Рішення

від 25.02.2021 по справі 296/2921/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/2921/20

2/296/531/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Алексеєнко В.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Павліченко М.С.

представника третьої особи - Левчук Т.В.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради, третя особа - Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління м. Житомира, Вільна профспілка залізничників України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради, третя особа - Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління м. Житомира, Вільна профспілка залізничників України в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд: скасувати Наказ № 85-к від 20.03.2020 начальника управління Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради Про звільнення ОСОБА_1 - як протиправний; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради; стягнути з Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20.03.2020 по дату винесення судового рішення в справі; стягнути з Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 102 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 10.09.2018 ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради.

16.09.2019 виконуючий обов`язки начальника управляння Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради ОСОБА_3 видав наказ №247 Про внесення змін до штатного розпису Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради. П.1.2.1 вказаного наказу з штатного розпису виводилась посада - Заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів.

2.01.2020 позивачу було видано Попередження про скорочення посади яку він займав і надано перелік вакантних посад.

08.01.2020 ОСОБА_1 звернувся з заявою до начальника управління в який просив застосувати ст.42 КЗпП України і запропонувати йому одну з двох посад заступника начаника управління. Також, він звертав увагу начальника управління, що відповідно до Наказу №247 від 16.09.2019 на підприємстві вводяться посади: начальника відділу кадрів і начальника юридичного відділу, але з незрозумілих причин ці посади не були йому запропоновані.

12.02.2020 він отримав відповідь на заяву, однак не зрозумів чому йому не були запропоновані вакантні посади.

Також, позивач зазначив, що він ще неодноразово звертався до начальника управління із заявами, однак, йому не було запропоновано посади начальника відділу кадрів і начальника юридичного відділу.

20.03.2020 Наказом № 85-к позивача було звільнено з посади заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно п.1, ст.40 Кодексу законів про працю України.

Позивач вважає дане звільнення незаконним, у зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року відкрито провадження у справі за пралами загального позовного провадження.

03.06.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що 16 вересня 2019 року видано наказ №247 "Про внесення змін до штатного розпису комунального підприємства "Житомирське трамвайно-тролейбусне правління" Житомирської міської ради" відповідно до якого виведено із штатного розпису посаду "Заступник начальника управління по впровадженню антикризових заходів".

16 вересня 2019 року первинні профспілкові організації підприємства буули повідомлені про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підприємства.

16 вересня 2019 року Заступнику начальника управління по впровадженню антикризових заходів ОСОБА_1 за його заявою надано додаткову відпустку у зв`язку з навчанням, яка тривала до 28 грудня 2019 року з перервою на вихідні дні: суботу та неділю 5 і 6 жовтня 2019 року.

Відповідно до наказу №341зп від 19.12.2019 року та враховуючи рекомендації уряду, робочі дні 30 та 31 грудня 2019 року було перенесено на іншу дату.

Першим робочим днем після 16 вересня 2019 року у ОСОБА_1 було 2 січня 2020 року.

2 січня 2020 року заступник начальника управління по впровадженню антикризових заходів ОСОБА_1 був попереджений про скорочення посади. Одночасно, йому було запропоновано наявні вільні вакантні посади для подальшого працевлаштування.

8 січня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву в якій просив видати йому нове попередження та запропонувати йому посаду заступника начальника управління, або начальника юридичного відділу, або начальника відділу кадрів. Жодна із зазначених ним посад не була вакантною. Так, на підприємстві працювали станом на 2 січня 2020 року : на посаді Заступника начальника правління по виробництву - ОСОБА_3 , на посаді Заступника начальника правління з економічних питань - ОСОБА_4 , на посаді начальника юридичного відділу - ОСОБА_5 , на посаді начальника відділу кадрів - ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_1 фактично у поданій ним заяві вимагав звільнення інших працівників, а не зайняття вакантних посад. Законодавством не передбачено звільнення інших працівників на підприємстві з метою надання робочого місця особі, яка підлягає вивільненню.

Протягом наступних двох місяців ОСОБА_1 систематично повідомлялося про посади, що вивільнялися на підприємстві. Безпосередньо йому вручалися відповідні повідомлення від 27 лютого 2020 року , від З березня 2020 року, від 10 березня 2020 року, від 18 березня 2020 року.

Позивач не спростовує факту, дотримання щодо нього строку попередження про звільнення по п.1 ч.І ст.40 КЗпП України.

Представником відповідача зазначено, що було вжито достатньо заходів для працевлаштування ОСОБА_1 але через його особисте небажання працевлаштуватися на запропонованих посадах, відповідач був позбавлений можливості перевести позивача на будь-яку вакантну роботу. Тому, відповідач був змушений відповідно до законодавства звільнити ОСОБА_1 за п.1 ч.І ст.40 КЗпП країни дотримуючись процедури та умов передбачених положень ч.2 ст.40 КЗпП України .

Також зазначено, що ОСОБА_1 ніколи не надавав відомостей про наявність у нього обставин з якими законодавство пов`язує наявність у нього переважного трава на залишення на роботі.

17.06.2020 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову, вказав на його необґрунтованість

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною 2 ст.42 КЗпП України визначено перелік категорій осіб, яким надаються переваги при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі, а саме: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Як визначено ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП звільнення з вищеназваних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачений порядок звільнення працівника. Так вказаною статтею передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Судом встановлено, що 10.09.2018 ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради.

16 вересня 2019 року видано наказ №247 "Про внесення змін до штатного розпису комунального підприємства "Житомирське трамвайно-тролейбусне правління" Житомирської міської ради" відповідно до якого виведено із штатного розпису посаду "Заступник начальника управління по впровадженню антикризових заходів".

16 вересня 2019 року первинні профспілкові організації підприємства були повідомлені про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису підприємства (а.с.70).

16 вересня 2019 року Заступнику начальника управління по впровадженню антикризових заходів ОСОБА_1 за його заявою надано додаткову відпустку у зв`язку з навчанням, яка тривала до 28 грудня 2019 року (а.с. 53).

Відповідно до наказу №341зп від 19.12.2019 року, робочі дні 30 та 31 грудня 2019 року було перенесено на іншу дату (а.с. 66).

2 січня 2020 року заступник начальника управління по впровадженню антикризових заходів ОСОБА_1 був попереджений про скорочення посади (а.с. 13). Одночасно, йому було запропоновано наявні вільні вакантні посади для подальшого працевлаштування.

Також, інформацію про наявність вакантних посад позивачу було повідомлено 27 лютого 2020 року, 03 березня 2020 року, 18 березня 2020 року (а.с. 6, 8, 9).

18.03.2020 року складено Акт за підписом начальника відділу кадрів ОСОБА_6., начальника юридичного відділу ОСОБА_5., начальника відділу організації праці та заробітної плати ОСОБА_8, начальника маршруту водіїв ОСОБА_7 Про відмову заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів ОСОБА_1 від запропонованих вакантних посад і робіт (а.с.5).

20.03.2020 Наказом № 85-к ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно п.1, ст.40 Кодексу законів про працю України.

Пунктом четвертим вказаного наказу зазначено, що звільнення відбулось на підставі ст. 43-1 КЗпП України (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди профспілкового органу).

Відповідно до ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема, звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Таким чином, при звільненні ОСОБА_1 не потрібно було отримувати згоду профспілкового органу, оскільки останній обіймав посаду заступника керівника підприємства.

05.10.2020 року третьою особою на стороні відповідача - Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління м. Житомира, яку залучено до розгляду справи протокольною ухвалою суду 17.06.2020 року подано клопотання про зупинення провадження у справі з метою виконання ч. 9 ст. 43 КЗпП України в частині отримання згоди первинної профспілкової організації Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління м. Житомира (код ЄДРПОУ 37320819) щодо звільнення ОСОБА_1 .

Позивачем було заявлено клопотання щодо отримання відомостей про отримання чи неотримання згоди на звільнення від Вільної профспілки залізничників України (03035, м. Київ, майдан Петра Кривоноса, 4, код ЄДРПОУ 3515911), членом якої є позивач.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року вказані клопотання задоволені.

На виконання вимог ухвали суду Вільна профспілка Залізничників України (ВПЗУ) направила на адресу суду листа в якому зазначено, що Мала Рада ВПЗУ прийняла рішення не давати згоди на звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради (а.с. 173-174).

Протоколом засідання профкому Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління міста Житомира від 03.11.2020 року вирішено надати згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління по впровадженню антикризових заходів по п. 1 ст. 40 КЗпП України з додержанням вимог п.7 ч.1 ст. 43-1 КЗпП України (а.с.169-170).

Частина 3 ст.41 Закону України Про професійні спілки та гарантії їх діяльності передбачає, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Аналогічні положення містяться в ч.3 ст.152 КЗпП України.

Так, слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджується, що на час звільнення ОСОБА_1 із займаної посади керівництву підприємства - Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради було відомо, що позивач є членом іншої профспілкової організації - Вільна профспілка Залізничників України (ВПЗУ), а тому суд не бере до уваги як доказ лист Вільної профспілки Залізничників України (ВПЗУ), яким не надано згоду на звільнення ОСОБА_1 .

Також, не знайшло свого підтвердження факт того, що позивачу не було запропоновано іншу вакантну посаду, а його прохання обіймати одну з двох посад: начальника відділу кадрів не могло бути виконане відповідачем, оскільки на час прийняття рішення про звільнення вказані посади не були вакантними.

Представником відповідача зазначено, що станом на 2 січня 2020 року на підприємстві працювали : на посаді Заступника начальника правління по виробництву - ОСОБА_3 , на посаді Заступника начальника правління з економічних питань - ОСОБА_4 , на посаді начальника юридичного відділу - ОСОБА_5 , на посаді начальника відділу кадрів - ОСОБА_6 .

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що у відповідача дійсно мало місце зміни в організаційній структурі; та останнім додержано норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника за п.1) ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-491цс15 та за змістом ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що обставини на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому суд прийшов до висновку, що звільнення позивача з займаної посади за п.1) ч. 1 ст. 40 КЗпП України відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, вимоги ст.ст. 42, 43, 43-1, 49-2, 49-4 КЗпП України відповідачем не були порушені, а отже відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Як похідні не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10,11,15,81,89,258-260 ЦПК України, ст.ст. 40,184 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради, третя особа - Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління м. Житомира, Вільна профспілка залізничників України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Комунальне підприємство Житомирське трамвайно-тролейбусне управління Житомирської міської ради, юридична адреса: м. Житомир, вул. Вітрука, 11.

Третя особа: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України комунального підприємства Житомирське трамвайно-тролейбусне управління м. Житомира , юридична адреса: м. Житомир, юридична адреса: м. Житомир, вул. Вітрука, 11.

Третя особа: Вільна профспілка залізничників України. Юридична адреса: 03035, м. Київ, майдан Петра Кривоноса, 4.

Повний текст рішення виготовлено

Суддя Ю. І. Драч