Рішення

від 03.03.2021 по справі 912/3622/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 рокуСправа № 912/3622/20 Господарський суд Кіровоградської області у складi суддi Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко`логія"

про стягнення 204 351, 75 грн.

Представники:

від прокуратури - Радкевич С.В., посвідчення №058775 від 17.12.2020;

від позивача - Братухін О.Ю., витяг з ЄДРПОУ;

від відповідача - участі не брали.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури (далі - Прокурор), в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" (далі - ТОВ "Еко`логія") про наступне:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення підземних вод в сумі 170 623,48 грн та шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ресурсів в сумі 178 126,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає про те, що всупереч вимогам ст. 35-1 Закону України "Про відходи" ТОВ "Еко`логія", експлуатуючи звалище твердих побутових відходів (ТПВ) м. Олександрія не обладнало його системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату, за проведеним розрахунком збитки, заподіяні Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" державі, внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів та нетоксичних промислових відходів, складають 170 263,48 грн.

Також зафіксовано порушення вимог природоохоронного законодавства щодо несанкціонованого розміщення твердих побутових та нетоксичних промислових відходів на території прилеглій до місця видалення відходів (сміттєзвалища), яке експлуатується Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко`логія". За Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земель, який складає 178 126,37 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.12.2020.

07.12.2020 на адресу суду надійшла заява від позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з прийнятою постановою КМ України від 09.09.2020 №802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції", зокрема про ліквідацію Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (далі - Інспекція). Станом на 07.12.2020 Інспекція знаходиться в стані ліквідації, працівники якої звільнені із займаних посад. 20.10.2020 створено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка ще не розпочала виконувати функції із здійснення нагляду за додержанням вимог природоохоронного законодавства. Викладені обставини об`єктивно позбавляють Інспекцію можливості прийняти участь у судовому засіданні (том 1 а.с. 230).

Протокольною ухвалою від 09.12.2020 господарський суд постановив, на підставі ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи знаходження позивача в стані реорганізації, а також намір прокурора уточнити розмір пред`явлених до стягнення вимог, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 23.12.2020.

16.12.2020 на адресу господарського суду від Прокурора надійшла заява, відповідно до якої Прокурор, посилаючись на норми ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, просить зменшити позовні вимоги у справі № 912/3622/20, а саме :

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення підземних вод в сумі 170 623,48 грн та шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ресурсів в сумі 33 728,27 грн; повернути надмірно сплачений судовий збір (а.с. 239-241 том 1).

Ухвалою суду від 23.12.2020 прийнято до розгляду заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог (вх. №14036/2020 від 16.12.2020); продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 12.01.2021. Встановлено відповідачу у строк 10.01.2021 подати до суду відзив на позов, з урахуванням заяви прокурора про зменшення розміру позовних вимог від 10.12.2020.

06.01.2021 від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградські області) до господарського суду надійшла заява про заміну позивача - Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області на Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградські області) (а.с. 3 том 2).

12.01.2021 до господарського суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, обґрунтовуючи тим, що позов на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду, з огляду на відсутність законних і правових підстав для представництва прокурором інтересів держави (а.с. 14-17 том 2).

Протокольною ухвалою від 12.01.2021 господарський суд постановив, на підставі ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи заявлене відповідачем клопотання про залишення без розгляду, з урахуванням наміру прокурора подати письмові доводи на клопотання відповідача, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 26.01.2021.

26.01.2021 від Прокурора до господарського суду надійшли заперечення, в яких просить суд залишити без задоволення заяву відповідача про залишення позову без розгляду, враховуючи, що у період з квітня по листопад 2020 року Державна екологічна інспекція вправі була вжити усіх можливих заходів до захисту порушених інтересів держави, однак будь-яких дій вчинено не було (а.с. 24-27 том 2).

Ухвалою суду від 26.01.2021 заяву Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 05.01.2021 про заміну позивача залишено без задоволення. Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду від 12.01.2021 залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 26.01.2021 закрито підготовче провадження у справі №912/3622/20. призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2021.

08.02.2021 на адресу суду від Прокурора надійшла заява про заміну позивача - Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області на її правонаступника - Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (а.с. 45-49 том 2).

08.02.2021 на офіційну електронну пошту господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання не містить кваліфікованого електронного підпису, про що свідчить довідка Господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2021(а.с. 63-64 том 2).

Ухвалою суду від 08.02.2021 заяву Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури про заміну позивача у справі від 04.02.2021 №15/1-2548-20 (вх. №372/21 від 08.02.2021) задоволено. Замінено позивача у даній справі - Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області на її правонаступника - Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" про відкладення розгляду справи від 08.02.2021 повернуто без розгляду. У судовому засіданні з розгляду справи №912/3622/20 оголошено перерву до 25.02.2021.

25.02.2021 від Прокурора надійшла заява про зміну реквізитів рахунку в прохальній частині позову (а.с. 75-76 том 2).

Протокольною ухвалою від 25.02.2021 на підставі ч. 2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні судом оголошено перерву до 03.03.2021.

02.03.2021 до господарського суду позивачем подано письмові пояснення, в яких зазначається про те, що в діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виявилась у засмічені земельної ділянки, недотриманні природоохоронного законодавства, завдання шкоди, при цьому відповідачем не доведено відсутність його вини, отже враховуючи наведене, позивач вважає, що позовні вимоги Прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню (а.с. 93-95 том 2).

У судовому засіданні 03.03.2021 брав участь Прокурор та представник позивача, представник відповідача участі не брав.

Господарським судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі за адресою місцезнаходження відповідача відповідно до витягу з ЄДР.

Відповідачеві ухвала суду від 25.02.2021 направлена на електронну адресу, що підтверджується відповідною відміткою канцелярії № 729 від 26.02.2021 (а.с. 91 том 2). Також господарський суд враховує, що відповідач обізнаний про наявність відкритого провадження у справі №912/3622/20, що підтверджується присутністю представника відповідача у засіданні суду 12.01.2021.

Господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали господарського суду у справі №912/3622/20 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом ухвал.

Таким чином, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

З огляду на наведене, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов`язковою не визнавалась, та є правом, а не обов`язком учасників справи, господарський суд, з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Частиною 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (враховуючи заміну сторони Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), на яку законодавством покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави.

Так, Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до Прокуратури Кіровоградської області з листом 4-0/1167 від 14.04.2020, в якому, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, просить Прокуратуру звернутись до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державі ТОВ "Еко`логія" порушенням природоохоронного законодавства (том 1 а.с. 27-28).

Статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" територіальним органам Державної екологічної інспекції України надано право пред`являти претензії про відшкодування збитків, завданих державі, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У спірних правовідносинах факт такого порушення контролюючим органом зафіксовано, розмір збитків обраховано, однак жодних претензій щодо їх відшкодування не сформовано та суб`єкту господарювання не надіслано.

З наведеного в сукупності слід зробити висновок, що Прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначає, що Державною екологічною інспекцією не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду.

Держекоінспекцією у Кіровоградській області (позивачем), відповідно до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, затвердженого наказом № 262 від 30.11.2018, наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області № 945 від 20.09.2019, з дотриманням правил ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ч.4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повідомлено, а у подальшому в період з 26.09.2019 по 02.10.2019, на підставі направлення № 703/19 від 03.09.2019, в присутності посадових осіб суб`єкта господарювання, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Еко`логія" (том 1 а.с. 29, 30, 31, 32).

По закінченню перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №19-187, початок перевірки 26.09.2019 - завершення перевірки 02.10.2019, примірник якого 02.10.2019 отримано директором ТОВ "Еко`логія" ОСОБА_1 з відміткою "для ознайомлення" (том 1 а.с. 33, 34-43).

ТОВ "Еко`логія" основним видом діяльності якого є збирання безпечних відходів (38.11), здійснює їх складування в місці видалення відходів - відпрацьований кар`єр, 3400 м до с. Запоріжжя Олександрійського району, географічні координати 48,734384 П.Д. та 33.162761 С.Ш. на відстані 12 км Північно-Східної сторони від м. Олександрія, вздовж автодороги Олександрія -Кременчук, на території Лікарівської сільської ради.

Відповідно до інформації з Публічної кадастрової карти України (map.land.gov.ua) земельна ділянка площею 3,0 га, на якій здійснюється складування відходів має кадастровий номер 3520384600:02:000:7501, цільове призначення 11.04 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури, будівництва звалища твердих побутових і нетоксичних промислових відходів (НПВ) (том 1 а.с. 171-174).

Зазначена земельна ділянка виділена для розміщення звалища твердих побутових відходів (ТПВ) на підставі рішення Олександрійської районної ради від 21.03.2007 № 125 (том 1 а.с. 170).

Вказаним рішенням Олександрійської районної ради погоджено надання в постійне користування комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради земельної ділянки площею 3,0 га за рахунок земель запасу колишнього піщаного кар`єру на території Лікарівської сільської ради для організації, обслуговування міського звалища твердих побутових і нетоксичних промислових відходів (том 1 а.с. 66).

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 14.03.2008 прийнято в експлуатацію І пусковий комплекс звалища твердих побутових відходів та нетоксичних промислових відходів в м. Олександрії Кіровоградської області замовником будівництва якого є управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації та Олександрійська міська рада, підрядником - ПП "Екологія" (том 1 а.с. 44-46).

Комітет містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради за договором від 12.05.2008 функції з утримання та обслуговування цього звалища твердих побутових відходів передав ПП "Екологія" (том 1 а.с. 136-137).

За договором про передачу прав на обслуговування звалища ТПВ (звалища твердих побутових відходів м. Олександрія) від 18.06.2015 б/н правоволоділець ПП "Еко`логія" за згодою управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради (Замовник), передала правонабувачу ТОВ "Еко`логія" право на утримання та обслуговування звалища твердих побутових відходів м. Олександрії, що знаходиться на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району набуте правоволодільцем за договором від 12.05.2008. Одночасно з переданням цього права на правонабувача покладено всі обов`язки, визначені договором від 12.05.2008 (том 1 а.с. 134-135).

Крім зазначеного, дія Договору від 12.05.2008 не припиняється укладенням Договору від 18.06.2015, а вважається продовженим на тих самих умовах для правонабувача - ТОВ "Еко`логія" (п. 2.3 Договору від 18.06.2015).

Паспортом місця видалення відходів (паспорт МВВ) реєстраційний № 51, дата реєстрації 10.12.2008, назва МВВ - Міське звалище твердих побутових відходів, визначено власника МВВ - ГІП "Еко`логія", водночас починаючи з 2016 року, а також згідно з Доповненням до паспорта МВВ № 51 від 10.12.2008, зареєстрованим 24.05.2019, власником МВВ визначено ТОВ "Еко`логія".

МВВ є діючим, проектний обсяг МВВ, згідно з паспортом, складає 405000 т/рік, розрахунковий термін експлуатації - 10-15 років, площа запроектованої земельної ділянки зайнятої МВВ - 3,0 га (том 1 а.с. 47-62, 97-113).

МВВ розміщене на відстані 2,8 км. від р. Мала Березівка, геоморфологічна прив`язка - яр, глибина залягання підземних вод 10-15 м, якісна оцінка захищеності підземих вод - умовно захищені, потужність зони аерації) 5-Ю м., склад і будова аерації пісок.

За техніко-технологічними характеристиками: МВВ по типу є заглибленим в землю, насипне; наявність фільтраційних явищ визначена, як стік у період атмосферних опадів; із засобів захисту навколишнього природного середовища від забруднення визначено глинистий донний ізоляційний екран, бортові ізоляційні екрани відсутні, дренажні канави відсутні (том 1 а.с. 51).

Зона аерації є відкритою системою, оскільки у ній та через неї весь час протікають процеси обміну речовиною між зовнішнім, найбільш відкритим середовищем - атмосферою і постійним горизонтом ґрунтових вод. Перенесення вологи в зоні аерації забезпечує формування запасів та хімічного складу ґрунтових і підземних вод (в залежності від властивостей зони аерації).

За однорідного складу зони аерації достатньо великої потужності (не менше 10 м) і сталого положення вільної поверхні ґрунтових вод в природних умовах, в зоні аерації, згідно виділяють три характерні області: нижню, середню та верхню, розподіл вологості у яких здійснюється від І до IV де:

I - область активного водообміну (верхня) - поверхня грунту, їй потужність від 1 ...1,5 м (від поверхні) в глинах, до 5...8 м у легких породах;

II - область невисокої стабільної вологості - область транзиту(середня), її потужність залежить від загальної потужності зони аерації. За малої потужності зони аерації і відповідних кліматичних умов, ця область може бути відсутня тоді верхня область переходить безпосередньо у нижню. Вологість в області транзиту залишається постійною навіть за відсутності живлення згори;

III - нижня або область високої вологості - поверхня ґрунтових вод, яка починається від вільної поверхні ґрунтових вод, на границі якої вміст вологи в грунті відповідає повній вологоємності.

IV - область повного насичення або повна вологоємність - поверхня ґрунтових вод.

Як зазначено Прокурором у позові, під час перевірки, ТОВ "Еко`логія" надано відомості про системи спостережень за якістю вод та грунтів у районі МВВ. Моніторинг якості підземних вод здійснюється через одиничну свердловину (протокол дослідження питної води від 01.08.2018 № 374, відповідно до якого вода по органолептичним показникам: кольоровість, мутність, та вмісту заліза не відповідає вимогам ДержСанпін 2.2.4-171-10.

Згідно Звіту (наданим відповідачем під час здійснення його планової перевірки) про проведення лабораторних досліджень впливу відходів, розміщених на міському звалищі ТПВ, розташованого на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району па стан атмосферного повітря, підземних прісних вод та грунтів, розроблений ТОВ "НТЦ ОБЛВОДГОСП-ПРОЕКТ" у 2017 році основним джерелом забруднення ґрунту є фільтратні стоки сміттєзвалища, які накопичуються в ґрунтах та внаслідок атмосферних опадів потрапляють у об`єкти довкілля. Фільтрат, проходячи через товщину відходів збагачується токсичними речовинами, що входять до складу відходів або які є продуктами їх розкладу (том 1 а.с. 179-187).

Відповідно до цього звіту фільтрат містить забруднення, які характеризуються наступними показниками, мг/м3:

ХСК- 1500-51 тис.

БСК- 1500-4800

сульфати - 650-2900

хлориди - 650-2900

залізо-200-1700

Відповідно до положень ст. 35-1 Закону України "Про відходи" поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил. Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах. Забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Як встановлено плановою перевіркою ТОВ "Еко`логія" порушуються Правила експлуатації полігонів побутових відходів, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 435 від 01.12.2010, де серед інших, пункт 5.10, цих Правил, а саме, відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Згідно з вимогами п. 5.11 розділу V "Екологічна та санітарна безпека" Правил експлуатації полігонів побутових відходів, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 435 від 01.12.2010 полігон побутових відходів повинен бути оснащений системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Фільтрат - рідка фаза, що утворюється на полігоні побутових відходів при захороненні твердих побутових відходів з вологістю понад 55% та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона (п.1.3 Правила експлуатації полігонів побутових відходів).

Згідно з п. 3.105 ДБН Полігони ТПВ Основні положення проектування ДБН В.2.4-2-2005 (далі - ДБН) при проектуванні полігона ТПВ передбачаються заходи, спрямовані на зменшення кількості фільтрату: тимчасові протифільтраційні завіси, дамби, а також передбачати такі схеми складування ТПВ, при яких забезпечується мінімальне надходження води з незаповненої площі карт ТПВ.

Для збирання і відведення фільтрату з майданчиків складування ТПВ проектують дренажну систему, яка складається з шарового дренажу (галька або щебінь) та дренажних труб. Матеріали, які використовують для улаштування шарового дренажу і дренажних труб, повинні бути хімічно і біологічно стійкими і підбиратися так, щоб хімічно-фізичні властивості фільтрату та механічна дія ТПВ не приводили б до відмови в роботі системи ( п.3.106 ДБН)

Для відведення фільтрату використовують труби, поверхня яких на 2/3 має бути перфорованою або мати прорізи. Труби укладаються на поверхні гідроізолювального шару так, щоб фільтрат відводився зі всієї основи полігона ТПВ (3.108 ДБН).

Фільтрат, що утворюється на полігоні, збирається в контрольні ставки, а потім направляється на очистку. До стадії очистки фільтрату має бути передбачена його груба сепарація, седиментація, розподіл фаз (п. 3.110 ДБН).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища стосовно керівника - директора ТОВ "Еко`логія" 02.10.2019 складено протокол № 192073 про вчинення порушення вимог ст. ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", адміністративна відповідальність за яке передбачена ст. 82-6 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (постанова №192073 від 02.10.2019, скерована для примусового виконання).

Пунктом т) ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" визначено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами .

Статтею 33 цього Закону встановлено вимоги щодо зберігання та видалення відходів. Зокрема визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

За приписами п. 5.10 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 435 від 01.12.2010 контроль за станом підземних вод має проводитись щокварталу через спостережні свердловини, кількість, розташування і глибина яких встановлюються згідно з проектом полігона.

Згідно з ДБН Полігони ТПВ Основні положення проектування ДБН В.2.4-2-2005 для контролю за станом підземних вод проектуються контрольні свердловини, місця розташування яких погоджується із гідрогеологічною службою та санітарно-епідеміологічними станціями. Одна контрольна свердловина закладається вище полігона за потоком ґрунтових вод, а одна-дві -нижче полігона. Свердловини проектуються на всю зону активного водообміну. Конструкція свердловин повинна забезпечувати захист підземних вод від випадкових забруднень, можливість водовідливу і відкачування, а також зручність відбирання проб води. Перелік показників, за якими проводяться аналізи, і періодичність відбирання проб обґрунтовують у проекті моніторингу полігонів ТПВ. 3.64.

Проект полігону - звалища ТПВ та НПВ в м. Олександрія для перевірки державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища та проект моніторингу полігону не представлений. Разом з тим, згідно з Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 14.03.2008, останній не містить відомостей про будівництво спостережних свердловин на звалищі ТВП та НПВ в місті Олександрії Кіровоградської області (І пусковий комплекс).

На підставі Акту перевірки №19-187, та зважаючи на неможливість визначення характеру впливу сміттєзвалища на водні об`єкти у спосіб відбору контрольних проб через мережу свердловин, з урахуванням довідки Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології від 22.10.2019 про кількість опадів за період липня-вересня 2019 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 (зі змінами та доповненнями), проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі у період з 01.07.2019 по 30.09.2019 внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів та нетоксичних промислових відходів.

Відповідно до пункту 11.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових та промислових відходів, здійснюється за формулою.

Розрахунковий період рекомендується приймати за квартал (3 місяці). У разі забруднення підземних вод фільтратом приймається, що кількість фільтрату, яка надійшла у підземні води за розрахунковий період, еквівалентна кількості фільтрату, що утворився за той же період, незалежно від того, що з урахуванням коефіцієнта фільтрації частина об`єму фільтрату перейде у підземні води за межами розрахункового періоду.

Відповідно до п. 11.3. Методики у разі неможливості визначення характеру впливу сміттєзвалищ та полігонів на водні об`єкти збитки розраховуються за варіантом забруднення підземних вод (формула (27). У разі неможливості проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату як сміттєзвалищ, так і полігонів твердих побутових та промислових відходів приймається середньо-статистичний вміст забруднюючих речовин у фільтраті згідно з Додатком 11 Методики.

За проведеним розрахунком збитки, заподіяні ТОВ "Еко`логія" державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів та нетоксичних промислових відходів у період з 01.07.2019 по 30.09.2019 складають 170 263,48 грн (том 1 а.с. 151-152).

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 19.02.2019 за № 08-02-8/2748 до ТОВ "Еко`логія" скеровано претензію та розрахунок з вимогою сплатити зазначену суму, проте вказана залишилася без задоволення (том 1 а.с. 150).

Відповідно до ч. 1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", води підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України. Згідно ч.3 ст. 19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у сфері водних відносин - за використанням і охороною вод.

Даний спір виник між державою в особі уповноваженого органу державного нагляду (контролю) та суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність у сфері поводження з відходами про відшкодування майнової шкоди, завданої правопорушенням внаслідок має місце забруднення підземних вод.

За законом спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються, крім іншого, судом у порядку встановленому законодавством - ч. 1 ст. 109 Водного Кодексу України.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст. 1166 ЦК України).

Згідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

За приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 95 Водного Кодексу України передбачено, що усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об`єктів (ст. 96 ВК України).

За правилами ст. 105 Водного Кодексу України підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувані промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Відповідальність за порушення водного законодавства визначена у ст. 110 Водного Кодексу України та має наслідком дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у разі забруднення та засмічення вод.

Відповідно до ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Стаття 32 Закону України "Про відходи" визначено заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище, серед яких заборона вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об`єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами.

Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоромення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства.

Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Вимоги щодо поводження з побутовими відходами, визначено ст. 35-1 Закону України "Про відходи". Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил. Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах. Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах. Забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Як встановлено матеріалами справи, всупереч вимогам ст. 35-1 Закону України "Про відходи" ТОВ "Еко`логія", експлуатуючи звалище твердих побутових відходів (ТПВ) м. Олександрія не обладнало його системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату, про що 08.10.2019 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області вказаному товариству внесено припис № 19/172 з вимогою усунути зазначене порушення, який залишився без відповіді (том 1 а.с. 142-143).

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність (ст. 42 Закону України "Про відходи") за:

а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; ...

и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (ст. 43 Закону України "Про відходи").

Частиною 1 п. "л" ст. 17 Закону України "Про відходи" визначено обов`язок суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

За правилами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

З підстав викладеного, господарський суд вважає обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимога Прокурора щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення підземних вод в сумі 170 623,48 грн.

Перевіркою Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Еко`логія", що проведена у період з 26.09.2019 по 02.10.2019, зафіксовано порушення вимог природоохоронного законодавства щодо несанкціонованого розміщення твердих побутових та нетоксичних промислових відходів на території прилеглій до місця видалення відходів (сміттєзвалища), яке експлуатується ТОВ "Еко`логія".

Під час перевірки проведено обстеження сміттєзвалища та залучено фахівця для проведення геодезичних робіт для встановлення меж земельної ділянки, на якій фактично складуються відходи, здійснено фотографування території полігону та під`їзного шляху пристроєм Samsung.

Зважаючи на неможливість у визначені для проведення планової перевірки строки отримати відповідну геодезичну інформацію та відобразити її результати безпосередньо в Акті № 19-187 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища зроблено відповідну про те, що після отримання результатів проведених геодезичних робіт та уразі порушення вимог ст. 35 Закону України "Про охорону земель" до відповідальних осіб буде вжито заходів адміністративного та цивільного правового впливу.

З урахуванням геодезичних робіт встановлено фактичне використання земельної ділянки площею 5 586м2 поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 3520384600:02:000:7501 із розміщенням на ній твердих побутових та нетоксичних промислових відходів.

Уповноваженою особою державної екологічної інспекції у Кіровоградській області 24.10.2019 за вказаним фактом складено протокол №192159 про адміністративне правопорушення стосовно директора ТОВ "Еко`логія" та 04.11.2019 за наслідками розгляду цього протоколу винесено постанову про накладення на керівника суб`єкта господарювання адміністративного стягнення (том 1 а.с. 146, 145).

На підставі зазначених обставин та за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 №149) - далі Методика №171, позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земель, який складає 178 126,37 грн (том 1 а.с. 155).

Вказана Методика №171 встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (пункт 1.2 Методики) та застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів. токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункт 1.3).

Статтею 46 Закону України "Про охорону земель", визначено, що при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:

- запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення;

- знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Земельні ресурси сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві.

Земля - поверхня суші з грунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею (ст. 1 Закону України "Про охорону земель").

Засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів - п. 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з визначенням п. 3.2 Методики №171 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель - пункт 3.3 зазанченої Методики.

У розділі 5 Методики №171 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства наведено порядок обчислення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (п. 5.2), а розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6) - п. 5.5 Методики.

Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, розраховується за пп. 4.7.1 цієї Методики № 171 та використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (Г03).

Відповідно до правил п. 4.7.1 зазначеної Методики №171 грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь, зазначених нижче, по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування):...є) для відкритих земель - до нормативної грошової оцінки пасовищ: 0,5.

За умовами Договору від 12.05.2008, відповідно до його пп. 7.1. п. 7 виконавець (з урахуванням Договору від 18.06.2015 ним є ТОВ "Екологія"), зобов`язується забезпечити якісне та належне утримання. приймання, сортування та захоронення твердих побутових та нетоксичних промислових відходів і прилеглої території відповідно до вимог законодавства, нормативних документів та умов Договору.

Статтею 13 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами - стаття 211 ЗК України.

З підстав викладеного, господарським судом встановлено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства України, в наслідок чого засмічено земельну ділянку площею 5 586 м2 твердими побутовими та нетоксичними промисловими відходами.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 12.11.2019 за № 08-8/2682 до ТОВ "Еко`логія" направлено претензію та розрахунок з вимогою відшкодувати шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельних ресурсів побутовими та нетоксичними промисловими відходами на суму 178 126,37 грн, проте вказана претензія залишилася без задоволення (том 1 а.с. 154, 155).

Разом з тим, господарським судом враховано, що 16.12.2020 на адресу господарського суду від Прокурора надійшла заява, відповідно до якої Прокурор, посилаючись на норми ст. 46 Господарського процесуального кодексу України просить, зокрема, п.п. 2 та 3 прохальної частини позову викласти відповідно у редакції: "2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ресурсів в сумі 33 728,27 грн, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок" (том 1 а.с. 239-241).

В обґрунтування вказаної заяви Прокурор зазначив про те, що Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області (позивач) 13.11.2020 надіслано до Кіровоградської обласної прокуратури повідомлення про внесення змін до розрахунку розміру шкоди, яка заподіяна відповідачем порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ресурсів, за яким така шкода складає 33 728,27 грн (том 1 а.с. 242).

25.08.2020 позивачем направлено відповідачу лист про відшкодування збитків №82-0/2484 у розмірі 33 728,27 грн, який відповідачем залишено без розгляду (том 1 а.с. 243, 244).

Враховуючи те, що Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області внесено зміни до розрахунку розміру шкоди відповідно до претензії про відшкодування збитків №08-8/2682 від 12.11.2019 із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки одиниці площі сільськогосподарських угідь (пасовищ), а також ухвалою суду від 23.12.2020 прийнято до розгляду заяву Прокурора про зменшення розміру позовних вимог, отже розмір збитків завданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ресурсів становить 33 728,27 грн.

За проведеним розрахунком збитки, заподіяні ТОВ "Еко`логія" державі внаслідок засмічення земельних ресурсів становить 33 728,27 грн (том 1 а.с. 244-245).

Розміщення відходів на відкритому ґрунті, що прямо заборонено природоохоронним законодавством, і сам факт такого розміщення відходів на відкритому ґрунті є достатнім для доведення обставини забруднення землі та застосування Методики для розрахунку збитків від такого забруднення (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2020 справа № 912/3374/19).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 02.10.2019 № 192073 директора Товариства визнано винним у порушенні правил експлуатації полігону для зберігання відходів. Постанова не оскаржувалась та не скасован (а.с. 159 том 1).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.11.2019 № 192159 директора Товариства визнано винним у засміченні земельної ділянки. Постанова не оскаржувалась та не скасована (а.с. 145 том 1).

При цьому, господарський суд враховую правову позицію апеляційної інстанції, а саме: Центрального апеляційного господарського суду, в постанові якого від 22.05.2020 у справі №912/3374/19 зазначається, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, колегія суддів визнає як такі, що мають преюдиційне значення при розгляді даної справи обставини встановлені постановою про накладення адміністративного стягнення щодо дій відповідача по забрудненню земельної ділянки.

У зв`язку з тим, що вищевказаними постановами директора ТОВ "Еко`логія" визнано винним у порушенні правил експлуатації полігону для зберігання відходів та у засміченні Товариством земельної ділянки, то ці обставини не підлягають доказуванню.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 167 Земельного кодексу України та ст. 45 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що господарська діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відходи", відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

У відповідності до ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно приписів ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

З урахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, враховуючи наведені у поясненнях до суду та необхідні для покладення на відповідача, у вигляду збитків, відповідальності - складові елементи, господарський суд вважає доведеними та такими, що відповідачем не спростовані, у зв"язку з чим, господарський суд вважає обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ресурсів в сумі 33 728,27 грн.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Проте, як зазначається Прокурором та не спростовується відповідачем, завдані довкіллю збитки відповідачем добровільно не відшкодовані.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у забрудненні підземних вод та засмічення земельної ділянки відходами; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення підземних вод в сумі 170 623,48 грн та шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ресурсів в сумі 33 728,27 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи заяву Прокурора про зменшення позовних вимог та нової ціни позову - 204 351,75 грн сума судового збору, що підлягає сплаті становить 3 065,28 грн (1,5 % від ціни позову) (том 1 а.с. 239-241).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За вказаних обставин та з урахуванням клопотання Прокурора №15/1-142вих-20 від 10.12.2020 про повернення Прокуратурі сплаченого судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог, господарський суд вважає за необхідне повернути 2 165,99 грн надмірно сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення №1717 від 02.10.2020, оригінал якого залишається в матеріалах справи №912/3622/20.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" (проспект Соборний (Леніна) буд. 118 кв. 148, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 39771380) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (Дніпропетровська область, м. Кривій Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92, код 43877118) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення підземних вод в сумі 170 623,48 грн та шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок засмічення земельних ресурсів в сумі 33 728,27 грн зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок Місцевого бюджету Приютівської селищної ради, код 37918230, розрахунковий рахунок №UA838999980333129331000011495 в ГУК у Кіровоградській області/пгПриютівка, код надходження 24062100.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" (проспект Соборний (Леніна) буд. 118 кв. 148, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 39771380) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. В.Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 065,27 грн на розрахунковий рахунок №UА918201720000035215073004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - УК у м. Кроп./м. Кропивницький/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ідентифікаційний код 37918230, р/р UA278999980313111206083011559) Кіровоградській обласній прокуратурі (ЄДРПОУ 02910025, Банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600, вул. В. Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006) 2 165,99 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1717 від 02.10.2020, оригінал якого залишається в матеріалах справи №912/3622/20.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оригінал рішення направити: Кіровоградській обласній прокуратурі за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Пермська, 4.

Примірники рішення направити:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко`логія" на електронну пошту: al-grig@ukr.net.

Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на електронну пошту: pdn@dei.gov.ua.

Дата складення повного рішення 09.03.2021

Суддя Л.С. Вавренюк