Ухвала

від 11.03.2021 по справі 420/534/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 420/534/20

адміністративне провадження № К/9901/7996/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 420/534/20 за позовом Приватного підприємства Раф-Сервіс до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 420/534/20, предметом спору у якій є:

- визнання протиправними дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо ненадання ПП РАФ-СЕРВІС 90-денного строку для поновлення пошкоджених (втрачених) документів, незупинення проведення перевірки щодо проведення планової виїзної документальної перевірки на підставі наказів від 07 лютого 2019 року №834, зі змінами, внесеними наказом від 15 серпня 2019 року №6581;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 27 вересня 2019 року №000147514 про збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 168498747,00 грн; від 27 вересня 2019 року №000148514 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 5370474,00 грн; від 27 вересня 2019 року №000150514 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн; від 10 січня 2020 року №0001560514 про застосування штрафних санкцій в сумі 1360975,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Головне управління ДПС в Одеській області у касаційній скарзі у розділі Підстави касаційного оскарження виділяє жирним шрифтом пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України та в подальшому посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

У розділі касаційної скарги Щодо неврахування судом апеляційної інстанції позиції Верховного Суду скаржник зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18.

Разом з тим Головне управління ДПС в Одеській області у справі № 420/534/20 оскаржує судові рішення в частині задоволення позову.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27 вересня 2019 року №000147514, від 27 вересня 2019 року №000148514, від 27 вересня 2019 року №000150514, від 10 січня .2020 року №0001560514. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Оскільки у частині відмови у позові - визнання протиправними дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо ненадання ПП РАФ-СЕРВІС 90-денного строку для поновлення пошкоджених (втрачених) документів, незупинення проведення перевірки щодо проведення планової виїзної документальної перевірки на підставі наказів від 07 лютого 2019 року №834, зі змінами, внесеними наказом від 15 серпня 2019 року №6581, судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються, посилання скаржника на те, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, Верховним Судом не приймається.

Щодо посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 26 лютого 2021 року у справі № 809/1146/16, то предметом спору у ній є скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток, збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість та застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Отже, подібність правовідносин щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме наявність однакових правових ознак між справами, заявником касаційної скарги не наведена.

Щодо справи № 822/6021/15, то постановою Верховного Суду судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд, що свідчить про те, що правову позицію щодо застосування певної норми у цій справі остаточно не сформовано.

Щодо пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави касаційного оскарження, заявник зазначає, що судами не досліджено докази, які містяться у матеріалах справи, та які мають визначальне значення для її розгляду, зокрема не надано оцінки наданим позивачем первинним документам, а лише наведено їх перелік, не надано належної оцінки усім обставинам справи.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 420/534/20 за позовом Приватного підприємства Раф-Сервіс до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова