Постанова

від 10.03.2021 по справі 160/7281/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7281/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (суддя Ніколайчук С.В.) у справі за позовом приватного підприємства ДК Євротранс до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

ПП ДК Євротранс звернулось з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, з урахуванням ухвали від 27 листопада 2020 року про виправлення описки, позов було задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2020 року №UA110080/2020/100002/1, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Відповідачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не врахував відсутність належних документів на підтвердження числових значень вартості товару.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, між позивачем і компанією SHANDONG ALLTOUR AUTOMOTIVE CO., LTD (Китай) було укладено контракт №U001 від 03.01.2020 купівлі-продажу гальмівних колодок для автомобілів у відповідності зі специфікаціями. Згідно з п.2.1 вищевказаного контракту ціна кожної партії товару визначаються у відповідних специфікаціях.

Згідно з п.п.4.2 контракту оплата товару, що поставляється, здійснюється на наступних умовах: 30% передоплата, оплата останніх 70% перед відправкою.

В травні 2020 р. згідно з контрактом та специфікацією №1 від 03.01.2020 до нього у м.Кривий Ріг змішаним перевезенням морським та автомобільним транспортом надійшов зазначений у контракті товар - 12 найменувань гальмівних колодок.

Позивачем до Дніпропетровської митниці 27.05.2020 було подано митну декларацію UA110080/2020/001792. Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною контракту (основний метод).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів було надано контракт №U001 від 03.01.2020 зі специфікацією №1 від 03.01.2020, рахунок (invoice) продавця №200110UAUT001 від 10.01.2020, технічну специфікацію на товар від 10.01.2020 б/н, платіжні доручення №1JBKLK1 від 29.01.2020 і № 4JBKLK3 від 18.03.2020, договір про надання транспортно-експедиційних послуг №36 від 20.03.2020 з ТОВ МД Транс , коносамент № OTSODS2031156ODS від 24.03.2020, рахунок експедитора №68 від 19.05.2020.

Митницею у позивача були запитані додаткові документи.

Листом №28/05-3 від 28.05.2020 разом з поясненнями митниці додатково були надані наступні документи: протоколи оплати Приватбанку CHK:737C9D59DB7C та CHK:2C77091DD942, які відповідають вищевказаним платіжним дорученням; каталог продукції та прас-лист виробника і постачальника товару; експортна митна декларація країни відправлення; заявка на перевезення до договору на транспортно-експедиторське обслуговування №36 від 20.03.2020; сертифікат якості на партію імпортованого товару згідно контракту; технічні характеристики товару; пакувальний лист; сертифікат походження; лист постачальника на підтвердження контрактної вартості товару.

05.06.2020 були надані додаткові пояснення та документи: лист постачальника/виробника товару з перекладом, у якому постачальник повідомляє, що ціни у раніше наданому витягу з прайс-листа вказані на умовах FOB Ціндао, Китай; лист-роз`яснення експедитора, в якому зазначено що вартість транспортно-експедиційних послуг 600 грн. визначена експедитором за організацію ТЕО по території України; платіжні документи які підтверджують сплату послуг транспортно-експедиторського обслуговування, та листи замовника і експедитора, якими сторони договору погодили відстрочення оплати; лист постачальника/виробника товару з перекладом, у якому постачальник повідомляє, що у сертифікаті якості на поставлену партію товару ним допущена помилка: невірно зазначено дату його дії з 11.09.2018, правильним необхідно вважати строк дії сертифікату з 18.03.2020, постачальником надано коректний сертифікат якості; лист постачальника/виробника товару з перекладом, у якому постачальник повідомляє, що у технічній специфікації допущена помилка, невірно зазначено номер інвойсу, правильним вважати номер інвойсу №200110UAUT001, також неправильно вказані розміри у двох позиціях специфікації, постачальником надано коректну специфікацію; висновок спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики товару; платіжні доручення в іноземній валюті з печатками банку, які додатково підтверджують факт оплати товару підприємством за контрактною вартістю.

Відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні митного оформлення задекларованих товарів за заявленою митною вартістю, та 09.06.2019 було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110080/2020/100002/1.

Митну вартість товарів скориговано митним органом із застосуванням другорядного резервного методу визначення митної вартості (ст. 64 Митного кодексу України).

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345- 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновками митного органу, зробленими за результатами опрацювання основних та додатково наданих декларантом документів та з висновком про необхідність коригування заявленої ним митної вартості.

Судом першої інстанції вірно було враховано те, що , що у технічній специфікації продавцем був помилково зазначений номер інвойсу, який не має відношення до цієї партії товару, однак, окремим листом продавець повідомив про технічну описку у даній специфікації, та надав виправлену коректну технічну специфікацію.

У сертифікаті якості на товар зазначено дату його дії з 11.09.2018, що не кореспондується з датою початку дії контракту - 03.01.2020. Окремим листом продавець повідомив про технічну описку у сертифікаті якості, зазначає що правильним необхідно вважати строк дії сертифікату з 18.03.2020, та надав виправлений коректний сертифікат якості.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що обидва вищевказані документи не містять числового значення ціни імпортованих товарів і лише опосередковано підтверджують заявлену митну вартість. Дані документи не містяться у вичерпному переліку документів, встановленому ч.3 ст.53 МК України, які декларант зобов`язаний надавати митному органу разом з декларацією для підтвердження заявленої митної вартості визначеної за основним методом.

У прайс-листі продавця не було зазначено комерційних умов поставки товару за вказаною ціною. Окремим листом продавець додатково повідомив, що товар за ціною, вказаною у даному прайс-листі, постачається ним на умовах FOB Ціндао (Китай), саме таких, які зазначені у Контракті та Специфікації до нього.

Вірно судом першої інстанції було враховано наявність протоколів оплати Приватбанку та платіжних доручень в іноземній валюті з печатками банку, які додатково підтверджують факт оплати товару підприємством за контрактною вартістю.

Щодо транспортної складової митної вартості товару.

Згідно з п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2020 №U001, специфікації від 03.01.2020 №1, інвойсу від 10.01.2020 №200110UAUT001, поставку товару здійснено на комерційних умовах Інкотермс 2010 FOB - QINGDAO.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги те, що транспортно-експедиційне обслуговування позивача по доставці задекларованого товару з Китаю до України морським та автомобільним транспортом здійснювалось компанією ТОВ МД Транс за договором №36 від 20.03.2020 .

Згідно з заявкою №1 від 23.03.2020 на транспортне обслуговування до вищевказаного договору, рахунку експедитора №68 від 19.05.2020 та №69 від 19.05.2020 р., листа-роз`яснення експедитора до даної заявки щодо розподілу вартості ТЕО до кордону України та по території України, вартість послуг по організації ТЕО складається з вартості перевезення морським транспортом до кордону України 11 987,00 грн. за коносаментом № OTSODS2031156ODS від 24.03.2020, які включені позивачем до заявленої митної вартості товару та вартості перевезення автомобільним транспортом 19115,00 грн. і плати експедитору 600,00 грн. за організацію перевезення по території України, які згідно з п.11 ст.58 МК України не включаються до митної вартості товару.

Згідно з п.п.4 п.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються виключно витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, що і було зроблено позивачем.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що з урахуванням доданих до митного оформлення документів, числове значення контрактної вартості задекларованого товару підтверджується: 1) специфікацією № 1 до контракту №U001 від 03.01.2020; 2)рахунком (invoice) постачальника №200110UAUT001 від 10.01.2020; 3)листом постачальника на підтвердження контрактної вартості товару; 4) платіжними дорученнями, протоколами оплати та платіжними дорученнями в іноземній валюті від 29.01.2020 та від 18.03.2020 про оплату товару; 5) експертним висновком ТПП України №Е-59 від 04.06.2020; 6)прайс-листом виробника/постачальника товару та його листом про умови поставки; 7)експортною декларацією країни відправлення.

Вартість транспортної складової, включеної декларантом до заявленої митної вартості підтверджується: 1 )заявкою №1 від 23.03.2020 на транспортно-експедиційне обслуговування до договору №36 від 20.03.2020; 2) коносаментом № OTSODS2031156ODS від 24.03.2020; 3) рахунком експедитора №69 від 19.05.2020; 4) листом-роз`ясненням експедитора до заявки №1 від 23.03.2020; 5) платіжним дорученням на сплату послуг з транспортно-експедиторського обслуговування №390 від 29.05.2020.

Також вірно суд першої інстанції зазначив, що відповідач неправомірно використав для порівняння і коригування митної вартості імпортованих позивачем гальмівних колодок, гальмівні колодки які зроблені і ввезені в Україну під європейською торгівельною маркою, мають іншу (очевидно вищу) якість та репутацію на ринку, що автоматично робить їх значно коштовнішими ніж суто китайські гальмівні колодки, імпортовані позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі за позовом приватного підприємства ДК Євротранс до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 10 березня 2021 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий