Рішення

від 02.03.2021 по справі 910/13984/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2021Справа № 910/13984/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 910/13984/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"

про розірвання договору та стягнення 12 031,56 грн.

за участю представників:

від позивача: Фоменко Р.О.

від відповідача: Баляба О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" про розірвання договору про надання юридичних послуг №б/н від 19.12.2019 та стягнення 12 031,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.102020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 27.10.2020.

У судовому засіданні 09.02.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" задоволено частково.

15.02.2021 позивачем через систему Електронний суд подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат призначено на 02.03.2021.

У судове засідання 02.03.2021 з`явився представник позивача, підтримав заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, просив суд зменшити розмір судових витрат.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" про вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті судом рішення по справі №910/13984/20 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно із попереднім розрахунком позовних вимог у позові, орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становить 7 500,00 грн.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На виконання вище вказаних вимог, 15.02.2021 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/13984/20, відповідно до якої, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу, позивачем надано: ордер серія АІ №1045782 від 27.07.2020, копію договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги №17 від 04.11.2019, укладеного ТОВ "Іст Майнінг Україна" з Адвокатським об`єднанням Арбітріум Ліберум , додаткову угоду №4 від 14.09.2019 до договору, копію акту №1/4 від 04.02.2021, копію платіжного доручення №457 від 04.02.2021 про оплату послуг у сумі 7 500,00 грн, табель обліку робочого часу.

Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається зі змісту п. 3 додаткової угоди №4 від 14.09.2019 до договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги №17 від 04.11.2019, Адвокатське об`єднання, на виконання умов основного договору, зобов`язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу при зверненні до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз про стягнення заборгованості за договором підряду та при розгляді судом цієї заяви.

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору або у фіксованій сумі за надання послуг, яка узгоджується сторонами в кожному окремому випадку (п. 1 додаткової угоди).

За надання правової (правничої) допомоги відповідно до умов п. 3 цієї угоди Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню фіксований гонорар у розмірі 7 500,00 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи договір-доручення про надання правничої (правової) допомоги №17 від 04.11.2019, укладеного ТОВ "Іст Майнінг Україна" з Адвокатським об`єднанням Арбітріум Ліберум , додаткова угода №4 від 14.09.2019 до договору, копія акта №1/4 від 04.02.2021 про надання правничої допомоги, докази сплати витрат на правову допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки такий розмір має бути доведений, документально обґрунтований та окрім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Проаналізувавши акт про надання правничої допомоги та табель обліку робочого часу, суд прийшов до висновку, що час витрачений на надання послуг з документів та розмір є завищеними.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Окрім того, позивачем не надано доказів оплати поштових витрат у сумі 46,00 грн.

Таким чином, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, складність справи та виконані роботи, суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму за надання правничої допомоги позивачу у справі №910/13984/20 до 3 750,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №910/13984/20 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40-А; ідентифікаційний код 31283274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" (87507, Донецька обл., місто Маріуполь, площа ПРАВОБЕРЕЖНА, будинок 17, ідентифікаційний код 35610757) судові витрати на правничу допомогу у сумі 3 750,00 грн.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Майнінг Україна" - відмовити.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 09.03.2021.

Суддя О.В. Гулевець