Рішення

від 11.03.2021 по справі 817/615/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2021 року м. Рівне №817/615/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "СААН-ЕКОБУД" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Саан-Екобуд (далі - ТОВ Фірма Саан-Екобуд , позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002231401 та № 0002241401.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в березні місяці 2017 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Реалбуд-М" за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, за наслідками якої був складений акт. На підставі висновку даного акта були винесені повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Позивач не погоджується з висновками акта щодо встановленого порушення. При цьому зазначає, що при перевірці відповідачу були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ "Реалбуд-М". Зазначені документи відповідають нормам чинного законодавства. Також позивач вважає, що відповідачем було порушено процедуру розгляду заперечень до акту та право позивача на участь у їх розгляді, а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими що належать до скасування.

Відповідач, у строк встановлений судом, подав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що дійсно, у позивача була проведена перевірка, за результатами якої складений акт і на підставі висновків акту прийняті податкові повідомлення-рішення. Так, перевіркою встановлено, що позивач мав взаєморозрахунки з ТОВ "Реалбуд-М", однак, позивачем не надано для перевірки документів, які б підтверджували походження ТМЦ. Також, відповідно до декларацій з податку на додану вартість за квітень 2016 року, травень 2016 року та додатків до них, поданих ТОВ "Реалбуд-М" до ДПІ за місцем обліку, не встановлено придбання товарів (робіт, послуг) у неплатників ПДВ. Крім того, фінансової звітності ТОВ "Реалбуд-М" за 2016 рік до ДПІ не подано, що свідчить про відсутність у підприємства активів, зокрема основних засобів, запасів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Також, згідно баз даних ДФС України не встановлено ТОВ "Реалбуд-М" як імпортера ТМЦ (арматури, кутників), номенклатура яких зазначена у видаткових накладних, що виписані ТОВ "Реалбуд-М" на адресу ТОВ "Фірма "СААН-ЕКОБУД"". Таким чином, перевіркою не встановлено джерело походження, виробника товарів, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ "Реалбуд-М" та не підтверджено легальність руху товарів в "ланцюгу" постачання від виробника до ТОВ "Фірма "СААН-ЕКОБУД"". Одночасно, перевіркою встановлено, що ТОВ "Реалбуд-М" задіяне в схемах ухилення від сплати податків. Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016180000000088 за фактом придбання та створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. Тобто позивач уклав правочини із сумнівним (недобросовісним) контрагентом ТОВ "Реалбуд-М" без прояву належного рівня обережності. Несприятливі наслідки недостатньої обережності ведення суб`єктом господарювання господарської діяльності покладається на ТОВ "Фірма "СААН-ЕКОБУД"" - особу, яка уклала такі правочини. Крім того, оскільки надходження активів (арматури, кутників) загальною вартістю 139442 грн. призвело до зростання власного капіталу ТОВ "Фірма "СААН-ЕКОБУД", то безоплатно отримані активи загальною вартістю 139442 грн. є доходом у розумінні п. 5 П(С)БО 15 "Доходи". Відповідно до п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", п. 5 П(С)БО 15 "Дохід", ТОВ "Фірма "СААН-ЕКОБУД"" зобов`язане віднести до складу інших доходів від безоплатно одержаних оборотних активів (товарів) в сумі 139442 грн. Вказана господарська операція потягла за собою заниження податку на прибуток за 2016 рік на суму 25100 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 27888 грн. В зв`язку з викладеним в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, позов ТОВ "Фірма "СААН-ЕКОБУД" було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 11 квітня 2017 року № 0002231401 та від 11 квітня 2017 року № 0002241401 в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 15.02.2018 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області задоволено частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою суду від 21.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи ухвалено провести за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 18.04.2018, за обґрунтованим клопотанням представника відповідача, підготовче засідання відкладено до 23.05.2018.

Протокольною ухвалою суду від 23.05.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.06.2018.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді підготовче засідання було перенесено на 16.07.2018.

Ухвалою суду від 16.07.2018 клопотання Головного управління ДФС у Рівненській області про зупинення провадження у справі №817/615/17 - задоволено. Провадження у справі № 817/615/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "СААН - ЕКОБУД" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у кримінальній справі № 569/7703/18.

Ухвалою суду від 06.10.2020 поновлено провадження у справі № 817/615/17 та призначено підготовче засідання у справі на 21.10.2020 о 14:15 год.

Ухвалою суду від 21.10.2020 підготовче засідання відкладено до 25.11.2020.

У зв`язку із щорічною відпусткою головуючого судді підготовче засідання було перенесено на 28.12.2020.

Протокольною ухвалою суду від 28.12.2020 було замінено первісного відповідача - Головне управління ДФС у Рівненській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

Протокольною ухвалою суду від 28.12.2020, у зв`язку з неявкою учасників справи щодо яких були відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце підготовчого засідання, його було відкладено до 25.01.2021.

Ухвалою суду від 25.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на "03" березня 2021 року о 12:00 год.

В судове засідання призначене на 03.03.2021 представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні. Представник позивача про причини неявки суду не повідомив.

Випадків, визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом не встановлено, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, перешкоди для розгляду справи, передбачені статтею 205 КАС України - відсутні, та враховуючи подане клопотання представника відповідача і приписи ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалою від 03.03.2021 вирішив розгляд справи провести у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд виходить з наступного.

Щодо посилань представника позивача на порушення процедури розгляду заперечень до акту перевірки та його права на участь у розгляді таких заперечень, порушень строків прийняття податкових повідомлень-рішень та невідповідність їх номерів, судом встановлено наступне:

Відповідно до пункту 86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8 вказаної статті встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Із викладеного вбачається, що в разі надходження заперечень до акту перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податку про їх розгляд з метою забезпечення його прав на участь при такому розгляді. При цьому податкові-повідомлення рішення приймаються протягом 3 днів, наступних за днем розгляду заперечень. Суд повторює, що наступний день за днем розгляду заперечень є дата прийняття висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, а не дата надіслання його платнику податку.

Так, судом встановлено, що позивач подав заперечення до акту перевірки 31.03.2017 року.

07.04.2017 відповідач повідомив позивача про те, що розгляд його заперечень відбудеться 10.04.2017 року о 10 годині.

Висновок про результати розгляду заперечень до акта перевірки датований 10.04.2017.

11.04.2017 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення.

З врахуванням викладеного судом не встановлено порушень процедури розгляду заперечень до акту перевірки та порушень строків прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем, тому посилання позивача з даного приводу є необґрунтованими, а відтак безпідставними.

Щодо невідповідності номера акту перевірки номерам податкових повідомлень-рішень, то судом встановлено та підтверджено матеріалами справи (т. 1 а.с.181-182), що це технічна помилка відповідача.

Щодо правомірності чи протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем, судом встановлено наступне.

Посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Реалбуд-М" за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. про що складено акт перевірки № 137/17-00-14-00/40213181 від 28.03.2017.

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено, що ТОВ "Фірма "СААН-ЕКОБУД" в порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями занижений податок на прибуток за 2016 в сумі 25100 грн; та в порушення пп. "а" п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість за квітень, травень 2016 на загальну суму 27888 грн.

Наслідком вказаних вище порушень, на думку відповідача, стало оформлення завідомо недостовірних документів контрагентом позивача на поставку ТМЦ, тобто, як стверджує відповідач, фактично мала місце реалізація товарів, джерело походження якого не встановлено, а відтак позивачем здійснено лише документальне оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. При цьому придбання позивачем ТМЦ та подальше використання в господарській діяльності призвело до зростання власного капіталу останнього, отже має відображатися у звітності як безоплатно отримані.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 11.04.2017р були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення: № 0002241401 від 11.04.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 25100 грн., 6275 грн. - штрафні (фінансові санкції) (а.с.11);

- податкове повідомлення-рішення № 0002231401 від 11.04.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 27888 грн., 6972 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленями-рішенями, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суду слід зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

У квітні-травні 2016 позивачем з ТОВ "Реалбуд-М" укладений усний договір щодо поставки арматури та кутників.

Вказані господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей контрагентом позивача оформлені такими документами: податкові накладні; видаткові накладні (т. 1 а. с. 38-40), банківські виписки, що підтверджують оплату ТМЦ (т. 1 а с. 56-60).

Також встановлено, що в подальшому вказані товарно-матеріальні цінності використані позивачем в своїй господарській діяльності шляхом виконання будівельних робіт, що підтверджується такими первинними бухгалтерськими документами: актами приймання виконаних будівельних робіт (т. 1 а. с. 61-87), карткою рахунку 631; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 (т. 1 а. с. 120-180). Суму ПДВ в розмірі 27888 грн. включено позивачем до податкового кредиту.

Листом № 3/27 від 27.04.2017, адресованим позивачу, ТОВ "Реалбуд-М" повідомляє про реальність та достовірність поставки ТМЦ, та доставки товару на об`єкт "Прибудова складу ТОВ "Укленко" в м. Березне Рівненської області" (т. 1 а. с. 88).

Вказані документи, окрім листа № 3/27 від 27.04.2017, як вбачається з акту перевірки, надавалися позивачем до перевірки.

Разом з тим, згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону №996 встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частин четвертої-шостої статті 9 Закону №996 регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996 господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду і відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для нарахування податкового кредиту також необхідними умовами є наявність у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Так, у справі, що розглядається, позивач наполягає на тому, що фактичне виконання його господарських зобов`язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами), отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

За певних інших обставин названі документи могли б свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно посилатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

Зокрема, в Акті перевірки контролюючий орган посилається на відсутність у первинних документах таких реквізитів як прізвищ та посад осіб, які підписували такі документи.

Позивач, стверджуючи про формальність таких обставин, так і не надав суду жодного доказу, який б підтвердив хто ж саме від імені ТОВ "Реалбуд-М" підписав первинні документи, які стали підставою для формування фінансового результату до оподаткування та податкового кредиту, а також чи є особа, підписи якої містяться на видаткових накладних, посадовою особою саме ТОВ Реалбуд-М , що відповідно до установчих документів наділена повноваженнями вчиняти підписи від імені даного контрагента. Тобто в супереч ч. 2 ст. 9 Закону №996 позивачем не надано первинні бухгалтерські документи щодо постачання ТОВ Реалбуд-М для позивача кутників та арматури, а видаткові накладні № 000285 від 12.05.2016, № РМ 063 від 01.04.2016 та № РМ-075 від 13.04.2016 не містять обов`язкових реквізитів щодо посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та, відповідно, не беруться до уваги судом, як первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод.

Лист № 3/27 від 27.04.2017, адресований позивачу, ТОВ "Реалбуд-М", який повідомляє про реальність та достовірність поставки ТМЦ, та доставки товару на об`єкт "Прибудова складу ТОВ "Укленко" в м. Березне Рівненської області", не розцінюється судом як доказ підтвердження підпису видаткових накладних директором ТОВ Реалбуд-М ОСОБА_1 , а також по своїй суті не може підтверджувати реальність господарської операції.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи сформовані відповідно до вимог ст. 9 Закону №996 щодо господарської операції з постачання ТМЦ від ТОВ Реалбуд-М до позивача, що підтверджують і розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету та є первинними документами юридичної значимості для цілей формування податкових вигод. Тобто, суд дійшов висновку, що вказана господарська операція з придбання товару не була дійсною і такою, з настанням якої виникають податкові зобов`язання, оскільки у первинних документах відсутні дані, що можуть достовірно ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, віднесених Законом №996 до обов`язкових реквізитів первинного документу.

Також, позивачем до матеріалів справи не долучено жодного первинного бухгалтерського документу, який б підтвердив умови передачі товарно-матеріальних цінностей позивачу, а також обставини їх переміщення і доставки.

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ Реалбуд-М перебував на обліку в ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області, юридична адреса - 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62, кв.34, основний вид діяльності - 42.1 1 - будівництво доріг і автострад, керівник та бухгалтер в одній особі - ОСОБА_1 .

Декларація з податку на прибуток підприємства за 2016 рік ТОВ Реалбуд-М до ДПІ не подана, тобто ТОВ Реалбуд-М не задекларовано дохід від операцій з продажу товарів покупцям, в т.ч. ТОВ Фірма Саан-Екобуд .

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік ТОВ Реалбуд-М до ДПІ не подано, що може свідчити про відсутність у підприємства активів, зокрема основних засобів, запасів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 2016 рік кількість працюючих на ТОВ Реалбуд-М становила 1 особа - ОСОБА_1 . Також, згідно баз даних ДФС України не встановлено ТОВ Реалбуд-М як імпортера ТМЦ (арматури, кутників), номенклатура яких зазначена у видаткових накладних, що виписані ТОВ Реалбуд-М на адресу ТОВ Фірма Саан-Екобуд . Відповідно до декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року, травень 2016 року та додатків до неї, поданої ТОВ Реалбуд-М до ДПІ за місцем обліку, не встановлено придбання товарів (робіт, послуг) у неплатників ПДВ. Наведені вище дані можуть свідчити про відсутність у ТОВ Реалбуд-М матеріально-технічної і технологічної можливості для самостійного здійснення основного виду діяльності (будівництво доріг і автострад) та реалізації товарів, в зв`язку з відсутністю основних засобів та необхідної кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності з надавання послуг, неналежністю ТОВ Реалбуд-М до суб`єктів сфери матеріального виробництва і економічної діяльності з виробництва відповідного товару.

Крім того, судом встановлено, що ТзОВ Фірма Саан-Екобуд для перевірки не надано документів щодо походження ТМЦ (декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності тощо), згідно номенклатури зазначеної у видаткових накладних оформлених ТОВ Реалбуд-М , що не дало контролюючому органу змоги встановити виробника, походження товару, його відповідність стандартам, технічним умовам.

Таким чином, контролюючим органом не встановлено джерело походження, виробника товарів, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ Реалбуд-М та не підтверджено легальність руху товарів в ланцюгу постачання від виробника до ТОВ Фірми Саан-Екобуд .

Разом з тим, ТМЦ, ідентичні задекларованим ТОВ Фірма Саан-Екобуд по взаємовідносинах із ТОВ Реалбуд-М , були в наявності та використані в господарській діяльності позивача.

Враховуючи викладене, суд погоджується із твердження відповідача, що фактично мало місце придбання товару, джерело походження якого не встановлено, тобто набуття у власність без наявності будь-яких первинних документів які опосередковують таке отримання.

Відповідно до абзацу 8 п. 3 НП(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Оскільки, судом встановлено, що у ТОВ Фірма Саан-Екобуд відсутні первинні бухгалтерські документи з належним чином оформленими обов`язковими реквізитами, які підтверджують витрати на отримання ТМЦ (арматура, кутники), то товари вартістю 167330,83 грн. з ПДВ є такими, що безоплатно отримані.

Пунктом 5 П(С)БО 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Оскільки, надходження активів (арматури, кутників) загальною вартістю 167308,83 грн. з ПДВ призвело до зростання власного капіталу ТОВ Фірми Саан-Екобуд , то безоплатно отримані активи загальною вартістю 167308,83 грн. з ПДВ є доходом у розумінні п. 5 П(С)БО 15 Доходи .

Відповідно до п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 зобов`язання визначається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визначене грошове зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Оскільки, у ТОВ Фірма Саан-Екобуд відсутні будь-які належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, що опосередковують отримання активу безпосередньо від ТОВ Реалбуд-М , відповідно проведена ТОВ Фірма Саан-Екобуд оплата на користь ТОВ Реалбуд-М в загальній сумі 167330,83 грн. з ПДВ (139442 грн. без ПДВ) є дебіторською заборгованістю у розумінні 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20.

Таким чином, оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими податковий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, пп. 5, 21 П(С)БО 15 Дохід , п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , 2.2 Положення № 88, а відтак й покладених в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11.04.2017 № 0002241401 щодо збільшення сум грошових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 31375,00 грн., заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню в цій частині не підлягає.

Крім того, як зазначалося судом, відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Водночас даною статтею визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З системного аналізу вказаних норм права судом встановлено, що первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкту оподаткування. В іншому випадку, первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції, є недостовірними.

Так, судом встановлено, що ТОВ Реалбуд-М фактично товари не поставляло. Посадовою особою ТОВ Реалбуд-М директором ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 9 Закону № 996 оформлені завідомо недостовірні документи: видаткові та податкові накладні з поставки товарів, оскільки на момент проведення таких операцій у ТОВ Реалбуд-М був відсутній сам актив - товари, що були предметом поставок та трудові ресурси для виконання таких поставок.

Таким чином, наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по операціях, що фактично не здійснювались у межах господарської діяльності підприємства. Оскільки ТОВ Реалбуд-М поставку ТМЦ фактично не здійснювало, тому оформлені податкові накладні з реквізитами ТОВ Реалбуд-М не є підставою для формування ТОВ Фірми Саан-Екобуд податкового кредиту.

В результаті даного порушення податковий кредит з податку на додану вартість завищено всього в сумі 27 888 грн., в тому числі: квітень 2016 року на суму ПДВ 18 240 грн., травень 2016 року на суму ПДВ 9 648 грн.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими податковий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем пп. а п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а відтак й покладених в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11.04.2017 № 0002231401 щодо збільшення сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 34860,00 грн., заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню в цій частині не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач виконав процесуальний обов`язок доказування та підтвердив правомірність своїх дій та рішень, натомість позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

У разі відмови в задоволенні позовних вимог підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СААН-ЕКОБУД (33023, вул. Степана Васильченка, 3, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 40213181) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненська область код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2017 року № 0002231401 та № 0002241401, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 березня 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля