Постанова

від 01.03.2021 по справі 904/3208/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3208/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Березкіної О.В.

Секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року , ухвалене суддею Рудь І.А., повне рішення складено 07.12.2020 року, у справі № 904/3208/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 131 377,93 грн. за договором суборенди нежитлових приміщень від 01.07.2019 року № 5/19

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал" з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід" заборгованість у загальній сумі 131 377,93 грн., з яких: 124 871 грн. 85 коп. основний борг, 6506,08 грн. пеня. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору суборенди нежитлових приміщень від 01.07.2019 року № 5/19 в редакції додаткових угод, в частині повного та своєчасного здійснення суборендних платежів за період з 01.04.2020 року по 18.05.2020 рік.

Рішенням господарського суду позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал" 124 871,85 грн. основного боргу, 2820,51 грн. пені та 2043,03 грн. витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем перед позивачем умов укладеного між сторонами договору суборенди нежитлових приміщень від 01.07.2019 року № 5/19 в частині повного та своєчасного здійснення суборендних платежів за період з 01.04.2020 по 18.05.2020.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зазначає, що при розгляді даної справи суд мав застосувати до спірних правовідносин положення п. 14 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та зазначає, що звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого не мав можливості використовувати орендоване майно за його цільовим призначенням через обставини, за які не відповідає, а саме через введення на території України карантину.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач), суддів Дарміна М.О., Березкіної О.В. від 16.01.2021 року відкрите апеляційне провадження у справі 904/3208/20. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2021 року розгляд справи призначено в судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід" (суборендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 5/19, згідно умов якого орендар передає, а суборендар приймає на умовах суборенди нежитлові приміщення (тимчасове платне користування нежитловими приміщеннями), розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Інженерна, 2Б, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Свипол" (орендодавець) на підставі права власності, що підтверджується договором купівлі-продажу торговельно-побутової будівлі літера А-3, а-1, а3-1, ВСІ 4891398, ВСІ 481399 реєстр Д - 309/27.07.2005 року, завіреним приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царейкіним М.М., зареєстрованим в БТІ 03.08.2005, реєстраційний номер 11039053 ( п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору, об»єкт суборенди передається суборендарю для використання його у своїй господарській діяльності. Приміщення використовується суборендарем за його цільовим призначенням з метою здійснення роздрібної торгівлі та надається в суборенду для розміщення магазину непродовольчих товарів "Хумана" (оптова та роздрібна торгівля одягом б/у, взуттям б/у та іншими товарами б/у).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що протягом п»яти днів після підписання договору суборенди особами, уповноваженими сторонами цього договору, орендар передає об»єкт суборенди суборендарю за актом приймання-передачі (надалі - акт), який від імені сторін підписується комісією. В акті відображається стан об»єкта суборенди, його відповідність умовам п. 1.1. та п. 1.2. договору.

Об»єкт суборенди вважається переданим в суборенду з моменту підписання акту приймання-передачі ( п.3.4 договору).

Строк суборенди об»єкта, відповідно до п. 4.1. договору - з 01.07.2019р. по 31.05.2020р.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати складає 187 грн. 00 коп. за 1 кв.м орендованої площі. Загальна сума орендної плати за 1 календарний місяць складає 72 630 грн. 80 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 12 105 грн. 13 коп.( п.5.1 договору)

Згідно пункту 5.3 договору, орендну плату суборендар сплачує на розрахунковий рахунок орендаря, вказаний у реквізитах сторін, не пізніше 10-го числа місяця, за який здійснюється оплата. У випадку, якщо останній день оплати є неробочим, то останнім днем оплати буде попередній робочий.

Як вбачається з п.5.6., 5.7. договору, у вартість щомісячної орендної плати за користування об`ектом оренди не входить вартість комунальних та інших експлуатаційних послуг (телефонного зв`язку, охорони, інш.) Орендар самостійно оплачує ці витрати, а суборендар компенсує орендарю вищезазначені витрати тільки по утриманню переданих йому площ та приміщень.

Суборендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі перераховувати орендні та інші, визначені цим договором, платежі, у тому числі і пов`язані з оплатою штрафних санкцій ( п.п. 7.1.3 договору).

За несвоєчасну оплату орендних та інших, передбачених договором, платежів суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки ( п.9.1 договору).

Сторона звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов»язань за договором, якщо невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) ( п.9.3 договору).

Під обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) розуміються будь-які фактори зовнішнього середовища, а саме: повені, пожежі, землетруси або інші природні катаклізми, а також війни, локальні військові конфлікти, акти та дії державних органів України та будь-які інші прояви, які находяться поза розумним контролем сторін.

Якщо вищевказані обставини тривають більше ніж 20 днів, то кожна із сторін має право припинити подальше виконання своїх зобов»язань за цим договором. У таких випадках жодна із сторін не має право пред»явити претензії іншій стороні для компенсації будь-яких можливих збитків( п.9.6 договору).

Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про настання цих обставин ( п.9.7 договору).

Належним доказом наявності вказаних вище обставин будуть слугувати довідки Торгово-промислової палати України (п. 9.8. договору).

Додаткові угоди або додатки до договору є його невід»ємними частинами і мають юридичну силу, якщо оформлені належним чином ( п.11.2 договору).

01.07.2019 позивач передав відповідачу об"єкт суборенди за актом приймання - передачі нежитлових приміщень.

Додатковою угодою № 2 від 01.11.2019 до договору сторони внесли зміни до п. 5.1. договору, встановивши, що з 01.01.2020 розмір орендної плати становить 203 грн. 40 коп. за 1 кв.м орендної площі. Загальна сума орендної плати за один календарний місяць становить 79 000 грн. 56 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 13 166 грн. 76 коп.

Постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-1, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020р. було запроваджено карантин.

У зв?язку з неможливістю здійснювати торгівельну діяльність із-за введення карантину, відповідач 18.03.2020р. звернувся листом до позивача з проханням не нараховувати орендну плату під час дії карантину та запропонував внести зміни до договору, встановивши орендну плату в розмірі 100грн. до дня скасування встановлених обмежень.

У відповідь позивач з цим не погодився і запропонував зменшення орендної плати на 25%.

В подальшому в листуванні між сторонами відповідач настоював на орендній платі у 100грн. в місяць до дня скасування встановлених обмежень та повною сплатою всіх інших платежів, передбачених договором, а позивач пропонував знижку 30% за березень місяць та 40% за квітень.

Позивачем на адресу відповідача направлялись рахунки від 01.04.2020р. на оплату суборендної плати за квітень у сумі 70 000,56 грн. та від 01.05.2020р. на оплату суборендної плати за квітень у сумі 70 000,56 грн., так як рахунок за квітень не був оплачений, та за травень 2020р. у сумі 70 000,56 грн.

Платіжним дорученням від 19.05.2020р. відповідач сплатив 33 129,27 грн. за суборенду приміщення з 19.05.2020р. по 31.05.2020р.

У зв?язку з неповною сплатою суборендних платежів позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суборендної плати за квітень 2020р. у сумі 79 000,56 грн. та за травень (з 01.05.2020р. по 18.05.2020р.) в сумі 45 871,29 грн. Також нарахував та просив стягнути пеню в сумі 6 506,08 грн.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ст. 286 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до частини четвертої статті 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на усій території України було встановлено карантин з 12 березня до 24 квітня 2020 року. Після 24.04.2020 строк карантину неодноразово продовжувався і відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 26 серпня 2020 року № 760 карантин діє до 31 жовтня 2020 року.

Вказаною постановою, зі змінами від 17.03.2020, було заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 у редакції від 31.03.2020 заборонено до 24 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв`язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп`ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об`єктів поштового зв`язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Лише постановою Кабінету міністрів України № 343 від 04.05.2020р., яка набрала чинності 11.05.2020р., були внесені зміни в постанову №211 від 11.03.2020р. і було дозволено роботу торговельного (виключно в магазинах, зокрема в магазинах, що розташовані у торговельно-розважальних центрах) обслуговування населення.

Разом з цим, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення на території Дніпропетровської області на засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпропетровської міської ради введено певні обмежувальні заходи з 18.03.2020 (протокол від 17.03.2020 № 6).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2.1. Договору суборенди, об?єкт суборенди передавався відповідачу для здійснення господарської діяльності у вигляді роздрібної торгівлі одягом, взуттям, іншими товарами, а не для зберігання товарів.

Тому неможливість здійснювати торгівлю в суборендованому приміщенні є обставиною, яка відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, звільняє відповідача від плати за період з 11.03.2020р. по 11.05.2020р.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 16.06.2020р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 , який набрав чинності з 16.07.2020р., пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції:

"14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Таким чином дана норма встановлює, що з моменту встановлення карантину і впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони, наймач за користування майном сплачує лише витрати наймодавця за відповідний період (пропорційно до орендованої площі) здійснені як плата за землю, сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплата вартості комунальних послуг.

Оскільки відповідно до умов договору орендна плата не включала вищезазначені витрати позивача і ці витрати оплачувалися окремо відповідачем і доказів заборгованості з цих витрат позивачем не надано то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За наведених обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню. Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року у справі №904/3208/20 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал" (49033, м. Дніпро, вул. Гладкова, 29А, код ЄДРПОУ 36207575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід" (49000, м. Дніпро, вул. Мечнікова, 12, код ЄДРПОУ 35934899) витрати з судового збору в сумі 3 153 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складно 09.03.2021р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна