Рішення

від 03.03.2021 по справі 910/17242/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2021Справа № 910/17242/20

Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю. , розглянувши матеріали за заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОПРІНТ ПЛЮС про відшкодування судових витрат на правничу допомогу б/н від 08.02.2021 року по справі № 910/17242/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОПРІНТ ПЛЮС (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 26, літера А , код ЄДРПОУ 43198439)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКІОС ТОКЕЛЕС (03067, місто Київ, вулиця Виборзька (Олекси Тихого), будинок 84, код ЄДРПОУ 43351436)

про повернення безпідставно набутих коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Захарко І.І. - адвокат

від відповідача: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 листопада 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОПРІНТ ПЛЮС (позивач) надійшла позовна заява б/н від 03.11.2020 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКІОС ТОКЕЛЕС (відповідач) про повернення безпідставно набутих коштів на суму в розмірі 147 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2020 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 23-04-20 (надалі - Договір). Однак, загальнонаціональний карантин з метою недопущення поширення коронавірусної хвороби COVID-19 продовжувався і підприємству Позивача довелось відмовитись від планів по розширенню виробництва і використання додаткового приміщення.

У зв`язку із цим станом на дату підписання Договору (01.04.2020 р.) та в подальшому суборенда приміщення так і не розпочалася. Приміщення не було фактично передано в суборенду, між Позивачем та Відповідачем не було підписано акту приймання-передавання приміщення в суборенду, Позивач не в`їхав в приміщення та не отримував від нього ключів, не використовував приміщення, а Відповідач послуг з суборенди не надавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), підготовче засідання призначено на 25.11.2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 року позов задоволено повністю, ухвалено: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКІОС ТЕКЕЛЕС (03067, місто Київ, вулиця Виборзька (Олекси Тихого), будинок 84, код ЄДРПОУ 43351436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОПРІНТ ПЛЮС (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 26, літера А , код ЄДРПОУ 43198439) грошові кошти у розмірі 147 000, 00 грн. (сто сорок сім тисяч гривень 00 копійок) як безпідставно набуті; Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОКІОС ТОКЕЛЕС (03067, місто Київ, вулиця Виборзька (Олекси Тихого), будинок 84, ідентифікаційний код: 43351436) судовий збір в розмірі 2 205,00 (дві тисячі двісті п`ять гривень 00 копійок).

11 лютого 2021 року через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОПРІНТ ПЛЮС про відшкодування судових витрат на правничу допомогу б/н від 08.02.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року вказану заяву призначено до розгляду на 03.03.2021 року.

В судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав надану заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подану заяву та заслухавши представника позивача суд,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2020 року між позивачем та адвокатом Захарко Іваном Ігоровичем укладений договір про надання правової допомоги № 05-10-20 та додаток № 1 до Договору, відповідно до умов яких визначено наступний перелік послуг, які надаються клієнту: аналіз первинних документів клієнта, та інших документів, які стосуються питання повернення грошових коштів за Договором суборенди нежитлових приміщень від 01.04.2020 року № 23-04-20; підготовка позову та подальше представництво прав та законних інтересів клієнта в господарській справі з повернення грошових коштів за Договором суборенди нежитлових приміщень від 01.04.2020 року № 23-04-20; аналіз законодавства та підзаконних актів з питань, пов`язаних з предметом спору; аналіз судової практики у подібних правовідносинах; підготовка та подання відповіді на відзив та інших заяв по суті у господарській справі; підготовка клопотань, пояснень, заяв, заперечень, скарг та інших процесуальних документів у господарській справі; участь у судових засіданнях у господарській справі; підготовка та подання апеляційних та касаційних скарг, відзивів на них, заперечень тощо.

На підставі п. 3.1. Договору про надання правової допомоги від 05.10.2020 року № 05-10-20, Додатку № 1 до Договору, додатку до Договору № 2 до нього, адвокатом за завданням клієнта надано професійну правничу допомогу, пов`язану з підготовкою позову в господарській справі з повернення грошових коштів за Договором суборенди нежитлових приміщень від 01.04.2020 року № 23-04-20.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору та Додатку № 2 до Договору від 05.10.2020 року № 05-10-20 клієнт на підставі акту приймання-передачі № 1 від 07.10.2020 року сплатив адвокату визначену суму в розмірі 15 000, 00 грн.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2-5 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виходячи зі змісту статей 3, 11, 15 ГПК України, питання співмірності заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014, заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини 5 цього ст. 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Гурепка проти України № 2 наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до п. 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. у справі № 23-рп/2009 Правова допомога є багатоаспектною. різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати .

Відповідач своїм правом на подання заперечень не скористався.

Отже, суд дослідивши всі докази, розглянувши всі матеріали справи, враховуючи складність справи та надані заявником докази, а саме договір про надання правової допомоги, додаток № 1 та № 2 до нього, акт приймання-передачі наданих послуг, докази оплати цих робіт, дійшов до висновку про задоволення заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОКІОС ТЕКЕЛЕС (03067, місто Київ, вулиця Виборзька (Олекси Тихого), будинок 84, код ЄДРПОУ 43351436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОПРІНТ ПЛЮС (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 26, літера А , код ЄДРПОУ 43198439) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 09.03.2021 року.

Суддя М.В. Данилова