Постанова

від 10.03.2021 по справі 922/3271/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2021 р. Справа № 922/3271/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Дучал Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (вх. №113 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3271/20,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (14026, м. Чернігів, вул. Квітнева, 1-В),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" (61153, м. Харків, пр-т Ювілейний, буд. 54-А, оф. 232),

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Віп Авто Транс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Валері 2016", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45 152,00 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на невиконання ТОВ "Валері 2016" зобов`язань за заявкою - договором № 30Т від 15 січня 2020 року щодо оплати за послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі №922/3271/20 відмовлено в задоволенні позову.

Розглядаючи спір суд першої інстанції дійшов висновку про укладення між сторонами заявки - договору №30Т від 15 січня 2020 року про перевезення позивачем вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Втім місцевий господарський суд дійшов висновку, що строк виконання ТОВ "Валері 2016" зобов`язань з оплати послуг перевезення є таким, що не настав, оскільки відсутні докази отримання ним від ТОВ "Віп Авто Транс" оригіналів документів.

ТОВ "Віп Авто Транс" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтуванні апеляційної скарги ТОВ "Віп Авто Транс" зазначає, що для проведення ТОВ "Валері 2016" оплати згідно вимог заявки - договору № 30Т від 15 січня 2020 року оригінали документів направлялись стороні двічі, що підтверджується копією експрес-накладної №59000552108160 від 03 вересня 2020 року та копією поштової накладної №1402601754732 з описом вкладення до рекомендованого листа №1402601754732. Апелянт зазначає, що свідоме не отримання ТОВ "Валері 2016" поштової кореспонденції не може слугувати підставою для звільнення даної особи від обов`язки щодо сплати вартості замовлених ним послуг.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11 січня 2021 року у справі №922/3271/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Віп Авто Транс" на рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі №922/3271/20; постановлено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Віп Авто Транс" на рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі №922/3271/20 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи; ТОВ "Валері 2016" встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого воно має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові.

Відповідна ухвала отримана представником ТОВ "Віп Авто Транс" 18 січня 2021 року, представником ТОВ "Валері 2016" - 14 січня 2021 року.

29 січня 2021 року від ТОВ "Валері 2016" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Віп Авто Транс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі №922/3271/20 без змін (вх.№1228). Одночасно у відповідному відзиві ТОВ "Валері 2016" просить суд вирішити питання відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, надану в ході апеляційного перегляду справи.

22 лютого 2021 року від ТОВ "Валері 2016" надійшли докази для розгляду питання відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, надану в ході апеляційного перегляду справи (вх.№2298).

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

Звертаючись з позовною заявою позивач зазначає, що 15 січня 2020 року між ТОВ "Віп Авто Транс" (перевізником) та ТОВ "Валері 2016" (замовником) укладена заявка-договір №30Т, відповідно до якої позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту Україна-Литва, а відповідач зобов`язався здійснити оплату наданих послуг.

Зазначеною заявкою на перевезення вантажу передбачено, що вартість перевезення становить 1100 євро все включено (за курсом купівлі Ощадбанку на сайті мінфін, на дату розвантаження) + вартість забезпечення по транзиту вантажу через РБ та Литву - 15500 грн.

Оплата транспортних послуг здійснюється відповідачем протягом 12 робочих днів після отримання оригіналів документів. Відправка оригіналів документів Новою Поштою відділення №25 м. Харків.

За твердженням позивача, на виконання умов вказаної заявки ним надані послуги на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, д.н.з. Рено Магнум НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за маршрутом м. Харків (Україна) - м. Клайпеда (Литва), що підтверджується підписом та відбитком печатки вантажоодержувача UAB "PHILIP MORRIS LIETUVA" на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №1113800.

Як вказує позивач, 02 вересня 2020 року на адресу ТОВ "Валері 2016" направлені оригінали документів (Заявка-Договір №30Т від 15 січня 2020 року (по 2 прим.), рахунок-фактура №СФ-0000066 від 21 січня 2020 року, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000064 від 21 січня 2020 року (по 2 прим.), міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №1113800 для проведення розрахунку за надані послуги. Окрім того, додатково відповідачу були направлені документи Укрпоштою з описом вкладень до рекомендованого листа. 25 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача з досудовою претензією за вих. № 144, яка була залишена без відповіді.

Вказуючи, що строк виконання зобов`язань щодо оплати вартості перевезення настав, але відповідач не виконав грошові зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг у розмірі 45152,00 грн, що підтверджується випискою з банку по рахунку ТОВ "Віп Авто Транс" НОМЕР_3 , ТОВ "Віп Авто Транс " просить стягнути вказані кошти в судовому порядку.

Заперечуючи проти позову, ТОВ "Валері 2016" стверджує, що не укладало та не підписувало з позивачем будь-які договори, у тому числі заявку - договір № 30Т від 15 січня 2020 року про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші документи, які б підтверджували договірні відносини між сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів зазначає про таке.

Предмет позову полягає у стягненні ТОВ "Віп Авто Транс" коштів з ТОВ "Валері 2016" як вартості наданих послуг за договором перевезення згідно до заявки - договору №30Т від 15 січня 2020 року.

На підтвердження існування між сторонами правовідносин щодо перевезення товару ТОВ "Віп Авто Транс" надано копію заявки-договору №30Т, відповідно до якої позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту Україна-Литва, а відповідач зобов`язався здійснити оплату наданих послуг.

В ході розгляду спору у суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду ТОВ "Валері 2016" заперечує існування будь-яких правовідносин між сторонами з приводу надання ТОВ "Віп Авто Транс" послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за маршрутом м. Харків (Україна) - м. Клайпеда (Литва).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази на предмет існування між сторонами договірних правовідносин щодо надання ТОВ "Віп Авто Транс" послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за маршрутом м. Харків (Україна) - м. Клайпеда (Литва) колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 628 Цивільного Кодексу України втсановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Колегією суддів встановлено, що наявна в матеріалах справи заявка-договір № 30Т не має підпису представника ТОВ "Валері 2016".

В якості доказів реальності подання ТОВ "Валері 2016" заявки-договору № 30Т від 15 січня 2020 року ТОВ "Віп Авто Транс" до суду першої інстанції надано скрін-шот електронної пошти щодо листування між позивачем, за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем, за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

Місцевий господарський суд прийняв відповідний доказ на підтвердження реальності подання ТОВ "Валері 2016" заявки-договору № 30Т від 15 січня 2020 року.

Колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою такого доказу ураховуючи таке.

З наданого ТОВ "Віп Авто Транс" скрін-шоту електронної пошти вбачається, що:

-15 січня 2020 року з електронної пошти ТОВ "Віп Авто Транс" -- ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_2 з найменуванням власника поштової скриньки - Василій Жолоб надійшов лист за найменуванням Харків - Клайпеда.

-15 січня 2020 року з електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 з найменуванням власника поштової скриньки - Василій Жолоб на електронну пошту ТОВ "Віп Авто Транс" -- ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист за найменуванням Харків - Клайпеда.В подальшому між сторонами велося листування включно по 12 лютого 2020 року за найменуванням листів :"документи", "документи на перевірку", "акт", "акт з виправленнями".

12 лютого 2020 року з електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2. з найменуванням власника поштової скриньки - Василій Жолоб на електронну пошту ТОВ "Віп Авто Транс" -- ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист з інформацією, що вони не є платниками ПДВ та проханням зазначення товариства як експедитора в акті.

Колегія суддів враховує, що електронна пошта - "ІНФОРМАЦІЯ_2" з найменуванням власника поштової скриньки - Василій Жолоб визначена самим ТОВ "Валері 2016" в матеріалах справи в якості офіційної електронної поштової скриньки товариства.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Жолоб Василь Миколайович є керівником ТОВ "Валері 2016".

Поряд з цим найменування та зміст листів, дата їх направлення, суб`єкти направлення, співпадають з найменування та змістом заявки-договору № 30Т, датою та сторонами її складання.

Колегія суддів приймає до уваги суперечливість позиції ТОВ "Валері 2016" на підтвердження обставини відсутності його волевиявлення на укладення заявки-договору № 30Т від 15 січня 2020 року.

Так, ТОВ "Валері 2016" зазначає про відсутність будь-яких правовідносин з ТОВ "Віп Авто Транс", у тому числі щодо замовлення послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом, позаяк наявність вищезазначеного електронного листування з офіційної електронної поштової скриньки товариства свідчить про зворотне.

Варто зазначити, що добросовісніть - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Верховний Суд у низці справ робить посилання на принцип римського права "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки), який "базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".

Зазначений принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud". Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22 315сво18); постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 квітня 2019 року у справі №903/394/18; постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 листопада 2018 року у справі №911/205/18.

Як встановлено статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтями 78, 79 Кодексу передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи, що з боку ТОВ "Валері 2016" не надано:

1)доказів протиправного використання електронної скриньки товариства сторонніми особами,

2)доказів спростування достовірності наданого ТОВ "Віп Авто Транс" скрін-шоту електронної пошти щодо листування між позивачем, за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідачем, за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,

3)доказів існування між сторонами іншої домовленості, відмінної від змісту, наданої ТОВ "Віп Авто Транс" заявки-договору № 30Т від 15 січня 2020 року,

колегія суддів визнає обґрунтованою позицію ТОВ "Віп Авто Транс" про укладення між сторонами домовленості на підставі заявки-договору №30Т від 15 січня 2020 року в обсязі, визначеному змістом даної угоди, відповідно до якої позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту Україна-Литва, а відповідач зобов`язався здійснити оплату наданих послуг.

А отже, не зважаючи на те, що заявка -договір № 30Т від 15 січня 2020 року зі сторони відповідача не підписана, цивільні права та обов`язки сторін виникли в порядку ч. 1 статті 11 Цивільного кодексу України, ч.1 статті 181 Господарського кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов`язки.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що між сторонами укладено правочин у спрощений спосіб на умовах заявки на перевезення вантажу № 30Т від 15 січня 2020 року, яка за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Поряд цим матеріали справи свідчать, що на виконання умов Заявки на перевезення вантажу №30Т від 15 січня 2020 року, позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №1113800.

Відповідно до розрахунку позивача (рахунок фактура №СФ-0000066 від 21 січня 2020 року) вартість послуг складає 45 152,00 грн.

З боку відповідача не надано заперечень щодо невідповідності здійснено ТОВ "Віп Авто Транс" розрахунку вартості послуг.

Згідно з умовами заявки на перевезення вантажу №30Т від 15 січня 2020 року оплата транспортних послуг здійснюється протягом 12 робочих днів після отримання оригіналів документів.

В підтвердження виконання позивачем умов заявки щодо передачі оригіналів документів відповідачу, позивачем до суду першої інстанції надано:

-копію експрес-накладної №59000552108160 від 03 вересня 2020 року.

-копію поштової накладної №1402601754732 та опис вкладення до рекомендованого листа №1402601754732.

Дослідивши копію експрес-накладної №59000552108160 від 03 вересня 2020 року, судом встановлено, що направлення позивачем документів здійснено за адресою м. Харків відділення №25 на ім`я Жолоба В.Н., який є керівником ТОВ "Валері 2016". Однак з вказаного доказу неможливо встановити, які саме документи були направлені позивачем, у зв`язку з чим наданий позивачем доказ не є належним свідченням виконання перевізником обов`язку щодо надсилання документації ТОВ "Валері 2016", як підстави оплати вартості наданих ТОВ "Віп Авто Транс" послуг.

В той же час, з опису вкладення до рекомендованого листа №1402601754732 вбачається направлення 02 вересня 2020 року на юридичну адресу ТОВ "Валері 2016" - рахунку фактури №СФ-0000066 від 21 січня 2020 року, акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000064 від 21 січня 2020 року, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR, заявки - договору від 15 січня 2020 року.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку даному доказу, як підстави для виникнення у ТОВ "Валері 2016" обов`язку з оплати вартості наданих позивачем послуг, зазначив, що відповідне поштове відправлення не було вручено адресату та повернуто за зворотньою адресою, у зв`язку з чим строк виконання зобов`язань з оплати послуг перевезення не настав в розумінні змісту заявки на перевезення вантажу №30Т від 15 січня 2020 року.

Втім колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як встановлено судом вище, за змістом заявки на перевезення вантажу №30Т від 15 січня 2020 року оплата транспортних послуг здійснюється протягом 12 робочих днів після отримання оригіналів документів.

Слід зазначити, що сам лише факт неотримання ТОВ "Валері 2016" поштової кореспонденції, надісланої на юридичну адресу товариства, не може вважатися належною підставою для неоплати особою вартості замовлених послуг, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Наведені обставини залежать виключно від волевиявлення ТОВ "Валері 2016" та саме на нього покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю.

Відтак, з моменту спроби вручення ТОВ "Валері 2016" поштової кореспонденції працівниками служби поштового зв`язку, товариство вважається обізнаним з приводу надсилання ТОВ "Віп Авто Транс" документації на підставі рекомендованого листа №1402601754732, та з відповідної дати розпочинається строк щодо оплати вартості замовлених послуг в порядку заявки на перевезення вантажу №30Т від 15 січня 2020 року.

Ураховуючи приписи Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, направлення ТОВ "Віп Авто Транс" 02 вересня 2020 року рекомендованого листа №1402601754732, колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що станом на момент звернення до господарського суду із відповідним позовом строк виконання ТОВ "Валері 2016" зобов`язань з оплати послуг перевезення є таким, що настав.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про ненастання строку виконання ТОВ "Валері 2016" зобов`язань з оплати послуг перевезення з огляду на відсутність доказів отримання товариством рекомендованого листа №1402601754732.

Оскільки станом на момент звернення до господарського суду із відповідним позовом строк виконання ТОВ "Валері 2016" зобов`язань з оплати послуг перевезення є таким, що настав, а з боку відповідача не наданого доказів сплати вартості таких послуг, колегія суддів погоджується з позицією апелянта про наявність правових підстав для стягнення даної суми заборгованості у судовому порядку, а відтак і задоволення позовних вимог.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю та наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Відтак, апеляційна скарга ТОВ "Віп Авто Транс" підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3271/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем при подання позовної заяви та апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню відповідачем в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а заява ТОВ "Валері 2016" про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката (вх.№1228, вх.№2298) не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.2 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (14023, м. Чернігів, вул. Квітнева, 1-В, код ЄДРПОУ 37558048) задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3271/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (14023, м. Чернігів, вул. Квітнева, 1-В, код ЄДРПОУ 37558048) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" (61153, м. Харків, пр-т Ювілейний, буд. 54-А, оф. 232, код ЄДРПОУ 43296559) про стягнення заборгованості в розмірі 45 152,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" (61153, м. Харків, пр-т Ювілейний, буд. 54-А, оф. 232, код ЄДРПОУ 43296559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (14023, м. Чернігів, вул. Квітнева, 1-В, код ЄДРПОУ 37558048) заборгованість в розмірі 45 152,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" (61153, м. Харків, пр-т Ювілейний, буд. 54-А, оф. 232, код ЄДРПОУ 43296559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (14023, м. Чернігів, вул. Квітнева, 1-В, код ЄДРПОУ 37558048) витрати по сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 102, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" (61153, м. Харків, пр-т Ювілейний, буд. 54-А, оф. 232, код ЄДРПОУ 43296559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (14023, м. Чернігів, вул. Квітнева, 1-В, код ЄДРПОУ 37558048) витрати по сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя Н.М. Дучал