Рішення від 04.03.2021 по справі 580/4326/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року справа № 580/4326/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2020 №0096125004 за платежем податок на додану вартість про нарахування штрафу у сумі 105 509 грн. 61 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом було застосовано штраф по податкових накладних, які були подані підприємством на реєстрацію вчасно, однак з незрозумілих причин, в порушення вимог статті 201 ПК України, з причин та підстав не передбачених податковим законодавством, залишені податковою службою без реєстрації. Окрім того, позивач вказує, що штрафні санкції застосовано по неплатниках ПДВ, тобто по податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складеною на постачання товарів/послуг. Також зазначає, що відповідач склав акт, не передбачений Податковим кодексом України, тому він не має доказової сили. Посилається на Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві та зазначає, що застосуванню підлягає штраф в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

З вказаних підстав позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Відповідач проти позову заперечив. 11.11.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що податкові накладні зареєстровані позивачем з порушенням термінів, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для накладення штрафу згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Вказував, що штрафні санкції, передбачені цією статтею, не застосовуються лише у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, вказавши про їх безпідставність та наполягав на задоволенні позову.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Головне управління ДПС у Черкаській області провело камеральну перевірку Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, про що складено акт від 18.05.2020 №2585/23-00-50-04-007/24359125.

Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем в порушення п. 201.10 ст.201 ПК України несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 436 податкових накладних за період виписки з листопада по грудень 2019 року та з січня по лютий 2020 року на загальну суму ПДВ - 525 528 грн. 04 коп.

На підставі висновків акту перевірки №2585/23-00-50-04-007/24359125 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2020 № 0096125004, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 521 488 грн. 64 коп. нараховано штраф в розмірі 20 % в сумі 104 297 грн. 75 коп. та за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 4 039 грн 40 коп. нараховано штраф в розмірі 30 % в сумі 1 211 грн. 86 коп. Загальна сума штрафу складає 105 509 грн. 61 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 03.09.2020 № 26902/6/99-00-06-02-05-06 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Судом встановлено, що позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 436 податкових накладних, які не надаються покупцю (отримувачу) та складені на постачання неплатнику податку, проте граничні строки реєстрації порушені.

Системний аналіз положень статей 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України свідчить, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

При цьому тлумачення словесної конструкції пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку, що виняток стосується податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю), і водночас складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), тобто податкової накладної, яка відповідає одночасно двом умовам.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, коли законодавець виокремлює податкові накладні, які не надаються покупцю, та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, ним застосовується слово а також , натомість у пункті 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України використано інші обороти.

Тобто, відповідно до приписів вказаної норми, у разі, якщо податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, платник податку звільняється від відповідальності передбаченої цією статтею.

Отже, з аналізу наведеної норми вбачається, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, необхідна наявність саме двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки, надані позивачем податкові накладні, порушення строків реєстрації яких зафіксовано в такому акті, не підлягають наданню отримувачу (покупцю) та складені на постачання неплатнику податку. При цьому позивач визнає, що операції, на дату здійснення яких складені податкові накладні, не звільнені від оподаткування ПДВ.

В той же час, як вже було зазначено вище, складення податкової накладної на постачання товарів/послуг для операцій, що не надаються отримувачу (покупцю) не позбавляє платника податку на додану вартість обов`язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та не звільняє платника податку від відповідальності за порушення строків реєстрації.

Аналогічна правова позиція є сталою та була неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18, від 07 лютого 2019 року у справі № 808/3250/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 580/1667/19 та інших.

Таким чином, враховуючи що необхідною умовою для звільнення платника податків від відповідальності встановленої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України є не лише ненадання відповідних податкових накладних покупцеві, а й звільнення операцій від оподаткування або їх оподаткування за нульовою ставкою, твердження позивача щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій за невчасну реєстрацію податкових накладних з огляду на те, що відповідні податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), є необґрунтованими та спростовуються нормами законодавства.

Отже доводи позивача, що строки реєстрації не встановлені для всіх податкових накладних, є помилковими.

Щодо тверджень позивача, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних встановлені актом про результати камеральної перевірки, а не актом камеральної перевірки, як встановлено приписами ст. 75 ПК України, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно визначення, наведеного у підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульований ПК України. Така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При вирішенні даної справи судом враховується позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 06 березня 2018 року №К/9901/1857/17, згідно з якої метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 Податкового кодексу України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом встановлено, що відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних , а не акт камеральної перевірки , проте з врахуванням вказаного така назва акта не змінює суть проведеної перевірки та не позбавляє складений акт доказової сили.

Щодо доводів Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» про те, що податкові накладні були подані підприємством на реєстрацію вчасно, однак з незрозумілих причин, в порушення вимог статті 201 ПК України з причин та підстав, не передбачених податковим законодавством, залишені відповідачем без реєстрації, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідком подання податкових накладних позивачу вказано про неприйняття податкових накладних у зв`язку з відсутністю необхідної для реєстрації суми коштів на рахунку платника (сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.

Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Пунктом 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань, платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань, платник податку перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка, при цьому зазначені кошти мають бути зараховані на рахунок платника протягом операційного дня, у день їх отримання.

Суд погоджується з доводами відповідача, що зазначені у відзиві на позовну заяву, що визначальним є обов`язок платника податку зареєструвати податкову накладну, тобто вжити всіх необхідних та можливих заходів для реєстрації податкової накладної, в тому числі і поповнити поточний на рахунок на суму податку, зазначеного в податковій накладній.

Однак, в межах спірних правовідносин позивачем не було своєчасно усунуто причину неможливості реєстрації податкових накладних, тобто, не було перераховано суму коштів з поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що свідчить про невжиття всіх необхідних та залежних саме від позивача заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних.

Щодо посилання позивача на застосування штрафу у розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 грн, суд зазначає, що згідно з пунктом 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

В свою чергу Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 №466-1Х набрав чинності 23.05.2020, в той час як штраф у сумі 105509,61 грн нарахований згідно податкового повідомлення-рішення від 04.06.2020 №0096125004.

Отже положення вказаного Закону до позивача не застосовуються.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до позивача правомірно застосовано штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 04.06.2020 №0096125004 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством, з урахуванням обставин, які мали значення для його прийняття.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий А.В. Руденко