Рішення

від 14.04.2010 по справі 20/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  20/116

14.04.10

За позовом       Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1   

До                      Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА МЕДІАБАІНГ»

Про                    стягнення 29 057,12 грн.

                                                                                                           Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача                 ОСОБА_2- предст. (дов. від 26.11.2009р.)

від відповідача             не з’явився

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29 057,12грн. (20 618,90грн. –сума основного боргу, 2767,76грн. –пені, 942,46грн. –3%  річних, 4728,00грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті наданих позивачем послуг за договором №2105-08/06 про розміщення зовнішньої реклами від 21.05.2008р., а також витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/116, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 31.03.2010р.

Представники відповідача  у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з наведеним та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 31.03.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 14.04.2010р. представник позивача надав суду уточнений розрахунок 3% річних, збитків від інфляції та пені, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 2683,54грн.-пені, 928,44грн. -3% річних, 4725,54грн. –збитків від інфляції.

Уточнений розрахунок прийнято судом до розгляду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8-г, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. В матеріалах справи містяться докази одержання уповноваженим працівником відповідача копії процесуального документу суду (повідомлення про вручення поштового відправлення).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

21.05.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №2105-08/06 на розміщення зовнішньої реклами (далі –договір), відповідно до умов якого виконавець (позивач) за завданням замовника (відповідач) зобов’язується надати останньому послуги проведення рекламної кампанії клієнта (клієнтів) замовника, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити належно надані послуги виконавця.

Відповідно до п.2.2.5 договору замовник зобов’язується прийняти надані послуги, підписати надані акти  про закінчення робіт із цього договору протягом 15-ти днів із моменту їхнього одержання, а при наявності зауважень по виконаній роботі –надати їх у письмовій формі в цей же термін.

Відповідно до п.3.1 договору вартість рекламної кампанії складається з вартості послуг та нарахованими на таку вартість сумами податків і зборів (обов’язкових платежів), та визначається в Додаткових угодах до цього договору. Ціна даного договору визначається загальною вартістю послуг по проведенню рекламної кампанії (рекламних кампаній) та дорівнює сумі всіх платежів, здійснюваних помісячно до 15 числа поточного місяця на підставі рахунків-фактур виконавця, якщо інше не встановлено  Додатковою угодою сторін.

Так, сторонами 01.10.2008р. було укладено Додаткову угоду №2 до договору, умовами якої сторони визначили адресну програму, період рекламної кампанії: з 01.10.2008р. –31.10.2008р., визначили  адреси та ціну рекламних послуг.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №2 до договору загальна вартість проведення рекламної кампанії, передбаченої цією Додатковою угодою становить 25 618,90грн., у тому числі ПДВ.

Згідно п.3.4 договору після закінчення терміну дії рекламної кампанії, сторони підписують Акт прийому-передачі наданих й оплачених послуг.

Позивач, на виконання умов договору та додаткової угоди №2 у період з 01.10.2008р. по 01.11.2008р. надав відповідачу послуги з розміщення реклами відповідача загалом на суму 25 618,90грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000014 від 28.02.2009р., який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено печатками юридичних осіб, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що рахунок-фактура, виставлений для оплати, дійсний протягом 15 банківських днів. У випадку, коли замовник не проводить оплату в зазначений строк, виконавець має право направити новий рахунок.

Пункт 3 Додаткової угоди №2 до договору встановлює обов’язок замовника здійснити оплату послуг виконавця на підставі рахунку-фактури, шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця суми грошових коштів у розмірі, визначеному п.2 цієї додаткової угоди, в порядку та строки, передбачені договором.  

Позивачем було виставлено на оплату відповідачу рахунок-фактуру на оплату наданих позивачем згідно вищевказаного акту послуг, а саме: №СФ-0000095 від 08.10.2008р. на суму 25 618,90рн., в якому встановлено, що він дійсний до сплати до 20.10.2008р.

Доказом виставлення позивачем та одержання відповідачем вказаного рахунку-фактури на оплату наданих послуг з розміщення реклами є посилання на нього в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого відповідачем були прийняті послуги з розміщення реклами без жодних зауважень та заперечень щодо вартості та якості послуг.  

Проте, відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг у сумі 5000,00грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 25.02.09р. (в матеріалах справи), проте повну вартість послуг не сплатив, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги з розміщення зовнішньої реклами у сумі 20 618,90грн.

В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 618,90грн. –основного боргу.  

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проаналізувавши умови п.3.1 договору та п.3 додаткової угоди до договору, суд дійшов висновку, що кінцевий термін оплати послуг позивача встановлюється рахунком-фактурою на оплату послуг, та не має наслідкового зв’язку з моментом фактичного закінчення рекламної кампанії за додатковою угодою №2 та підписанням сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).  

Однак, відповідач у встановлений в рахунку-фактурі строк (до 20.10.2008р.) не здійснив повної оплати послуг позивача в сумі 20 618,00грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 618,90грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 2683,54грн.-пені, 928,44грн. -3% річних, 4725,54грн. –збитків від інфляції.

Враховуючи умови п.3.1 договору, п.3 додаткової угоди до договору, та строки оплати послуг, встановлені в рахунку-фактурі №СФ-0000095 (до 20.10.2008р.), суд вважає початком період прострочення виконання відповідачем свого обов’язку по оплаті послуг позивача з 21.10.2008р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 4 5 договору у випадку порушення замовником строків оплати, передбачених у даному договору, на розсуд виконавця, може застосовуватись пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, обчисленої за кожен день прострочення від вартості неоплаченої суми.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Ознайомившись з розрахунком пені позивача, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 2683,54грн

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно уточненого розрахунку суду, з відповідача за період з 21.10.2008р. по 31.01.2010р. (як визначив позивач у розрахунку) підлягає стягненню 845,31грн. –3% річних, 4059,55грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

         Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.           Позовні вимоги  задовольнити частково.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА МЕДІАБАІНГ»(м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8-г, код ЄДРПОУ 34048616) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 20 618,90грн. –основного боргу, 2683,54грн. – пені, 845,31грн. –3% річних, 4059,55грн. –збитків від інфляції, 282,07грн. - державного мита, 229,89грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.     В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                              В.В. Палій