Рішення

від 09.03.2021 по справі 904/2548/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2021м. ДніпроСправа № 904/2548/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від прокуратури: Буршаєвський К.Л.;

від позивача: Рябко Н.В.;

від відповідача: Коротя Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури (м.Павлоград, Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради (м. Павлоград, Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" (м. Київ)

про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 1 060 558 грн. 29 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконувач обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" (далі - відповідач) безпідставно збережені кошти орендної плати у загальному розмірі 1 060 558 грн. 29 коп. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Також прокурор просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 908 грн. 38 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації з Державного земельного кадастру №207769364, земельна ділянка, площею 0,3000 га, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114, на підставі рішення Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання № 115-61/V від 19.02.2010 передано в оренду відповідачу для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції. Однак, документи на право користування земельною ділянкою за адресою: вул.Дніпровська, 2, м. Павлоград, Дніпропетровська область, площею 0,3000 га, для фактичного розміщення автомобільного станції, на момент обстеження не було оформлено, у зв`язку з чим, на підставі статті 1214 Цивільного кодекс України, прокурором здійснено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в період з 01.06.2017 по 31.03.2020, які складають 1 060 558 грн. 29 коп. Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: наявність порушення інтересів держави (територіальної громади), нездійснення їх захисту органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Так, позивач тривалий час не звертається до суду із позовом про відновлення його порушених прав, а саме: про стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати, а вказана сума є досить істотною та складає 1 060 558 грн. 29 коп.

Ухвалою суду від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 10.06.2020.

Ухвалою суду від 19.05.2020 зупинено провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019.

В подальшому, підстава, що викликала зупинення справи відпала, а саме Великою палатою Верховного Суду питання усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18 розглянуто з винесенням постанови про задоволення касаційної скарги прокурора Дніпропетровської області, повний текст якої оприлюднений в Єдиному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 21.09.2020 провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 07.10.2020.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 46342/20 від 05.10.2020), в якому він просив суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, посилаючись на те, що на підприємстві відсутній штатний юрист, що ускладнює своєчасну підготовку відзиву на позовну заяву, крім того, відповідач повідомив, що має намір запропонувати позивачу по справі укласти мирову угоду.

У підготовче засідання 07.10.2020 з`явилися прокурор та представник позивача; представник відповідача у вказане підготовче засідання не з`явився, при цьому, судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Отже, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважав за необхідне відкласти підготовче засідання у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.10.2020 підготовче засідання було відкладено на 28.10.2020.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 47408/20 від 08.10.2020), в якому він просив суд відкласти проведення підготовчого засідання на іншу дату, з повідомленням сторін, посилаючись на те, що на підприємстві відсутній штатний юрист, що ускладнює своєчасну підготовку відзиву на позовну заяву, крім того, відповідач повідомив, що має намір запропонувати позивачу по справі укласти мирову угоду.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява (вх. суду № 50571/20 від 27.10.2020), в якій він просив суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, посилаючись на те, що його представник перебуває на лікарняному.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшли клопотання (вх. суду № 50578/20 від 27.10.2020 та вх. суду № 50934/20 від 28.10.2020), в яких він просив суд відкласти підготовче засідання та продовжити строк на подання відповідачем відзиву для забезпечення принципу змагальності та права на справедливий суд, посилаючись на те, що договір про надання правової допомоги був укладений з представником відповідача - адвокатом Коротею Романом Олександровичем лише 26.10.2020, який не встигає підготувати обґрунтований відзив на позов та направити його до суду.

Представники прокуратури, позивача та відповідача у підготовче засідання 28.10.2020 не з`явилися, при цьому, судом було враховано наявність клопотань позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 28.10.2020 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 26.11.2020.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 53079/20 від 10.11.2020), в якій він зазначив, що повністю погоджується та підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд їх задовольнити.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 53721/20 від 12.11.2020), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення заяви від 10.11.2020 іншим учасникам процесу.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду 54498/20 від 17.11.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора у повному обсязі, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка лише після 14.04.2020 стала об`єктом цивільних прав та саме з цього моменту на неї почала розповсюджуватися дія статей 1212-1214 Цивільного кодексу України. Також відповідач заперечує проти застосування під час нарахування прокурором заборгованості ставки орендної плати для цільового призначення земель під автозаправні станції та комплекси на рівні 10% та 11% від нормативно-грошової оцінки, оскільки прокурором не доведено, що на спірній земельній ділянці знаходиться автозаправна станція чи комплекс та більше того, що вона належить відповідачу чи ним використовується.

Від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду №55915/20 від 25.11.2020), в якій він зазначає про необґрунтованість заперечень відповідача, викладених у відзиві, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У підготовче засідання 26.11.2020 з`явилися прокурор та представник позивача; представник відповідача у вказане підготовче засідання не з`явився, причин не з`явлення суду не повідомив, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом було відзначено, що відповідь на відзив була направлена відповідачу лише 24.11.2020, отже строк для надання заперечень для відповідача станом на 26.11.2020 не закінчився.

Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини даної справи, з метою надання можливості відповідачу скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, на подачу заперечень на відповідь на відзив), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 26.11.2020 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 17.12.2020.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. суду № 58391/20 від 08.12.2020), у яких він просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на наступне:

- в договорі купівлі-продажу зазначена лише адреса місцезнаходження майна відповідача в м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2;

- відповідач отримує право користування лише на частину земельної ділянки, що знаходиться під майном та ту, яка необхідна для обслуговування майна. Тим більше, якщо на земельній ділянці знаходиться майно інших осіб;

- позивач не подав жодного доказу відносно площі нерухомого майна, що належить відповідачу;

- позивач зазначає, що відповідач розробив технічну документацію відносно земельної ділянки, де знаходиться майно відповідача, але технічна документація, що подана в матеріали справи позивачем, передбачена відносно земельної ділянки з іншими кадастровим номером;

- щодо наявності у земельної ділянки кадастрового номеру стаття 79-1 Земельного кодексу України чітко визначає, що земельна ділянка стає об`єктом цивільних прав після її формування та реєстрації права власності на неї;

- відповідно до матеріалів справи право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано лише 14.04.2020 15:40 год.;

- в матеріалах справи не містяться докази, що на земельній ділянці кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 знаходиться автозаправна станція чи комплекс та, що вона належить відповідачу та ним використовується, а саме: виходячи з того, чим користується та володіє особа і можна стягувати грошові кошти за статтями 1212, 1214 Цивільного кодексу України за домовленості всіх необхідних умов передбачених законодавством та практикою Верховного Суду.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 60131/20 від 17.12.2020), в якому він просить суд відкласти судове засідання, що призначено на 17.12.2020, у випадку, якщо судове засідання в режимі відеоконференції не буде проведено та з метою недопущення розповсюдження вірусної інфекції та для забезпечення права на справедливий суд забезпечити проведення усіх судових засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 60384/20 від 18.12.2020), в якому він просить суд з метою недопущення розповсюдження вірусної інфекції та для забезпечення права на справедливий суд - забезпечити проведення усіх судових засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовче засідання 17.12.2020 з`явилися прокурор та представник відповідача; представник позивача у вказане судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив; про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується участю його представника у судовому засіданні 26.11.2020 та розпискою.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні його представника та вважає можливим провести підготовче засідання за відсутності представника позивача.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 17.12.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, суд вважав за можливе закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.

Так, ухвалою суду від 17.12.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 19.01.2021.

Від позивача надійшли заперечення (вх. суду № 62018/20 від 29.12.2020), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі, посилаючись на їх обґрунтованість та правомірність.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 2508/21 від 19.01.2021), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи відповідь ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 31.12.2020.

У судовому засіданні 19.01.2021 протокольно було оголошено перерву до 02.02.2021.

Судове засідання, призначене на 02.02.2021, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

В подальшому, ухвалою суду від 23.02.2021 судове засідання було призначено в межах розумних строків на 09.03.2021.

У судове засідання 09.03.2021 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача.

Прокурор та представник позивача у вказаному судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та їх заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просив суд відмовити у їх задоволенні.

З приводу долучення додаткових доказів та документів на стадії розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вказане, судом приймаються до уваги та долучаються до матеріалі справи подані сторонами на стадії розгляду справи по суті докази та заперечення.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів..

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 09.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Павлоградська міська рада, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 140, 142 Конституції України та статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

При цьому, в контексті оспорюваних правовідносин, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке хоч і не носить загальнодержавний характер, але забезпечує виконання функцій держави на конкретній території, яка відноситься до їх відання, у визначеному законом порядку та спосіб. Таким чином, органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006, визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном", або коштами включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Павлоградською міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Павлограда Дніпропетровської області.

Також, згідно частиною 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно пунктом 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Предметом позову в цій справі є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин Відповідачем у встановленому порядку та строки), втім не сплачених Відповідачем, що пов`язується із втратою Павлоградською міською радою цього ж майна (грошових коштів).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації з Державного земельного кадастру, земельна ділянка, площею 0,3 га, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114, яку використовує Відповідач без правовстановлюючих документів, належить до комунальної власності, власником є Павлоградська міська рада.

Таким чином, неповернення Павлоградській міській раді безпідставно збережених коштів, у вигляді орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою, що здійснюється всупереч вимогам статті 206 Земельного кодексу України, статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 14.1.136 Податкового кодексу України, статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, порушує інтереси територіальної громади міста Павлограда Дніпропетровської області в особі Павлоградської міської ради та позбавляє можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Крім того, у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з пунктом 5 рішення Європейського суду з прав людини від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Російської Федерації", суд встановив: підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного суду, у своїй постанові від 26.06.2019 (справа № 587/430/16-ц) визначила два виключних випадки, коли прокурор може представляти інтереси держави, а саме:

- якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

В свою чергу, прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд при проголошенні ухвал від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

У даному випадку, орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту майнових інтересів - Павлоградська міська рада не здійснює свої повноваження, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці, оскільки починаючи з 2010 року, посадові особи уповноваженого органу не вживали жодних заходів, з метою реального забезпечення надходження грошових коштів до бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області, безпідставно збережених Відповідачем від використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

З метою виявлення підстав для вжиття заходів представницького характеру Павлоградською місцевою прокуратурою направлявся лист № 04/42-1823вих-20 від 03.04.2020 на адресу Павлоградської міської ради, у якому описувались обставини можливого порушення земельного законодавства та ставилось питання щодо повідомлення місцевої прокуратури про вжиті Павлоградською міською радою заходи цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата). Однак, листом №243 від 08.04.2020 Павлоградська міська рада звернулася до Павлоградської місцевої прокуратури про надання допомоги у вжитті заходів цивільно-правового характеру. Про причини невжиття заходів цивільно-правового характеру самостійно місцеву прокуратуру не повідомлено.

Також, аналогічний лист Павлоградською місцевою прокуратурою отримано 02.01.2020 №2.

Разом з тим, Павлоградська міська рада достовірно знаючи про наявність порушень інтересів держави, зумовлених незаконними діями ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", які розпочалися ще з 19.04.2010 і тривають по теперішній час, будь-яких заходів цивільно-правового характеру, направлених на стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата) не вживала, обмежившись лише направленням на адресу відповідача листів про обов`язковість сплати такого доходу та листів до Павлоградської місцевої прокуратури.

Таким чином, Павлоградська міська рада, маючи відповідні повноваження для їх захисту не вжила заходів досудового врегулювання спору, а також не звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

Таким чином, бездіяльність Павлоградської міської ради протягом більше ніж десяти років з моменту виникнення спірних правовідносин позбавляє територіальну громаду м.Павлограда можливості залучити отримані грошові кошти для реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальної громади м. Павлограда, а також створило ризик пропуску строку позовної давності, встановленого чинним законодавством для звернення до суду за захистом своїх майнових прав.

Так, з моменту отримання в користування ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га та виникнення обов`язку звернутися до Павлоградської міської ради для укладання договору оренди зазначеної земельної ділянки, тобто з 19.04.2010 по теперішній час, останні обов`язків зі сплати орендної плати (земельного податку) не виконували, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 2 238 075 грн. 47 коп. (без урахування строків позовної давності), Павлоградська міська рада до суду з питань стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (оренда плата) не зверталась.

Відповідно до вимог статей 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто строк позовної давності, становить 3 роки.

Таким чином, через неналежне виконання своїх обов`язків посадовими особами Павлоградської міської ради, які за наявності відомого їм факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам не вжили необхідних заходів, щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого, з урахуванням строку позовної давності, з ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" можливо стягнути заборгованість зі сплати орендної плати лише за період з 01.06.2017 по 31.03.2020, яка становить 1 060 558 грн. 29 коп.

Вищевказане підтверджує виключність наявності підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави".

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальних характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та бездіяльності органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органів прокуратури інтересів держави в особі Павлоградської міської ради.

Більше того, за таких обставин, підтримка прокурора не порушує справедливого балансу між сторонами, а прокурор, звертаючись до суду із зазначеним позовом на захист майнових інтересів держави, виконує та буде виконувати виключно субсидіарну роль.

Також, Павлоградська місцева прокуратура, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Павлоградську міську раду про намір звернутися до суду в інтересах держави із указаною заявою, що підтверджується копією відповідного листа №04/42-2261вих-20 від 27.04.2020.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У даному випадку, правовідносини між Павлоградською міською радою та ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" пов`язані з використанням останнім нерухомого майна - земельної ділянки, яке знаходиться на території м. Павлограда Дніпропетровської області, без достатніх правових підстав та належного оформлення правовстановлюючих документів. Крім того, грошові кошти, які б отримала Павлоградська міська рада за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин з відповідачем у встановленому порядку та строки) є коштами місцевого бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області, оскільки є платою за землю від використання земельної ділянки на правах оренди. Враховуючи вищевикладене, заявлений позов підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Отже, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню з таких підстав.

27.02.2008 на підставі рішення Павлоградської міської ради на 24 сесії У скликання за №441-24/У від 04.10.2007 між Павлоградською міською радою та ТОВ "РосУкрОйл" укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га.

26.06.2009 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого в реєстрі за №553, виданого 26.06.2009 приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Кримським Е.В., ТОВ "РосУкрОйл", передало у власність ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" нерухоме майно - Вагова-"Ц" будівлю по вул. Дніпровській 2, у місті Павлограді Дніпропетровської області, що підтверджується інформацією згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, нерухоме майно - Вагова-"Ц" по вул. Дніпровська 2, в місті Павлограді Дніпропетровської області належить ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" та право власності зареєстроване за останніми 29.07.2009 та продовжує належати відповідачеві на даний час, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

Також, відповідно до заяви, засвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кисельовою О.В. від 01.09.2009 ТОВ "РосУкрОйл" відмовилось від права строкового платного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 загальною площею 0,3000 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, за договором оренди від 27.02.2008 на підставі рішення сесії.

Рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №1158-61/У від 19.02.2010 договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Дніпровська 2, площею 0,3000 га від 27.02.2008, виданий ТОВ "РосУкрОйл", визнано таким, що втратив чинність, та вилучено відповідно до поданої заяви (п. 32 зазначеного договору).

В подальшому, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" звернулося до Павлоградської міської ради із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки по вул. Дніпровській 2 в м. Павлограді Дніпропетровської області для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції, з передачею в оренду строком на 5 років, що підтверджується копією відповідної заяви від 16.09.2009 №01-2009-46.

Рішенням Павлоградської міської ради 56 сесії У скликання №1055-56/У від 24.11.2009 "Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності" ТОВ "Газові Автомобільні Заправки надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції, код цільового використання УКЦВЗ-1.11.6 (інша комерційна діяльність) на вул. Дніпровська, 2 площею 0,3000 га, із земель ТОВ "РосУкрОйл", які знаходяться в оренді, землі житлової та громадської забудови, для послідуючого укладання договору оренди земельної ділянки.

Надалі, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" звернулось із заявою №2-2010-13 від 26.01.2010 про затвердження матеріалів інвентаризації та надання спірної земельної ділянки в оренду строком на 5 років.

Рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №115-61/V від 19.02.2010 затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" по вул. Дніпровській 2, площею 0,3000 га та передано в оренду для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції, код цільового використання землі УКЦВЗ - 1.11.6 (інша комерційна діяльність) строком на 5 років.

Також, пунктом 3 зазначеного рішення зобов`язано ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" протягом двох місяців, з моменту прийняття даного рішення звернутися до відділу земельно-ринкових відносин Павлоградської міської ради для укладання договору оренди земельної ділянки. Проте до теперішнього часу ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" до Павлоградської міської ради з питань укладання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, не зверталось.

Водночас, право на земельну ділянку у зв`язку з переходом на права на об`єкти нерухомості, розташовані на цих ділянках, відповідачем не оформлено, договір оренди земельної ділянки не укладено та не зареєстровано. Так відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" не має прав ані власника, ані землекористувача вищевказаної земельної ділянки по вул. Дніпровській, 2 м. Павлоград Дніпропетровської області, тобто у порушення статті 125 Земельного кодексу України користується земельною ділянкою за цією адресою без документів, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою.

Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавляє міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

09.06.2010 та 06.03.2012 договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, передано представнику ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", що підтверджується актами приймання-передачі договорів оренди земельних ділянок № 66-06 та №59-03, однак до теперішнього часу відповідачем не підписано та не зареєстровано договору оренди указаної земельної ділянки. Зазначене також підтверджується інформацією Павлоградської міської ради від 18.03.2020 №2020.

Водночас, Павлоградська міська рада неодноразово інформувала відповідача щодо прийнятого рішення про передачу в оренду земельної ділянки, що також підтверджується копіями листів від 26.03.2010 № 22/1234, від 10.09.2010 № 22/3812, від 22.11.2010 № 22/5105, від 06.05.2011 № 22/2627, від 11.05.2012 № 22/3148, від 29.05.2015 № 262, від 23.01.2015 №42.

Крім того, виконавчий комітет Павлоградської міської ради інформував відповідача про те, що територіальна громада міста Павлограда несе збитки.

Так, 20.06.2019 комісією для визначення збитків власнику землі - Павлоградській міській раді, складено акт № 51, відповідно до якого внаслідок використання ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" земельної ділянки, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га, без правовстановлюючих документів за період з 19.04.2010 по 30.06.2019 утворилися збитки в сумі 1 997 848 грн. 59 коп. (без урахування строків позовної давності) та 10.07.2019 направлено на адресу відповідача. Зазначений акт відповідачем не оскаржувався.

Відповідно до листа від 24.06.2019 №10-2019-24, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" просили скасувати розрахунок збитків та зобов`язуються негайно оформити договір оренди спірної земельної ділянки.

Також, листом № 01-2019-2507/1 від 25.07.2019 відповідач повторно звернувся до Павлоградської міської ради про скасування акту №51 від 20.06.2019 та зобов`язується негайно оформити договір оренди спірної земельної ділянки.

Також, для визначення розміру збитків здійснено розрахунок розміру доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата), розрахований у зв`язку із користуванням земельною ділянкою площею 0,3000 га по вул. Дніпровській, 2 у м.Павлоград, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 та 20.03.2020 направлено на адресу відповідача.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності від 17.02.2020 встановлено, що земельна ділянка, площею 0,3000 га, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Дніпровська, 2. На вищевказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно - вагова, яке перебуває у приватній власності ТОВ "Газові Автомобільні Заправки".

Відповідно до листа Західно-Донбаського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1125/9/04-36-54-60-18 від 21.02.2020 встановлено, що відповідач податкові декларації з плати за землю за період 2016-2020 роки до Західно-Донбаського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області не подав, відповідно плату за її використання не здійснював.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" не є ані власником, ані постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки. З урахуванням викладеного, відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку в розумінні статті 14.1.72 Податкового кодексу України). З урахуванням викладеного, єдиною формою здійснення плати за землю для Відповідача, як землекористувача, є орендна плата (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 12.04.2017 №922/5468/14).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5).

Правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 377 Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Так, з моменту придбання у власність відповідачем об`єкту нерухомості (нежитлової будівлі) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2 та розірвання угоди про використання (оренди) вказаної земельної ділянки попереднім користувачем ТОВ "РосУкрОйл", ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" зобов`язане вжити заходи, наслідком яких було б укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у їх користуванні під нежитловою будівлею. При цьому, відповідач, хоч і звертався до Павлоградської міської ради із заявою про надання в оренду вищевказаної земельної ділянки, внаслідок чого, Павлоградською міською радою прийнято рішення №1153-61/V від 19.02.2010 про передачу останнім вказаної земельної ділянки в оренду. Разом з тим, відповідач договір оренди земельної ділянки не уклав та у встановленому законом порядку не зареєстрував.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України, а також статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі" та пункту 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на спірній земельній ділянці, а саме з 26.06.2009.

В свою чергу, у зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього кодексу застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

При цьому на відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшила вартість власного майна, а Павлоградською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок коштів, належних Павлоградській міській раді.

Відповідно до вимог статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

З урахуванням положень статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України, вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Тобто, у даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків), завданої власникам земельних ділянок, а отже й обов`язок доводити позивачу наявність складу господарського правопорушення в діях ТОВ "Газові Автомобільні Заправки".

Правові підстави застосування у позовній заяві норм матеріального права підтверджені судовою практикою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 07.06.2019 у справі № 924/638/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, Вищого господарського суду (справи № 922/208/15 № 922/51/15, № 922/210/15).

Згідно з пунктом 14.1.54 статті 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом фізичної особи.

Відділом земельно-ринкових відносин Павлоградської міської ради зроблено розрахунок суми доходу, одержаного від безпідставно набутого майна (орендної плати), розрахованої у зв`язку з користуванням земельною ділянкою по вул. Дніпровській, 2 в м.Павлограді Дніпропетровської області.

За зазначеним розрахунком розміру недоотриманих доходів склав:

з 01.06.2017 по 31.12.2017 (сім місяців) - 155 662 грн. 50 коп.;

з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 354 517 грн. 66 коп.;

з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 440 302 грн. 50 коп.;

з 01.01.2020 по 31.03.2020 - 110 075 грн. 63 коп.

Вищевказаний розрахунок є обґрунтованим, оскільки розрахований як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачуються за регульованою ціною, встановленою для даної земельної ділянки, оскільки саме орендна плата є єдиною можливою формою плати за користування ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" спірною земельною ділянкою. При цьому, дана сума визначається шляхом помноження вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої нормативно-грошової оцінки земель м. Павлограда станом на 2017, 2018 та 2019 роки) на всю площу земельної ділянки, що фактично використовувалася відповідачем, а також на розмір ставки орендної плати за земельну ділянку (встановленого для даної земельної ділянки підпунктом 2.11 пункту 2 Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території міста Павлоград, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради 24 сесії VII скликання №761-24VII від 11.07.2017 із змінами, внесеними рішеннями від 20.03.2018 №1141-35/VII та від 07.08.2018 №1303-38/ VII).

Таким чином загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.06.2017 по 31.03.2020 складає (з урахуванням строків позовної давності) 1 060 558 грн. 29 коп.

Беручи до уваги, що до теперішнього часу відповідач користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України останній повинен відшкодувати Павлоградській міській раді доходи, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати, за виключенням сплаченого земельного податку у розмірі 1 060 558 грн. 29 коп.

Таким чином, відновлення порушених прав Павлоградської міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка лише після 14.04.2020 стала об`єктом цивільних прав та саме з цього моменту на неї почала розповсюджуватися дія статей 1212-1214 Цивільного кодексу України. Також відповідач заперечує проти застосування під час нарахування прокурором заборгованості ставки орендної плати для цільового призначення земель під автозаправні станції та комплекси на рівні 10% та 11% від нормативно-грошової оцінки, оскільки прокурором не доведено, що на спірній земельній ділянці знаходиться автозаправна станція чи комплекс та більше того, що вона належить відповідачу чи ним використовується.

Вказані заперечення відповідача відхиляються судом, з огляду на таке.

Відповідно до Інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно №№233898837, 233900903 за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2 розташовано 3 різні земельні ділянки, а саме:

- земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0234 площею 4,329 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0006 площею 0,1032 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га;

Також, відповідно до пояснювальної записки технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою для комерційного використання ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", яка розташована за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, яка затверджена рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №115-61/V від 19.02.2010, на час обстеження на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - Вагова, яка належить відповідачу згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2009, посвідченого приватним нотаріусом Кримським Е.В. і зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 553. Аналогічне вказано в акті обстеження земельної ділянки для комерційного використання ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" від 25.01.2010 та вбачається із додатку до акту обстеження земельної ділянки.

Крім того, відповідно до акту обстеження земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності від 17.02.2020 встановлено, що земельна ділянка, площею 0,3000 га, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2. На вищевказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно - вагова, яке перебуває у приватній власності ТОВ "Газові Автомобільні Заправки".

Таким чином, твердження відповідача про розташування на спірній земельній ділянці іншого нерухомого майна, яке не належить відповідачу ТОВ "Газові Автомобільні Заправки", спростовується сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи.

Також, в пункті 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц зазначено, що перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. Крім того, у пункті 49 вказаної постанови також зазначено, що перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Також, частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.06.2009) передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

На реалізацію свого права на отримання в користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування нерухомого майна, а саме Вагова-"Ц" та проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції з передачею в оренду строком на 5 років відповідач ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" 16.09.2009 звернувся до голови м.Павлограда про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки по фактичному розміщенню об`єкта по вул. Дніпровська, 2 в м. Павлограді, площею 0,3 га, що підтверджує відповідна заява №01-2009-46 від 16.09.2009.

Рішенням Павлоградської міської ради 56 сесії У скликання №1055-56/У від 24.11.2009 "Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності" ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції, код цільового використання УКЦВЗ-1.11.6 (інша комерційна діяльність) на вул. Дніпровська, 2 площею 0,3000 га.

Надалі, ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" звернулось із заявою №2-2010-13 від 26.01.2010 про затвердження матеріалів інвентаризації та надання спірної земельної ділянки в оренду, строком на 5 років.

Рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №115-61/V від 19.02.2010 затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки ТОВ Газові Автомобільні Заправки по вул. Дніпровській 2, площею 0,3000 га та передано в оренду для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції, код цільового використання землі УКЦВЗ - 1.11.6 (інша комерційна діяльність), строком на 5 років.

Таким чином, відповідач самостійно звернувся до Павлоградської міської ради із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки по фактичному розміщенню об`єкта по вул. Дніпровська, 2 в м. Павлограді площею саме в 0,3 га, розробив технічну документацію, яку затверджено рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №115-61/V від 19.02.2010.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до Павлоградської міської ради з питань зменшення або збільшення площі спірної земельної ділянки не звертався.

Таким чином, при зверненні до Павлоградської міської ради із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки по фактичному розміщенню об`єкта по вул. Дніпровська, 2 в м. Павлограді відповідач самостійно вказав необхідну для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній площу земельної ділянки, а саме 0,3000 га та розробив відповідну технічну документацію.

Також, посилання відповідача на пункт 51 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №629/4628/16-ц від 23.05.2018 є помилковим, оскільки спірна земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0, 3000 га, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2 є сформованою та її межі, та площа встановлені технічною документацією із землеустрою. Так, відповідач посилається на те, що відповідно до частини 9 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частини земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Однак, частиною 1 вищевказаної статті передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Таким чином відповідачем не враховано, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0, 3000 га, зареєстрована 27.08.2008 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.08.2007.

Таким чином, враховуючи вищенаведене земельна ділянка, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0, 3000 га, сформована та зареєстрована, відповідно до чинного земельного законодавства, ще у 2007 році, та набула статусу об`єкту цивільних прав ще у 2007 році.

Крім того, згідно із даним витягом власником зазначеної земельної ділянки є Павлоградська міська рада.

Також, відповідно до пункту а 2 статті 80 Земельного Кодексу України у комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до листа відділу у м. Павлограді міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №10-4-0.183-268/121-20 від 04.05.2020, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, які були перенесені з Державного реєстру земель, земельній ділянці площею 0,3000 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2 з цільовим призначенням -.1.11.6 - для комерційного використання, присвоєний кадастровий номер 1212400000:02:045:0114.

Підставою для державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянку в оренду ТОВ "РосУкрОйл" для комерційного використання - проектування та будівництва автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, яка розташована за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 2, на території Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, який затверджений рішенням сесії Павлоградської міської ради № 441-24/V від 04.10.2007 року.

Також, відповідно до зазначеного листа, за період з 2009 по теперішній час кадастровий номер вищевказаної земельної ділянки не змінювався.

Таким чином, твердження відповідача про те, що спірна земельна ділянка до 14.04.2020 не була об`єктом цивільних прав є помилковим.

Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як вже зазначено, рішенням Павлоградської міської ради 61 сесії У скликання №115-61/V від 19.02.2010 затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" по вул. Дніпровській 2, площею 0,3000 га, відповідно до якої код цільового використання землі та його код згідно з УКЦВЗ 1.11.6.

Відповідно до пункту 24 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Пунктом 1 рішенням Павлоградської місії ради 24 сесії VII скликання №761-24/ VII від 11.07.2017 затверджено Порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території м. Павлограда.

Як вказано вище, 16.09.2009 ТОВ "Газові Автомобільні Заправки" звернувся до голови м. Павлограда про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки для проектування та будівництва автомобільної газової наповнювальної компресорної станції з передачею в оренду строком на 5 років.

Відповідно до вищевказаного Порядку, для розміщення та експлуатації автозаправних станцій визначено ставку орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач до Павлоградської міської ради з питань зміни коду цільового використання земельної ділянки або відсоткової ставки не звертався.

Таким чином, посилання відповідача на необґрунтованість встановленої орендної ставки за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1212400000:02:045:0114 площею 0,3000 га, є необґрунтованим.

Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись даною нормою закону, суд відхиляє доводи відповідача щодо недоведеності позовних вимог з посиланням на те, що долучена до матеріалів справи технічна документація стосується іншої земельної ділянки, оскільки з аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо допущеної в кадастровому номері у вказаних документах технічної помилки (вказано ...043:.. замість ...045:..).

Таким чином, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 1 060 558 грн. 29 коп. є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 1 060 558 грн. 29 коп.

За встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає 15 908 грн. 37 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконувача обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 1 060 558 грн. 29 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" (01021, м. Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 28/2, нежиле приміщення 43; ідентифікаційний код 34046320) на користь Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Соборна, будинок 95; ідентифікаційний код 33892721) - 1 060 558 грн. 29 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки" (01021, м. Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 28/2, нежиле приміщення 43; ідентифікаційний код 34046320) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) 15 908 грн. 37 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.03.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко