Ухвала

від 09.03.2021 по справі 200/8776/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 березня 2021 року

м. Київ

справа № 200/8776/19-а

адміністративне провадження № К/9901/4882/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №200/8776/19-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішень про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 11.02.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Білоус О.В., судді: Желтобрюх І.Л., Блажівська Н.Є.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.03.2021 №387/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Білоуса О.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.03.2021 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Гімон М.М. (суддя-доповідач), судді: Гусак М.Б., Усенко Є.А., матеріали касаційної скарги передано судді-доповідачу.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 12.02.2020, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 13.03.2020, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 11.02.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана у строк, встановлений чинним законодавством, проте, Верховний Суд її повернув ухвалою від 16.03.2020 у зв`язку з тим, що вона була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги. Скаржник звертає увагу, що обставини, які перешкоджали звернутися до Суду з додержанням вимог пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України не залежали від особи, яка подавала касаційну скаргу, оскільки можливість здійснювати представництва юридичної особи надається працівникові контролюючого органу у певному порядку, даному випадку шляхом включення до ЄДР, обов`язок здійснення відповідних дій покладається на службовців вищого рівня і не входить до компетенції рядових співробітників, така процедура потребує часу для здійснення всіх необхідних заходів, що свідчить про поважність причин пропуску строку. Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 16.09.2020 повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, роз`яснивши, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Оскільки повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення та кожного разу ГУ ДПС використовувало свої процесуальні права з урахуванням висновків Верховний Суд, скаржник вважає достатніми підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Зазначене, на переконання скаржника, свідчить про добросовісне користування своїми процесуальними правами, а також про прагнення до правосуддя.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 16.03.2020 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки така була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 13.07.2020 залишив без руху та надав строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги, а саме: надати клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та обґрунтувати підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга. На виконання вимог ухвали суду ГУ ДПС надало уточнену касаційну скаргу. Проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не усуває виявлені недоліки, у зв`язку з чим ухвалою від 16.09.2020 Верховний Суд касаційну скаргу повернув.

Втретє касаційну скаргу у цій справі було подано 11.02.2021, тобто, в передостанній день граничного (річного) строку для оскарження судових рішень суб`єктом владних повноважень, і більше ніж через три місяця після повернення вдруге поданої касаційної скарги у цій справі. Скаржник не обґрунтовує причин, які перешкоджали йому подати касаційну скаргу у більш стислі строки без зайвих зволікань.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

При цьому та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до касаційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Крім того, колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У цій справі підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги стало те, що касаційна скарга була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги. Підставою для повернення вдруге поданої касаційної скарги стало недотримання скаржником вимог КАС України щодо змісту і форми касаційної скарги.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Крім того, неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Колегія суддів враховує, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судового рішення, натомість, саме ним не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарги у цій справі.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, втретє подана касаційна скарга так і не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, відповідно до якого у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Обґрунтування формально зазначеної підстави для касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має відповідати вищенаведеним вимогам.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику часу на усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №200/8776/19-а - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко