Ухвала від 09.03.2021 по справі 923/767/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

09 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/767/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.

розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення процесуального строку на її оскарження Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 15 грудня 2020 року (повний текст складено 16.12.2020р.)

по справі № 923/767/20

за позовом Фермерського господарства з відокремленою садибою "Зоря Каховщини"

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про: визнання недійсним наказу від 11.06.2020 № 7060-СГ та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 52/99 від 03.05.2005 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.12.2020р. у справі №923/767/20 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги Фермерського господарства з відокремленою садибою "Зоря Каховщини" задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просило вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020р. апеляційну скаргу залишено без руху. Судом встановлено строк скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.01.2021р., у зв`язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги як у визначений судом строк, так і протягом розумного строку, остання була повернена Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області без розгляду.

15.02.2021р. Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області вдруге звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.12.2020р. у справі №923/767/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021р. вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.12.2020р. у справі №923/767/20 відкладено до надходження матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції.

04.03.2021р. матеріали справи №923/767/20 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Разом з апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Херсонській області заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні в обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено про попереднє звернення відповідача до суду апеляційної інстанції та про те, що у апелянта було відсутнє фінансування для оплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

У якості доказів ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надає до суду копії виписок по рахунках по КЕКВ 2800, відповідно до яких на момент подання заяви щодо усунення недоліків апеляційної скарги у апелянта були відсутні грошові кошти, необхідні для сплати судового збору. Одразу після надходження грошових коштів по КЕКВ 2800, судовий збір було сплачено. Беручи до уваги наведені обставини, скаржник просить суд визнати пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин та поновити його.

Колегія судів враховує, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області є державною бюджетною установою, виплати якої здійснюються в межах бюджетних асигнувань, передбачених кошторисом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Більш того, суд звертає увагу, що доводи заявника про відсутність коштів на рахунках управління не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015р. №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який станом на день звернення з даним позовом до суду є чинним і в установленому законом порядку не змінений і не скасований, Кабінет Міністрів України було зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Аналогічний підхід до оцінки поважності причин пропуску строку оскарження було висловлено Верховним Судом у справі №820/692/17 (постанова від 23.01.2018р.), у справі №225/2738/16-а (постанові від 26.01.2021р.) та застосовано в інших справах.

Вищезазначене підсумовується у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії . Суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги, щодо наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору у попередньому поданні апеляційної скарги та зі сплатою повної суми судового збору у даному разі.

Судова колегія зазначає, що враховуючи норми чинного законодавства, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними та строк на апеляційне оскарження поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами і труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Згідно з ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до положень ч.3 с. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом ч.1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження, апелянтом не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження.

Суд звертає увагу, що скаржником не надано належних доказів та переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного оскарження судового рішення, а отже, пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, яка подала апеляційну скаргу, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що невжиття суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок виконувати функції і завдання держави, заходів щодо своєчасного оскарження судового рішення не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та надати апелянту строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у передбачені законодавством строки.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що з урахуванням приписів ч.4 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.12.2020р. по справі №923/767/20 залишити без руху.

2. Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням суду доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк, протягом 7 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк