Рішення

від 25.02.2021 по справі 200/11522/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 р. Справа№200/11522/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Масловій К.С.,

представника відповідача: Кододової А.В.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.11.2020 року № ю-603-25 на суму 2697131,96 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.11.2020 року № ю-603-25 на суму 2697131,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на адресу Тельманівського виробничого управління водопровідно каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу надійшла вимога від 06.11.2020 року № Ю-603-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Головного управління ДПС у Донецькій області, якою було повідомлено про необхідність сплатити недоїмку у розмірі 15432831,78 грн., яка утворилась станом на 31.10.2020 року. КП Вомпанія Вода Донбасу вважає зазначену вимогу такою, яка не ґрунтується на нормах діючого законодавства та як результат підлягаючою скасуванню з огляду на Закон України № 1669-VII.

Позивач просить суд, визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 року № Ю-603-25 в частині суми 2697131,96 грн.

14 грудня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

26 січня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження по справі № 200/11522/20-а та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пункт 9-4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464 виключено з 13 лютого 2020 року, а відтак посилання позивача на цей пункт закону як на підставу для звільнення від виконання обов`язків зі сплати єдиного внеску є безпідставними.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач - Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , код ЄДРПОУ 39710003, зареєстровано за юридичною адресою: Донецька область, смт. Тельманове, вул. Леніна, 297, перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб`єкта податкових відносин, як контролюючий орган , визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

06 листопада 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-603-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, станом на 31.10.2020 року в розмірі 15432831,78 грн., з яких недоїмка - 13496318,60 грн., штраф - 422354,94 грн., пеня - 1514158,24 грн.

Позивач не оскаржував спірну вимогу до вищого податкового органу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464), платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Статтею 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято закон Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669).

Підпунктом 8 пункту 4 ст. 11 Закону № 1669 розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 було доповнено пунктом 9-3 наступного змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану .

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Наведена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі вона зберігалась в Законі № 2464.

Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до цих населених пунктів належить сел. Мирне.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

У додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р до зазначених населених пунктів належить с. Новомихайлівка.

За положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.

З 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи .

Отже, пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.

Таким чином, з аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що до 13 лютого 2020 року для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 достатньо було лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

До 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Даний правовий висновок зроблено в рішенні від 30.03.2018 Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у цій справі.

Таким чином, позивач з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно внаслідок проведення антитерористичної операції був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі їх виконувати, проте, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно, на час формування спірної вимоги відсутні будь-які підстави щодо звільнення позивача від сплати єдиного внеску, крім можливості визнання її безнадійною та списання в порядку, визначеному Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу, що, в свою чергу, не є предметом спору у цій справі.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Водночас, Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не скасовував обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Разом з тим, на час формування спірної вимоги про сплату боргу норма, яка тимчасово звільняла від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, втратила чинність.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що спірна вимога № Ю-603-25 була прийнята з дотримання вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.11.2020 року № ю-603-25 на суму 2697131,96 грн. - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 25 лютого 2021 року.

Повний текст рішення виготовлений 05 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя І.М. Тарасенко