Рішення

від 12.03.2021 по справі 904/53/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2021м. ДніпроСправа № 904/53/21 За позовом Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 168 573,75 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" заборгованість у розмірі 168 573,75 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 57 600,00 грн.;

- пеня у розмірі 105 408,00 грн.;

- 3 % річних у розмірі 2 644,89 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 2 920,86грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0018/Д від 04.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 13.02.2019 по 29.12.2020 у сумі 2 644,89 грн. та інфляційні збитки за період з лютого 2019 року по грудень 2020 року.

На підставі пункту 4.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати у розмірі 105 408,00 грн. за загальний період з 29.12.2019 по 28.12.2020.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 справу №904/6133/20 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2021 відкрито провадження у справі.

Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання", проставлені органом поштового зв`язку (міститься в матеріалах справи).

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ч. 10 статті 242 цього Кодексу).

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (зі змінами та доповненнями) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи у Єдиному державному реєстрі зазначаються на підставі поданих нею документів.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Правила надання послуг поштового зв`язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила). Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (п. 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.

Процедура вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає, окрім іншого, повідомлення одержувача через абонентську поштову скриньку (ст.ст. 19, 23 Закону України "Про поштовий зв`язок", п.п. 101, 110 Правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштових відправлень останні зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення (п. 116 Правил).

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику (п. 117 Правил).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення судової ухвали відбулося через незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням.

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача у цій справі.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд -

В С Т А Н О В И В:

04.01.2019 між Державним підприємством "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" (замовник) укладено договір №0018/Д, відповідно до умов якого (п.1.1.) виконавець зобов`язується за замовленням згідно поданої заявки виконати, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи з експертного обстеження вагонів-самоскидів 2ВС-105 у кількості 100шт на загальну суму 250 000,00грн (без ПДВ) та позачергового технічного огляду вагонів-самоскидів 2ВС-105 у кількості 100 шт на загальну суму 150 000,00грн (без ПДВ).

Вартість робіт на момент укладання договору складає 480 000,00грн (з ПДВ) (п.2.1. договору).

Згідно п.2.2. договору, оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 20 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Виконавець зобов`язаний надати замовнику рахунок та податкову накладну, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.

По закінченню виконання робіт сторони складають акт виконаних робіт, який замовник зобов`язаний підписати та повернути виконавцю протягом 3 банківських днів з дня його одержання, або в такий самий строк надати письмову обгрунтовану відмову з переліком недоліків, що підлягають усуненню. У випадку прийняття виконавцем обгрунтованої відмови замовника, недоліки усуваються за рахунок виконавця протягом строку, додатково узгодженого сторонами (п.3.1. договору).

Якщо замовник протягом строку зазначеного у п. 3.1. Договору не повернув виконавцю підписаний акт виконаних робіт або не надав обгрунтовану відмову від підписання акту з переліком недоліків, то акт виконаних робіт вважається таким, що повністю погоджений і затверджений замовником без претензій, а роботи - виконані належним чином та прийняті замовником у повному обсязі, що є підставою для їх оплати відповідно до умов Договору (п.3.2. договору).

Умовами договору сторони передбачили відповідальність сторін та порядок вирішення спорів.

Так, згідно п.4.2. договору, у разі прострочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Договір укладено до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.6.2 договору).

На виконання умов договору Державне підприємство надало Товариству послуги з експертного обстеження вагонів-самоскидів 2ВС-105 та позачергового технічного огляду вагонів-самоскидів 2ВС-105, що підтверджується актами приймання-передачі робіт на загальну суму 57600,00грн (з ПДВ):

№ 08.1-12-01 від 24.01.2019 на суму 9600,00грн,

№ 08.1-12-03 від 15.03.2019 на суму 9600,00грн,

№ 08.1-35-04 від 23.04.2019 на суму 9600,00грн,

№ 08.1-27-05 від 23.05.2019 на суму 9600,00грн,

№ 08.1-13-08 від 16.08.2019 на суму 4800,00грн,

№ 08.1-23-09 від 23.09.2019 на суму 4800,00грн,

№ 08.1-29-10 від 28.10.2019 на суму 9600,00грн.

Таким чином, загальна сума за виконані роботи складає 57 6700,00грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом 20 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Тож строк оплати виконаних за наведеними вище актами приймання-передачі настав:

за актом від 24.01.2019 строк оплати настав 13.02.2019,

за актом від 15.03.2019 строк оплати настав 04.04.2019,

за актом від 23.04.2019 строк оплати настав 13.05.2019,

за актом від 23.05.2019 строк оплати настав 12.06.2019,

за актом від 16.08.2019 строк оплати настав 05.09.2019,

за актом від 23.09.2019 строк оплати настав 15.10.2019 (оскільки 20-й день припадає на 13.10., який є вихідним днем - неділя, а наступний день - 14.10.2019 - святковий день (День захисника України), строк оплати переноситься на перший за ним робочий день відповідно до приписів частини 5 статті 254 ЦК України),

за актом від 28.10.2019 строк оплати настав 18.11.2019 (17.11.2019 є вихідним днем).

У визначений договором строк відповідач вартість виконаних робіт не сплатив.

У зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензіями від 04.11.2019 за вих. №2757/01.3, від 22.10.2019 за вих. № 3000/01.3.

Відповіді на претензії матеріали справи не містять.

Позивач просить стягнути заборгованість за виконані роботи у сумі 57600,00грн, втрати від інфляції у сумі 2920,86грн, 3% річних у сумі 2 644,89грн, пеню у розмірі 0,5% у сумі 105 408,00грн, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.2. договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 20 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт.

З огляду на наведені положення договору, строк оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Відповідач своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати виконаних робіт не виконав.

Внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за виконані роботи в розмірі 57600,00грн.

Відповідач обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував, доказів погашення заборгованості не надав.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 57600,00грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані 3 % річних у розмірі 2644,89грн. за період з 13.02.2019 по 29.12.2020, втрати від інфляції в розмірі 2 920,86грн за період з лютого 2019 року по грудень 2020 року у сумі 2920,86грн, пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання у розмірі 105 408,00грн. за період прострочки з 29.12.2019 по 28.12.2020 (366 днів).

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України (в редакції, яка діяла станом на дату укладення договору оренди) виконання зобов`язання може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою поручительством. Крім того, неустойка водночас є мірою відповідальності у порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання неналежного виконання зобов`язання, зокрема в разі прострочення виконання.

За частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань " платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання у розмірі 105 408,00грн. за період прострочки з 29.12.2019 по 28.12.2020 (366 днів).

Здійснивши перевірку розрахунку пені судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, не враховані положення ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження нарахувань подвійною обліковою ставкою НБУ.

Строк дії договору, відповідно до п.6.2. договору, встановлено до 31.12.2019, а в частині розрахунків за поставлений товар до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з положеннями ЦК України мають різний зміст. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина 2 вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина 3 цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 статті 631 ЦК України).

Відтак закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Зі спливом строку (терміну) дії договору зобов`язання змінюється і після зазначеного терміну лише продовжують існувати права та обов`язки сторін, які виникли до відповідного моменту , а нові права та обов`язки у сторін не виникають, якщо це прямо не передбачено умовами договору або законодавства.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що:

за актом від 24.01.2019 строк оплати настав 13.02.2019 - прострочка настає з 14.02.2019,

за актом від 15.03.2019 строк оплати настав 04.04.2019 - прострочка настає з 05.04.2019,

за актом від 23.04.2019 строк оплати настав 13.05.2019 - прострочка настає з 14.05.2019,

за актом від 23.05.2019 строк оплати настав 12.06.2019 - прострочка настає з 13.06.2019,

за актом від 16.08.2019 строк оплати настав 05.09.2019 - прострочка настає з 06.09.2019,

за актом від 23.09.2019 строк оплати настав 15.10.2019 - прострочка настає з 16.10.2019,

за актом від 28.10.2019 строк оплати настав 18.11.2019- - прострочка настає з 19.11.2019.

За розрахунком суду пеня за загальний період з 14.02.2019 по 31.12.2019 складає 7685,26грн, виходячи з наступного:

за актом від 24.01.2019 на суму 9600,00грн. за період з 14.02.2019 по 13.08.2019 -1678,03грн,

за актом від 15.03.2019 на суму 9600,00грн за період з 05.04.2019 по 05.10.2019 - 1661,98грн,

за актом від 23.04.2019 на суму 9600,00грн за період з 14.05.2019 по 13.11.2019 - 1634,10грн,

за актом від 23.05.2019 на суму 9600,00грн за період з 13.06.2019 по 12.12.2019 - 1594,39грн,

за актом від 16.08.2019 на суму 4800,00грн за період з 06.09.2019 по 31.12.2019 (по дату закінчення строку дії договору) - 479,87грн,

за актом від 23.09.2019 на суму 4800,00грн за період з 16.10.2019 по 31.12.2019 - 306,28грн,

за актом від 28.10.2019 на суму 9600,00грн за період з 19.11.2019 по 31.12.2019 - 330,61грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем нараховані 3 % річних у розмірі 2644,89грн. за період з 13.02.2019 по 29.12.2020, втрати від інфляції в розмірі 2 920,86грн за період з лютого 2019 року по грудень 2020 року у сумі 2920,86грн.

За розрахунком суду сума трьох відсотків річних за загальний період з 14.02.2019 по 29.12.2020 складає 2638,57грн:

за актом від 24.01.2019 на суму 9600,00грн. - 3% складають -539,71грн,

за актом від 15.03.2019 на суму 9600,00грн - 3% складають - 500,26грн,

за актом від 23.04.2019 на суму 9600,00грн - 3% складають - 469,48грн,

за актом від 23.05.2019 на суму 9600,00грн - 3% складають - 445,81грн,

за актом від 16.08.2019 на суму 4800,00грн - 3% складають - 189,37грн,

за актом від 23.09.2019 на суму 4800,00грн - 3% складають - 173,59грн,

за актом від 28.10.2019 на суму 9600,00грн - 3% складають - 320,35грн.

Розрахунок втрат від інфляції виконано позивачем вірно.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг у сумі 57600,00грн, пеня у сумі 7685,26грн, три відсотка річних у сумі 2638,57грн, втрати від інфляції у сумі 2920,86грн, а всього 70 844,69грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1062,67грн (70844,69грн. х 2528,61грн/168573,75грн).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" про стягнення 168 573,75 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" (50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. П`ятихатська, б.38 корп К, ідентифікаційний код 38280327) на користь Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Миколи Світальського, 1К, ідентифікаційний код 31223828) основний борг у сумі 57600 (п`ятдесят сім тисяч шістсот)грн 00коп, пеня у сумі 7685 (сім тисяч шістсот вісімдесят п`ять)грн 26 коп, три відсотка річних у сумі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім)грн 57коп, втрати від інфляції у сумі 2920 (дві тисячі дев`ятсот двадцять)грн 86 коп, витрати по сплаті судового збору у сумі 1062 (одна тисяча шістдесят дві) грн 67коп, видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 12.03.2021

Суддя Н.М. Євстигнеєва