ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 р.Справа № 440/3958/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції А.Б. Головко) від 29.09.2020 року по справі № 440/3958/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ КЛІМА"
до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ "СМАРТ КЛІМА", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.06.2020 № 1627620/41499415; зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 96 від 15.05.2020, яка подана ТОВ "СМАРТ КЛІМА" датою її фактичного подання.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було прийнято відповідачем протиправно з порушенням норм чинного законодавства. Позивачем на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної, були надані усі належні документи та пояснення. Проте, відповідачем протиправно не були взято до уваги надані пояснення та документи, в результаті чого відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків первинних документів. Зазначені дії контролюючого органу є протиправними, а прийняте рішення підлягає скасуванню. Також, позивачем зазначено, що при прийнятті рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість податковим органом конкретні причини неприйняття вказані не були.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі №440/3958/20 позовні вимоги задоволено:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.06.2020 № 1627620/41499415;
зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 96 від 15.05.2020, яка подана ТОВ "СМАРТ КЛІМА" датою її фактичного подання;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ КЛІМА" (вул. Комбайнерів, 5а, кв. 4, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 41499415) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4800 грн.
Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «СМАРТ КЛІМА» зареєстроване 04.08.2017 (код ЄДРПОУ 41499415) та є платником податку на додану вартість (ІПН 414994116011).
ТОВ «СМАРТ КЛІМА» (Виконавець) уклало із ТОВ «ІНВЕРТ» (Замовник) Договір підряду від 19 грудня 2020 року за № 2020/12-19, згідно п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується виконати поставку обладнання та роботи з монтажу виробів з оцинкованої сталі, згідно Додатку № 1, а Замовники зобов`язується прийняти обладнання та виконані роботи і сплатити їх на умовах цього Договору. Виконання робіт здійснюється з використанням матеріалів Виконавця.
Сторонами Договору 20.12.2019 укладено Додаткову угоду до останнього № 1, якою п. 1.1. викладено в наступній редакції: «Виконавець зобов`язується виконати поставку обладнання та роботи з монтажу системи вентиляції, згідно Додатку № 1, а Замовник зобов`язується прийняти обладнання та виконані роботи і сплатити їх на умовах цього Договору. Виконання робіт здійснюється з використанням матеріалів Виконавця.» . Сторони дійшли згоди викласти Додаток № 1 до Договору у новій редакції. Інші умови Договору, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишилися без змін.
Додаток № 1 містить Специфікацію № 1, погоджену Сторонами, на поставку обладнання: Вентилятор CPV 815-2Т, Вставка СОМ 100-VRAN-040A-ZS, Комплект віброізоляторів KIV-P-2, Перетворювач частоти ACS150-03E-02A4-4 0,75 кВт, Вентилятор VRAN9-040-T80-N-00075/4(1640)-Yl-l-RO-O та монтаж системи вентиляції.
Загальна сума договору складає 148706,82 грн. (в тому числі ПДВ - 24784,47 грн. У відповідності до п. 2.3. Договору оплата за обладнання та виконані роботи проводяться Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів після надання рахунку - фактури Виконавцем.
ТОВ «Смарт Кліма» виставлено рахунок - фактури № 248 від 20 грудня 2019 року на загальну суму 148706,00 грн. (в тому числі ПДВ - 24784,47 грн.).
ТОВ «ІНВЕРТ» здійснило 20.12.2019 часткову оплату рахунку на суму 74353,41 грн. (в т.ч. ПДВ - 12392,23 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 10890 від 20.12.2019. Залишок суми: 74353,41 грн. (в т.ч. ПДВ - 12392,23 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 12338 від 15.05.2020.
ТОВ «Смарт Кліма» у відповідності до Договору підряду № 2020/12-19 від 19.12.2019 поставлено ТОВ «ІНВЕРТ» обладнання на загальну суму 50218,37 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 369,73 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 94 від 27.05.2020 та Довіреністю ТОВ «ІНВЕРТ» , видану головному інженеру Дуднику А.В. на отримання цього обладнання.
Окрім того, на фактичне перевезення обладнання оформлено товарно - транспортну накладну № Р94 від 27.05.2020.
На підтвердження надання послуг ТОВ «СМАРТ КЛІМА» по монтажу системи вентиляції сторонами оформлено Акт надання послуг № 94 від 27.05.2020 на загальну суму 98488,45 грн. (в т.ч. ПДВ - 16414,74) грн.
Поставлене та встановлене ТОВ «Смарт Кліма» обладнання придбане ним у наступних контрагентів із оформленням відповідних документів:
- ТОВ «ССК ТМ» згідно Публічного договору поставки № 911 від 01.06.2017, видатковою накладною № 242 від 20.01.2020 (Вентилятор VRAN9-040-T80-N-00075/4(1640)-Yl-l-RO-O, Вставка СОМ 100-VRAN-040A-ZS, Комплект віброізоляторів KIV-P-2, Перетворювач частоти ACS150-03E-02A4-4 0,75 кВт) на загальну суму 19 454,40 грн., платіжним дорученням № 1111 від 24.12.2019 та податковою накладною № 679 від 24.12.2019 прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН;
- ТОВ «ЄВРОВЕНТСИСТЕМ» згідно Договору № 1912/1 від 19 грудня 2019 року, Видатковою накладною № 132 від 11.02.2020 (Вентилятор CPV 815-2Т) на загальну суму 16 956,12 грн., платіжним дорученням № 1112 від 24.12.2019 та податковою накладною № 21 від 24.12.2019 прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН.
За правилом першої події ТОВ «Смарт Кліма» після отримання першої частини оплати сформовано та надіслано на реєстрацію податкову накладну № 234 від 20.12.2019 на суму 74353,41 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 392,23 грн.), яка прийнята та зареєстрована контролюючим органом.
В подальшому, за правилом першої події, ТОВ «Смарт Кліма» після отримання другої частини оплати 26.05.2020 сформовано та надіслано на реєстрацію податкову накладну № 96 від 15.05.2020 на суму 74353,41 грн. (в т.ч. ПДВ - 12392,23 грн.).
Після направлення для реєстрації вказаної накладної автоматизованою системою ДФС України направлено позивачеві квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 15.05.2020 № 96 в ЄРПН зупинена. Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7326 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
На виконання зазначених вимог, ТОВ «Смарт Кліма» , через автоматизовану систему, на адресу Головного управління ДПС у Полтавській області направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено. Надані ТОВ «СМАРТ КЛІМА» пояснення: «ТОВ«СМАРТ КЛІМА» засноване у 2017 р., одним із видів діяльності є КВЕД:46.69 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням та 43.22 Монтаж систем вентиляції та кондиціювання повітря. Підприємство орендує офіс та складські приміщення згідно Договору № 22/20 від 01.01.2020, на балансі обліковуються: основні засоби на інші необоротні матеріальні активи на суму 275,9 тис.грн. Отримана остаточна оплата поставку вентиляційного обладнання та монтаж, згідно Договору №2020-12-19 від 19.12.2019. У додатках документи, які підтверджують фактичне отримання оплати від замовника та факт здійснення закупівлі обладнання у основних постачальників. До пояснень додані документи: Договір про надання оренди нежитлового приміщення № 22-20 від 0.01.2020; наказ на призначення директора № 1 від 02.01.2020; штатний розклад від 02.01.2020 (підтвердження наявності працівників); договір підряду з ТОВ «ІНВЕРТ» від 19 грудня 2020 року за № 2020/12-19; платіжне доручення №10890 від 20.12.2019; платіжне доручення № 12338 від 15.05.2020; публічний договір поставки № 911 від 01.06.2017 з ТОВ «ССК ТМ» ; видаткова накладна № 242 від 20.01.2020; договір №1912/1 від 19 грудня 2019 року з ТОВ «ЄВРОВЕНТСИСТЕМ» ; видаткова накладна №132 від 11.02.2020; платіжне доручення №1111 від 24.12.2019; платіжне доручення № 1112 від 24.12.2019.
Вказане повідомлення з додатками було доставлено адресату в електронному вигляді, що підтверджено відповідними квитанціями № 1 та № 2.
Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1627620/41499415 від 10.06.2020.
Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що зазначене рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків до контролюючого органу було надано всі складені у відповідності до норм законодавства документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено. Також суд першої інстанції зазначив, що беручи до уваги розмір витрат на оплату Адвокатського об`єднання та його співмірність зі складністю справи та виконаними Адвокатським об`єднанням роботами (наданими послугами), часом, витраченим Адвокатським об`єднанням на їх виконання (надання), обсягом наданих Адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт, а також співмірністю з ціною позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "СМАРТ КЛІМА" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4800 грн.
В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що згідно інформації, зазначеної у Квитанції № 1, направленої на адресу позивача, реєстрація податкової накладної № 96 від 15.05.2020 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7326, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари /послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково: показник О = 2.3002%, Р = 119827.62. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. За результатами опрацювання матеріалів, поданих ТОВ Смарт Кліма до податкової накладної № 96 від 15.05.2020 встановлено, що платником не надано копію первинного документу, на підставі якого виписана податкова накладна, а саме: видаткова накладна, акт приймання-передачі та інші. Підставою прийняття вище зазначеного рішення було ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Щодо стягнення судом витрат на правничу допомогу, відповідач послався на те, що надання адвокатом консультаційних послуг не справляли впливу на перебіг розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навичок. Докази на підтвердження виконання адвокатом виду правової допомоги Письмова консультація в матеріалах справи відсутні. Зазначив, що судом необґрунтовано стягнуто з відповідача і витрати за видом послуги Підготовка відповіді на відзив в розмірі 1500,00 грн, оскільки за змістом даний процесуальний документ не доповнює суть заявлених позовних вимог та не спростовує в повній мірі заперечення, що викладені у відповіді на відзив. Також вказав, що вартість складання позовної заяви (3000,00 грн) не є співрозмірною, адже дана справа не належить до категорій справ зі значною складністю. По даній категорії справ є багато судової практики, а тому кількість витраченого часу (3 години) не можна вважати співрозмірною зі складністю даної справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим Кодексом України (ПК України).
Згідно з пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
У пункті 201.16 ПК України закріплено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У п. 74.2. ст. 74 ПК України зазначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як передбачено п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Зі змісту пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29/12/2010 року (з наступними змінами та доповненнями, далі Порядок № 1246) слідує визначення, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Крім того, пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
При цьому, підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України унормовано, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017.
Вказаним Законом, пункт 201.16. ПК України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 3 до Порядку № 1165 установлено наступні критерії ризиковості здійснення операцій:
1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній / розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.
3. Відсутність на дату складення податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 96 від 15.05.2020 р. слугувало те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7326 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
На виконання зазначених вимог, позивачем, через автоматизовану систему, на адресу Головного управління ДПС у Полтавській області направлене Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Згідно наданих пояснень, ТОВ СМАРТ КЛІМА засноване у 2017 р., одним із видів діяльності є КВЕД:46.69 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням та 43.22 Монтаж систем вентиляції та кондиціювання повітря. Підприємство орендує офіс та складські приміщення згідно Договору № 22/20 від 01.01.2020 року, на балансі обліковуються: основні засоби на інші необоротні матеріальні активи на суму 275,9 тис.грн. Отримана остаточна оплата поставку вентиляційного обладнання та монтаж, згідно Договору № 2020-12-19 від 19.12.2019 року. У додатках документи, які підтверджують фактичне отримання оплати від замовника та факт здійснення закупівлі обладнання у основних постачальників. До пояснень додані наступні документи: договір про надання оренди нежитлового приміщення № 22-20 від 01.01.2020 року; наказ на призначення директора № 1 від 02.01.2020 року; штатний розклад від 02.01.2020 року (підтвердження наявності працівників); договір підряду з ТОВ ШВЕРТ від 19 грудня 2020 року за № 2020/12-19; платіжне доручення № 10890 від 20.12.2019 року; платіжне доручення № 12338 від 15.05.2020 року; публічний договір поставки № 911 від 01.06.2017 року з ТОВ ССК ТМ ; видаткова накладна № 242 від 20.01.2020 року ; договір № 1912/1 від 19 грудня 2019 року з ТОВ ЄВРОВЕНТСИСТЕМ ; видаткова накладна № 132 від 11.02.2020 року; платіжне доручення № 1111 від 24.12.2019 року; платіжне доручення № 1112 від 24.12.2019 року.
Отримання наданих пояснень та документів ГУ ДПС у Полтавській області підтверджується відміткою Документ прийнято на електронних документах і квитанціями № 1 та № 2.
Податковий орган дослідивши зміст наданих документів та пояснення позивача, зробив висновок про ненадання платником податку копій документів: Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні списки), у тому числі рахунки - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити) . Разом з тим, не надані позивачем, на думку відповідача, документи підкреслені не були, що свідчить про те, що в рішення не вказується конкретних документів, які не були надані суб`єктом господарювання. Крім того, нижче зазначена додаткова інфоумація : не надано копію первинного документа, на основі якого виписана податкова накладна: видаткова накладна, акт приймання - передачі та ін.
З приводу цього твердження колегія суддів зазначає, що воно є безпідставним, оскільки податкова накладна, за правилом першої події, сформована по фактичній передоплаті поставленого в подальшому обладнання та виконання робіт, а факт оплати підтверджується наданим платіжним дорученням № 12338 від 15.05.2020 р., що свідчить про те, що при прийнятті спірного рішення податковим органом не враховано факту того, що податкова накладна була сформована по передоплаті, а не фактичному відвантаженню товару.
Що стосується посилання у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 15.05.2020 № 96 в ЄРПН зупинена. Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7326 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, колегія суддів зазначає, що пунктом 12 Порядку № 1165, передбачено право, а не обов`язок платника податку подати до ДПС таблицю даних платника податку, а тому висновок відповідачів про те, що Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7326 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, якої не існує, є безпідставним, та за умови надання платником достатнього пакету документів на підтвердження вчинення правочину та наявності підстав для реєстрації податкової накладної, не може слугувати підставою для зупинення її реєстрації.
Крім того, контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Разом з тим, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначається конкретно мов залежності, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
В свою чергу, позивачем було надано достатню кількість документів на підтвердження реальної оплати по договору підряду, що підтверджують фактичне здійснення операції з постачання та монтажу вентиляційного обладнання, кількісні та вартісні показники цієї операції і були достатніми для реєстрації податкової накладної.
Оскільки позивачем надано усі необхідні документи, для проведення реєстрації податкової накладної, колегія суддів вважає, що комісією ДПС формально визначено підстави для прийняття оскаржуваного рішення та не наведено конкретної інформації з приводу документів, які не надані позивачем, проте є необхідними для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. Водночас, з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій та надав відповідні пояснення.
Також колегія суддів зазначає, що у межах спірних правових відносин, які виникли щодо відмови у реєстрації ПН/РК, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. У зв`язку з цим, і суд за результатом розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальним, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.
Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до вимог п.201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Оскільки територіальним управлінням ДПС протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної, належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію останньої.
Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача щодо необґрунтованості заяви представника позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 7 ст. 134 КАС України).
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17).
На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду договір № 17/07/20 про надання правової допомоги від 17 липня 2020 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Правовий компроміс", акт від 03 вересня 2020 року прийому-передачі наданих юридичних послуг, попередній розрахунок, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 03.09.2020, рахунок на оплату № 15 від 20.07.2020 та платіжне доручення від 20.07.2020 № 1609.
З наданих документів судом встановлено, що 17 липня 2020 року між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Правовий компроміс" укладено договір № 17/07/20 про надання правової допомоги.
Відповідно до положень вказаного договору клієнт доручає і зобов`язується оплатити послуги Адвокатського об`єднання, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
На виконання умов вказаного договору про надання правничої допомоги позивачем сплачено суму послуг професійної правової допомоги в сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2020 № 1609.
Судом першої інстанції з акту приймання-передачі наданих послуг встановлено, що до вартості наданих адвокатом послуг входило надання послуг на суму 5000 грн., з яких: консультації з питань звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації ПН/РК та зобов`язання зареєструвати ПН/РК - кількість витраченого часу - 0,30 год., вартість 500 грн (ставка за годину 1000 грн); підготовка адміністративного позову - 3 години вартістю 3000 грн (ставка за годину 1000 грн) та підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 1,5 години вартістю 1500 грн (ставка за годину 1000 грн).
Однак, із вказаного акту приймання-передачі наданих послуг судом встановлено, що Адвокатським об`єднанням на надання послуги Клієнту з консультації з питань звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації ПН/РК та зобов`язання зареєструвати ПН/РК витрачено часу - 0,30 год., відповідно вартість вказаної послуги складає - 300 грн (із розрахунку 1000 грн за годину х 0,30 год).
На підстав цього, суд першої інстанції дійшов до висновку, що стягненню на користь позивача підлягають витрати у розмірі 4800,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що в межах цієї справи позивачем до суду першої інстанції надавалися належні та достатні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу. Зауважень до документального підтвердження понесених витрат позивачем, з боку суду не висловлено та спростування обсягу наданих послуг (виконаних робіт) представником позивача, судом не зазначено.
Що стосується посилання апелянта на незначну складність справи та на неспівмірність понесених витрат із обсягом наданих послуг, колегія суддів зазначає, що ця обставина не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки навіть у справах незначної складності та у справах, де розмір накладених санкцій є невеликим, особа не може бути обмежена у можливості звернутися за правовою допомогою, а у подальшому до суду для захисту своїх порушених прав. З цих же підстав необґрунтованими є і посилання відповідача на те, що у цій категорії справ існує велика кількість судової практики, що не потребувало такої кількості витраченого часу (3 години) на складання позовної заяви, оскільки ці твердження апелянта жодними доказами необґрунтовані і є лише припущеннями податкового органу.
Що стосується посилання апелянта на те, що докази на підтвердження виконання адвокатом виду правової допомоги Письмова консультація в матеріалах справи відсутні, колегія суддів зазначає, що апелянт не вказує, який саме доказ (документ) має підтверджувати надання цієї послуги. Крім того, згідно акту від 03 вересня 2020 року прийому-передачі наданих юридичних послуг, адвокатом надано послуги, перераховані в розрахунку суми гонорару, серед яких вказано і консультацію.
В межах спірних правовідносин колегія суддів також зазначає, що як вже неодноразово зазначено у постановах Верховного Суду, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
На підставі цього, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто суму витрат на правничу допомогу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Що стосується заяви представника позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
На підтвердження витрат з оплати правової допомоги, наданої протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивачем надано до матеріалів справи копії: додаткової угоди від 05.01.2021 року; акту № 2 прийому - передачі наданих послуг від 11.01.2021 року; розрахунок від 11.01.2021 року; платіжне доручення № 1887 від 11.01.2021 року.
На виконання умов договору про надання правничої допомоги, адвокатом Вітер Н.В. виконані такі послуги, а саме: 1) 18.11.2020 р. надано усуну юридичну консультацію із обговорення способу захисту в суді апеляційної інстанції, витрачено 1 годину, ціна послуги 800,00 грн.; 2) складено та подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області 20.11.2020 р. витрачено 3 години, ціна послуги 2500,00 грн.
Згідно розрахунку гонорару за надану правову допомогу, адвокатом надано наступні послуги: 1) консультації з питань вчинення процесуальних дій позивачем при апеляційному оскарженні відповідачем рішення суду першої інстанції (кількість витраченого часу (год.) 0,50, вартість за одну годину 1 000,00; вартість 500,00 грн.); 2) аналіз судової практики за рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанції по справам за позовами суб`єктів господарювання про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації ПН/РК та зобов`язання зареєструвати ПН/РК (кількість витраченого часу (год.) 0,50, вартість за одну годину 1 000,00; вартість 500,00 грн.); 3) підготовка відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі №440/3958/20 (кількість витраченого часу (год.) 4,0, вартість за одну годину 1 000,00; вартість 4000,00 грн.).
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).
На момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, на користь адвоката з боку позивача здійснена повна оплата наданих послуг у загальній сумі 5000,00 грн.
Таким чином, оскільки позивачем надано необхідні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу за подання апеляційної скарги та подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання, яким потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.
В межах спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4800,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді апеляційної інстанції, витраченим ним часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, критерію обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, розумності їхнього розміру, у зв`язку з чим підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі №440/3958/20 залишити без змін.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ КЛІМА" про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська,4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ КЛІМА" (вул. Комбайнерів, 5а, кв. 4, м.Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 42917149) витрати на правничу допомогу у розмір 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) І.С. Чалий З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 10.03.2021 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2021 |
Оприлюднено | 15.03.2021 |
Номер документу | 95437379 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Бартош Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні