УХВАЛА
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 400/2221/20
адміністративне провадження № К/9901/6954/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бенефіт Гранд до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у задоволенні позову відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС від 04.02.2020 № 28202 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити позивача з Переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
25.02.2021 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).
Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Справа № 400/2221/20 розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що загальними вимогами до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних), а також зрозумілих мотивів його прийняття. Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містять жодних мотивів щодо підстав включення Товариства до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить посилань на податкову інформацію, що свідчить про наявність ознак здійснення Товариством ризикових операцій.
Застосування судами попередніх інстанцій норм пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зробленому, зокрема у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20.
Керуючись статтями 248, 328, пунктами 1, 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2021 |
Оприлюднено | 12.03.2021 |
Номер документу | 95439188 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні