Постанова

від 24.02.2021 по справі 915/764/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 915/764/20

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання - Бебик А.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Тимощук К.Г., за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 22 жовтня 2020 року (повний текст складено 06.11.2020р.)

по справі № 915/764/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроавтоматизація-Південь"

про: стягнення коштів в сумі 307 891,44 грн., -

суддя суду першої інстанції: Олейняш Е.М.,

час та місце винесення рішення: 22.10.2020р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 10.02.2021р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" (також - позивач, ТОВ ДІ КОР-БУД ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроавтоматизація-Південь" (також - відповідач, ТОВ "Гідроавтоматизація-Південь") про стягнення з останнього заборгованості за договором підряду у розмірі 307 891,44 грн., з яких 306 785,00 грн. - сума перерахованої попередньої оплати за договором підряду, 1 106, 44 грн. - сума нарахованих штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду від 17.05.2019 року, щодо повного та своєчасного виконання будівельних робіт у строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивач відмовився від договору підряду, у зв`язку з чим, сплачена останнім сума попередньої оплати за договором підлягає поверненню, оскільки відповідачем (підрядником) роботи виконано частково, строки виконання робіт порушено, кошти попередньої оплати не повернуто, чим порушено умови договору.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2020р. у справі №915/764/20 (суддя Олейняш Е.М.) у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" - відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено виконання замовником умов п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди, що унеможливлює встановлення чіткого строку (дати) виконання підрядником робіт, а тому, у суду відсутні правові підстави для тверджень про наявність у замовника права на відмову від договору в силу положень ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, оскільки відсутні підстави для тверджень, що підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Також, місцевий господарський суд зазначив, у матеріалах справи відсутні докази щодо існування наявних або прихованих недоліків робіт за договором підряду та вказав, що у даному випадку позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав шляхом звернення до суду із позовом про стягнення попередньої оплати, оскільки виходячи з вимог позивача, останній мав звернутись до суду за захистом своїх прав, скориставшись способами захисту, передбаченими ст. 852 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції вважає доведеними відповідачем обставини, щодо виконання останнім робіт на загальну суму 820425,00 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт.

Щодо стягнення 3% річних, то місцевий господарський суд вказав, що з огляду на відсутність правових підстав для стягнення заявленої позивачем попередньої оплати, як наслідок, відсутні й правові підстави для нарахування 3% річних на вказану суму.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2020р. по справі №915/764/20 та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроавтоматизація-Південь" - задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" посилається на те, що місцевим господарським судом, при винесенні оскаржуваного рішення, належним чином не з`ясовано дійсні обставини справи, що мають значення для справи, не дано належної оцінки всім зібраним по справі доказам, порушено норми матеріального права та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що господарським судом залишено поза увагою те, що враховуючи умови укладеного між сторонами договору (з урахуванням додаткової угоди від 13 06.2019р.), підрядник зобов`язується виконати роботи за договором протягом 5 днів з моменту поставки замовником резервуарів для води. На підтвердження факту поставки резервуарів ТОВ ДІ КОР-БУД подано суду видаткову накладну від 26.06.2019р., відповідно строк виконання робіт за договором підряду закінчує свій перебіг 01.07.2019р. При цьому, відповідачем не заперечувався факт поставки та відповідно початок та закінчення строку виконання робіт за договором підряду. Проте, місцевий господарський суд зазначив про недоведеність строку початку виконання робіт, що, як вважає скаржник свідчить про неповне з`ясування обставин справи.

Крім того, скаржник зауважує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що підрядник виконав відповідні роботи лише у серпні 2019р., що свідчить про порушення останнім умов договору, оскільки обумовлений договором строк є 01.07.2019р.

Таким чином, ТОВ ДІ КОР-БУД вважає, що ним доведено наявність права на відмову від договору підряду в силу приписів ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Водночас, позивач вказує, що він сплатив підряднику грошові кошті у загальному розмірі 563 605, 00 грн., про що свідчать платіжні доручення від 28.05.2019р. №198 та від 21.06.2019р. №404. Однак, згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2019р., актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019р. та підсумковою відомістю ресурсів за серпень 2019р., підрядником виконано роботи за договором підряду на суму 256 820,00 грн. Таким чином, станом на 01.06.2020р., сума переплати ТОВ ДІ КОР-БУД за договором підряду від 17.05.2019р. становить 306 785,00 грн. Вимоги щодо повернення коштів підрядником не виконано.

На підставі наведеного, позивач зазначає, що він правомірно заявляє вимоги про стягнення грошових коштів, які є такими, що збережені відповідачем без достатньої правової підстави.

Апелянт заперечує проти існування підписаних позивачем, за твердженням відповідача, актів приймання виконаних робіт за червень 2019р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 563 605,00 грн. Крім того, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати складена на суму 563 605,00 грн. та надана відповідачем, не містить періоду за який вона складена та дат її підписання. Позиції, визначені в акті виконаних робіт за червень 2019р. №№ 4-6, 8-15, 24-29, 34-45, 54 дублюються з актом виконаних робіт наданим за серпень 2020р., що на думку апелянта свідчить про фабрикування акту виконаних робіт за червень 2019р. із позицій акту за серпень 2019р. та, відповідно, відбулось подвоєння виконання одних і тих самих робіт і як наслідок - вимога подвійної оплати за ті самі роботи.

Також, скаржник звертає увагу, що відповідачем жодним чином не підтверджено придбання матеріалів необхідних для виконання робіт передбачених договором, документи на підтвердження проведення розрахунків, не підтверджено використання техніки на будівельному майданчику тощо.

Детальніше доводи Товариства з обмеженою відповідальністю ДІ КОР-БУД викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2020р. у справі №915/764/20, розгляд справи призначено на 10.02.2021р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції відкладено розгляд справи №915/764/20 на 24.02.2021р. о 14:30 год.

В судове засідання 24.02.2021р. представник відповідача не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

У судовому засіданні 24.02.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроавтоматизація-Південь" (підрядник) укладено Договір підряду (Договір).

За п. 1.1 Договору підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами, на власний ризик виконати по завданню замовника зовнішнє водовідведення та водопостачання (далі - роботи), за адресою с. Коблево, ріг вул. Одеської та вул. Морської кадастровий номер - 4820982200:12:014:0051; кадастровий номер - 4820982200:12:014:0052 (далі - об`єкти), у відповідності з концепцією магазинобудування АТБ, а замовник зобов`язується забезпечити доступ до об`єкта, на якому будуть виконуватись роботи, створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти роботу та оплатити її вартість.

Відповідно до п. 1.2 Договору перелік, об`єм, склад роботи, а також їх вартість визначається сторонами в кошторисній документації та договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Роботи, які є предметом цього договору, виконуються з використанням матеріалів підрядника, вказаних у кошторисній документації. У випадку поставки частини матеріалів замовником їх вартість вираховується з договірної ціни (п. 1.5 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість виконаних робіт за цим Договором погоджена сторонами та вказана у договірній ціні (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Оплата виконаних робіт замовником здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний банківський рахунок підрядника, на підставі виставленого рахунку, наступним чином: аванс в розмірі 227 556,60 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору сторонами. В подальшому оплата здійснюється замовником по факту виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту його підписання сторонами. Замовник залишає за собою право здійснювати авансовий платіж (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору підрядник приступає до виконання робіт протягом 5-ти банківських днів після підписання цього договору.

Умовами п. 3.2 Договору сторони погодили, що підрядник зобов`язується виконати роботи, вказані в п. 1.1. даного договору, до 15.06.2019р.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.06.2019р. сторони підписали додаткову угоду №1 до Договору, в якій погодили пункт 3.2 викласти в наступній редакції: "Підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору протягом 5 днів з моменту поставки замовником резервуарів для води (а.с. 55).

Згідно з п. 3.8 Договору передача результатів роботи підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі КБ-3, які підписуються сторонами.

Замовник зобов`язаний прийняти роботи та підписати акт приймання виконаних робіт протягом 10-ти робочих днів з моменту його отримання або в ті ж строки надати підряднику мотивовану відмову із зазначенням виявлених в ньому невідповідностей, недоліків, при умові виконання підрядником п. 3.14 цього Договору (п. 3.9 Договору).

Відповідно до п. 4.2.1 Договору підрядник зобов`язаний виконати всі роботи, які є предметом цього договору, якісно і у відповідності з вимогами діючого законодавства, державних будівельних норм, умов Договору та додатків до нього. Підрядник зобов`язаний своїми силами і за свій рахунок усувати всі виявлені протягом гарантійного строку недоліки виконаних робіт та/або використаних матеріалів.

Пунктом 4.2.2 Договору сторони встановили, що підрядник зобов`язаний закінчення виконаних робіт або окремих їх етапів оформлювати актами виконаних робіт та іншими відповідними документами в порядку, визначеному нормативними документами та цим Договором.

За п. 4.2.3 Договору підрядник зобов`язаний інформувати замовника про всі обставини, які перешкоджають або ставлять під загрозу виконання умов цього Договору.

Після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язаний негайно повідомити про це замовника та разом з представниками замовника здійснити здачу виконаних робіт зі складанням акту приймання виконаних підрядних робіт (п. 4.2 9 Договору).

Умовами п. 4.3.4 Договору передбачено, що замовник має право здійснювати в будь-який час, не втручаючись в господарську діяльність підрядника, контроль за ходом, якістю та обсягами виконання робіт, при необхідності з залученням спеціалістів інших організацій.

Також, замовник має право контролювати стан та якість виконання робіт та вимагати від підрядника за рахунок останнього усувати виявлені відхиленні від проектної документації та переробляти неякісно виконані роботи (п. 4.3.6 Договору).

Відповідно до п. 4.3.7 Договору замовник має право відмовитись від приймання робіт у випадку виявлення недоліків, які виключають можливість використання результатів робіт за призначенням та не можуть бути усунуті підрядником, замовником або третіми особами або вимагати відповідного зниження вартості робіт.

Пунктом 4.3.8 Договору визначено, що замовник має право ініціювати внесення змін до Договору, вимагати його розірвання, відшкодування збитків при наявності істотних порушень підрядником умов Договору, а також інші права, передбачені цим Договором та законодавством України.

Згідно з п. 4.4.1 Договору замовник зобов`язаний передати підряднику фронт робіт в стані, який забезпечує можливість проведення ним всіх видів робіт по даному Договору (відповідності з ДБН А.3.1-5:2016) не пізніше 5 календарних днів після підписання даного Договору.

За приписами п. 4.4.5 Договору замовник зобов`язаний належним чином здійснювати авансування та оплату робіт у відповідності з умовами даного Договору.

У випадку порушення підрядником зобов`язань щодо кінцевого строку виконання робіт, встановленого Договором, а також у випадку, якщо підрядник не приступив до робіт протягом 5 календарних днів з моменту, коди він повинен був їх почати, підрядник зобов`язаний сплатити замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується штраф, від суми договору за кожен день прострочки (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору дострокове припинення даного Договору можливе лише за взаємною згодою сторін (крім випадків передбачених п. 8.4 даного Договору) та оформляється відповідною додатковою угодою.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку в наступних випадках:

- якщо підрядник протягом 5 днів з моменту, визначеного в п. 2.1.1 даного Договору, не почав виконання робіт (крім випадків, коли така затримка буде залежати від виконання замовником його обов`язків по Договору);

- якщо підрядник прострочив виконання робіт по Договору більше ніж на 5 днів (крім випадків, коли така прострочка буде залежати від виконання замовником його обов`язків по Договору).

У випадку порушення підрядником строку початку або порушення строку виконання робіт замовник вправі протягом 5 календарних днів з моменту отримання підрядником відповідного повідомлення про відмову від договору через підстави, визначені в цьому пункті, отримати від підрядника всю передану йому замовником проектну документацію, суму перерахованих підряднику коштів (крім коштів за фактично виконані та здані замовнику роботи).

Згідно з п. 9.2 Договору всі зміни та доповнення до Договору мають бути оформленні сторонами шляхом підписання додаткових угод та підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 9.3 Договору всі правовідносини, які виникають у зв`язку з виконанням умов Договору та не врегулюванні ним, регулюються нормами діючого в Україні законодавства.

Будь-які сповіщення сторони направляють в письмовій формі або по телефону, факсу, електронній пошті з подальшим їх письмовим підтвердженням оригіналом (п. 9.9 Договору).

За п. 8.1 Договору цей Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Місцевим господарським судом встановлено, що до Договору між сторонами підписано Договірну ціну на будівництво об`єкта, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Коблеве, що здійснюється в 2019 році на суму 758 522, 00 грн. (арк. 17-18), складено Кошторисний розрахунок, Підсумкову відомість ресурсів, Об`єктний кошторис, Локальний кошторис (а.с. 19-54).

У відповідності до умов п. 2.3 Договору, відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру від 17.05.2019р. №СФ-00000001 на суму 227 556, 60 грн. з призначенням платежу: "Передоплата 30% за об`єктом: Будівництво об`єкта, розташованого за адресою Миколаївська обл. Березанський р-н, с. Коблеве, кадастровий номер - 4820982200:12:014:0051; кадастровий номер - 4820982200:12:014:0052" (а.с. 56).

Платіжним дорученням від 28.05.2019р. №198 позивачем проведено попередню оплату в сумі 227 556, 60 грн. (призначення платежу: "Передоплата 30% за об`єктом: Будівництво об`єкта, розташованого за адресою Миколаївська обл. Березанський р-н, с. Коблеве, зг. р-ф № СФ-00000001 від 17.05.2019 року").

У матеріалах справи наявний Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на загальну суму 563 605, 00 грн . та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 563 605, 00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін (а.с. 122-136).

Матеріали справи свідчать, що на виконання п. 2.3. Договору, для проведення оплати етапу робіт відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру від 21.06.2019р. №СФ-00000002 на суму 336 048,40 грн. з призначенням платежу: "Оплата за виконані роботи по об`єкту: Будівництво об`єкта, розташованого за адресою Миколаївська обл. Березанський р-н, с. Коблеве, кадастровий номер - 4820982200:12:014:0051; кадастровий номер - 4820982200:12:014:0052" (а.с. 58).

Згідно із платіжним дорученням від 21.06.2019р. №404 позивачем проведено оплату в сумі 336 048,40 грн. (призначення платежу "Оплата за викон. роб. по об`єкту: Будівництво об`єкта, розташованого за адресою Миколаївська обл. Березанський р-н, с. Коблеве, зг. р-ф № СФ-00000002 від 21.06.2019 року").

Таким чином, станом на 21.06.2019 року позивачем проведено оплату в сумі 563 605, 00 грн. (227 556, 60 грн. + 336 048, 40 грн.).

У матеріалах справи наявний Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на загальну суму 256 820, 00 грн . та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 256 820,00 грн., які підписано та скріплено печатками сторін (а.с. 60-79).

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2020р. відповідач направив на адресу позивача претензію №07/1-20, в якій зазначив про виконання робіт в серпні 2019р. та наявність заборгованості підрядника (відповідача) станом на 10.01.2019р. в сумі 333 866, 00 грн., з урахуванням пені, та запропонував протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії, перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ "Гідроавтоматизація-Південь" всю суму заборгованості (а.с. 80).

У відповідь на претензію ТОВ ДІ КОР-БУД листом від 23.01.2020р. №80, з посиланням на умови п. 2.3 Договору, повідомив відповідача, що замовником (позивачем) було перераховано підряднику (відповідачу) аванс в розмірі 30% в сумі 227 556, 60 грн. та оплату за виконані роботи в сумі 336 048, 40 грн., а всього - 563 605,00 грн. Посилаючись на довідку за серпень 2019р., замовник (позивач) вимагав повернення 333 866,00 грн. (а.с. 81-82).

В подальшому, 10.02.2020р. ТОВ Гідроавтоматизація-Південь" направив на адресу замовника - ТОВ "ДІ КОР-БУД" претензію №09/20-1, в якій вимагав погашення заборгованості за виконані в серпні 2019р. роботи в сумі 256 820,00 грн., зазначивши, що сума заборгованості в попередній претензії була помилкова (а.с. 84).

В свою чергу, ТОВ "ДІ КОР-БУД" направив на адресу відповідача відповідь №378 від 01.04.2020р., в якій позивач зазначив, що не визнає претензію відповідача про повернення заборгованості в сумі 256 820,00 грн. Зазначив, що станом на 01.03.2020р. сума переплати за договором підряду від 17.05.2019р. становить 306 785,00 грн. та вимагав в семиденний строк з моменту отримання відповіді на претензію повернути сплачені авансом грошові кошти за договором (а.с. 85-87).

01.06.2020р. позивачем направлено на адресу ТОВ "Гідроавтоматизація-Південь" претензію №628, в якій ТОВ "ДІ КОР-БУД", посилаючись на приписи ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, наголосив про відмову від договору підряду від 17.05.2020р. №б/н та вимагав в семиденний строк з моменту отримання претензії повернути сплачені замовником грошові кошти за даним договором в сумі 306 785,00 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (а.с. 88-89).

Посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу 1 106, 44 грн. - 3 % річних.

Враховуючи відсутність реагування з боку ТОВ "Гідроавтоматизація-Південь" на вищевказані претензії, ТОВ "ДІ КОР-БУД" звернувся до господарського суду із відповідним позовом.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо закінчення перебігу строку виконання робіт за Договором підряду.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається зі спірного Договору підряду, пунктом п. 3.2 останнього (в редакції додаткової угоди від 13.06.2019р. №1) сторони встановили, що підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору протягом 5 днів з моменту поставки замовником резервуарів для води.

Судом першої інстанції встановлено та перевірено апеляційною колегією, що на підтвердження факту поставки резервуарів позивачем подано суду видаткову накладну від 26.06.2019 року №ОД000000316 (а.с. 190).

З огляду на наведене, ТОВ ДІ КОР-БУД вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано зазначив про недоведеність строку початку виконання робіт, з огляду на існування вищезазначеної видаткової накладної від 26.06.2019р.

Однак, судова колегія цілком погоджується із судом першої інстанції, який звернув увагу на те, що з накладної від 26.06.2019р. №ОД000000316 вбачається, що остання укладена не між сторонами за спірним Договором від 17.05.2019р., а між ТОВ "СтандартПарк Україна" та ТОВ ДІ КОР-БУД як учасниками господарської операції за договором від 02.05.2019р. №33-ОД.

Вказаною видатковою накладною підтверджується лише факту купівлі ТОВ ДІ КОР-БУД у свого контрагента резервуару технічних рідин.

Судова колегія зауважує, що вказана видаткова накладна не підтверджує ані факту поставки замовником підряднику (або на будівельний майданчик) резервуару для води, ані дату поставки, тому, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що суд позбавлений можливості встановити перебіг строку виконання робіт за спірним Договором (конкретної дати, з якої слід обраховувати відлік строку ), та, як наслідок, - факт порушення підрядником умов Договору в частині строків виконання робіт.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за Договором підряду.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення унормовано статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, за своєю правовою природою Договір від 17.05.2019р. є договором підряду.

Згідно з частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, колегія суддів зазначає, що договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань:

1) правовідношення, в якому підрядник має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку;

2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а підрядник має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №910/12382/17; постанові ВП ВС від 22.09.2020р. №918/631/19).

Матеріали справи свідчать про 30-ти відсоткове авансування (з урахуванням умов п. 2.3 Договору) позивачем відповідних робіт у сумі 227 556,60 грн.

Водночас, згідно із частиною 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Статтею 882 Цивільного кодексу України зазначено, зокрема, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Колегія суддів вказує, що наведені приписі законодавства відображені у п.п. 3.8, 3.9 Договору.

Як зазначалось вище, у матеріалах справи містяться Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на загальну суму 563 605, 00 грн. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 563 605,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін, а також, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на загальну суму 256 820, 00 грн. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 256 820,00 грн., які підписано та скріплено печатками сторін, що свідчить, що підрядником виконано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 820 425,00 грн.

Судова колегія звертає увагу, що жодного заперечення або зауваження будь-якої зі сторін вказані Акти не містять. Вони підписані сторонами у даній справі та скріплені відповідними печатками підприємств.

