Ухвала

від 10.03.2021 по справі 760/4621/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-з/760/174/21

Справа № 760/4621/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

10 березня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Пауер /далі - ТОВ Компанія Пауер / (код ЄДРПОУ: 40154053; адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита В.Липківського, буд. 1-А; адреса для кореспонденції: 03057, м. Київ, вул. В.Гетьмана, буд. 6, літери А,А') про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ТОВ Компанія Пауер до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) , ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) , про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Щодо позову

23.02.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом директора - Терехова В.В .

В позові ставиться питання про:

- визнання недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 21.01.2021 № 8047/2021/2397/182 транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLA 250 1991, 2015 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1991 см3, тип палива - бензин, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLA 250 1991, 2015 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1991 см3, тип палива - бензин Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві, виданого ОСОБА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів у справі. Відповіді на такі запити надійшли 10.03.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.03.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження (письмове провадження).

Щодо заяви про забезпечення позову та її обґрунтувань

При вивченні матеріалів позовної заяви серед її додатків виявлено заяву про забезпечення позову в якій в порядку ст.ст. 151, 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ТОВ Компанія Пауер просить забезпечити позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 8047/2021/2397182 транспортного засобу від 21.01.2021 транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLA 250 1991, 2015 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1991 см3, тип палива - бензин, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), шляхом накладення арешту на транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLA 250 1991, 2015 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1991 см3, тип палива - бензин, що належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що:

21.08.2019 між ТОВ Компанія Пауер та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір суборенди № 21 -08-19/31А. Відповідно до п. 1.1. Договору Орендар передав, а Суборендар прийняв в орендне користування нежилу площу, що розташована в нежилому будинку за адресою: АДРЕСА_2 (надалі за текстом - Приміщення ) загальним розміром 200 м 2 (двісті метрів квадратних), до якої входить основна площа 198 м 2 (сто дев`яносто вісім метрів квадратних) та місця спільного користування 2 м 2 (два метри квадратних), як зазначено в Додатку №2 до Договору Схема суборендованої площі (надалі за текстом - Додаток №2 ).

ОСОБА_1 неодноразово порушував свої зобов`язання за Договором в частині дотримання строків оплати на користь позивача платежів, передбачених Договором. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 05.07.2020 складала 249 223,26 грн з урахуванням ПДВ 20%.

Для захисту свої законних прав та інтересів позивач звернувся до господарського суду міста Києва.

27.10.2020 господарський суд міста Києва, розглянувши справу у спрощеному провадженні без виклику сторін, прийняв рішення по справі № 910/11622/20, яким позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ Компанія Пауер заборгованість в сумі 249 223, 26 грн, пеню в сумі 11 019, 23 грн, 3% річних в сумі 1 916, 66 грн, інфляційні втрати в сумі 2 224, 86 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 965, 76 грн.

Загальна сума стягнення складає 268 349,80 грн.

Рішення суду про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 набрало законної сили 19.01.2021

Зважаючи на наявність судових рішень, винесених на користь ТОВ Компанія Пауер , відповідачами вчинено дії, спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання умов договору шляхом відчуження власного майна. Одразу після набрання рішенням законної сили після перегляду в апеляційному порядку (19.02.2021) розуміючи та усвідомлюючи, що процесуальний порядок передбачає певний час для складання тексту постанови апеляційним судом, повернення справи до суду першої інстанції та видачі наказу про примусове виконання рішення суду, уже 21.01.2021, тобто всього через два дні з дати розгляду справи апеляційним судом, будучи присутніми при розгляді справи, ОСОБА_1 здійснив відчуження єдиного належного йому майна - транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLA 250 1991, 2015 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1991 см3, тип палива - бензин, на підставі договору купівлі-продажу № 8047/2021/2397182 транспортного засобу від 21.01.2021 на користь своєї дружини ОСОБА_2 . Вказаний транспортний засіб належав ОСОБА_1 з 05.10.2017.

Факт відчуження транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLA 250 1991, 2015 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1991 см3, тип палива - бензин, на користь ОСОБА_2 підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) Головного сервісного центру МВС від 01.02.2021 № 31/26-65аз (копія відповіді та договору додано до позовної заяви) . Факт перебування у шлюбі Відповідачів підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_4 від 27.07.2001 (копія свідоцтва додана до позовної заяви) .

ТОВ Компанія Пауер вважає, що існує доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLA 250 1991, 2015 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1991 см3, тип палива - бензин, що був відчужений відповідачем та станом на сьогодні належить новому власнику - ОСОБА_4 , із забороною останньому вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним автомобілем, оскільки існує обґрунтоване припущення щодо невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Додатково заявник звертає увагу суду, що:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 910/11017/20 постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_5 заборгованість в сумі 159 262,53 грн, з яких: 150 620,00 грн основної заборгованості, 1 224,63 грн 3% річних, 6 269,70 грн пені, 1 148,20 грн заборгованості по компенсації комунальних послуг; та 2 388, 94 грн судового збору. Вказаний спір також стосується невиконання зобов`язань за договором оренди приміщення, що свідчить про ематичне невиконання ОСОБА_1 умов укладених договорів та вчинення дальших дій, спрямованих на ухилення від відповідальності та несплату заборгованості.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, але наразі фактично не здійснює господарську діяльність, будучи зареєстрованим. Крім того, у нього відсутнє будь-яке нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 219737836 від 10.08.2020 з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ОСОБА_1 уникає комунікації з ТОВ Компанія Пауер та не бажає виконувати рішення суду .

Враховуючи викладене, позивач просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію згідно з якою:

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

На підставі ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача , який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

[…] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

[…] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 760/5582/20 (провадження № 61-12876св20) викладено правову позицію згідно з якою:

Частинами 1 та 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Позов забезпечується , зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі , якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження№ 14-88цс20).

У постанові Великої Палати Верхвоного Суду від 15.09.2020 № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано: те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову . Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є домірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки , оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір .

Розглянувши заяву ТОВ Компанія Пауер про забезпечення позову, суд установив, що існує спір щодо визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним (як фраудаторного правочину), здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в даному випадку заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

При цьому суд вважає, що вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є співмірними з заявленими позовними вимогами, та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірне майно перебуває в його власності, не порушує прав відповідача на володіння та користування майном, в той час як відчуження відповідного транспортного засобу в подальшому може утруднити виконання рішення в разі задоволення позову. Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і за результатами вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

Позивач в частині вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно надав належне та переконливе обґрунтування існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, яка полягає в можливості відчуження цього майна третім особам до ухвалення рішення у даній справі, що спровокує необхідність докладання значних зусиль та витрат часу для захисту прав, свобод та інтересів у майбутньому.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 278/260/19-ц (провадження № 61-8580св19) вказано:

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

У відповідності з положеннями статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (із змінами від 12 червня 2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги , зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу .

Разом з тим, суд додатково бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 761/14210/17 (провадження № 61-16301ск18).

З іншого боку суд звертає увагу відповідачів на приписи ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість , добросовісність та розумність. Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб , завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Щодо зустрічного забезпечення

Крім того, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) .

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Крім того, у відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення надавши докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.

Підсумки

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням предмету та підстав позову, з якими позивач звернувся до суду, мети забезпечення позову, заяву позивача слід задовольнити щодо накладення арешту на спірне майно, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести у майбутньому до порушення прав позивача.

За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено . Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Аналогічна норма міститься у п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України за змістом якої окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо забезпеченя позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Пауер про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ТОВ Компанія Пауер до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним - задовольнити .

Накласти арешт на транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLA 250 1991, 2015 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1991 см3, тип палива - бензин, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення (ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження ).

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України) .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України) .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України) .

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання , а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 11 ст. 153 ЦПК) .

Суддя Л. Л. Зуєвич