дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 37 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, про що складено Акт приймання-передачі об`єкта оренди від 25.03.2015 (том 2, арк. 31).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.11.2018 № 8069//0/14-18-СГ Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки вирішено внести зміни до вищевказаного договору оренди земельної ділянки, доповнивши пункт 28 абзацом такого змісту: на продовження дії договору оренди земельної ділянки строком до 25 років у разі закладки багаторічних насаджень (том 1, арк. 32).

Доказів укладення додаткової угоди до договору оренди землі суду не подано.

Відповідно до Інформації станом на 04.11.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право оренди земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 4822082000:03:000:0135 площею 69,2344 га зареєстровано за ОСОБА_3 11.03.2015 року. Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі від 28.01.2015 року. Орендодавець: Головне управління Держземагентства у Миколаївській області (том 3, арк. 13, 44).

Відповідно до Акту приймання-передачі від 14.03.2016 ОСОБА_3 на виконання п. 13 договорів оренди землі передала, а ФГ Південь Агро Інвест прийняло у користування для ведення фермерського господарства, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 4822082000:03:000:0135 загальною площею 69,2344 (том 3, арк. 9).

На підтвердження факту сплати орендної плати за договором оренди землі від 28.01.2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4822082000:03:000:0135 загальною площею 69,2344 позивачем надано квитанції та платіжні доручення за період 2016-2020 роки (том. 3 арк. 10-12, 145,154-155).

Судом встановлено, що при здійсненні орендної плати в призначенні платежу зазначалось орендна плата з фізичних осіб без ПДВ .

Сторони не заперечують, що орендна плата сплачувалась одним платежем по декільком договорам.

Так, між ОСОБА_3 та ГУ Держземагенства у Миколаївській області 28.01.2015 укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4822082000:03:000:0135, 4822082000:12:000:0031, 4822082000:12:000:0032, 4822082000:12:000:0033 (том 3, арк. 132-145).

Отже, суд позбавлений можливості розмежувати сплачену орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 4822082000:03:000:0135.

В свою чергу, відповідач вказує про неповну сплату орендних платежів, додавши лист від 16.02.2021 року та інформацію щодо розрахунку нарахування та сплати орендної плати гр. ОСОБА_3 (том 3, арк. 194-195).

3.2. Реєстрація фермерського господарства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.03.2016 року зареєстровано ФГ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40315767) (том 1, арк. 22-28).

Керівником (головою) ФГ Південь Агро Інвест є ОСОБА_3 з 01.03.2016.

Засновниками ФГ Південь Агро Інвест станом на 31.01.2020 є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідно до Статуту ФГ Південь Агро Інвест (нова редакція) (редакція від 04.04.2017) засновником фермерського господарства є ОСОБА_3 , членами господарства є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (том 1, арк. 121-126).

3.3. Виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Нотаріально посвідченою заявою громадянкою ОСОБА_3 від 03.05.2017 року надано згоду на вилучення із земель оренди, зокрема, земельної ділянки загальною площею 69, 2344 га наданої для ведення фермерського господарства, розташована на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822082000:03:000:0135, яка знаходиться в оренді ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області та ОСОБА_3 від 28.01.2015 року зареєстрованого Реєстраційною службою Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 11.03.2015 року номер запису про інше речове право: 9010648, реєстраційний номер нерухомого майна: 220336748220 для передачі земельної ділянки у власність членам ФГ Південь Агро Інвест ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (том 2, арк. 58).

10.04.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі середньої частки паю за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації (окрім фермерського господарства) (том 2, арк. 42).

На підставі заяви від 10.04.2017 року ОСОБА_2 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (том 2, арк. 42) наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.05.2017 № 14-7259/14-17-СГ (з урахуванням наказу про зміни від 14.09.2017) надано громадянину України дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в користуванні громадянки України ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015, розташованої в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 6, 81 умовних кадастрових га пасовищ (площа 34, 6172 га) (вартістю 19 918, 10 грн., із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства) (том 2, арк. 44-45).

На підставі замовлення від 14.07.2017 ОСОБА_2 ПП Земля виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в користуванні громадянки України ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015 в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (том 2, арк. 32-106).

Проект землеустрою погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області (висновок від 18.10.2017 № 7367/82-17) (том 2, арк. 67).

На підставі проекту землеустрою відділом у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 01.11.2017 року проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4822082000:03:000:0148, загальною площею 34, 6172 га, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру (том 2, арк. 107-110).

10.04.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі середньої частки паю за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації (окрім фермерського господарства) (том 2, арк. 121).

На підставі заяви від 10.04.2017 року ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (том 2, арк. 141) наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.05.2017 № 14-7255/14-17-СГ надано громадянці України ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в користуванні громадянки України ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015, розташованої в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 6, 81 умовних кадастрових га ріллі (вартістю 19 918, 10 грн.), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (том 2, арк. 122).

На підставі замовлення від 14.07.2017 ОСОБА_1 ПП Земля виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в користуванні громадянки України ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 28.01.2015 в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (том 2, арк. 111-178).

Проект землеустрою погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області (висновок від 02.10.2017 № 13683/82-17) (том 2, арк. 144).

На підставі проекту землеустрою відділом у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 01.11.2017 року проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4822082000:03:000:0149, загальною площею 34, 6172 га, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру (том 2, арк. 179-182).

Відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області інформації від 13.11.2020 згідно з автоматизованою системою діловодства ДОК ПРОФ 03.11.2017 були зареєстровані клопотання громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно затвердження розробленої документації із землеустрою, які були залишені без розгляду, а матеріали повернуті заявникам. Після 03.11.2017 клопотання щодо затвердження розроблених проектів із землеустрою зареєстровані не були (том 3, арк. 29-30, 62).

Відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області інформації від 01.02.2021 у Головного управління відсутні підстави для залишення заяв громадян України за № К-24532/0/5-17-СГ та № Г-24534/0/5/17-СГ від 03.11.2017 без розгляду (том 3, арк. 126).

18.05.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Прибужанівської сільської ради із заявами про затвердження вищевказаних проектів землеустрою (том 3, арк. 21-22).

Листами від 12.06.2020 № 741.04.07 та № 743.04.07 гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 виконавчий комітет Прибужанівської сільської ради повідомив про відсутність підстав затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, оскільки Прибужанівська сільська рада не надавала ні погодження, ні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства. Земельні ділянки з кадастровими номерами № 4822082000:03:000:0148 та № 4822082000:03:000:0149 передані в комунальну власність Прибужанівської сільської ради, право власності в реєстрі оформлено в лютому 2019 року (том 1, арк. 20, 21).

3.4. Передача земельних ділянок з державної власності у комунальну власність.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.09.2018 № 6514/0/14-18-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність :

1. Передано територіальній громаді сіл, особі Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно переліку, що додається, загальною площею 3539,7890 га, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

2. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (том 3, арк. 31).

Відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018 передано земельні ділянки із державної у комунальну власність згідно з додатком (том 3, арк. 32-34).

Як вбачається з доданого до акта додатку у комунальну власність Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області передано, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 4822082000:03:000:0148 та 4822082000:03:000:0149 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. В графі "Відомості про обтяження речових прав на земельні ділянки" інформація відсутня (том 3, арк. 34).

Відповідно до Інформації станом на 20.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 21.02.2019 року було проведено державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4822082000:03:000:0148 та 4822082000:03:000:0149 за відповідачем Прибужанівською сільською радою. Державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки проведена на підставі акту приймання приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018, рішення Прибужанівської сільської ради від 24.12.2016 № 10 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.09.2018 № 6514/0/14-18-СГ. Відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні (том 3, арк. 37-38).

Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області листом від 08.10.2019 № 18-14-0.2-6869/2-19, земельні ділянки з кадастровими номерами 4822082000:03:000:0148 та 4822082000:03:000:0149 були зареєстровані в Національній кадастровій системі (НКС) на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-7259/14-17-СГ та 147255/14-17-СГ від 24.05.2017 шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки, яка була зареєстрована загальною площею 69,2344 га від 19.09.2013 з кадастровим номером 4822082000:03:000:0135.

Вищезазначені земельні ділянки відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність від 26.09.2018 № 6514/0/14-18-СГ були передані у комунальну власність Прибіжанівській сільській об`єднаній територіальній громаді, як раніше сформовані з відповідним цільовим використанням, а саме для ведення фермерського господарства (том 2, арк. 220).

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом від 22.12.2020 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок із кадастровими номерами 4822082000:03:000:0149 та 4822082000:03:000:0148 площею 34,6172 становить 229 229,21 грн. відповідно (том 3, арк. 151 на звороті, 152).

3.5. Прийняття рішення про продаж прав на земельні ділянки на земельних торгах.

Рішенням Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 28.05.2020 року № 22 відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та керуючись ст. 12 ч. 1 ст. 122, 127, 134-139 Земельного Кодексу України, сільська рада вирішила:

1. Включити до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки згідно переліку (додаток) за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

2. Надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав на них за земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, які розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області на земельні ділянки, зазначені в додатку до цього рішення (том 1, арк. 16).

Відповідно до Додатку до рішення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва увійшли, зокрема, земельній ділянки з кадастровими номерами № 4822082000:03:000:0148 орієнтовною площею 34,6172 та № 4822082000:03:000:0149 орієнтовною площею 34,6172 (том 1, арк. 16 на звороті).

До рішення Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 28.05.2020 року № 22 додано протокол від 28.05.2020 року (том 1, арк. 17-19).

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Правове регулювання орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії). припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди , суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

4.2. Щодо переходу прав та обов`язків за договором оренди землі до фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (тут і далі - в редакції від 06.11.2014 року) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 4 Закону України Про фермерське господарство головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону.

Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про фермерське господарство право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство мало бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. Із цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації (постанови ВП ВС від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19, від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16?ц, від 27 березня 2019 року у справах № 574/381/17-ц та № 376/331/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц).

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право

Після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19.

Після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим (п. 6.17, п. 6.18 постанови ВП ВС від 30.06.2020 № 927/79/19)

Разом з тим вищенаведеними нормами Закону України Про фермерське господарство № 973-IV запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону № 973-IVпереходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.

Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено частиною першою статті 8-1 Закону № 161-XIV, а здійснюється встановлений нормами Закону № 973-IV перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод (п. 6.22, п. 6.23 постанови ВП ВС від 30.06.2020 № 927/79/19)

4.3. Правове регулювання процедури набуття права власності на земельні ділянки третіми особами.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 116 ЗК України (тут і далі - в редакції від 16.04.2017) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 22 ЗК України (в редакції від 16.04.2017 року, яка діяла на час надання дозволу на розроблення документації із землеустрою) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України Про фермерське господарство члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 7 Закону України Про фермерське господарство надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

4.4. Правове регулювання формування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ч. 3, 4, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

поділу або об`єднання земельних ділянок;

скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Враховуючи, що заходи щодо поділу спірної земельної ділянки є чинними, відомості щодо оскарження та скасування цих заходів відсутні, поновлення прав позивача шляхом поновлення договору оренди потребуватиме об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельних ділянок зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкти цивільних прав, що не може бути вирішено в межах цього позову (постанова КГС ВС від 20.02.2019 у справі № 904/792/18).

4.5. Правове регулювання передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 117 ЗК України (в редакції станом на 31.12.2017) передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

4.6. Правове регулювання земельних торгів.

Відповідно до ст. 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 124 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу; надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення; надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

4.7. Правове регулювання актів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п. 4 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 по справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

4.8. Спосіб захисту прав.

З огляду на положення ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ГПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може трактуватися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражається в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Зокрема, ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17.

За змістом ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Судом встановлено, що 28.01.2015 року між орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області та орендарем громадянкою ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області площею 69, 2344 га пасовища для ведення фермерського господарства (кадастровий номер 4822082000:03:000:0135).

Речове право (право оренди земельної ділянки) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2015 року.

02.03.2016 року зареєстровано Фермерське господарство Південь Агро Інвест , про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено відповідний запис 1 521 102 0000 001929.

Голова ФГ Південь Агро Інвест , керівник - ОСОБА_3 (01.03.2016).

Отже, після укладення 28.01.20015 громадянкою ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства та створення нею Фермерського господарства Південь Агро Інвест права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі перейшли від громадянки ОСОБА_3 до Фермерського господарства Південь Агро Інвест з дня проведення його державної реєстрації, тобто з 02.03.2016 року.

В подальшому члени ФГ Південь Агро Інвест громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виявили бажання набути у власність для ведення фермерського господарства земельні ділянки в розмірі середньої частки паю за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах норм безоплатної приватизації, звернувшись з відповідними заявами до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

В свою чергу, нотаріально посвідченою заявою від 03.05.2017 року громадянкою ОСОБА_3 , яка є головою ФГ Південь Агро Інвест , надано згоду на вилучення із земель оренди, зокрема, земельної ділянки загальною площею 69, 2344 га кадастровий номер 4822082000:03:000:0135 для передачі земельної ділянки у власність членам ФГ Південь Агро Інвест ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

В подальшому було виготовлено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянці ОСОБА_6 та громадянину ОСОБА_2 , в результаті чого було здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер № 4822082000:03:000:0135 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами № 4822082000:03:000:0148 та № 4822082000:03:000:0149. Дві новосформовані земельні ділянки було зареєстровано в ДЗК.

Суд у межах даної справи не надає правову оцінку процедурі набуття третіми особами права власності на земельні ділянки, оскільки вказані обставини не входять у предмет доказування у даній справі.

Доказів внесення змін до договору шляхом укладення між ФГ Південь Агро Інвест ( ОСОБА_8 ) та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області додаткової угоди до договору суду не подано (наприклад, змін в частині об`єкта оренди).

Викладене, дозволяє дійти висновку про припинення дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 69, 2344 га кадастровий номер 4822082000:03:000:0135, оскільки припинив існування об`єкт оренди, який є істотною умовою договору.

Суд також зазначає про помилковість тверджень позивача про те, що на даний час договір оренди земельної ділянки площею 69, 2344 га кадастровий номер № 4822082000:03:000:0135 не закінчився, дана земельна ділянка, яка фактично складається із земельної ділянки кадастровий номер № 4822082000:03:000:0148 та земельної ділянки кадастровий номер № 4822082000:03:000:0149 перебуває в користуванні позивача.

Земельна ділянка є об`єктом цивільних прав, істотною умовою договору. Виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки формується ціна (розмір орендної плати), яка також є істотною умовою договору оренди земельної ділянки.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що з моменту формування двох нових земельних ділянок з кадастровим номером № 4822082000:03:000:0148 та з кадастровим номером № 4822082000:03:000:0149 припинив існувати об`єкт оренди (земельна ділянка загальною площею 69, 2344 га кадастровий номер 4822082000:03:000:0135). Як наслідок припинив свою дію договір оренди землі.

В подальшому на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад спірні земельні ділянки з кадастровим номером № 4822082000:03:000:0148 та з кадастровим номером № 4822082000:03:000:0149 передано з державної власності до комунальної власності як самостійні об`єкти цивільних прав без обтяжень, права власності на які в подальшому й було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за відповідачем Прибужанівською сільською радою.

В свою чергу в силу положень ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки саме за чинними договорами оренди.

Враховуючи, що в спірному випадку право оренди припинилось до зміни власника земельної ділянки, відповідно в суду відсутні підстави й для тверджень про перехід до Прибужанівської сільської ради прав та обов`язків орендодавця за договором від 28.01.2015 (земельна ділянка площею 69, 2344 га кадастровий номер 4822082000:03:000:0135).

Враховуючи вищевикладене, суд також дійшов висновку, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки скасування оскаржуваного рішення сільської ради фактично не матиме правових наслідків для позивача (не матиме наслідком захист прав орендаря саме в частині встановлення чинності договору оренди землі).

Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.03.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш