Постанова

від 03.03.2021 по справі 910/4175/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2021 р. Справа№ 910/4175/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Чуб Д.В.

від відповідача-1: Ходорич О.М.

від відповідача-2: Косянчук Л.Г.

від відповідача-3: Кендюх Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722" та

Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2020 (повний текст рішення складено 12.10.2020)

у справі № 910/4175/19 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722"

до: 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

2) Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

3) Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві;

про відшкодування збитків у розмірі 633 034 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення солідарно з збитків у розмірі 633 034 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних спільних дій відповідачів було знищено об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу на праві власності.

Історія справи та короткий зміст судових рішень

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2019 позов задоволено, стягнуто солідарно з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві та КП "Київблагоустрій" на користь ТОВ "Господарчі товари 1722" грошові кошти - збитки у розмірі 633 034 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 рішення суду першої інстанції змінено, стягнуто солідарно з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві з Департаменту та КП "Київблагоустрій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722" грошові кошти: збитки в розмірі 633 034 грн.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2020 рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 910/4175/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду даної справи, рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2020 позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради та Комунального підприємства "Київблагоустрій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Господарчі товари 1722 104 589 грн. збитків та 1 568 грн. 84 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що саме висновок експерта за результатами будівельно-технічної експертизи №25433/19-44 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 23.09.2019 відображає реальний розмір шкоди, завданої власнику приміщень (літ. В і літ.В-1) по проспекту Рокоссовського, 3/4 у м. Києві внаслідок демонтажу та повністю відповідає матеріалам справи, оскільки в даному випадку було враховано фактичний стан будівлі та ступінь її зносу.

Короткий зміст апеляційних скарг та їх доводів, позиції інших учасників справи

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2020, ТОВ Господарчі товари 1722 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду в частині відмови в позові про стягнення 528 445 грн збитків, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити, стягнувши також судовий збір та витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 16000 грн. В частині стягнення 104589 грн скаржник просить змінити рішення суду від 17.09.2020, стягнувши зазначену суму з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві.

Зокрема, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно зазначив, що при проведенні експертизи УНІСЕ експертом Голубенко І.М. не враховано фактичного зносу знищених будівель, а відтак, саме висновок зазначеної експертизи повинен враховуватись для визначення розміру завданої позивачу шкоди.

КП Київблагоустрій подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ Господарчі товари 1722 , в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві також подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ Господарчі товари 1722 , в якому зазначає про обґрунтованість висновків місцевого апеляційного господарського суду при ухваленні оскаржуваного рішення.

Окрім того, з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду звернувся Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю. При цьому скаржник зазначив, що дії Департаменту щодо видання доручення про демонтаж належних позивачу будівель не є безпосередньою причиною збитків.

КП Київблагоустрій у своєму відзиві на апеляційну скаргу Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради просить Північний апеляційний господарський суд її задовольнити, посилаючись на те, що дії відповідачів не були спільними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 апеляційну скаргу позивача у справі №910/4175/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722" на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у цій справі та призначено до розгляду на 09 грудня 2020 року.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді -доповідачу) (складу суду) від 24.11.2020 апеляційну скаргу відповідача-1 у справі № 910/4175/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху; надано строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду відповідної заяви із зазначенням підстав для поновлення на апеляційне оскарження.

07.12.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 оголошено перерву у розгляді справи №910/4175/19 до 27 січня 2021 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 за клопотанням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/4175/19, відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 27 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 27.01.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.02.2021.

Ухвалою суду від 17.02.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.02.2021.

Ухвалою суду від 24.02.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.03.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 03.03.2021 з`явилися представники усіх учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив її задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача-1 - відмовити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити та відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Присутні у судовому засіданні представники відповідача-2 та відповідача-3 просили задовольнити апеляційну скаргу відповідача-1 та відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, 17.05.2018 КП Київблагоустрій складено приписи на порушення благоустрою за адресою по вул.Рокосовського, 3/4 (Полярна, 7) в Оболонському районі, а саме:

- припис № 1808711 про усунення невстановленою особою порушення пункту 13.3.1 Правил благоустрою (далі - Припис № 1808711). Цим приписом запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а в разі відсутності такої документації - усунути зазначене порушення, демонтувавши тимчасову споруду протягом дня власними силами та відновивши благоустрій (далі - Припис № 1808711);

- припис № 1808713 про усунення ТОВ Господарчі товари пункту 15.3.1 (фактично 13.3.1) Правил благоустрою (далі - Припис № 1808713). Цим приписом запропоновано ТОВ Господарчі товари надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а в разі відсутності такої документації - усунути зазначене порушення, демонтувавши тимчасову споруду протягом дня власними силами та відновивши благоустрій (далі - Припис № 1808713).

17.05.2018 ТОВ Господарчі товари на виконання припису № 1808711 подало до КП Київблагоустрій пакет документів, зареєстрований останнім за вх. № 3791-с 17.05.2018, до якого долучило: технічні паспорти на нежитлові будівлі літер В , В-1 , витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо реєстрації зазначеного майна; Договір оренди земельних ділянок від 24.09.2004; кадастровий план від 09.12.2011.

Листом від 12.06.2018 № 064-4253, адресованим КП Київблагоустрій , Департамент міського благоустрою доручив вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою:

павільйону на вулиці Рокоссовського, 3/4 (вулиці Полярна, 7) у місті Києві, підприємницьку діяльність в якому здійснює фізична особа - підприємець Лопаткіна Н.В.;

будівельного майданчика на проспекті Рокоссовського, 3/4 (Полярна, 7) у місті Києві, підприємницьку діяльність в якому здійснює ТОВ Господарчі товари 1722 (далі - Доручення № 064-4253).

20.06.2018 комісією КП Київблагоустрій на виконання зазначеного доручення складено акт проведення демонтажу павільйону та будівельного майданчика, розміщених у Оболонському районі міста Києва на вулиці Полярній, 7 (вулиця Рокоссовського, 3/4).

ТОВ Господарчі товари 1722 звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування приписів № 1808711 та № 1808713, доручення № 064-4253, визнання протиправними дій Департаменту та КП Київблагоустрій .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 у справі № 826/10623/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано приписи КП Киівблагоустрій від 17.05.2018 № 1808711 та № 1808713, доручення Департаменту міського благоустрою від 12.06.2018 № 064-4253, визнано протиправними дії Департаменту та КП Київблагоустрій щодо проведення знесення нерухомого майна, а саме нежилих будівель літ. В та літ В-1 по проспекту маршала Рокосовського, 3/4 в місті Києві, які належать на праві власності ТОВ Господарчі товари 1722 .

Посилаючись на факти, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, ТОВ Господарчі товари 1722 звернулось з позовом у даній справі. В частині визначення суми завданих йому неправомірними діями відповідачів збитків в розмірі 633 034,00 грн позивач послався на висновок експерта Українського незалежного інституту судових експертизи від 10.05.2019 № 79/04-2019 (заява про уточнення позовних вимог від 19.08.2019).

Не погоджуючись з наданим позивачем висновком експерта УНІСЕ щодо вартості знищених будівель КП Київблагоустрій звернулось до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Висновком експерта зазначеної установи за результатами будівельно-технічної іекспертизи №25433/19-44 від 23.09.2019, визначено, що розмір шкоди, завданої власнику нежитлової будівлі літ. В, загальною площею 47,4 кв.м по проспекту Рокосовського, 3/4 внаслідок демонтажу складає 69019,00 грн., вартість нежитлової будівлі літ. В-1 , загальною площею 22 кв.м - 35570,00 грн. Зазначений висновок експертизи було прийнято судом при новому розгляді справи.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до відповіді КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" за договором купівлі - продажу будівлі (приміщення), укладеним з Представництвом Фонду державного майна України у Мінському районі м. Києва, посвідченим державним нотаріусом 11-ої державної нотаріальної контори м. Києва Гавриловою О.В., ЗАТ Господарчі товари набуло у власність будівлю 1071,1 м 2 за адресою м. Київ, вул. Рокосовського, ѕ та за даними реєстрових книг по нежитловому фонду за адресою в місті Києві просп. Рокоссовського Маршала, 3/4, на праві власності зареєстровано нежитлову будівлю (приміщення) площею 1071,10 кв.м за Закритим акціонерним товариством Господарчі товари на підставі договору купівлі - продажу , посвідченого 14.08.1996.

24.09.2004 між ЗАТ Господарчі товари та Київською міською радою укладений договір оренди земельних ділянок зі строком дії 25 років, об`єктом оренди за яким є земельні ділянки розташовані на просп. Маршала Рокоссовського, 3/4 в Оболонському районі м. Києва загальною площею 2259 кв.м, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування магазину та складу, кадастрові номери - 8000000000:78:011:0013 та 8000000000:78:011:0012.

Товариство з обмеженою діяльністю Господарчі товари створене на підставі чинного законодавства України шляхом реорганізації у формі перетворення Закритого акціонерного товариства Господарчі товари в товариство з обмеженою відповідальністю та є правонаступником щодо всіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства Господарчі товари (п.1.1. Статуту).

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які наявні в матеріалах справи, об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля, літ. "В", загальною площею 47,4 кв.м., реєстраційний номер 1521720280000 та нежитлова будівля літ. "В-1", загальною площею 22,0 кв.м, реєстраційний номер 1521696380000, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Рокосовського Маршала, будинок 3/4, земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер 8000000000:78:011:0012, кадастровий номер 8000000000:78:011:0013, внесені до Державного реєстру речових прав 28.03.2018 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Губернською Н.Л., підстава виникнення права власності: Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 879/1, виданий 15.03.2018, видавник СГ ФОП Вовк Ю.В., форма власності приватна, власник: Товариство з обмеженою відповідальністю Господарчі товари код ЄДРПОУ 21556428.

На запит суду, приватним нотаріусом Губернською Н.Л. надано суду копії документів з електронного реєстру по реєстраційній справі, а саме Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, виконаний СГ ФОП Вовк Ю.В. на замовлення ТОВ Господарчі товари 1722 вих. № 879/1 від 15.03.2018, технічні паспорти на нежитлову будівлю літ В та на нежитлову будівлю літ В-1 , виготовлені 15 березня 2018 року СГ ФОП Вовк Ю.В.

Згідно вказаних технічних паспортів рік побудови нежитлових будівель - 1991. При цьому будівельна вартість, % зносу та інвентаризаційна вартість (балансова) виконавцем не визначені.

Матеріалами справи підтверджено, що на час складання приписів від 17.05.2018, надання Департаментом доручення від 12.06.2018 та здійснення демонтажу, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ Господарчі товари право власності на об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля, літ. "В", загальною площею 47,4 кв.м., реєстраційний номер 1521720280000, та нежитлова будівля літ. "В-1", загальною площею 22,0 кв.м, реєстраційний номер 1521696380000, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Рокосовського Маршала, будинок 3/4, земельні ділянки місця розташування: кадастрові номери 8000000000:78:011:0012 та 8000000000:78:011:0013.

Договір оренди земельних ділянок зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) 04.10.2004.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади встановлені у статті 1173 Цивільного кодексу України, згідно з якою шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Тобто, даною правовою нормою встановлено, що державою підлягає до відшкодування шкода, яка завдана незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування. При цьому, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статті 1173 Цивільного кодексу України передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини органу місцевого самоврядування та його посадової або службової особи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 906/452/18.

Така шкода, відповідно до статті 77 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Главою 29 Цивільного кодексу України унормовано інститут захисту права власності, зокрема, в силу приписів статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Так, вважаючи себе власником нежитлових будівель літ. „В" та літ. „В-1 по проспекту Маршала Рокоссовського, 3/4 у місті Києві, позивач у цій справі прагне відшкодування завданої шкоди його майну, право власності на яке ґрунтується лише на відомостях, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України (в редакції закону, чинного станом на 28.03.2018 - дату проведення державної реєстрації права власності) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17).

У частині 1 статті 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений перелік документів, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав.

З наданих позивачем до матеріалів справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.42, 43) вбачається, що підставою виникнення права власності на нежитлові будівлі літ. „В" та літ. „В-1" по проспекту Маршала Рокоссовського, 3/4 у місті Києві зазначено висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 879/1, виданий 15.03.2018, видавник: С.Г. ФОП Вовк Ю.В., довідка, серія та номер: 879, виданий 03.02.2018, видавник СГ ФОП Вовк Ю.В.

При цьому у зазначеному переліку відсутній висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, однак конструкція цієї норми дозволяє стверджувати, що такий перелік документів не є вичерпним.

В такий спосіб оцінка обставин, пов`язаних із наявністю правових підстав набуття прав на майно та обставин пов`язаних із їх набуттям, покладається на органи, які здійснюють відповідну реєстрацію.

Так, відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

За змістом цього Порядку встановлено, що державна реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Суд касаційної інстанції в постанові від 21.02.2021 ключовим у вирішенні даного судового спору визначив питання з`ясування обставин набуття права власності на нежитлові будівлі літ. „В" та літ. „В-1" по проспекту Маршала Рокоссовського, 3/4 у місті Києві, власником яких вважає себе позивач.

Так, на виконання вказівок, викладених у зазначеній постанові суду касаційної інстанції, обов`язковість яких встановлена ч. 1 ст. 316 ГПК України для суду апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, судом апеляційної інстанції відповідною ухвалою суду від 17.02.2021 було витребувано у позивача докази набуття права власності на зазначені нежитлові будівлі, які були підставою для проведення державної реєстрації права власності на ці об`єкти за позивачем, а також докази присвоєння цим об`єктам поштових адрес.

Позивач вимог цієї ухвали не виконав і відповідних доказів (правовстановлюючих документів) суду не надав.

Таким чином, право власності на зазначене майно позивача ґрунтується лише на відомостях, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та обставинах, встановлених рішеннями судів в адміністративній справі № 826/10623/18, які, як зазначає позивач, мають преюдиціальне значення для даної справи.

Суд апеляційної інстанції звертається до усталеної правової позиції Верховного Суду, яка міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі №909/472/18, від 29.04.2020 у справі №911/1455/19 та від 10.06.2020 у справі №906/585/19, відповідно до якої, суть реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до реєстру, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

В такий спосіб, ототожнювати факт набуття права власності з фактом його реєстрації, а тим більше тлумачити факт реєстрації як підставу виникнення такого права є логічною та юридичною помилкою, намаганням підмінити поняття причини та наслідку.

Виходячи із приписів ст. 386 ЦК України саме власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

В такий спосіб, при розгляді позову про відшкодування шкоди позивач має належним чином підтвердити своє право власності на майно, яке було незаконно знищено (демонтовано), надавши суду відповідні докази.

Водночас за змістом частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини правомірності набуття позивачем права власності на нежитлові будівлі літ. „В" та літ. „В-1" по проспекту Маршала Рокоссовського, 3/4 у місті Києві є недоведеними та документально не підтвердженими належними засобами доказування.

В той же час, фактичні обставини, встановлені рішеннями адміністративних судів зі справи № 826/10623/18 щодо наявності у позивача права власності на вказані об`єкти не можуть розглядатися як преюдиційні у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України при вирішенні даного судового спору, про що було зазначено судом касаційної інстанції у постанові від 21.02.2020. Такі мають обставини входять у предмет доказування цієї справі. При цьому слід зазначити, що згідно усталеної судової практики Верховного Суду преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Отже, обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин.

Також, варто зазначити те, що позивачем не надано доказів сплати податку на нерухоме майно, яке вказано у вищезазначених витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з часу його реєстрації та подання за цей період до податкового органу податкових декларацій з податку на нерухоме майно, доказів відображення у фінансовій звітності вказаного майна у складі нерухомого майна позивача.

Верховний суд у постанові від 21.02.2020 звернув увагу на ймовірність здійснення позивачем самочинного будівництва, виходячи з обставин, встановлених зазначеними рішеннями адміністративних судів.

Частиною 1 статті 375 ЦК України передбачено, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

За положеннями частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті.

Аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки. Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №915/1376/17.

З матеріалів справи (т.1, а.с.42-52) вбачається, що технічний паспорт №879-2 (без номеру) на приміщення по проспекту Рокоссовського 3/4 у м. Києві (літ. „В") та технічний паспорт № 879-3 (без номеру) на приміщення по проспекту Рокоссовського 3/4 у м. Києві („В-1") виготовлені 15.03.2018, а рік побудови цих приміщень - 1991.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 119311990 від 02.04.2018 площа нежитлової будівлі літ. „В" становить 47, 4 кв м. В той же час, згідно технічного паспорту № 879-2 (характеристика будинку, допоміжних будівель, та споруд) на це приміщення) площа основи (забудови) становить 51 кв. м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1199308577 від 02.04.2018 площа нежитлової будівлі літ. „В-1" становить 22 кв м. В той же час, згідно технічного паспорту № 879-3 (характеристика будинку, допоміжних будівель, та споруд) на це приміщення) площа основи (забудови) становить 24 кв. м.

З наведеного вбачається розбіжність у площах вказаних об`єктів. Документів, які засвідчують прийняття цих об`єктів нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

У матеріалах справи також відсутні докази отримання дозвільної документації на здійснення будівельних робіт чи належно затвердженого проекту, а також доказів оформлення за позивачем речового права на земельну ділянку під вказані об`єкти, які розміщені, як зазначив відповідач-2, поза межами орендованої позивачем земельної ділянки (договір оренди земельних ділянок від 04.09.2004, зареєстрований в реєстрі за № 931), про що свідчить звернення позивача до Київської міської ради від 12.06.2018 № К-34600 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, що було підтверджено присутнім у судовому засіданні 03.03.2021 представником позивача.

Таким чином, аналіз сукупності поданих до матеріалів справи доказів дає можливість зробити висновок про відсутність правових підстав для відшкодування шкоди, завданої незаконним демонтажем нерухомого майна, правомірність набуття права власності на яке позивачем не доведено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частиною другою цієї статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на необхідність з`ясування усіх обставин справи, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень та надання їм оцінки, а також опрацювання значної кількості правових позицій, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглянута апеляційним судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Судові витрати

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга відповідача-1 підлягає задоволенню частково, а прийняте у справі рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в частині позовних вимог про стягнення 104 589, 00 грн збитків, судові витрати за розгляд апеляційної скарги підлягають пропорційному розподілу на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій судові витрати, згідно з ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722" залишити без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722".

Апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/4175/19 скасувати в частині солідарного стягнення з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722" 104 589, 00 грн збитків та розподілу судових витрат.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення 104 589, 00 грн збитків відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/4175/19 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари 1722" (04201, місто Київ, ПРОСПЕКТ МАРШАЛА РОКОСОВСЬКОГО, будинок 3/4,ідентифікаційний код юридичної особи 21556428) на користь Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04074, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВИШГОРОДСЬКА, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 34926981) 2 353, 26 грн (дві тисячі триста п`ятдесят три гривні двадцять шість копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи № 910/4175/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 09.03.2021.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак