Ухвала

від 26.02.2021 по справі 296/1648/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/1648/21

1-кс/296/655/21

УХВАЛА

Іменем України

26 лютого 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020060000000001 від 03.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

1.1. 25.02.2021 прокурор відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з клопотанням, в якому просив накласти арешт та заборонити відчуження об`єкту житлової нерухомості, комплексу будівель по обробці граніту (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 104091918225), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю, складу кормів та паливного складу (реєстраційний номер майна 22166146), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:02:000:0032 площею 0,2346 га (реєстраційний номер нерухомого майна 96868318225), що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Коростишівський район, м. Коростишів; квартиру (реєстраційний номер майна 11459909), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; будинок (реєстраційний номер майна 21937279), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а також майнових прав на ТОВ «КЛМ Гранресурс» (код 38921505), що належать майно підозрюваному ОСОБА_4 .

1.2. Вказується, що ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020060000000001 від 03.01.2020 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України стосовно того, що ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 у період з 12.11.2019 по 11.09.2020, на земельній ділянці родовища ділянка «Пшенична» з кадастровим номером 1822582400:04:000:0097, розташованої на території Кам`янобрідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, із залученням спеціальної техніки, промисловим способом, здійснили незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення габро об`ємом 10 590 м3, без продовження діючого чи отримання нового спеціального дозволу на користування надрами, чим завдали економічним інтересам держави збитків у розмірі 26 603 626,14 гривень.

1.3. 24.02.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України.

1.4. Подане клопотання обґрунтовувалось тим, що розмір збитків завданих економічним інтересам держави внаслідок вчинення злочину становить 26 603 626,14 гривень, а тому з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також посиланням на те, що вказане у клопотанні майно та корпоративні права можуть бути набуті злочинним шляхом, прокурор вказував на необхідність арешту майна на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України.

ІІ. ПРОЦЕДУРА

2.1. Під час судового розгляду клопотання про арешт майна здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

2.2. Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 у судове засідання не викликався, оскільки слідчий суддя визнав обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстави, передбачених частиною 2 статті 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна.

ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. […]

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

[…]4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

[…]6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного […] за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

[…]8. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Стаття 173. Вирішення питання про арешт майна

1. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. […]

2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

4.1. СУ ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020060000000001 від 03.01.2020 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України.

4.2. Подане прокурором клопотання про арешт майна обґрунтовано підставами, передбаченими п.4 ч.2 ст.170 КПК України, а саме: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також посиланням на те, що вказане у клопотанні майно та корпоративні права можуть бути набуті злочинним шляхом.

4.3. До поданого прокурором клопотання долучено: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020060000000001 від 03.01.2020; повідомлення від 24.02.2021 про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України; копію висновку експертного дослідження Житомирського відділення КНДІСЕ за результатом проведення судового інженерно-екологічного дослідження від 13.11.2020 №2051/20-25; копія Статута ТОВ «КЛМ Гранресурс» (нова редакція); копія протоколу загальних зборів засновників ТОВ «КЛМ Гранресурс» від 04.10.2016; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «КЛМ Гранресурс»; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.02.2021 з параметрами пошуку: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо ОСОБА_4 .

4.4. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, зокрема, якщо правовою підставою такого арешту є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

4.5. Слід зазначити, що «обґрунтованість підозри» визначається через (1) питання права, тобто підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого кримінальним законом та (2) питання факту, тобто стороною обвинувачення має бути доведені обставини, які викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.

4.6. При цьому, стандарт доказування наявності обґрунтованої підозри вважається досягнутим, якщо надані стороною обвинувачення докази на підтвердження існування фактів є достатніми аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

4.7. Так, відповідно до повідомлення про підозру про підозру від 24.02.2021 вбачається, що ОСОБА_4 (на майно якого прокурор просить накласти арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення) підозрюється у тому, що останній з залученням спеціальної техніки, промисловим способом, здійснив незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення габро об`ємом 10 590 м3, без продовження діючого чи отримання нового спеціального дозволу на користування надрами, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України.

4.8. Натомість, матеріали поданого прокурором клопотання не місять будь-яких доказів на підтвердження факту здійснення ТОВ «КЛМ ГРАНРЕСУРС» незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення габро об`ємом 10 590 м3, без продовження діючого чи отримання нового спеціального дозволу на користування надрами.

4.9. Водночас, складене повідомлення від 24.02.2021 про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України саме по собі не може свідчити про «обґрунтованість» інкримінованого особі злочину, а висновок експертного дослідження від 13.11.2020 №2051/20-25 (яким прокурор обґрунтовує розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди), та інші додані до клопотання документи жодним чином не підтверджують як факт здійснення незаконного видобутку корисних копалин, так й факт відсутності відповідних дозвільних документів на видобуток таких копалин.

4.10. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України, що є обов`язковою умовою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України, а саме з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

4.11. Слідчий суддя також не приймає до уваги доводи клопотання про те, що вказане у клопотанні нерухоме майно та корпоративні права, що належать ОСОБА_4 та на які прокурор просить накласти арешт, можуть бути набуті злочинним шляхом, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин прокурором не надано.

4.12. Також необхідно зазначити, що важливим критерієм, що має враховуватися слідчим суддею при вирішенні питання про накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК України є співмірність вартості майна, яке належить арештувати, з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (зазначеної у цивільному позові).

4.13. Прокурор у судовому засіданні пояснив, що цивільний позов у кримінальному провадженні №42020060000000001 від 03.01.2020 на час розгляду клопотання не заявлено.

При цьому, з матеріалів доданих до клопотання жодним чином не вбачається будь-яка вартість п`яти об`єктів нерухомого майна (об`єкта житлової нерухомості, комплексу будівель по обробці граніту; нежитлової будівлі, складу кормів та паливного складу; земельної ділянки площею 0,2346 га; квартири у АДРЕСА_3 ), а також майнових прав на ТОВ «КЛМ Гранресурс», що належать ОСОБА_4 та які прокурор просить арештувати, що унеможливлює здійснення слідчим суддею виконання вимог ч. 8 ст. 170 КПК України щодо перевірки співрозмірності обмеження права власності на майно завданням кримінального провадження.

4.14. За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_4 , не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 про арешт майна, що належать майно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42020060000000001 від 03.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1