Постанова

від 24.02.2021 по справі 520/5769/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 р.Справа № 520/5769/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 21.07.20 року по справі № 520/5769/2020

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000340518, прийняте Головним управління ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000360518, прийняте Головним управління ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000350518, прийняте Головним управління ДПС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" (вул. Військова, буд. 37, пов. 5, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 30358542) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.10.2019 № 00000340518, № 00000360518, № 00000350518.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" (вул. Військова, буд. 37, пов. 5, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 30358542) судовий збір у сумі 6730 (шість тисяч сімсот тридцять) грн 28 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, в позові відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС Харківській області в період з 25 вересня 2019 року по 01 жовтня 2019 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 733 від 23.09.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Науково технічне підприємство Укрпроменерго (код за ЄДРПОУ 30358542) здійснено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Науково- технічне підприємство Укрпроменерго щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Орланд Груп" (листопад 2017 року, січень-лютий 2018 року) та з ТОВ "Нортлейк" (березень, грудень 2018 року), за результатами якої складено Акт №273/20-40-05-18-09/30358542 від 08.10.2019.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000340518, за яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 448 175, 00 грн, а також податкові повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000360518 та № 00000350518.

За наслідками адміністративного оскарження вказані вище податкові повідомлення-рішення залишено без змін (рішення ДПС України №1760/6/99-00-08-05-02-06 від 15.01.2020).

Сторонами не заперечувалось, що до перевірки первинні документи позивачем надано не було, про що контролюючим органом складено відповідні акти, перевірку проведено на підставі даних з інформаційних ресурсів.

У акті перевірки ГУ ДПС у Харківській області зроблено висновок про порушення позивачем п.п. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 402 371 гривень.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є податкове повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000340518 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 358540 грн та за штрафними санкціями у розмірі 89635 грн, податкове повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000350518 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 43831 грн, а також податкове повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000360518 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 510 грн за не надання контролюючому органу в ході перевірки документів.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі також - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

З матеріалів справи слідує, що позивачем у ТОВ Орланд Груп було придбано лист 10.00 мм (к-ть 2420 кг), трубу 51 *2.5 котл (к-ть 3900 кг), трубу 51*2.5 котл (к-ть 2210 кг), в підтвердження чого позивачем надано до суду договір поставки № 646-17 від 02.10.2017, додаток № 1 до цього договору, рахунок на оплату №201 від 01.11.2017, видаткові накладні № 201 від 01.11.2017, № 202, 203 від 03.11.2017, товарно-транспортні накладні, виписки по рахунку.

Також, позивачем у ТОВ "Орланд Груп" було придбано послуги щодо виготовлення предтопку для спалювання лузги парового котла ДКВР-10/13 М (к-ть1) та виготовлення предтопку для спалювання лузги парового котла ДКВР-10/13 М (к-ть 1), в підтвердження чого позивачем до суду надано договір № 189-17 від 10.11.2017, акти виконаних робіт № 1 за січень 2018 року, № 2 за січень 2018 року, виписки по рахунку.

Також, позивачем у ТОВ Нортлейк було придбано послуги щодо ремонту покрівлі будинку (к-ть 1) та утеплення зовнішніх стін будівлі (к-ть 1), про що свідчать надані позивачем до суду договір №193-18 від 15.01.2018, акт приймання будівельних робіт від 12 березня 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт від 12 березня 2018 року, виписки по рахунку.

Також, позивачем у ТОВ Нортлейк було придбано послуги щодо монтажу твердопаливних котлів Ретра 1150-№М (8 шт.) та Ретра 1150-№М (4 шт.), про що свідчать надані позивачем до суду договір 195-18 від 28.09.2018, акти приймання будівельних робіт № 1 від 26.12.2018 та №2 від 27.12.2018, виписки по рахунку.

Також, позивачем у ТОВ "Нортлейк" було придбано щит КВП котла (к-ть 1), в підтвердження чого позивачем надано до суду договір №202-18 від 22.01.2018, специфікацію, видаткову накладну, товарно - транспортну накладну № Р124 від 26.06.2018, виписки по рахунку.

Отже, позивачем документально підтверджено реальність спірних господарських операцій.

Висновок про порушення позивачем п.п. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за господарськими операціями з вищенаведеними контрагентами відповідачем зроблено на підставі даних з інформаційних ресурсів, а не на підставі перевірки первинних документів, які є підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Проте, колегія суддів з такими висновками не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З аналізу наведеної норми слідує, що податковий кредит визначається на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Положеннями ст. 83 ПК України встановлено, що матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Колегія суддів зазначає, оскільки висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту не грунтуються на аналізі первинних документів Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго", то такі висновки контролюючого органу є протиправними.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій позивача з ТОВ Орланд Груп та ТОВ Нортлейк , згідно якої останні визначені як суб`єкти фіктивного підприємництва через відсутність достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, через дефектність первинних документів, засвідчених підписом директора ТОВ Орланд Груп та ТОВ Нортлейк Пастуховим М.С., відносно якого наявний протокол допиту, в якому повідомлено про його непричетність до здійснення фінансово-господарських операцій контрагентами ТОВ Орланд Груп та ТОВ Нортлейк , колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом/контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом/контрагентами були допущені порушення норм податкового чи іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на контрагентів.

При цьому, інформація податкових органів щодо перевірок контрагента позивача по ланцюгу постачання не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Колегія суддів також зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у ТОВ Орланд Груп та ТОВ Нортлейк , що на думку відповідача свідчить про нереальність спірних господарських операцій, не є беззаперечним свідченням неможливості реального виконання контрагентами позивача умов договорів, оскільки останні не позбавлені права на залучення до виконання господарських операцій третіх осіб.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на не підтвердження позивачем господарських операцій з ТОВ Орланд Груп та ТОВ Нортлейк через наявність протоколу допиту ОСОБА_1 , в якому повідомлено про його непричетність до здійснення фінансово-господарських операцій контрагентами ТОВ Орланд Груп та ТОВ Нортлейк , колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки жодного вироку суду стосовно контрагентів позивача, який набрав законної сили, та підтверджував би всі обставини, які мають значення у цій справі, представником відповідача до суду не надано, а тому такі посилання не доводять факту нереальності спірних господарських операцій з позивачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2019 № 00000340518, від 30.10.2019 № 00000350518.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2019 №00000360518 та вважає що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Нявність у позивача відповідних первинних документів бухгалтерського обліку обумовлює безпідставність застосування до нього штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2019 №00000360518.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2019 року (справа №820/6512/16).

Доводи апеляційної скарги відповідача не містять посилань на те, у чому полягає неправильність висновків суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2019 №00000360518.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року по справі № 520/5769/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 05.03.2021 року