Колегія суддів не звертає увагу на доводи апелянта щодо відсутності існування підписаного позивачем Акту виконаних робіт за червень 2019р., оскільки у матеріалах справи, крім доказів щодо оплати позивачем авансу в розмірі 227 556,60 грн., наявні докази проведення оплати етапу робіт на суму 336 048, 40 грн., який позивачем оплачено в повному обсязі згідно платіжного доручення від 21.06.2019р. №404

Отже, за виконані відповідачем роботи на суму 563 605,00 грн. підтверджуються належними доказами, враховуючи, що позивач розрахувався із підрядником у цієї сумі повністю.

Остаточна оплата, проведена у повному обсязі, надає суду підстави вважати, що відповідачем були виконані відповідні роботи за Актом за червень 2019р., які позивач оплатив повністю без заперечень.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Однак, позивач не наводить належних обґрунтувань щодо спростування висновку суду, який вбачається саме з відповідних дій позивача по оплаті рахунків підрядника за виконані роботи, обумовлені спірним Договором підряду.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Жодного доказу щодо відмови від прийняття робіт за Договором позивачем до суду не надано.

Окремо, судова колегія звертає увагу на твердження позивача щодо дублювання позицій по виконаним роботом в Акті за червень 2019р. та Акті за серпень 2019р. (а.с. 179-180). Враховуючи, що позивач визнає виконання робіт, вказаних в Акті за серпень 2019р. незрозумілим є посилання позивача про те, що роботи, вказані в Акті за червень 2019р. не виконувались, але при цьому, замовник зауважує, що позиції обох Актів дублюються.

Колегія суддів вважає, що наведене додатково спростовує твердження позивача щодо відсутності існування підписаного Акту за червень 2019р.

Крім того, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, який зазначив, що в силу положень ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України позивач, приймаючи виконані роботи як за червень 2019р., так і за серпень 2019р., зобов`язаний був оглянути виконану роботу і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Приписами ст. 852, 853 Цивільного кодексу України передбачено алгоритм дій замовника, а також наслідки відповідних дій замовника як у випадку виявлення явних недоліків, так і у випадку виявлення прихованих недоліків. В свою чергу матеріали справи не містять доказів направлення замовником підряднику повідомлення як в порядку ч. 1-3 ст. 853 Цивільного кодексу України (повідомлення про явні недоліки), так і в порядку ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України (повідомлення про приховані недоліки).

Щодо права замовника на відмову від договору підряду.

Апеляційний суд зазначає, що права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, зокрема, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Крім того, вказаною статтею передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме:

- підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2);

- очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч. 3);

- відмова замовника від договору до закінчення робіт із виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч. 4).

Наведене також викладено у постанові Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №909/240/19.

Для правильного вирішення даного спору, необхідно з`ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України не є безумовним і пов`язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим)

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами Договору, а саме п.п. 4.3.2, 4.3.4, 4.3.6 останнього передбачені права замовника щодо здійснення в будь-який час контролю за ходом, якістю та обсягами виконання робіт; залучення спеціалістів інших організацій; вимагання усувати виявлені відхиленні від проектної документації та переробляти неякісно виконані роботи; отримання від підрядника інформацію про хід виконання робіт.

Однак, матеріали справи свідчать, що жодного зауваження щодо вищенаведеного позивачем в процесі виконання робіт за спірним Договором підряднику не наводилось, отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження реалізації замовником передбачених ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України та умовами п. 4.3.2, п. 4.3.4, п. 4.3.6 договору щодо здійснення контролю саме під час дії договору підряду за ходом, якістю та обсягами виконання підрядником робіт.

Отже, апеляційний суд зазначає, що висновок місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність підтвердження матеріалами справи виконання замовником умов п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди, що має наслідком неможливість встановлення чіткого строку (дати) виконання підрядником робіт, в суду відсутні правові підстави для тверджень про наявність у замовника права на відмову від договору в силу положень ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, оскільки відсутні підстави для тверджень, що підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Таким чином, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні акти на підтвердження виконання робіт в червні 2019р. та серпні 2019р., а повідомлення про відмову від договору замовником направлено підряднику майже через рік (01.06.2020р.), тобто після виконання робіт, тому, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що наведене унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2020р. у справі №915/764/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 09.03.2021р. у зв`язку із проходженням судді Разюк Г.П. з 01.03.2021р. по 05.03.2021р. підготовки суддів апеляційних господарських судів у НШСУ.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Разюк Г.П.