Ухвала

від 04.03.2021 по справі 761/8107/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8107/21

Провадження № 2/761/6797/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Лайм Кеш , товариства з обмеженою відповідальністю Лайм Кепітал про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з даним позову.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 ЦК України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд визнати кредитний договір укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Лайм Кеш недійсним та зазначає, що даний позов подано нею згідно ЗУ Про захист прав споживачів .

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 р. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Тобто, з вказаного вище слідує, що позивач вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм ЗУ Про захист прав споживачів , зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до даного Закону, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів .

Проте, позивач в супереч вищевказаним нормам законодавства, не виклав зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України Про захист прав споживачів , не зазначивши про те, яке право його як споживача порушено, тим самим не навів підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів .

Відповідно до Закону України Про захист прав споживачів послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування ЗУ Про захист прав споживачів до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України , ЗУ Про банки та банківську діяльність , ЗУ Про платіжні системи та переказ грошей в Україні ).

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону .

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Крім того, у позові відсутні посилання на докази, якими позивач обґрунтовує порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача відповідачем ТОВ Лайм Кеш , а також докази того, що останнє пред`являє претензії до позивача щодо сплати кредитної заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач не визначає зміст позовних вимог до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю Лайм Кепітал .

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору з посиланням на звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів .

Проте, в позовній заяві йдеться не про обставини, які передували укладенню договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Таким чином, Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Системний аналіз положень Закону України Про захист прав споживачів доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України Про захист прав споживачів .

Однак в порушення даних вимого закону, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України Про захист прав споживачів , не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України Про захист прав споживачів .

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору, оскільки позовна вимога про визнання недійсним кредитного договору за своєю природою є цивільно-правовою та не відноситься до вимог, пов`язаних з захистом прав споживачів, та позивач в даному випадку не є споживачем у розумінні Закону України Про захист прав споживачів .

Таким чином, позивач повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позивачем позову складає 908,00 грн.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Таким чином, позивачу необхідно подати позовну заяву в новій редакції, відповідно до кількості учасників по справі, а також чітко визначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів з метою належного виконання рішення суду та надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Лайм Кеш , товариства з обмеженою відповідальністю Лайм Кепітал про визнання кредитного договору недійсним, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам..

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ М.А. РИБАК