Ухвала

від 09.03.2021 по справі 923/13/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 березня 2021 року

м. Київ

справа № 923/13/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Булгакової І. В.(головуючий), Львова Б. Ю. та Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинське ремонтно-транспортне підприємство" (далі - Товариство) ,

на рішення господарського суду Херсонської області від 18.08.2020 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020

за позовом Товариства

до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2020 (згідно з відміткою на конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Херсонської області від 18.08.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 зі справи № 923/13/20.

Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2021 касаційну скаргу Товариства залишено без руху у зв`язку з тим, що скаржником у касаційній скарзі не наведено передбачених частиною другою статті 287 ГПК Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підстав касаційного оскарження; надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків до 15.02.2021.

За змістом приписів частин другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвалу Верховного Суду від 21.01.2021 про залишення касаційної скарги без руху Товариством отримано 02.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення яке повернулося на адресу Суду, а, отже, з урахуванням вимог вказаної ухвали від 21.01.2021, усунути недоліки скаржник мав до 15.02.2020 включно.

17.02.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) представником Товариства, адвокатом Мазур О.В., направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій зазначено, що касаційне оскарження судових рішень у даній справі здійснюється на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, а також зазначено, що ухвалу суду від 21.01.2021 про залишення касаційної скарги без руху адвокатом скаржника отримано лише 15.02.2021, у зв`язку з чим останній просить поновити строк для усунення недоліків.

За приписами частин першої та другої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст наведеної норми свідчить, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Згідно з положеннями частин першої, сьомої статті 116 наведеного Кодексу перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 цього Кодексу учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як зазначено вище, ухвалу суду від 21.01.2021 про залишення касаційної скарги без руху Товариством отримано 02.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням поштового відправлення за №0101615867102, а, отже, як було встановлено Судом у вказаній ухвалі від 21.01.2021, скаржник був зобов`язаний усунути недоліки касаційної скарги у строк до 15.02.2021.

Проте Товариством протягом встановленого Судом строку не усунуто недоліків поданої ним касаційної скарги, оскільки згідно з поштовими відмітками на конверті заяву про усунення недоліків касаційної скарги подано до поштового відділення лише 17.02.2021, тобто з пропуском процесуального строку.

Посилання скаржника на те, що ухвалу суду від 21.01.2021 адвокат Товариства отримав лише 15.02.2021 не ґрунтується на вимогах вищенаведених норм процесуального законодавства та не може бути прийняте судом як належне обґрунтування дотримання скаржником встановленого Судом строку на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки стороною у справі є Товариство, а не адвокат Мазур О.В., яка лише здійснює представництво інтересів Товариства згідно з ордером від 22.12.2020.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржником пропущений як строк, встановлений судом в ухвалі про залишення його касаційної скарги без руху, так і крайній строк, встановлений ГПК України, подане скаржником клопотання про поновлення строку для усунення недоліків не підлягає задоволенню. Водночас клопотання про продовження строку для усунення недоліків до закінчення такого строку скаржником подано не було.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, якщо кожна особа буде встановлювати свої внутрішні процедури, які у подальшому будуть використовуватися нею як підстави для визначення строків у межах яких можливо здійснити процесуальні дії, зокрема, усунення недоліків, і які, за доводами скаржника, мають бути враховані судом при визначенні строку усунення недоліків касаційної скарги, для інших учасників такого судового процесу принцип юридичної визначеності у таких правовідносинах втратить сенс.

Згідно із частиною четвертою статті 174 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 234, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинське ремонтно-транспортне підприємство" на рішення Херсонської області від 18.08.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 зі справи № 923/13/20 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б . Львов

Суддя В. Селіваненко