Постанова

від 23.02.2021 по справі 911/1475/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. Справа№ 911/1475/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 23.02.2021 року у справі №911/1475/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Лівобережного відділу державної служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020, повний текст якої складено 17.12.2020

у справі №911/1475/16 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Нова"

про стягнення 22 292,03 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.06.2016 у справі №911/1475/16 позов ТОВ Компанія Нотапс задоволено частково та стягнуто солідарно з ТОВ ПК Трейдсервісгруп та ТОВ Зоря-Нова на користь ТОВ Компанія Нотапс 13 344,31 грн пені, 761,84 грн процентів річних, 7 882,80 грн інфляційних втрат; стягнуто з ТОВ ПК Трейдсервісгруп на користь ТОВ Компанія Нотапс 679,63 грн судового збору, 1 479,61 грн витрат на послуги адвоката; стягнуто з ТОВ Зоря-Нова на користь ТОВ Компанія Нотапс 679,63 грн судового збору, 1 479,61 грн витрат на послуги адвоката.

На виконання рішення суду від 06.06.2016 у справі №911/1475/16, яке набрало законної сили 24.06.2016, Господарським судом Київської області видано накази від 30.06.2016 №911/1475/16 про примусове виконання рішення.

26.11.2020 від ТОВ Компанія Нотапс до Господарського суду Київської області надійшла скарга від 25.11.2020 №25-1/11 на дії та бездіяльність державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) по справі №911/1475/16, в якій просить:

- прийняти та задовольнити скаргу ТОВ Компанія Нотапс на дії та бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчих провадженнях № 57332528 та № 57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі №911/1475/16;

- визнати дії державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчих провадженнях № 57332528 та № 57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі №911/1475/16, котрі виразились у винесенні постанов від 17.11.2020 про повернення наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , протиправними, передчасними та незаконними;

- визнати незаконними та скасувати постанови Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.11.2020 про повернення наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження ;

- визнати за період із 28.04.2020 по 17.11.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчих провадженнях № 57332528 та № 57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі №911/1475/16.

Скарга обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2019 у справі № 911/1475/16 задоволено скаргу ТОВ Компанія Нотапс на дії та бездіяльність державного виконавця, зокрема визнано недійсними та скасовано постанови державного виконавця від 04.11.2019 про повернення виконавчих документів стягувачеві.

Скаржник твердить, що на виконання вказаної ухвали від 02.12.2019 орган ДВС в порядку ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження був зобов`язаний відновити виконавчі провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення суду.

Проте виконавчі провадження не було відновлено. Натомість, 01.04.2020 державним виконавцем було винесено постанови про передачу виконавчих проваджень від Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та 01.04.2020 начальником відділу винесено постанови про скасування виконавчої дії від 04.11.2019 про повернення ВД стягувачу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 по справі №911/1475/16 зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право замовника) шляхом відновлення виконавчих проваджень №57332528 та №57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 із врахуванням ст. 41 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвала суду виконана не була, виконавчі провадження за постановою державного виконавця відновлені не були, відтак для стягувача не розпочався встановлений частиною 2 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження місячний строк для пред`явлення наказів до виконання, накази повторно до відділу ДВС пред`явлені не були і фізично знаходяться у стягувача.

Однак, 17.11.2020 державним виконавцем винесено постанови Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про повернення наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , що на думку скаржника є протиправним та незаконним.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1475/16 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) по справі № 911/1475/16 задоволено повністю.

Визнано протиправними, передчасними та незаконними дії державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчих провадженнях № 57332528 та № 57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі №911/1475/16, які полягали у винесені постанов від 17.11.2020 про повернення наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі №911/1475/16 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Визнано недійсними та скасовано постанови Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.11.2020 про повернення наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Визнано за період з 28.04.2020 по 17.11.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчих провадженнях № 57332528 та № 57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, скаржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1475/16 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчих провадженнях №57332528 та №57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16. Крім того, скаржником було заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1475/16. Також скаржником заявлено клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору до розгляду справи по суті.

Скаржник в апеляційній скарзі не наводить у чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість ухвали, а лише вказує на те, що ним вживались всі необхідні, можливі та у повному обсязі заходи примусового виконання рішення суду. Також просить врахувати надіслані до суду першої інстанції його заперечення на скаргу позивача та взяти до уваги додані до них копії документів виконавчого провадження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021, справу №911/1475/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

19.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшло платіжне доручення №1900 від 12.01.2021 про сплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 апеляційну скаргу Лівобережного відділу держаної служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1475/16 залишено без руху.

02.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду, а саме докази направлення апеляційної скарги ТОВ "ПК Трейдсервісгруп".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 поновлено Лівобережному відділу держаної служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 14.12.2020 якої складено 17.12.2020 у справі №911/1475/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережного відділу держаної служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1475/16; розгляд апеляційної скарги Лівобережного відділу держаної служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1475/16 призначено на 23.02.2021 на 11:20 год.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ять днів з дня вручення даної ухвали.

09.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Компанія "Нотапс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

23.02.2021 в судове засідання з`явився лише представник ТОВ "Компанія "Нотапс", інші учасники справи наданим їй процесуальним правом не скористалися та у судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення її не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності вказаних учасників справи.

Представник ТОВ "Компанія "Нотапс" у даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарг та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів, заслухавши пояснення представника ТОВ "Компанія "Нотапс", дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

В силу положень статті 124 Конституції України та статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною першою статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, законодавчо закріплено імперативний обов`язок державного виконавця (усіх рівнів відповідно до визначеної структури) дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, постановою Лівобережного відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02.10.2018 відкрито виконавче провадження № 57332587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/1475/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Зоря-Нова на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс 2 159,24 грн, з яких: 1 479,61 грн витрат на послуги адвоката та 679,63 грн судового збору.

Постановою Лівобережного відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02.10.2018 відкрито виконавче провадження № 57332528 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/1475/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Зоря-Нова на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс 21 988,95 грн, з яких: 13 344,31 грн пені, 761,84 грн три проценти річних, 7 882,80 грн інфляційних втрат.

Постановами Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у м. Маріуполь Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Харків) від 04.11.2019 № 57332587 та № 57332528 повернуто виконавчі документи стягувачу без виконання на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

У відповідності до вказаних постанов оригінали наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі №911/1475/16 були повернуті скаржнику.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2019 у справі №911/1475/16 задоволено скаргу ТОВ Компанія Нотапс на дії та бездіяльність державного виконавця, зокрема визнано недійсними та скасовано постанови державного виконавця від 04.11.2019 про повернення виконавчих документів стягувачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Згідно з ч. 2 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Таким чином, отримавши ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2019, державний виконавець мав відновити виконавчі провадження не пізніше наступного робочого дня про що винести відповідну постанову. Від дати отримання такої постанови для стягувача розпочинає перебіг встановлений частиною 2 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження місячний строк для пред`явлення наказу до виконання.

Проте, державним виконавцем вимоги закону виконані не були.

Водночас, згідно інформації про виконавчі провадження №57332587 та №57332528 в АСВП (роздрукованої станом на 25.11.2020 і додатної до скарги), 01.04.2020 державним виконавцем було винесено постанови про передачу виконавчих проваджень №57332587 та №57332528 від Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у зв`язку із реорганізацією.

01.04.2020 начальником відділу Лівобережного відділу ДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанови у ВП №57332528 та у ВП №57332587 про скасування процесуального документу, якими скасовані документи "Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу" від 04.11.2019, що видані Голояд О.В. в обох виконавчих провадженнях.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 по справі № 911/1475/16 зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право замовника) шляхом відновлення виконавчих проваджень № 57332528 та № 57332587 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 із врахуванням ст. 41 Закону України Про виконавче провадження . Вказана ухвала суду від 27.04.2020 набрала законної сили.

Проте, за період з грудня 2019 і до 25.11.2020 постанови про відновлення виконавчих проваджень винесені так і не були, що вбачається з поданих стягувачем роздрукованих станом на 25.11.2020 Інформацій про виконавчі провадження № 57332587 та № 57332528, стягувач не пред`являв до органу ДВС наявні у нього оригінали наказів.

Водночас, відповідно до постанови Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.11.2020 накази Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 повернуті стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , що на думку скаржника є передчасним, протиправним та незаконним.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 2, 3 статті 13 Закону України Про виконавче провадження арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною 7 статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

У відповідності до ч.4 ст.13 Закону України Про виконавче провадження опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження ).

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч.5 ст.18 Закону України Про виконавче провадження ).

Частинами 1-2 статті 48 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Закону України Про виконавче провадження виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч. 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з ч.8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Наявна в матеріалах справи роздрукована станом на 25.11.2020 Інформація про виконавчі провадження № 57332587 та № 57332528 за оскаржуваний період з 28.04.2020 по 17.11.2020 не містить жодних відомостей про дії державного виконавця, спрямовані на виконання судового рішення. При цьому, оригінали наказів Господарського суду у справі №911/1475/16 знаходяться у стягувача і до повторного виконання не пред`являлися у зв`язку зі відсутністю постанов про відновлення виконавчих проваджень в порядку ст.41 Закону України Про виконавче провадження .

Викладене свідчить, що державним виконавцем не вчинено дій щодо відновлення виконавчих проваджень №57332528 та №57332587 у порядку та строки, встановлені ч.1 ст.41 Закону України Про виконавче провадження та протягом строку до 17.11.2020 не вчинено належних та достатніх дій до виконання рішення суду.

Постанови від 17.11.2020 №№ 57332528, 57332587 про повернення виконавчого документа стягувачу, були винесені на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

У вказаних постановах державним виконавцем було зазначено, що (мовою оригіналу): за результатами пошуку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з відповіді Головного управління статистики у Донецькій області встановлено, що місце знаходження ТОВ Зоря-Нова (код ЄДРПОУ 33129568): Шахтарський район, с. Золотарівка, вул. Ломоносова, 2, тобто підприємство не здійснило перереєстрацію на підконтрольній українській владі території. Постановами від 15.07.2015, 13.07.2016, 14.07.2016, ВП №№ 57332528, 57332587 16.05.2016 про арешт майна боржника було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, відомості про обтяження внесено до відповідних державних реєстрів. На підставі відповіді з ДФС про наявність у боржника рахунків було накладено арешти на кошти боржника, державним виконавцем згідно вимог чинного законодавства до установ банків направлялися платіжні вимоги, але кошти на відповідний рахунок відділу ДВС не надходили у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника. Після повторного направлення платіжних вимог до установ банків, встановлено, що згідно відміток банківських установ на платіжних вимогах кошти на рахунках боржника відсутні. Згідно реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та державного реєстру Іпотек встановлено, що боржником зареєстровано нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: с. Золотарівка та с. Дубівка Шахтарського району, тобто на території непідконтрольній українській владі, що унеможливлює вчинення виконавчих дій на такій території. Згідно відповідей з МВС України та Держпродспоживслужби в Донецькій області встановлено, що за боржником зареєстровано транспортні засоби та сільськогосподарська техніка. Транспортні засоби та сільськогосподарська техніка були оголошені у розшук але на теперішній час не розшукані. Згідно відповіді з Головного управління національної поліції у Донецькій області встановлено, що транспортні засоби, що належать боржнику ТОВ Зоря-Нова перебувають у розшуку. Згідно відповіді з Головного управління статистики у Донецькій області було встановлено, що ТОВ Зоря-Нова за 2017, 2018, 2019, 2020 роки не надавало фінансову та статистичну звітність до органів статистики. Згідно відповіді з ДП Держреєстри України встановлено, що ТОВ Зоря-Нова не зберігає зерно на зернових складах. Згідно відповіді з Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що відсутні записи щодо суден, власником або судновласником яких є ТОВ Зоря-Нова . Згідно відповіді ПАТ Укрзалізниця було встановлено, що інформації про вагони за ТОВ Зоря-Нова , як власника, в АБД ПВ не має. Крім того, зазначене підприємство відсутнє у довіднику Собственники грузових вагонов государств-участников Содружества . Також в інформаційних базах відсутні відомості про зареєстровані локомотиви зазначеного підприємства. Згідно відповіді з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що ТОВ Зоря-Нова серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10% і більше статутного капіталу), відсутнє. Згідно відповіді з ДП Український інститут інтелектуальної власності встановлено, що за результатами пошуку об`єктів промислової власності, що належить ТОВ Зоря-Нова , не виявлено. Згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей, наданий ДП Національні інформаційні системи встановлено, що за вказаними параметрами запиту щодо видання ТОВ Зоря-Нова довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування рухомим майном, в Єдиному реєстрі довіреностей інформація відсутня. Згідно відповіді з ГУ ДФС у Донецькій області встановлено, що ТОВ Зоря-Нова (код ЄДРПОУ 33129568) серед платників земельного податку та інших зборів, котрі справляються за користування землею, та повідомлено, що земельна ділянка, за якою зареєстрована ТОВ Зоря-Нова знаходиться на непідконтрольній території України. ТОВ Зоря-Нова перебуває за основним місцем обліку у Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Шахтарський район) з 12.12.2014. ТОВ Зоря-Нова не звітує з 2014 року. Остання декларація з плати за землю надана за 2014 рік. Станом на 07.11.2018 у ТОВ Зоря-Нова обліковується податковий борг за платежем 18010600 Орендна плата з юридичних осіб у сумі 34605,96 грн., який виник за період з 30.09.2014 по 30.01.2015. З 22.08.2014 по теперішній час підприємством не здійснювалась сплата за платежем 18010600 Орендна плата з юридичних осіб . Згідно ДП Аграрні реєстри про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками. Згідно відповіді інформація щодо ТОВ Зоря-Нова відсутня у Реєстрі аграрних розписок. .

З наведених підстав державним виконавцем Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було винесено постанови від 17.11.2020 №№ 57332528, 57332587 про повернення виконавчого документа стягувачу та повернуто скаржнику (стягувачу) виконавчі документи - накази Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16.

Водночас, відомості про вчинення дій, та документи, які зазначені у постановах від 17.11.2020 в АСВП відсутні. Дати вчинення дій та дати, а також інші реквізити документів, на які посилається державний виконавець, у постановах не зазначені. Між тим, періодичність проведення перевірок майнового стану боржника чітко визначена Законом України Про виконавче провадження , і такі перевірки не мають вчинятись виконавцем одноразово. Тобто, такі перевірки мають вчинятися виконавцем систематично.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.08.2018 по справі №911/167/17 та від 18.07.2018 по справі № 915/1294/13.

Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

У свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.08.2019 по справі №913/438/16.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність незаконної бездіяльності державного виконавця у виконавчих провадженнях №57332528 та №57332587 за період з 28.04.2020 по 17.11.2020. Також дії державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо винесення постанов від 17.11.2020 про повернення наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження є протиправними, передчасними та незаконними.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги ТОВ Компанія Нотапс на дії та бездіяльність Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) по справі №911/1475/16.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Посилання скаржника на письмові заперечення на скаргу позивача та доданих до них копії документів виконавчого провадження, які надійшли до суду першої інстанції після прийняття оскаржуваного судового рішення, колегією суддів відхиляються, оскільки останнім відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України не надано доказів, які б безумовно підтверджували неможливості їх завчасного подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Хоча у скаржника було достатньо часу для вчинення відповідних дій, а в силу положень ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.ст.269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Лівобережного відділу державної служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1475/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1475/16 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №911/1475/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 09.03.2021.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала