Рішення

від 10.03.2021 по справі 640/7830/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 року м. Київ №640/7830/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айваз Україна

до Київської митниці Державної митної служби

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙВАЗ УКРАЇНА" (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, б. 3-б, код ЄДРПОУ 39419021) з позовом до Київської митниці Державної митної служби (03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8-а, код ЄДРПОУ 43337359), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA10000/2019/000011/2 від 13.12.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2019/00045 від 13.12.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA10000/2019/000010/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2019/00044 від 13.12.2019 р;

- зобов`язати Київську митницю Державної митної служби скласти висновок до відповідного орган Державної казначейської служби України про повернення позивачеві помилково та/або надміру сплачених митних й інших платежів в сумі 90 607,51 (дев`яносто тисяч шістсот сім грн.) 51 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони не містять відомостей з належним обґрунтуванням того, які саме документи, подані декларантом під час митного оформлення спірного товару, є недостатніми чи такими, що в своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, чи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості спірного товару та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підтвердження митної вартості заявлених позивачем товарів не надано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 Митного кодексу України, а саме: згідно рішення про коригування митної вартості №UA100000/2019/000011/2 перевізником зазначено фірму MRF International forwarding , а довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату від ТОВ НЕОСТРІМ , не надано переклад митної декларації країни відправлення, не надано страховий поліс. Згідно рішення про коригування митної вартості № UA100000/2019/000010/2 не надано транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення, не надано документи, передбачені п. 8.1 контракту № 16-02/2018 від 16.02.2018. Таким чином, на переконання митного органу, Товариством з обмеженою відповідальністю Айваз Україна не надано всіх необхідних документів на підтвердження митної вартості товарів, вартість яких було відкориговано оскаржуваними рішеннями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2020 суд вирішив вийти зі спрощеного позовного провадження та здійснювати розгляд адміністративної справи №640/7830/20 за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 26.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

22.01.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наголошено, що доводи відповідача, якими останній обґрунтовує правомірність прийнятих ним рішень про коригування митної вартості товарів, є необґрунтованими та недоречними, а наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводять неправильність визначеної позивачем митної вартості, оскільки така вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

В судове засідання, призначене на 02.03.2021 сторони не прибули, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання 02.03.2021, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, а суд на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

01 лютого 2018 року між ТОВ АЙВАЗ УКРАЇНА (Україна) (надалі - Покупець ) та компанією ЦЗІНАНЬ МЕЙДЕ КАСТІНГ КО., ЛТД (Китай) (надалі - Продавець ) укладений контракт № 01-02/2-2018 (надалі - Контракт ), за умовами якого Продавець зобов`язаний поставити (продати) Товар, а Покупець прийняти та оплати його вартість на умовах Контракту.

16 лютого 2018 року між ТОВ АЙВАЗ УКРАЇНА (Україна) та компанією Хаджі Айваз Ендустрійель Мамуллер Санайі Be Тіджарет А.С. (Туреччина) (надалі - Продавець ) укладений контракт № 16-02/2018 (надалі - Контракт ) за умовами якого Продавець зобов`язаний поставити (продати) Товар, а Покупець прийняти та оплати його вартість на умовах Контракту.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаних Контрактів товару 12.12.2019, представником митного брокера ТОВ НЕОСТРІМ що діє згідно договору-доручення № 3003 від 02.04.2018, заключним з ТОВ АЙВАЗ УКРАЇНА було подано електронну МД № UA100060/2019/809692 згідно з інвойсом MD1907847 від 31.10.2019 на оформлення товарів Арматура для трубопроводів, засувки з ливарнорго чавуну та Пристрої для очищення рідин, Фільтри для очищення води, з ливарнорго чавуну та електронну МД № UА100060/2019/809693, згідно з інвойсом EAR2019000008401 від 20.11.2019 p., на оформлення товарів Арматура трубопровідна , в яких митна вартість товару визначена за ціною Контрактів та інвойсів щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору.

Для проходження митних процедур та підтвердження митної вартості товару по МД № UA100060/2019/809692, позивачем були надані Київській митниці Державної митної служби наступні документи (включаючи також документи, надані у відповідь на письмову вимогу митного органу):

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01-02/2018 від 01.02.2018, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MD1907847 від 31.10.2019, коносамент (Bill of lading) MRFB19102284A, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 19С3700В2199/00486 від 31.10.2019, банківський платіжний документ б\н від 10.09.2019 про оплату товару в іноземній валюті, банківський платіжний документ б\н від 05.11.2019, автотранспортна накладна CMR № 5516/1 від 09.12.2019, експортна декларація країни відправника № 425820190000983159 від 28.10.2019, прайс - лист виробника товару № б/н від 01.09.2019; довідкова цінова інформація з відкритих джерел на аналогічні товари; висновок про вартісні характеристики товару виданий спеціалізованою експертною організацією - Звіт № 121 від 06.06.2019, що був виконаний на попередню поставку таких саме товарів, договір на перевезення укладений між ТОВ НЕОСТРІМ та ТОВ ДАЙРЕКТ ЛАЙН № 01/101119 від 10.10.2019, довідка про транспортні витрати б/н від 12.12.2019 та рахунок № 2151 від ТОВ ДАЙРЕКТ ЛАЙН від 09.12.2019, що підтверджує суму транспортних витрат; договір про надання транспортно-експедиторських послуг НА-3018 від 02.04.2018 між ТОВ АЙВАЗ УКРАЇНА та ТОВ НЕОСТРІМ , договір про надання послуг митного брокера №3003 від 02.04.2018.

Для проходження митних процедур та підтвердження митної вартості товару по МД № UА100060/2019/809693, позивачем були надані Київській митниці Державної митної служби наступні документи (включаючи також документи, надані у відповідь на письмову вимогу митного органу):

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №16-02/2018 від 16.02.2018, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) EAR2019000008401 від 20.11.2019, коносамент (Bill of lading) MRFB19102284B від 31.10.2019, автотранспортна накладна (CMR) 5516/2 від 09.10.2019, декларація про походження товару від 20.11.2019 EAR20190000084014; договір на перевезення укладений між ТОВ НЕОСТРІМ та ТОВ ДАЙРЕКТ ЛАЙН № 01/101119 від 10.10.2019, довідка про транспортні витрати б/н від 12.12.2019 та рахунок № 2151 від ТОВ ДАЙРЕКТ ЛАЙН від 09.12.2019, що підтверджує суму транспортних витрат; договір про надання транспортно-експедиторських послуг НА-3018 від 02.04.2018 між ТОВ АЙВАЗ УКРАЇНА та ТОВ НЕОСТРІМ , договір про надання послуг митного брокера №3003 від 02.04.2018.

13 грудня 2019 року Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000010/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2019/00045 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000011/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2019/00044.

ТОВ АЙВАЗ УКРАЇНА не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості, 20 грудня 2019 року подало скаргу до Державної митної служби України.

За результатами адміністративних оскаржень рішень митного органу про коригування митної вартості товару, рішення відповідача №UA10000/2019/000011/2 від 13.12.2019 та №UA100060/2019/00045 від 13.12.2019 були залишені без змін, а позивачеві було рекомендовано звернутись до суду.

Вважаючи протиправними рішення митного органу про коригування митної вартості товару: №UA10000/2019/000011/2 від 13.12.2019 та №UA100060/2019/00045 від 13.12.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною другою статті 53 МК України.

Так, що стосується рішення митного органу про коригування митної вартості товару №UA10000/2019/000011/2 від 13.12.2019, суд зазначає наступне.

В частині посилань відповідача щодо відсутності перекладу митної декларації країни відправлення, то суд зазначає, що надання копії експортної декларації країни відправлення без перекладу даного документа, не свідчить про те, що даний документ є неприйнятним та викликає сумніви стосовно заявленої декларантом вартості товару, з тих підстав, що основні документи, які підтверджують митну вартість товарів, декларантом були надані у належній формі.

Стосовно зауважень митного органу відносно того, що згідно коносамента перевізником зазначено фірму MRF International forwarding , а довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату видані від імені ТОВ НЕОСТРІМ , суд зазначає, що з копії коносамента (Bill of lading) MRFB19102284A вбачається, що компанією представником в Україні є ТОВ Дайрект Лайн (графа Forwarding agent - reference), при цьому, матеріали справи містять копію договору, укладеного між ТОВ НЕОСТРІМ та ТОВ Айваз Україна про надання транспортно-експедиторських послуг НА-3018 від 02.04.2018 та копію договору, укладеного мж ТОВ ДАЙРЕКТ ЛАЙН та ТОВ НЕОСТРІМ про надання транспортно-експедиторських послуг від 10.10.2019 року.

Статтею 9 Закону України Про транспортно - експедиторську діяльність передбачено, що до виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Стосовно ненадання страхового полісу, суд зауважує, що згідно з пунктом 8 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо здійснювалося страхування , - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд також зазначає, що згідно статті 53 Митного кодексу України, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, подаються до митного органу на підтвердження митної вартості товарів лише в разі їх наявності , що свідчить про те, що такі документи не в обов`язковому порядку повинні подаватися декларантом до митного оформлення товару та не є єдиними доказом підтвердження сплати придбаного товару.

Судом встановлено, що поставка товару здійснювалась за умовами FOB Incoterms, які не передбачають обов`язкового страхування вантажу, а тому вимога надати документи про вартість страхування є необґрунтованою та за наведених умов не виконуваною, оскільки обов`язок застрахувати товар у позивача був відсутній.

Отже, доводи відповідача щодо неможливості визначення митної вартості товару по митній декларації МД № UA100060/2019/809692 за основним методом, є необґрунтованими та спростовуються наведеними вище висновками суду.

Що стосується оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару №UA10000/2019/000010/2 від 13.12.2019, суд зазначає наступне.

Так, за доводами митного органу, позивачем не надано транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення, не надано документи, передбачені п. 8.1 контракту № 16-02/2018 від 16.02.2018.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що при митному оформленні товару відповідно до МД № UА100060/2019/809693, Товариством було надано коносамент (Bill of lading) MRFB19102284B від 31.10.2019, автотранспортну накладну (CMR) 5516/2 від 09.10.2019, довідку про транспортні витрати б/н від 12.12.2019, договір на перевезення укладений між ТОВ НЕОСТРІМ та ТОВ ДАЙРЕКТ ЛАЙН № 01/101119 від 10.10.2019, рахунок № 2151 від ТОВ ДАЙРЕКТ ЛАЙН від 09.12.2019, що підтверджує суму транспортних витрат.

Що стосується надання документів, передбачених п. 8.1 Контракту, суд зазначає, що вказаний пункт договору передбачає надання наступних документів: Інвойсу, транспортної накладної, ЦМР, пакувального листа, сертифіката походження.

Як свідчать матеріали справи, всі вище перераховані документи було надано при митному оформлені товару з метою відображення кількісних та вартісних характеристик товару, тому посилання відповідача в цій частині є безпідставним та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару по МД №UА100060/2019/809693 за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу неправомірним.

Суд зазначає, що Інвойс № EAR2019000008401 від 20.11.2019 року та інвойс № MD1907847 від 31.10.2019 року містять інформацію про ціну на товар; повну ціну поставки товару на зазначених в контракті умовах і не потребує визначення складових митної вартості. Крім того, надані до митного органу копії контрактів №01-02/2018 від 01.02.2018 та № 16-02/2018 від 16.02.2018 містять інформацію про найменування товару, кількість, ціну, загальну суму до сплати. Тобто вказані документи містять відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за товар.

На переконання суду, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митних деклараціях та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Висновки митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, - не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Що стосується обрання відповідачем другорядного методу при визначені митної вартості товару по обох вище зазначених митних деклараціях, суд зазначає, що приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, а лише наведено посилання на митні декларації, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Митного кодексу України.

Таким чином, переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої вартості товарів, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA10000/2019/000011/2 від 13.12.2019 та №UA10000/2019/000010/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2019/00045 від 13.12.2019 та №UA100060/2019/00044 від 13.12.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, на час прийняття оскаржуваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та необґрунтованими, а отже підлягають скасуванню.

Стосовно вимог про зобов`язання Київську митницю Державної митної служби скласти висновок до відповідного органу Державної казначейської служби України про повернення позивачеві помилково та/або надміру сплачених митних й інших платежів в сумі 90 607,51 (дев`яносто тисяч шістсот сім грн.) 51 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №976/30844, передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Вимогами пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку №643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Проте, як свідчать матеріали справи, позивач не звертався до Київської митниці Державної митної служби із відповідною заявою, в якій би просив повернути надмірно сплачені митні платежі в сумі в сумі 90 607,51 (дев`яносто тисяч шістсот сім грн.) 51 коп.

Отже, враховуючи те що позивач із заявою не звертався та наявність чітко визначеного механізму повернення платникам податків коштів, які обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/ надмірно сплачених до бюджету, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними та, відповідно, такими що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, судом не може бути взято до уваги обставини, викладені у відзиві відповідача, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами, які були досліджені судом і свідчать про те, що позивачем було надано відповідачу усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВАЗ УКРАЇНА" (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, б. 3-б, код ЄДРПОУ 39419021) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA10000/2019/000011/2 від 13.12.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2019/00045 від 13.12.2019.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA10000/2019/000010/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2019/00044 від 13.12.2019.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВАЗ УКРАЇНА" (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, б. 3-б, код ЄДРПОУ 39419021) понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 7 890, 19 грн. (сім тисяч вісімсот дев`яносто гривень дев`ятнадцять копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа