Рішення

від 17.02.2021 по справі 160/10177/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Справа № 160/10177/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняГанжі О.С. за участі: представника позивача Єрмолаєва Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 20.05.2019 року № 522-ХХV/VІІ, яким було відкладено затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з площею земельної ділянки 5,5060 газ кадастровим номером 1221885900:04:001:0955;

- визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.09.2019 року № 563-ХХІХ/VІІ, яким було відкладено розгляд питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 , площею 5,5060 га ріллі, з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області;

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і передачу позивачу у власність земельної ділянки площею 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- зобов`язати Шевченківську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Право позивача на земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було визнано рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2018 року по справі №177/355/18, яке набрало законної сили. На виконання рішення Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 22.02.2019 року № 490-ХХІV/VІІ позивач замовила відповідний проект землеустрою. Даний проект було розроблено, сформовано відповідну земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер - 1221885900:04:001:0955, що підтверджується копією проекту землеустрою та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -1208712312019 від 09.04.2019 року. Позивач звернулася до відповідача з заявою про затвердження даного проекту та надання у власність земельної ділянки площею 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955. Рішенням Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 20.05.2019 року № 522-ХХV/VІІ було відкладено затвердження технічної документації із землеустрою у зв`язку з тим, що згідно договору оренди дана земельна ділянка знаходиться у користуванні у СФГ ім. Т.Г. Шевченка до 20 листопада 2019 року і на даний час засіяна, дане питання буде повторно розглянуто після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки. 05.07.2019 року та 15.07.2019 року позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою. Рішенням Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.09.2019 року № 563-ХХІХ/VІІ було відкладено розгляд даного питання на час апеляційного оскарження прокуратурою Дніпропетровської області. Вважає рішення відповідача протиправними, оскільки вони прийняті в порушення вимог земельного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки технічна документація позивача викликала сумнів та зачіпала права інших осіб. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити технічну документацію, вважає що це є виключною компетенцією сесії сільської ради.

19.11.2019 року представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив та зазначив, що протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені ст. 118 Земельного кодексу України. Вважає, що належим способом захисту прав позивача є передача у власність даної земельної ділянки та затвердження технічної документації із землеустрою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року було зупинено провадження у адміністративній справі №160/10177/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 177/355/18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року було поновлено провадження в адміністративній справі № 160/10177/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 року замінено відповідача по справі №160/10177/19 - Шевченківську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області на його правонаступника - Глеюватську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області, розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №160/10177/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року закрите підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 лютого 2021 року.

У судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що рішенням Шевченськівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ХХІV сесії VІІ скликання вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості), площею 4,47 умовних кадастрових гектарів, ділянка № НОМЕР_1 , контур № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, визнано за гр. ОСОБА_1 на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2018 року по справі №177/355/18, як за членом колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка , яка значиться під порядковим номером 142 у списку громадян членів Колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка , який є додатком до Державного акта на право колективної власності на землю, серії І-ДП №000002, зареєстрованого 15.02.1996 року за №5, яке набрало законної сили.

ТОВ Пріма-КР виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - код 01.01 на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

Позивач звернулася до відповідача з заявою про затвердження даного проекту та надання у власність земельної ділянки площею 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955.

Рішенням Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 20.05.2019 року № 522-ХХV/VІІ було відкладено затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з площею земельної ділянки 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955 у зв`язку з тим, що згідно договору оренди дана земельна ділянка знаходиться у користуванні у СФГ ім. Т.Г. Шевченка до 20 листопада 2019 року і на даний час засіяна, вирішено повторно розглянути дане питання після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки.

05.07.2019 року позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з площею земельної ділянки 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955 та виділення в натурі та передачі у приватну власність земельної ділянки.

Рішенням Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.09.2019 року № 563-ХХІХ/VІІ було відкладено розгляд питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_1 , площею 5,5060 га ріллі, з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на час апеляційного оскарження прокуратурою Дніпропетровської області.

Не погодившись із даними рішеннями відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.2,3 ст. 116 ЗК України).

Згідно ч. 8 - 10 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, законодавством передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою норми ст. 118 Земельного кодексу України не містять, а також не містять можливості відкладення вирішення питання про затвердження проекту землеустрою.

Крім того, згідно ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;

власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Отже, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується, зокрема, органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

За таких обставин відкладення затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва поза межами визначеного ч.9 ст. 118 ЗК України строку (двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки), чинним законодавством не передбачено.

Стаття 19 Конституції України (частина 2) встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини 10, 11 статті 118 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження технічної документації та надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні технічної документації належить до виключних повноважень сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність сільської ради щодо про затвердження або відмови у затвердженні технічної документації, надання земельної ділянки може бути оскаржені до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталася до відповідача щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з площею земельної ділянки 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955.

Щодо доводів відповідача про те, що він має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення, суд зазначає наступне.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, регламентовано статтею 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні технічної документації, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження технічної документації. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити технічну документацію або відмовити в ії затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Застосовуючи ці підходи до справи, що розглядається, суд погоджується з доводами позивача що належним способом захисту їх прав є саме зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження технічної документації.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі Джорджевич проти Хорватії , п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі Ван Остервійк проти Бельгії , п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 року у справі № 2а-204/12 ).

Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2310 грн., що підтверджується платіжним дорученням, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2310 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.ст. 241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 20.05.2019 року № 522-ХХV/VІІ, яким було відкладено затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з площею земельної ділянки 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.09.2019 року № 563-ХХІХ/VІІ, яким було відкладено розгляд питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 , площею 5,5060 га ріллі, з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Визнати протиправною бездіяльність Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати Глеюватську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,5060 га з кадастровим номером 1221885900:04:001:0955.

Стягнути з Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (53003, Дніпропетровська область, Криворізькій район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, 65-а, код 04339824) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові ватрати в сумі 2310 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 березня 2021 року.

Суддя О.В. Серьогіна